- •Поняття і властивості конституції
- •Структура конституцій.
- •Класифікація конституцій
- •Порядок прийняття та зміни конституцій
- •Дія конституції.
- •Зміна конституцій.
- •Види конституцій
- •Конституційний контроль (нагляд) Поняття конституційного контролю і нагляду.
- •Органи конституційного контролю.
- •Конституційно-правовий статус особи Поняття громадянства, способи набуття і втрати громадянства
- •2. Способи набуття громадянства
- •4. Правовий режим іноземців
- •2. Способи набуття громадянства
- •Підстави припинення громадянства України
- •Проблема подвійного громадянства в україні: аналіз ситуації, зарубіжний досвід, шляхи вирішення, законодавчі пропозиції Анотація
- •Проблема подвійного громадянства в україні: аналіз ситуації, зарубіжний досвід, шляхи вирішення, законодавчі пропозиції
- •Загальна характеристика інституту прав і свобод громадян Поняття та джерела прав людини.
- •Класифікація прав, свобод і обов'язків громадян
- •Особисті права і свободи.
- •Іноземці, апатриди та біпатриди
- •Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 11 особисті (громадянські) права та свободи громадян
- •§ 45. Принцип презумпції невинуватості та право громадян на судовий захист
- •§ 46. Недоторканність житла.
- •Громадянські та політичні права[ред. • ред. Код]
- •Види[ред. • ред. Код] Окрему групу громадянських прав становлять фізичні права[ред. • ред. Код]
- •Закріплення у міжнародному праві[ред. • ред. Код]
- •Закріплення у Конституції України[ред. • ред. Код]
- •Право людини на життя[ред. • ред. Код]
- •Право на повагу людської гідності[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу[ред. • ред. Код]
- •Особиста недоторканність[ред. • ред. Код]
- •Недоторканність житла[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу думки і совісті[ред. • ред. Код]
- •Свобода світогляду і віросповідання[ред. • ред. Код]
- •Таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції[ред. • ред. Код]
- •Невтручання в особисте і сімейне життя[ред. • ред. Код]
- •Право на охорону здоров'я та медичну допомогу[ред. • ред. Код]
- •Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля[ред. • ред. Код]
- •Право на достатній життєвий рівень[ред. • ред. Код] Економічні, соціальні та культурні права[ред. • ред. Код]
- •Економічні права громадян[ред. • ред. Код]
- •Право на підприємницьку діяльність.[ред. • ред. Код]
- •Право на працю[ред. • ред. Код]
- •Право на відпочинок.[ред. • ред. Код]
- •Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні)[ред. • ред. Код]
- •Відпустки.[ред. • ред. Код]
- •Соціальні права громадян[ред. • ред. Код]
- •Право на соціальне забезпечення[ред. • ред. Код]
- •Право на житло[ред. • ред. Код]
- •Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло[ред. • ред. Код]
- •Право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування[ред. • ред. Код]
- •Культурні права громадян[ред. • ред. Код]
- •Право на освіту.[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу культурної, наукової та творчої діяльності.[ред. • ред. Код]
- •8. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян, роль омбудсманів у захисті прав людини
- •Види конституційних гарантій прав і свобод.
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Форми безпосередньої демократії в україні
- •Референдуми та інші форми безпосередньої демократії
- •Виборче право та види виборчих систем
- •Поняття та принципи виборчого права
- •Поняття, принципи і стадії, суб’єкти виборчого процесу
- •Поняття та види виборчих систем
- •Мажоритарна і пропорційна виборчі системи: переваги та недоліки
- •Змішана виборча система[ред. • ред. Код]
- •Поняття виборчого права.
- •Основні принципи виборчого права.
- •Поняття і види референдумів
- •Абсентеїзм і його причини
- •Виборча система України
- •Форма держави оняття та структура форми держави
- •Поняття, ознаки, передумови виникнення та соціальна сутність держави
- •Політичні режими
- •§ 3. Види форм державного (політичного) режиму
- •Президентська республіка[ред. • ред. Код]
- •Загальні ознаки[ред. • ред. Код]
- •Поділ влади[ред. • ред. Код]
- •Президент[ред. • ред. Код]
- •Парламент[ред. • ред. Код]
- •Прем'єр-міністр[ред. • ред. Код]
- •Переваги та недоліки[ред. • ред. Код]
- •Характеристика парламентської республіки.[ред. • ред. Код]
- •Політичний стиль[ред. • ред. Код]
- •Переваги та недоліки[ред. • ред. Код]
- •Поширеність у світі.[ред. • ред. Код]
- •Україна[ред. • ред. Код]
- •2.1 Абсолютна монархія
- •Поняття, форма і принципи державного устрою України.
- •За формою державного устрою держави поділяються на дві групи - унітарні (прості) і федеративні (складні). Унітарною вважається держава, яка не має у своїй внутрішній структурі інших держав
- •Основні види державного устрою, їх ознаки
- •Автономія в складі унітарної держави
- •Імперія як специфічна форма державного устрою
- •Теория государства и права вики
- •Конфедерация: понятие, признаки, политико-правовая природа
- •Признаки конфедерации:Править
- •Структура і порядок роботи парламентів
- •Класифікація парламентів
- •Організація роботи Верховної Ради України.
- •Бікамералізм[ред. • ред. Код]
- •Історія формування бікамералізму[ред. • ред. Код]
- •Критика ідеї бікамералізму[ред. • ред. Код]
- •Стадії законодавчого процесу[ред. • ред. Код] Передпроектна стадія[ред. • ред. Код]
- •Проектна стадія[ред. • ред. Код]
- •Стадія ухвалення законопроекту[ред. • ред. Код]
- •Засвідчувальна стадія[ред. • ред. Код]
- •Інформаційна стадія[ред. • ред. Код]
- •Набуття чинності[ред. • ред. Код]
- •Порядок формування парламенту і строк його повноважень
- •Парламентський контроль
- •Конституційно-правовий статус члена парламенту
- •Класифікація парламентів
- •Політична фракція
- •Утворення та її склад
- •Функції
- •Роль в політиці
- •Примітки глава держави в зарубіжних країнах Місце глави держави в системі центральних органів влади
- •Юридичні форми глави держави
- •Поняття, система і компетенція виконавчих органів державної влади
- •Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •Компетенція урядів
- •Місцеве самоврядування
- •§ 80. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 1. Природа і поняття судової влади
- •Поняття конституційно-правової відповідальності
- •2. Види конституційно-правової відповідальності
- •Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
- •Історія судоустрою України[ред. • ред. Код]
- •Судді[ред. • ред. Код]
- •Конституційний суд[ред. • ред. Код]
- •Суди загальної юрисдикції[ред. • ред. Код] Верховний суд[ред. • ред. Код]
- •Вищі спеціалізовані суди[ред. • ред. Код]
- •Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ[ред. • ред. Код]
- •Вищий господарський суд[ред. • ред. Код]
- •Вищий адміністративний суд[ред. • ред. Код]
- •Апеляційні суди[ред. • ред. Код]
- •Загальні апеляційні суди[ред. • ред. Код] Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
- •Правовий статус суддів
- •Історія[ред. • ред. Код]
- •Порядок формування[ред. • ред. Код]
- •Суддя Конституційного суду[ред. • ред. Код]
- •Призначення Президентом України[ред. • ред. Код]
- •Призначення Верховною Радою України[ред. • ред. Код]
- •Призначення з'їздом суддів України[ред. • ред. Код]
- •Початок повноважень судді[ред. • ред. Код]
- •Правові засади роботи[ред. • ред. Код]
- •Повноваження та діяльність суддів[ред. • ред. Код]
- •Форма роботи[ред. • ред. Код]
- •Структура[ред. • ред. Код]
- •Голова Конституційного Суду України[ред. • ред. Код]
- •Компетенція Верховної Ради України
- •Правова основа місцевого самоврядування[ред. • ред. Код]
- •Принципи[ред. • ред. Код]
- •Система місцевого самоврядування[ред. • ред. Код]
- •Повноваження[ред. • ред. Код]
Історія[ред. • ред. Код]
В Україні за часів радянської доби Конституцією УРСР 1978 (після змін республіканської Конституції від 1989 року) був передбачений Комітет конституційного нагляду, але цей орган так і не був сформований. Натомість, після змін Конституції1990 року, було передбачено формування нового органу правового захисту Конституції — Конституційного Суду УРСР. Члени суду мали обиратися Верховною Радою УРСР, але і цей орган тоді ще не був сформований.
Вже після здобуття Україною незалежності, 3 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Конституційний Суд України», що визначав порядок формування та функції цього органу.
У період 1992 — 1996 років робота суду була малоефективною: Верховна Рада призначила лише Голову Конституційного Суду (Леоніда Юзькова), спроби обрати заступника Голови та решту суддів виявились безрезультатними. Тому в цей період охорону[Джерело?] Конституції здійснювали Президент та Верховна Рада України.
Ухваленням чинної Конституції (28 червня 1996), а також Закону України «Про Конституційний Суд України» (16 жовтня 1996) було чітко визначено систему захисту конституції та початок реальної діяльності Конституційного Суду.
Після перерви в дієздатності Суду, зумовленій закінченням терміну повноважень більшості його суддів, 4 серпня 2006 року 14 суддів Конституційного Суду склали присягу, що відновило дієздатність Суду. Після Указів Президента України від 30 квітня та 1 травня (№ 369-370/2007) відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п'ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнено суддів КСУ Пшеничного В.Г та Станік С. Р. у зв'язку з порушенням присяги, алеКам'янобрідський районний суд міста Луганська відновив їх на посаді. Пізніше Донецький апеляційний суд відмінив данерішення. 26 червня Конституційний Суд відмовив у відкритті справи за поданням народних депутатів щодо конституційності цих указів Президента.
Слід описати тут події 2014 р. |
Порядок формування[ред. • ред. Код]
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів — по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України.
Суддя Конституційного суду[ред. • ред. Код]
Згідно з Конституцією України, суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку сорока років, має вищу юридичну освіту та досвід роботи за фахом не менш як десять років (практична, наукова, педагогічна діяльність), проживав в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.
Суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду.
Призначення Президентом України[ред. • ред. Код]
Президент України проводить попередні консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України. У разі узгодження пропонованих кандидатур Президент України видає відповідний указ, що має бути скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, що був призначений Президентом України, глава держави у місячний термін мусить призначити на цю посаду іншу особу.