Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екхамен бронь 40-47.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
104.96 Кб
Скачать

42.Міжнародні відносини як особливий вид спілкування з теми міжнародні актори.

Міжнародні відносини можна розглядати як специфічну фор­му спілкування. Спілкування - це процес встановлення та під­тримання цілеспрямованого безпосереднього чи опосередкова­ного контакту між людьми. Спілкування водночас виступає як акт, процес і результат ко­мунікацій, воно містить у собі інформаційний та соціальний аспекти і передбачає наявність знакових та технічних можли­востей для реалізації спілкування. Ці критерії розуміння спіл­кування стосуються всіх його форм: міжособистісної, міжгру-пової, у тому числі, міжнародної, хоча кожна з них має свою специфіку щодо суб'єктів, засобів та механізмів, практичних ре­зультатів і можливостей спілкування, форм соціального контро­лю за його процесом та результатами.

Міжнародні комунікації охоплюють широкий комплекс фе­номенів: від туризму й імміграційних потоків та інших персональ­них контактів до культурних обмінів, дипломатичних, політич­них і військових контактів, а також мас-медіа та технологічні канали комунікацій. У міжнародному комунікаційному просторі формуються і функціонують міжнародні інформаційні потоки (наприклад, глобальні потоки інформації, які виробляють і по­ширюють міжнародні агентства новин).

Дослідниця глобальних інформаційно-комунікаційних про­цесів О. В. Зернецька зазначає, що «у формуванні процесу міжнародного потоку інформації беруть участь урядові, транс­національні та індивідуальні актори як джерела інформації і як реципієнти інформації».Вона виділяє такі типи міжна­родних потоків інформації:від урядових акторів до урядових реципієнтів; від урядових акторів до транснаціональних реципієнтів; від урядових акторів до індивідуальних реципієнтів; від транснаціональних акторів до урядових реципієнтів; від транснаціональних акторів до транснаціональних ре­ципієнтів;від транснаціональних акторів до індивідуальних реципієнтів; від індивідуальних акторів до урядових реципієнтів; від індивідуальних акторів до транснаціональних реципієнтів; від індивідуальних акторів до індивідуальних реципієнтів. Поза межами спілкування відносини у людському суспільстві взагалі неможливі. У процесі спілкування відбувається ре­алізація суспільних відносин між людьми. Тільки у спілкуванні, яке безпосередньо включене в діяльність ці відносини стають, за словами К. Маркса, «дійсними відносинами». Лише через спілкування відбуваються розвиток кожного з його суб'єктів, роз­виток та ускладнення форм взаємодії між людьми.

Спілкування має бути обов'язковим для всіх його учасників, інакше хтось самовиключається з процесу спілкування. Це не зумовлює негайні зміни у структурі спілкування, оскільки сам факт такого самовиключення є актом спілкування, який дає змогу іншим учасникам робити на його основі певні висновки, ко­регувати свою поведінку.

Міжнародні комунікації містять, крім інформаційного, ще й емоційний аспект, який зумовлений наявністю в учасників пев­них поглядів щодо цих відносин. Динаміка міжнародних відно­син спричинює емоційну реакцію з боку окремих індивідів, соціальних груп, інституцій, держав. При цьому конкретні між­народні актори по-різному розуміють як власні потреби, так і потреби міжнародної системи.