129

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Укураїни Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Факультет

Кафедра «Здоров я людини та фізичної реабілітації»

Магістерська робота

на тему:

«Особливості комплексної фізичної реабілітації та профілактика травматизма у спортсменів»

Луняка Руслан

Денна форма навчання, VI курс

Напрям підготовки 0102 «Фізичне

Виховання, спорт і здоров’я людини»

Спеціальність 8.010220302

«Фізична реабілітація»

Науковий керівник ____________________

к..мед.н. Т.М.Яблонська

Допущена до захисту __________________

Завідувач кафедри ____________________

Д.п.н., проф. Зюзін В.О.

Миколаїв – 2015 зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ТРАВМАТИЗМА У СПОРТІ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ……...9

1.1. Спортивний травматизм як негативне явище сучасного спорту……………9

1.2. Характеристика травм щелепно-лицьової області…………………………..22

1.3. Особливості психічного стану спортсменів, що отримали травму щелепно-лицьової області…………………………………………………………………….32

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ТРАВМАХ У СПОРТСМЕНІВ ………………………………………………………………...38

2.1. Організація та методи дослідженнь…………………………..………………38

2.2. Фізична реабілітація при переломах та вивихах нижньої щелепи та скулової кістки……………………………………………………………………………......50

2.3. Організація роботи відділення реабілітації хворих з травмою щелепно-лицьової області ……………………………………………………………………58

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКСНОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМА У СПОРТСМЕНІВ …………………………………………………………………67

3.1 Загальні принципи психотерапевтичної роботи зі спортсменами у процесі фізичної реабілітації……………………………………………………………….67

3.2. Застосування психологічного тренінгу у реабілітації спортсменів з пост травматичним стресовим розладом……………………………………………….73

3.3. Рекомендації щодо психокорекційної роботи зі спортсменами, що отримали травму щелепно-лицьової області у рамках комплексної фізичної реабілітації………………………………………………………………………….78

3.4. Оцінка психічного стану спортсменів із травмами щелепно-лицьової області……………………………………………………………………………….83

3.5. Моніторинг та оцінка ефективності застосування психотерапії у фізичній реабілітації при травмах щелепно-лицьової області…………………………….89

РОЗДІЛ IV. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ………………………………..96

4.1. Загальні положення …………………………………………………………..96

4.2. Організація охорони праці у відділенні реабілітації Миколаївської обласної клінічної лікарні……………………………………………………………………97

4.3. Рекомендації щодо покращення охорони праці ……………………….......105

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………108

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………….111

ДОДАТКИ………………………………………………………………...………119

ВСТУП

Актуальність. Враховуючи тенденцію до розвитку професійного та аматорського спорту в Україні, актуальним питанням є профілактика та вирішення проблем оптимізації функціонального стану спортсменів.

Однією з таких проблем довгі роки залишається явище спортивного травматизму. Травматизм є невід'ємним негативним наслідком професійного і олімпійського спорту. За статистичними даними середня кількість травм на 1000 осіб, що займаються спортом складає 4,7.

Над вирішенням даної проблеми працюють видатні вчені та провідні фахівці, котрі постійно вдосконалюють методику спортивного тренування, систему медичного супроводу спортсменів, організацію та методологію спортивних змагань. Спільні зусилля науковців і практичних спеціалістів дозволили дещо зменшити процент спортивного травматизму за останні роки. Проте, в цілому, показники залишились досить високими.

Одним з прогресивних напрямів в діяльності щодо профілактики та найбільш повної ліквідації наслідків спортивних травм є реабілітація спортсменів. Вона охоплює безліч аспектів та напрямків, має у своєму арсеналі достатньо методів та засобів, спроможних дієво вирішувати проблеми стану здоров'я нації, у тому числі і проблему спортивного травматизму.

Особливу увагу в останні роки привертає до себе галузь психолого-фізичної реабілітації. Довгі роки консервативна медицина займалася лише лікуванням тіла, відкидаючи можливість підвищення ефективності результатів, завдяки “лікуванню душі”, тобто психотерапії.

Спортивний травматизм спричиняє негативні наслідки не тільки у фізичному стані спортсмену, одночасно, це і значна психічна травма (більш чи менш виражена, що залежить від індивідуальних особистісних характеристик спортсмена). Процес фізичної реабілітації травмованого спортсмена не може вважатися комплексним та завершеним без використання елементів психологічного супроводу.

Спортивна травма може спричинити такі психічні розлади як посттравматичний стресовий розлад, неврози, фобії. Якщо травма досить серйозна і подальше заняття спортом для травмованого не рекомендується, це може викликати тяжкі форми депресії, втрату позитивної “Я-концепції”, та деструктуризацію життєвої стратегії спортсмена.

Вищезазначені процеси самі по собі є патогенними і небажаними, а крім того вони здатні чинити вплив на відновлення функціонального стану спортсменів, строки видужання, повернення до занять спортом або перекваліфікації, а також на подальші спортивні досягнення.

Правильно застосовуючи психотерапевтичні заходи під час комплексної фізичної реабілітації можна домогтися зменшення строків відновлення пацієнта(спортсмена), найбільш повної його соціальної адаптації і відносно швидкого повернення до професійного спорту (у випадках, коли немає уражень не сумісних зі спортивною діяльністю), що є вигідним як на соціальному, та і на економічному рівні.

В даній роботі ми розглянемо специфіку комплексної фізичної реабілітації при ураженні щелепно-лицьової області у спортсменів, зокрема місце та значення психотерапії у реабілітаційному процесі. Актуальність теми зумовлена популярністю та розвитком в нашій країні різних бойових мистецтв, котрі відносяться до найбільш травматичних видів спорту. Саме тут можемо спостерігати щелепно-лицьові травми, здебільшого середнього і високого ступеню тяжкості, а також саме серед цієї групи хворих найбільш розповсюджені посттравматичні стресові та невротичні розлади. Доцільно розглянути проблему щелепно-лицьового травматизму у спорті загалом, процес реабілітації: методи, засоби, етапи та специфіку застосування, її ефективність, узагальнити та систематизувати досвід діяльності реабілітаційних кабінетів щелепно-лицьових відділень, провести діагностику психічного стану травмованих спортсменів та визначити роль психотерапевтичних заходів у відновленні функціонального стану спортсмена.

Мета роботи: обгрунтувати необхідність застосування психотерапії у комплексній реабілітації спортсменів, що отримали травму щелепно-лицьової області для більш повного і більш швидкого відновлення їх функціонального стану.

Задачі:

1. Розглянути поняття спортивного травматизму як негативного явища у професійному спорті.

2. Дати характеристику травм щелепно-лицьової області у спорті, визначити засоби та методи фізичної реабілітації при травмах щелепно-лицьової області.

3. Дослідити специфіку психічного стану спортсменів із травмою щелепно-лицьової області.

4. Визначити місце психотерапії у комплексній реабілітації спортсменів із травмами щелепно-лицьової області.

5. Розробити програму психологічного супроводу спортсменів під час реабілітації, що буде включати як індивідуальні так і групові методики впливу (тренінг).

6. Довести ефективність застосування психотерапії у фізичній реабілітації як засобу більш повного відновлення функціонального стану спортсмена.

Об'єкт дослідження: психокорекція у комплексній фізичній реабілітації при травмах щелепно-лицьової області у спортсменів.

Предмет дослідження: вплив психічного стану спортсмена із травмою щелепно-лицьової області на процес відновлення функціонального стану організму та можливість корекції психічних розладів у комплексній фізичній реабілітації.

Методи досліджень: аналіз наукової літератури та періодичних видань з даної проблематики, спостереження систематизація досвіду роботи реабілітаційних кабінетів, проведення психодіагностичного обстеження експериментальної групи хворих, аналіз та інтерпретація отриманих даних.

Структура роботи: магістерська робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 127 сторінках.

Апробація результатів магістерського дослідження відбувалися на