Державно-громадське управління, як один із шляхів розвитку сільської школи.

Діти повинні бути довірені піклуванню найбільш шанованих чоловіків і дружин...

Таку важливу справу можна довірити не будь-якій людині з юрби,

а тільки обраним, причому не молодим, можливо, які ще не вміють володіти собою,

а тільки особам устояного віку й перевіреної моральності...

(Я. А. Коменський)

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Головною властивістю сучасної освіти є праг­нення виховати людину, яка спроможна добувати знання, жити в суспільстві і природі відповідно до їхніх законів, уміти приймати рішення й відповідати за їх виконання. Основною діяльністю учні займаються в стінах школи. Тому саме вона мас урізноманітнити цю діяльність, зро­бити більш живою й конкретною, щоб створити умови для всебічного розвитку особистості. Найвищий екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптовані до соціального середовища, здатними приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, умітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, залежить від школи. Особистісно орієнтований процес у школі сприяє формуванню в учнів якостей, які необхідні для життєвого та професійного визначення.

ГОЛОВНА ІДЕЯ ДОСВІДУ

Сільська громадсько активна школа — це звичайна школа, де є спільні переконання, що освіта — це процес, який відбувається впродовж усього життя і повинен бути доступний для кожного члена громади; спільні пе­реконання щодо виходу школи зі своєї традиційної ролі та бачення її доступності протягом семи днів на тиждень, участі в управлінні інших членів грома­ди; спільний голос у визначенні потреб та ресурсів громади; можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти для їхніх дітей та участі в житті школи; бажання бути інноваційними, гнучкими та творчими у визначенні нового бачення розвитку школи й освіти; визнання ролі всіх членів громади в освіті та розвитку громади, покращенні життя кожного члена громади.

ГОЛОВНА МЕТА ДЕРЖАВНО - ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ - створення гуманістичної, демократичної школи, в якій панує дух академічної свободи, а територіальна громада визначає освітнє замовлення.

КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ – ГОЛОВНА ПОСТАТЬ У РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО - ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ НА СЕЛІ.

Керівник освітньої установи по­винен бути сучасним менеджером, компетентним фахівцем і лідером із високою організаційною та педаго­гічною культурою. Саме від особи директора багато в чому залежить успіх оновлення шкільного життя. Аналізуючи свою роботу директора я впевнився, що керівник повинен володіти умінням тонко відчувати й розуміти шкільне життя в усіх його багатогранних проявах, установлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями й змінами, що відбуваються в школі, оці­нювати й узагальнювати явища та факти педагогічної дійсності і на цій основі приймати управлінські рішення, здійснювати творчий, ініціативний підхід до вирішення внутрішньошкільних питань.

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ

Провідна ідея Новополтавської школи: «Допоможемо дітям стати щасливими»

У школі цінують почуття незалежності, яке поєднується з відповідаль­ністю виконання своїх обов'язків, заохочують індивідуальні інтереси, допитливість, потяг до знань. Увесь навчально-виховний процес здійснюється за пріоритетними напрямками регіональної освітньої політики, що пов'язані з реалізацією комплексно-цільових та цільових програм.

Базовим принципом побудови навчально-виховного процесу є створення сприятливого навчально-виховного середовища. Це передбачає створення атмосфери підтримки учнів і турботи про них, задоволення їхніх інтелектуальних, емоційних та соціальних потреб. Зокрема, робота педагогічного колективу, спрямована на те, щоб кожен учень мав змогу:

• оволодіти необхідними навичками, знаннями й уміннями, які передбачено навчальними програмами;

• розвинути вміння критичного мислення й незалежного ви­словлювання;

• навчитися самостійно приймати рішення;

• розвинути свій емоційний інтелект;

• отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку;

• навчитися жити в колективі.

Роль нашого закладу освіти (Новополтавської ЗОШ І-ІІІ ст..) у розбудові та реалізації інноваційної моделі розвитку сільської школи полягає у переході від стереотипних до активних форм управління. У своїй діяльності ми спираємось на філософську концепцію освіти і системи розвитку громади, тобто наша школа стає громадсько активною. Ми цінуємо внесок, який співтовариство села вкладає у розвиток освіти дітей, їхніх батьків і громади загалом.

У тісній співпраці з громадою школі вдається підтримувати у належному стані матеріально-технічну базу: обладнані навчальні кабінети, спортивна зала. Відповідно до можливостей матеріально-технічної бази школи, її кадрового забезпечення та запитів громади здійснюється подальша профілізація закладу в технологічному напрямі.

В зв’язку з вище вказаним, протягом останніх 3-х років була розроблена концепція розвитку, яка по суті і є моделлю школи.

Реалізація Концепції закладу здійснюється через розробку власного шкіль­ного проекту «Застосування компетентнісно орієнтованого підходу до вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом інновативних нововведень» (додаток1), в рамках якого діють шкільні програми: гуртків школи І ступеня «Юний математик», художньо-естетичний гурток, «Юний шахіст», «Мережка», клубів за інтересами школи ІІ ступеня «Юний правознавець», «Юний математик», «Юний філолог», «Юннати», «Юний мандрівник», «Клуб естетичного розвитку», шкільних програм: «Здоров’я» (додаток2), «Якість» (додаток3), «Вихованість» (додаток4), «Інтелект» (додаток5). На перспективу передбачено розробку та реалізацію проекту «Турбота», у рамках якого буде створюватись клуб людей похилого віку «Надвечір’я», для усіх бажаючих мешканців села — проект « Для всіх»..

Кожен із мініпроектів має чітко визначену мету, завдання, програму реалізації, прогнозує очікувані результати, ресурси (бюджет); передбачено розподіл обов'язків між членами ради; визначено партнерів.

У процесі реалізації проекту відбувається «вживлення» суб'єктів у розв'язувану проблему, що зумовлює потребу в організації спеціального методичного супроводу.

Наша школа є інструментом, за допомогою якого відбувається процес взаємодії освіти та сільських об'єднань. Модель функціонування школи як соціокультурного центру сільської громади представлена на схемі (додаток 6).

Представлю зміст і напрями реалізації проекту «Застосування компетентнісно орієнтованого підходу до вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом інновативних нововведень» Ідея проекту полягає у створенні умов і механізмів оновлення сільської школи, яка залучає громаду до процесу управління нею, мобілізує місцеві ресурси для забезпечення нагальних і довгострокових цілей і школи і громади, що загалом сприяє зміцненню партнерства між ними. Щоб відповідати високим стандартам і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання в широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати все нові й нові способи та види діяльності.

Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Умови, за яких і дитина може проявити не лише інтелектуальну компетентність, але й компетентність соціальну.

Прогнозований результат проекту полягає у відновленні активного життя на селі. Розв'язати цю проблему можна, об'єднавши партнерські зусилля громади, представників влади, підприємців та громадських структур і розробивши гнучкі методи такої взаємодії.

Основний ресурс школи — висококваліфікований викладацький колектив, який проводить освітню та просвітницьку роботу з населенням: дітьми, молоддю, дорослими та людьми похилого віку. Поступово школа освоює нові соціальні технології, спрямовані на залучення громадян до процесів місцевого самоврядування.

В Україні досить законів, які дозволяють громадянам брати участь у самоврядуванні, однак незнання людьми своїх прав і можливостей є головною причиною пасивності населення.

Статус нашої школи як громадсько активної дає змогу залучати батьків і дітей до громадського життя і соціально-культурного розвитку села за допомогою різних програм позашкільної діяльності.

Те, що є ініціатива і люди, які готові діяти, не викликає сумнівів слід відзначити, що великою перешкодою у продуктивній роботі громад є брак інформації та невміння людей орієнтуватись у багатьох ситуаціях. Мета нашої діяльності — подальший розвиток ініціатив, активна самоосвіта та діалог з владою як з рівноправним партнером.

Реалізація нової моделі школи передбачає певні практичні кроки. Зокрема, було проведено анкетування на селі з питань надання освітніх послуг, значення школи у житті селян і т. ін. Надалі було створено громадське об’єднання «Вікторія» яке очолив директор школи та ініціативну групу (правління) громадсько активної школи з батьків, представників громади, педколективу та місцевих організацій і установ. Це об’єднання сприяє вільному обміну ідеями, виявляє потреби громади та бере участь у вирішенні місцевих проблем.

На загальних зборах села були порушені актуальні проблеми, що хвилюють громаду. Найсуттєвішими серед них виявилися: здоров'я дітей, екологічні проблеми, недостатня матеріально-технічна база будинку культури, обмежені фінансові можливості місцевих органів влади та мешканців громади, , а також потреба в інформації, правовій та професійній освіті, культурному дозвіллі.

В основу діяльності школи як громадсько активної покладено реалізацію проектів, які б задовольняли попит громади. Отже, діяльність школи може бути безпосередньо оцінена через успішне чи невдале здійснення проектів та їх вплив на конкретне освітнє середовище.

Крім педагогів школи, до реалізації проектів залучаємо інших спеціалістів та представників громадськості. Так було при реалізації мікропроекту «Тепла школа – здоров’я дітей»(додаток7), що входить до шкільної програми «Здоров’я», та розроблений і реалізований в рамках спільного проекту Європейського Союзу та програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (2012 рік). Реалізація лише цього мікропроекту довела правильність вибраного напрямку діяльності, адже було залучено кошти у розмірі 162 тис.гривень на енергозберігаючі заходи, що значно поліпшили умови навчання учнів.

У школі здійснюється розбудова державно-громадської форми управління, яка направлена на демократизацію освітнього процесу. Створені рада школи і піклувальна рада, класні батьківські комітети, працюють органи учнівського самоврядування, громадська організація. Рада школи у своїй роботі керується Положенням про раду школи та Статутом школи. Створені постійно діючі комісії. Кожна комісія виконує свої функції. Однією з ланок державно-громадського управління школи є піклувальна рада, яка об'єднує 12 членів. Здебільшого це представники місцевого малого бізнесу та господарники, силами яких можна задовольняти певні матеріальні потреби закладу, представляти в державних і громадських органах інтереси учнів і батьків, забезпечувати соціальний захист неповнолітніх.

Активно працює у школі й учнівське самоврядування – «Соколина республіка». Шкільний парламент «Соколиної республіки» налічує 7 міністерств, які очолює президент школи. Кожен учень має доручення (постійне, тимчасове) і впродовж свого навчання проходить школу учнівського самоврядування.

Чіткій організації виховної системи сприяє реалізація міні проекту «Організація творчого дозвілля дітей і молоді». У рамках виконання цього проекту в селі Новополтавка на базі школи створений та успішно функціонує: сільський спортивний клуб, яким на громадських засадах керує місцевий підприємець. У спортивних гуртках займається і тридцять дітей різного віку. Вихованці клубу постійно беруть участь у різних спортивних змаганнях, де завойовують призові місця. Це дає змогу сільським дітям розвивати свої фізичні здібності, досягати високих спортивних результатів.

В основу системи виховання в школі покладена національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості. Виховання має забезпечувати залучення учнів до світової культури й загальнолюдських цінностей. За своїми формами й методами система виховання в нашій школі спирається на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки. Школа виховує людей нового покоління, вчить на практиці бути активними громадянами.

У ході виховної роботи переважають довіра, переконання, повага до гідності учня; творче та інтелектуальне суперництво; моральне стимулювання.

Головним напрямком виховної роботи є формування здорового способу життя. Стало традиційним проведення днів здоров'я (2 рази на рік), спортивних змагань, спартакіад. Реалізується мініпроект «Здоров'я», ме­та якого — створення в закладі цілісної системи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, запобігання у дітей та юнацтва алкоголізму, наркоманії, захворювань, що передаються статевим шляхом; пропаганда здорового способу життя.

Як результат виконання цього проекту – організована робота служби довіри, проводяться місячники з профілактики наркоманії, алкоголізму, СНІДУ, випускаються стінні газети, здійснюються різноманітні розважально-ігрові заходи — брейн-ринги, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми.

Тематика виховних бесід: «Що таке свобода та відповідальність» (8—9 кла­си), «Божевілля з моєї вини» (група ризику); «Чи важко бути молодим?», тематичні зустрічі — «Для вас, дівчатка», «Для вас, юнаки», «Бережи честь змолоду».

Випускники нашої школи, вступаючи в доросле життя, мають сформова­ну активну життєву позицію, толерантність, громадянську національну свідомість(додаток 8).

Набирає потужності реалізація мініпроекту «Школа соціальної адаптації молоді». Саме завдяки участі в проекті діти цілеспрямовано набувають умінь спілкуватися, співпрацювати, здійснюється їхнє бажання досягти спільного успіху, а найголовніше — долати труднощі, усвідомлювати себе творцями власної справи

Результативність впровадження державно-громадського управління в сільській школі

Партнерство між школою та громадою створює соціальний капітал, поліпшує взаємопорозуміння, довіру і взаємодію між представниками різних секторів громади, а також служать зміцненню демократії. Крім цього партнерство на базі школи – це можливість поліпшити імідж школи, можливість залучити додаткові ресурси для підтримки школи, для задоволення потреб і інтересів громади.

Завдяки тісній співпраці педагогічного колективу, громади і перш за все скеровуючої ланки , керівника школи, нам вдалося утеплити заклад, отримати якісну питну воду для харчування учнів, забезпечити навчально-виховний процес сучасною мультимедійною системою, готуємо проект по будівництву нової котельні (а це означає, що буде тепліше в зимовий період). Батьки бачать ці позитивні зміни і з задоволенням приходять до закладу, пропонують свою допомогу у вирішенні складних завдань.

ВИСНОВКИ.

Отже, не будемо зупинятися на досягнутому, а будемо шукати цікаві проекти для покращення умов навчання та виховання підростаючого покоління. І в цьому, я впевнений, нам допоможе державно-громадське управління закладом.

Додатки.

Додаток1