- •Поняття і властивості конституції
- •Структура конституцій.
- •Класифікація конституцій
- •Порядок прийняття та зміни конституцій
- •Дія конституції.
- •Зміна конституцій.
- •Види конституцій
- •Конституційний контроль (нагляд) Поняття конституційного контролю і нагляду.
- •Органи конституційного контролю.
- •Конституційно-правовий статус особи Поняття громадянства, способи набуття і втрати громадянства
- •2. Способи набуття громадянства
- •4. Правовий режим іноземців
- •2. Способи набуття громадянства
- •Підстави припинення громадянства України
- •Проблема подвійного громадянства в україні: аналіз ситуації, зарубіжний досвід, шляхи вирішення, законодавчі пропозиції Анотація
- •Проблема подвійного громадянства в україні: аналіз ситуації, зарубіжний досвід, шляхи вирішення, законодавчі пропозиції
- •Загальна характеристика інституту прав і свобод громадян Поняття та джерела прав людини.
- •Класифікація прав, свобод і обов'язків громадян
- •Особисті права і свободи.
- •Іноземці, апатриди та біпатриди
- •Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 11 особисті (громадянські) права та свободи громадян
- •§ 45. Принцип презумпції невинуватості та право громадян на судовий захист
- •§ 46. Недоторканність житла.
- •Громадянські та політичні права[ред. • ред. Код]
- •Види[ред. • ред. Код] Окрему групу громадянських прав становлять фізичні права[ред. • ред. Код]
- •Закріплення у міжнародному праві[ред. • ред. Код]
- •Закріплення у Конституції України[ред. • ред. Код]
- •Право людини на життя[ред. • ред. Код]
- •Право на повагу людської гідності[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу[ред. • ред. Код]
- •Особиста недоторканність[ред. • ред. Код]
- •Недоторканність житла[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу думки і совісті[ред. • ред. Код]
- •Свобода світогляду і віросповідання[ред. • ред. Код]
- •Таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції[ред. • ред. Код]
- •Невтручання в особисте і сімейне життя[ред. • ред. Код]
- •Право на охорону здоров'я та медичну допомогу[ред. • ред. Код]
- •Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля[ред. • ред. Код]
- •Право на достатній життєвий рівень[ред. • ред. Код] Економічні, соціальні та культурні права[ред. • ред. Код]
- •Економічні права громадян[ред. • ред. Код]
- •Право на підприємницьку діяльність.[ред. • ред. Код]
- •Право на працю[ред. • ред. Код]
- •Право на відпочинок.[ред. • ред. Код]
- •Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні)[ред. • ред. Код]
- •Відпустки.[ред. • ред. Код]
- •Соціальні права громадян[ред. • ред. Код]
- •Право на соціальне забезпечення[ред. • ред. Код]
- •Право на житло[ред. • ред. Код]
- •Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло[ред. • ред. Код]
- •Право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування[ред. • ред. Код]
- •Культурні права громадян[ред. • ред. Код]
- •Право на освіту.[ред. • ред. Код]
- •Право на свободу культурної, наукової та творчої діяльності.[ред. • ред. Код]
- •8. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян, роль омбудсманів у захисті прав людини
- •Види конституційних гарантій прав і свобод.
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Форми безпосередньої демократії в україні
- •Референдуми та інші форми безпосередньої демократії
- •Виборче право та види виборчих систем
- •Поняття та принципи виборчого права
- •Поняття, принципи і стадії, суб’єкти виборчого процесу
- •Поняття та види виборчих систем
- •Мажоритарна і пропорційна виборчі системи: переваги та недоліки
- •Змішана виборча система[ред. • ред. Код]
- •Поняття виборчого права.
- •Основні принципи виборчого права.
- •Поняття і види референдумів
- •Абсентеїзм і його причини
- •Виборча система України
- •Форма держави оняття та структура форми держави
- •Поняття, ознаки, передумови виникнення та соціальна сутність держави
- •Політичні режими
- •§ 3. Види форм державного (політичного) режиму
- •Президентська республіка[ред. • ред. Код]
- •Загальні ознаки[ред. • ред. Код]
- •Поділ влади[ред. • ред. Код]
- •Президент[ред. • ред. Код]
- •Парламент[ред. • ред. Код]
- •Прем'єр-міністр[ред. • ред. Код]
- •Переваги та недоліки[ред. • ред. Код]
- •Характеристика парламентської республіки.[ред. • ред. Код]
- •Політичний стиль[ред. • ред. Код]
- •Переваги та недоліки[ред. • ред. Код]
- •Поширеність у світі.[ред. • ред. Код]
- •Україна[ред. • ред. Код]
- •2.1 Абсолютна монархія
- •Поняття, форма і принципи державного устрою України.
- •За формою державного устрою держави поділяються на дві групи - унітарні (прості) і федеративні (складні). Унітарною вважається держава, яка не має у своїй внутрішній структурі інших держав
- •Основні види державного устрою, їх ознаки
- •Автономія в складі унітарної держави
- •Імперія як специфічна форма державного устрою
- •Теория государства и права вики
- •Конфедерация: понятие, признаки, политико-правовая природа
- •Признаки конфедерации:Править
- •Структура і порядок роботи парламентів
- •Класифікація парламентів
- •Організація роботи Верховної Ради України.
- •Бікамералізм[ред. • ред. Код]
- •Історія формування бікамералізму[ред. • ред. Код]
- •Критика ідеї бікамералізму[ред. • ред. Код]
- •Стадії законодавчого процесу[ред. • ред. Код] Передпроектна стадія[ред. • ред. Код]
- •Проектна стадія[ред. • ред. Код]
- •Стадія ухвалення законопроекту[ред. • ред. Код]
- •Засвідчувальна стадія[ред. • ред. Код]
- •Інформаційна стадія[ред. • ред. Код]
- •Набуття чинності[ред. • ред. Код]
- •Порядок формування парламенту і строк його повноважень
- •Парламентський контроль
- •Конституційно-правовий статус члена парламенту
- •Класифікація парламентів
- •Політична фракція
- •Утворення та її склад
- •Функції
- •Роль в політиці
- •Примітки глава держави в зарубіжних країнах Місце глави держави в системі центральних органів влади
- •Юридичні форми глави держави
- •Поняття, система і компетенція виконавчих органів державної влади
- •Порядок заміщення поста глави держави в монархіях і республіках
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •Компетенція урядів
- •Місцеве самоврядування
- •§ 80. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 1. Природа і поняття судової влади
- •Поняття конституційно-правової відповідальності
- •2. Види конституційно-правової відповідальності
- •Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
- •Історія судоустрою України[ред. • ред. Код]
- •Судді[ред. • ред. Код]
- •Конституційний суд[ред. • ред. Код]
- •Суди загальної юрисдикції[ред. • ред. Код] Верховний суд[ред. • ред. Код]
- •Вищі спеціалізовані суди[ред. • ред. Код]
- •Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ[ред. • ред. Код]
- •Вищий господарський суд[ред. • ред. Код]
- •Вищий адміністративний суд[ред. • ред. Код]
- •Апеляційні суди[ред. • ред. Код]
- •Загальні апеляційні суди[ред. • ред. Код] Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
- •Правовий статус суддів
- •Історія[ред. • ред. Код]
- •Порядок формування[ред. • ред. Код]
- •Суддя Конституційного суду[ред. • ред. Код]
- •Призначення Президентом України[ред. • ред. Код]
- •Призначення Верховною Радою України[ред. • ред. Код]
- •Призначення з'їздом суддів України[ред. • ред. Код]
- •Початок повноважень судді[ред. • ред. Код]
- •Правові засади роботи[ред. • ред. Код]
- •Повноваження та діяльність суддів[ред. • ред. Код]
- •Форма роботи[ред. • ред. Код]
- •Структура[ред. • ред. Код]
- •Голова Конституційного Суду України[ред. • ред. Код]
- •Компетенція Верховної Ради України
- •Правова основа місцевого самоврядування[ред. • ред. Код]
- •Принципи[ред. • ред. Код]
- •Система місцевого самоврядування[ред. • ред. Код]
- •Повноваження[ред. • ред. Код]
Іноземці, апатриди та біпатриди
Іноземці, апатриди та біпатриди. Конституційно-правовий статус іноземних громадян в демократичних державах характеризується насамперед тим, що на них поширюються загальні права людини і переважна більшість прав, свобод і обов'язків громадян країни перебування або проживання. Виняток зазвичай складають виборчі права, а також право заняття деяких посад, право провадження певних видів діяльності, право придбання деяких об'єктів власності, обов'язок проходження військової служби і захисту країни. У Конституції Португалії (ст. 15), наприклад, зазначається, що іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають або проживають у Португалії, користуються тими ж правами і несуть ті ж обов'язки, що і португальські громадяни. Це положення не поширюється на політичні права і заміщення державних посад, крім посад, пов'язаних переважно з виконанням технічної роботи, і права і обов'язки, закріплені в Конституції виключно за португальськими громадянами. Допускається наділення за законом іноземців, проживають на території країни, і за умови взаємності з боку відповідної іноземної держави, виборчої правоздатністю на вибори в органи місцевого самоврядування. Аналогічні положення містяться в конституціях Іспанії (ч. 1 і 2 ст. 13), Болгарії (ч. 2 ст. 26) та ін, а Конституція Швеції (п. 22 Конституційного закону 1974 р. «Форма правління») містить довгий список питань, коли іноземці зрівнюються в правах з шведськими громадянами. В Основному законі Австрії про загальні права громадян (ст. 3) вказується, що для іноземців надходження на службу в публічні установи залежить від придбання австрійського громадянства. Конституція Болгарії (1 ч. ст. 22) обмежує права іноземців і тим, що вони не можуть купувати право власності на землю, крім спадкування за законом. Досить часто конституції містять лише загальне положення про те, що правове становище іноземців регулюється законом у відповідності з міжнародними нормами і договорами (наприклад, ст. 10 Конституції Італії).
Багато конституцією обмежують або забороняють видачу іноземців іншій державі, особливо за політичні злочини. Конституція Італії (ст. 10) встановлює, що не допускається видача іноземців за політичні злочину, а ст. 5 Конституції Греції забороняє видачу іноземця, переслідуваного за свою діяльність в ім'я свободи. У Конституції Нідерландів (ст. 2) вказується, що видача іноземців іншій державі може бути здійснено тільки у відповідності з міжнародним договором.
Апатридами (від грец. apatris, apatridos - не має, позбавлений батьківщини, вітчизни) або аполидами називаються особи, які не мають громадянства (підданства) якої-небудь держави. Статус апатридів виникає зазвичай в результаті того, що певні особи виходять із громадянства або виявляються виключеними з нього до того, як набувають громадянство іншої держави. Вони, як і іноземці, підпорядковуються законодавству тієї держави, де вони знаходяться або проживають. На відміну від іноземних громадян, апатриди не користуються захистом якого-небудь іншої держави. Їх правоздатність, як правило,'дещо обмежена (наприклад, у галузі виборчого права). Їм, як і іноземцям, часто надається право притулку. Стаття 33 Конституції Португалії, наприклад, передбачає, що іноземцям та апатридам, які піддаються переслідуванням з причини їх боротьби за демократію, соціальне і національне визволення, за мир між народами, свободу і права людської особистості, гарантується право притулку, а закон визначає статус політичного біженця. Конституція РФ передбачає, що апатриди, так само як і іноземці, користуються в РФ правами і несуть обов'язки нарівні з громадянами, крім випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором РФ (ч. 3 ст. 62). Є міжнародні конвенції про статус апатридів (1954) і про скорочення безгромадянства (1961).
Біпатриди (від лат. bis - двічі і грец. patridos - батьківщина, вітчизна) або биполиды - це особи, які перебувають одночасно в громадянстві двох (а іноді і більш) держав. Багато країн негативно ставляться до двугражданству, оскільки, на їх думку, це може створювати труднощі в здійсненні прав і обов'язків громадян. Тому їх конституційне законодавство не передбачає або навіть прямо забороняє подвійне і більше громадянство. Найчастіше проблеми статусу біпатридів, як і аполидов, регулюються не в конституціях, а в спеціальному законодавстві. Тим не менш, у ряді конституцій встановлюються загальні принципи в цій області. Так, у Конституції Іспанії (ч. 3 ст. 11) вказується, що «держава може укладати договори про подвійне громадянство з іберо-американськими країнами або ж з країнами, що мали або мають особливі зв'язки з Іспанією. В цих країнах, навіть якщо вони не визнають за своїми громадянами такого права на взаємній основі, іспанці можуть натуралізуватися без втрати іспанської громадянства».
Конституція РФ визнає подвійне громадянство. У ній йдеться (ст. 62), що громадянин РФ може мати громадянство іноземної держави (подвійне громадянство) відповідно до федеральним законом або міжнародним договором РФ. Наявність у громадянина РФ громадянства іноземної держави не применшує його прав і свобод і не звільняє від обов'язків, що випливають з російського громадянства, якщо інше не передбачено федеральним законом або міжнародним договором РФ. Проблема бипатризма придбала у нас особливу актуальність і значимість за останні роки у зв'язку з розпадом СРСР, у результаті чого близько 25 млн росіян опинилися за межами незалежної Росії, а кілька мільйонів українців, білорусів, узбеків, казахів та ін. - на території Росії. Ця проблема сьогодні - предмет широких і гострих дискусій як усередині окремих країн СНД, так і у взаємовідносинах між ними. Нерідкі випадки, коли російськомовне населення країн СНД висловлює бажання мати, поряд з громадянством країни проживання, і російське громадянство. Однак не всі країни СНД (наприклад, Казахстан) надають таку можливість своїм громадянам.
Питання про подвійне громадянство нерідко виникає і при укладенні шлюбу та при народженні дитини від батьків, що мають різне громадянство. Так, якщо жінка виходить заміж за іноземного громадянина, за законами держави якого дружина зобов'язана приймати громадянство чоловіка, то дуже часто кращим виходом для неї із становища (при бажанні зберегти своє громадянство) виявляється отримання подвійного громадянства.