Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Інтегров соц службим Київ 2007

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
5.51 Mб
Скачать

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

Щожтакереінте­раціяякпроцесівчомуполягаєйогосутність?

Реінте­рація – (від лат., що означає відно­лення, набут­ тя цілі­но­ті) – процес пове­нення людини в су­піль­сво у ролі акти­ного і незале­ного члена соці­льного життя, щопередбачаєкомпе­саціювтратсоці­льнихзв’я­ків,досяг­ неннявідпові­ногорі­няемоційногостанутощо.Організація та забезпечення оптимальних умов реінте­рації створюють мо­ливо­ті для подальшого по­ноцінного фу­нці­нування індивіда у соці­мі, його успі­ної соці­лізації.

Реінте­рація дітей-сиріт та дітей, позба­лених бать– ківсько­ го піклування, – процес пове­нення чи входження їх до тієї чи іншої соці­льної си­теми шляхом відно­лення абофо­муванняприв’язано­тей,соці­льнихзв’я­ківтавідно­ син,набуттясоці­льногодосвіду,соці­льноїкомпете­нно­ті.

Реінте­рація здій­нюється у соці­мі, а відпові­но розго­та­ ється у мережі соці­льних вза­модій. Саме зміст соці­льних вза­модійупе­нійсоці­льнійси­темімо­напокла­тивосно­ ву визначення даного поняття.

Врахову­чи специфіку процесу реінте­рації дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування, визначимо такі рі­ні соці­льних вза­модій: чуттєво-емоційний; емо­ ційно-соці­льний; соці­льно-ін­титуційний.

Зо­рема на ч­уттєво-емоційному рі­ні відбувається віднов­ лення, розвиток чи встано­лення прив’язано­тей (емоційно те­лих, близьких, лю­лячих, стійких та тривалих стосун– ків­ між людьми) дитини з батьком, матір’ю, близькими родичами.

Наемоційно-соці­льномурі­нітакожмаємі­цепроцесфо­му­ ваннятарозви­куприв’язано­тей,протепомі­новирі­няєть­ сясоці­льнийкомпонентвза­модійміждитиноюіприйо­ни­ ми батьками (опікунами, батьками-вихователями), дитиною і соці­льним працівником, що здій­нює соці­льний супровід вихованнятарозви­кудитиниусім’ї.Пере­дмовамизазначе­

260

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

ного пе­ною мірою є збереження за дитиною статусу дити­ ни-сиротичидитини,позба­леноїбатьківськогопіклування; отримання пе­них пільг, соці­льних виплат та держа­них допомог тощо.

Насоці­льно-ін­титуційномурі­нісоці­льнівза­модіїнабу­ ваютьнайвищогоінайва­ливішоговидутазмі­ту–акти­ної соці­лізації (засвоєння і перетворення індивідом соці­льних норм і культу­них цінно­тей шляхом акти­ного входження в соці­льні інституції су­піль­сва). Як правило, на такий рівень соці­льних вза­модій людина виходить пі­ля досяг­ нення по­ноліття, набуття правосуб’є­кно­ті, виходу в са– мостій­ не життя, коли, як зазначає укра­їський вчений В. Т. Циба [7, с. 129-131], з’являються соці­генні потреби – осми­лювати своє подальше життя, вибирати професію, планувати створення вла­ної сім’ї, задумуватися над страте– гі­ними завданнями, які б становили мету життя у кількох або в усіх соціальних інституціях.

У контексті зазначених рі­нів соці­льних вза­модій і потрі­но розглядати реінте­рацію дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування.

Так, на ч­уттєво-емоційному рі­ні реінте­рація передбачає пове­неннядитиниутекон­ре­несімейнесередовище,звід­ ки вона вийшла, тобто у біологі­ну сім’ю чи під опіку близь­ ких родичів.

На емоційно-соці­льному рі­ні реінте­рація визначатиметься як пове­нення дитини-сироти чи дитини, позба­леної батьківського піклування, з інституційного в сімейне середовище, і передбачає вла­тування дитини в сім’ю усиновителів,прийо­нусім’ю,дитячийбудиноксімейноготипу, під опіку осіб, що не є родичами дитині.

Насоці­льно-ін­титуційномурі­ніреінте­раціярозгляда­ тиметься як вихід із відно­но закритої інтерна­ної си­теми, для якої хара­те­ним є обмежене коло соці­льних зв’я­ків, у си­тему відкриту, в незале­не життя поза межами інтер­

261

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

на­ного закладу, де неабиякого значення набувають нави­ки соці­льної компете­нно­ті. При цьому під соці­льною ком­ пете­нні­тю мається на увазі знання, вміння та нави­ки, що спри­ютьуспі­номувиконаннюсоці­льнихролей,дозволять індивіду аде­ва­но виконувати но­ми та правила, прийня­ ті в су­піль­сві, оптимально ада­туватися до рі­них соці– альнихумов.Соці­льнакомпете­нністьвихова­цівтавипу­к– ни­ ків інтерна­них закладів виявляється у зда­но­ті до спів­ праці, вмінні розв’язувати проблеми в рі­них життєвих ситу­– ціях; у комунікати­них нави­ках та нави­ках вза­морозумін­ ня; в акти­ній уча­ті у житті громади тощо. Велике значен– ня­ має мотиваційний компонент компете­нно­ті, а саме: пра­нення ада­туватися та бути мобільним; бажання зміни­ ти життя накраще;спрямованістьна здій­неннявла­ногови­ бору, на визначення та дося­нення особи­ті­них цілей тощо.

Утакому контексті процес реінте­рації пе­ною мірою уподіб– нюється процесу соці­лізації особи­то­ті, що передбачає активневходженняіндивідавусісоці­льніінституції.

Уцьому разі компоне­ти реінте­раційного процесу дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування, мають охо­лювати рі­ні сфери су­пільного життя дитини та рі­ні напрями соці­льно-педагогі­ної ді­льно­ті. Це підтри­ка соці­льно-позити­ної акти­но­ті вихова­ців інтерна­них

закладів, введення їх у соці­льно-вихо­не середови­ ще; підгото­ка вихова­ців інтерна­них закладів до самостійного життя; сприяння здобуттю освіти, пра­ цевла­тування відпові­но до потреб та індивіду­ль­ них осо­ливо­тей дитини; вирішення проблеми жит– ­ла, захист майнових прав дитини пі­ля закінчення навчання в інтерна­ному закладі; підгото­ка пе­соналу інтерна­них закладів і спеці­лі­тів соці­льних служб для сім’ї, дітей та молоді до змін; фо­мування громадської ду­ки щодо підтри­ки вихова­ців та випу­сників інтер– на­них закладів; активізація громади щодо підтри­ки реінте­рації вихова­ця інтерна­ного закладу.

Вищезазначені рі­ні процесу реінте­рації можуть бути предста­лені схемати­но (див. Рис. 22).

262

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

Ри­ ­. 22. Рі­ні реінте­раційного процесу

263

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

Як процес, реінте­рація базується на пе­них принципах, серед яких:

гуманізм (ста­лення до дитини як найвищої цінно­ті, бе­змо­не прийняття, любов і повага до неї);

індивіду­льний підхід до дитини (виявлення проблем особи­ті­ного зро­тання і допомога у їх розв’язанні, врахування індивіду­льних осо­ливо­тей та розро­ка пе­сонального плану опіки);

пріорите­ність інтересів дитини (надання переваги інтересам дитини у кон­лі­кних та спі­них випа­ках);

компле­кний підхід (рі­нобі­на оці­ка потреб дитини та середовища, у яке вона інте­рується);

вза­модія, коман­ний підхід до вирішення проблем дитини та сім’ї (налагодження співпраці та пар­нер­т­ ваміжрі­нимидержа­нимиінеурядовимиорганізація­ ми в інтересах дитини, створення міжвідо­чих та мультиди­ци­ліна­них команд фахі­ців для ухва­

лення обґру­тованого рішення стосо­но дитини, сім’ї чи ефе­ти­ного здій­нення соці­льного супроводу);

стимулювання дитини і сім’ї до самодопомоги (акти­ візація вну­рішніх ресурсів сім’ї та дитини до зміни способу життя на краще, перебудови стосу­ків, само­ розви­ку; фо­мування бажання успі­но ада­туватися до нових умов та бути мобільним).

Які ж діти насамперед потребують реінте­рації? Необ– хід­ ність у першоче­говій реінте­рації мають діти ран– нього віку та діти з незна­ним досвідом проживання в інтернаті (до 6 місяців). Причому, чим до­ше дитина за­ лишається у закладі, тим ме­ше ша­сів її успі­но реінте– грувати.

Високу ймові­ність успі­ної реінте­рації мають діти:

вилучені із сім’ї без позба­лення батьківських прав через матері­льні проблеми;

чиї батьки, родичі висловили бажання їх пове­нути.

264

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

Поте­ційнимипричинамипове­неннядитинидобіологі­ної сім’ї, в коло родини є:

становище в сім’ї змінилося на краще (батьки позба­ вилися на­кочи алкогольної зале­но­ті, подолали сімейну кризу);

ситу­ція в сім’ї стабілізувалась (мати знайшла постій­ ну роботу і тепер може розпоряджатися вла­ними гро­ шима; мати вийшла заміж, і тепер вони удвох ізчоловікомзда­ністворитидитинібезпе­ніумови,по­

кращилосяфінансоветаматері­льнестановищесім’ї);

родичі хочуть офо­мити опіку над дитиною та ін.

Реінте­рацію вихова­ців інтерна­них закладів потрі­но розглядатиякпроцесізчі­коокре­ленимиетапами.Зо­рема, врахову­чи міжнаро­ний досвід , мо­на виділити дев’ять етапівпове­неннядитиниусімейнесередовище,щопода­ ні на схемі ни­че (див. Рис. 23).

Незважа­чинанегати­нийдосвідпроживаннявсім’ї,багато дітей пра­нуть пове­нутися у родинне оточення. Проте цей шлях «додому» ча­то виявляється дуже скла­ним. Більшість етапівпроцесуреінте­раціїпроходятьщевперіодперебуван­ ня дитини в інтерна­ному закладі, а не пі­ля її пове­нення/ вла­тування в сім’ю. Детальніше розглянемо усі етапи реін­ те­рації вихова­ця інтерна­ного закладу.

Етап 1. По­ча­кова оці­ка та ухвалення рішення щодо мож­ ливо­тейреінте­раціїдитини.Всірішення реінте­рувати ди­ тину в біологі­ну сім’ю, сім’ю родичів чи іншу родину ре­лізу­ ютьсятількипі­ляоці­киїїпотреб,оскількипотрі­ноз’ясувати мо­ливістьівипра­даністьтакогопове­неннядитини,атакож відпові­ністьцьогопроцесунайкращимінтересамдитини.

Ініці­тиващодопроведенняпоча­ковоїоці­кипотребдитини може виходити від одного з батьків, які бажають пове­нути

1 За матеріалами тренінгу, проведеного міжнародним експертом проекту ЄС Інгрід Джонс у червні 2007 р.

265

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

Ри­ ­. 23. Алгоритм здій­нення реінте­рації вихова­ця інтерна­ного закладу у сімейне середовище

266

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

своюдитину,чивідсоці­льногопрацівника/соці­льногопеда­ гогазакладу,який,оціни­шисімейнуситу­ціюко­ноїдитини вінтерна­номузакладі,зробиввисновокпродоцільністьспро­ бирозпочатиреінте­раціїтогочиіншоговихова­ця.

Насамперед необхідно вивчити особову справу дитини, по­ знайомитисязнею,налагодитидові­ливістосу­ки.Далісоці­ альнийпрацівникздій­нюєпоча­ковуоці­купотребдитини, постійно спостеріга­чи за її поведі­кою, ре­аці­ми, емоцій­ ною гото­ні­тю до змін.

Водночас проводиться відпові­на робота з сім’єю, що перед­ бачає:

збір інфо­мації про біологі­ну сім’ю дитини;

пошук даних про родичів, значущих для дитини;

встано­лення ко­та­тів соці­льного працівника (педагога) з сім’єю, родичами;

вивчення сімейних проблем та причин їх вини­нення;

організація позити­ного інфо­мування родичів про вихова­ця/вихова­ку інтерна­ного закладу.

Висновок щодо мо­ливо­ті пове­нення дитини до біологі­– них батьків, родичів робиться на основі аналізу інфо­мації про дитину і сім’ю, яку мо­на отримати від: вихователів інтерна­ного закладу, вчителів, соці­льного працівника гро­ мади, дільни­ного міліці­нера, сусідів, родичів, самих бать– ків­ ідітей.Завданнясоці­льногопрацівника/соці­льногопе­ дагога на даному етапі – прове­ти оці­ку бажання дитини пове­нутися додому та стану життя сім’ї (тих фа­торів, які покращились і відтепер спри­ють реінте­рації).

У випа­ку реінте­рації дитини у прийо­ну сім’ю, ДБСТ, під опіку чи усино­лення проводиться оці­ка зда­но­ті батьків задовольняти потреби дитини, відпові­но до мо– делі оці­ки, описаної у підрозділі 2.1.

Наосновізвітусоці­льногопрацівника/соці­льногопедагога зарезультатами поча­ковоїоці­кирішеннящодомо­ливос­

267

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

ті реінте­рації ухвалюється колегі­льно (координаційною радою або іншим схожим координаційним органом). Відразу пі­ля такого рішення сім’ю доцільно взяти під соці­льний супровід спеці­лі­тів Центру соці­льних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Етап2.Компле­кнаоці­ка.Компле­кнаоці­капотребдити­ ни,сім’їтаїхньогосоці­льногооточеннянадастьповнуінфор­ мацію щодо всіх аспе­тів життя дитини та її сім’ї. Технологія її проведення наведена у підрозділі 2.2. Компле­кна оці­ка підтве­джує, що процес реінте­рації спра­ді відбуватиметь­ ся в найкращих інтересах дитини.

Етап 3. Міжвідо­м­е засідання (міжвідо­ча зустріч). Міжві­ до­ча зустріч проводиться з метою обговорення та аналізу результатів компле­кної оці­ки й ухвалення рішення щодо деталей реінте­рації. До роботи на таких зустрічах можуть бутизапрошеніпредста­никиінтерна­ногозакладу,девихо­ вується дитина, вчитель/вихователь, соці­льні працівники слу­би реінте­рації та слу­би підтри­ки сім’ї Центру соці– аль­ нихслужбдлясім’ї,дітейтамолоді,лікар-педіатрчиділь­ ни­нийлікар,спеці­лі­тислу­биусправахдітей,криміналь­ ної міліції у справах непо­нолі­ніх та ін.

Якщо всі уча­ники засідання висло­люють згоду, що повер­ нення дитини відповідає її найкращим інтересам, вносяться пропозиції до плану здій­нення реінте­рації. Саме на цьому етапівизначаєтьсядатапереглядувиконанняплануреінтег­ рації (насту­ного міжвідо­чого засідання).

Етап 4. Розро­лення плану реінте­рації. Ва­то зауважити,

що реінте­рація вихова­ця інтерна­ного закладу у сім’ю не може бути коро­котривалим, а відпові­но, недбалим про­ цесом – вона триває, як правило, не ме­ше трьох місяців.

Склада­чи план реінте­рації, осо­ливу увагу потрі­но звер– ну­ ти на візити дитини додому та батьків в інтерна­ний заклад (їх час, мі­це та тривалість). Інте­си­ність візитів залежатиме від віку дитини, те­міну її інститу­лізації, здійс­

268

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

нення таких візитів раніше, до поча­ку процедури пове­нен­ ня дитини.

Мета, завдання і заходи реінте­рації викладаються письмово йпогоджуютьсяусімасторонами.Підчасплануванняпотріб­ но враховувати:

рівень прив’язано­ті дитини до біологі­ної сім’ї;

причини роз’єднання сім’ї;

мо­ливість рі­ної сім’ї захи­тити дитину;

висло­лену дитиною потребу почуватися ча­тиною сім’ї;

її бажання залишитися у територі­льній громаді;

культу­ну, релігійну іде­ти­ність дитини;

вза­мини з братами, се­срами, намага­чись уни­нути їх роз’єднання.

Розро­ля­чи план реінте­рації, необхідно дати відповіді на такі запитання:

Кого із членів сім’ї та/або друзів ва­то залучити до ко­ного етапу процесу реінте­рації?

Якіфахі­цічиспеці­лі­тидержа­них,неурядовихорга­ нізацій братимуть участь у реінте­рації?

Хто працюватиме над підгото­кою дитини до перемі­ щення додому?

Хто супроводжуватиме дитину, з ким вона може по­ розмо­ляти про свої почуття чи занепокоєння під час процесу реінте­рації?

Хто супроводжуватиме батьків або членів сім’ї, і до кого вони зможуть зве­татися за консультацією упро­ довж процесу реінте­рації?

Хто із фахі­ців візьме на себе кері­ни­цво та відпові– дальність за процес реінте­рації?

Як ча­то спеці­лі­ти центру соці­льних служб для сім’ї, дітей та молоді чи слу­би у справах дітей відвідувати­ муть сім’ю чи дитину?

Уразівини­неннянепередбачуванихобставинхтозв’я­ зуватиметься з сім’єю?

269