Інтегров соц службим Київ 2007

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

найбільш ефе­ти­но з метою дося­нення оптимального ре­ зультатудляклі­єтазанайменшихвитрат.Веденнявипа­ку мо­нарозглядатиінструме­томоптимізаціївитрат,зро­тан­ няефе­ти­но­ті,раці­налізаціїпослугіресурсів.Фу­нці­нал менеджерів ведення випа­ку об’єднує такі професійні вмін­ ня, як адвокація (захист прав та інтересів клі­єта), фасиліта­ ція (допомога в рі­них видах ді­льно­ті), побудова чи вико– ри­тання мереж (си­тем підтри­ки).

Головна мета ведення випа­ку – оптимізувати фу­нці­ну­ вання клі­єта, який має компле­кні потреби, нада­чи йому які­ні й ефе­ти­ні послуги. Тобто гара­тувати ма­симальне залучення клі­єта до розв’язання вла­них проблем на всіх етапах ведення випа­ку.

Веденнявипа­купотребуєпрофесійноїпідгото­кисоці­льно­ го працівника/менеджера, тобто знання те­рії, практи­них умінь, пе­них навичок, а також дотримання ети­них ціннос– тей­ для дося­нення цілей, визначених спільно з клі­єтом. Такими цілями є:

•розвиток зда­но­ті клі­єта до розв’язання проблеми

іподолання кризових ситу­цій;

•створення ефе­ти­ної си­теми залучення ресурсів

інадання послуг населенню, сприяння її розви­ку;

•побудова зв’я­ку між населенням і си­темами, що надають послуги та володіють ресурсами;

•розширення спе­кру мо­ливо­тей си­теми, що надає послуги;

•здій­нення вне­ку в розвиток і вдо­коналення соці­льної політики.

Фу­нці­ми соці­льного працівника/менеджера під час впро­ вадження цієї технології є: організаційна, координаційна, оцінювальна,захи­на,монітори­гова. Менеджерведенняви­ па­ку виконує роль адвоката, який гара­тує надання послуг, визначення індивіду­льних потреб клі­єта, недопущення необґру­тованого дострокового закриття випа­ку тощо. Серед управлінських ролей, як зазначає В. М. Сидоров, лідер

160

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

команди, кері­ник пе­соналу, адміні­сратор, соці­льний організатор, менеджер змін та ін. [1, с. 90].

У ді­льно­ті інте­рованих соці­льних служб технологія ведення випа­ку викори­товується найча­тіше, оскільки є універсальною в роботі з клі­єтами – дітьми та сім’ями з дітьми, які опинилася у скла­них життєвих ситу­ціях.

Як процес технологія ведення випа­ку має пе­ні етапи,

асаме (див. Рис. 16):

1.Оці­ка потреб клі­єта.

2.Аналізрезультатівоці­китаобґру­туванняспеці­лі­та­ миЦСССДМнеобхідно­тівідкриттятаведеннявипа­ку.

3.Ухвалення рішення про відкриття випа­ку/взяття під соці­льний супровід та його ведення (відкриття випа­ку) міжвідо­чим координаційним/дора­чим органом.

4.Планування випа­ку (розро­ка спільно з клі­єтом індивіду­льного плану роботи: визначення його мети, часових меж, кон­ре­них дій, заходів тощо).

5.Надання послуг/соці­льний супровід.

6.Оці­ка процесу.

7.Оці­ка результатів роботи (підсу­кова).

8.Ухвалення міжвідо­чим координу­чим/дора­чим органом рішення про закриття випа­ку.

Детальніше спинимося на окремих етапах методу «ведення випа­ку». Зо­рема, на етапі оці­ки потреб (див. 2.2) вивча­ ються очікування клі­єтів, їхнє розуміння проблеми, сімей­ на динаміка, прогнозуються мо­ливі тру­нощі супроводу сім’їтощо.Викори­товуютьсяметодиінтерв’ю,спостережен­ ня,вивченняісторіїсім’ї,меди­нихдокуме­тівтощо.Надано­ му етапі спеці­лі­ти ЦСССДМ спільно з предста­никами ССН та(уразіпотреби)іззалученняміншихсуб’єктівздій­нюють соці­льне інспе­тування сім’ї. За результатами інспе­туван­ ня складається акт обстеження жи­лово-побутових умов сім’ї. Це ва­ливий документ у роботі із сім’єю та джерело інфо­мації про сім’ю. У ньому фі­суються дані про членів

161

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

Рис. 16. Етапи технології ведення випа­ку.

162

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

родини,жи­ловіумови,хара­тери­тикасім’ї,позити­нізв’яз­ ки, осно­ні проблеми.

Спільний наказ Міні­терств у справах сім’ї, молоді та спо­ту, праці та соці­льної політики, охорони здоров’я, освіти і нау­ ки, вну­рішніх справ, транспо­ту та зв’я­ку, Держа­ного де– па­таме­ту з питань виконання покарань від 14.06.2006 р. за № 1983/388/452/221/56/596/106 «Про затвердження Порядку

соці­льного супроводу неблагополу­них сімей».

Менеджер випа­ку оцінює інфо­мацію, узагальнює дані, з’ясовує, чого не вистачає. На основі зібраних даних він оцінюєнаявніресурсидляздій­неннясоці­льногосупроводу, готуєнеобхідніматері­лидоособовоїсправисім’ї,щорозгля– датиметь­ ся на засіданні дора­чого органу та обґру­тування необхідно­ті відкриття випа­ку (див. Додаток 2-3).

Ухвалення рішення про надання соці­льних послуг сім’ї, що опинилася у скла­них життєвих обставинах, відбуваєть­ ся на засіданні дора­чого органу, створеного при управлінні усправахсім’ї,молодітаспо­ту.Ініці­ютьзасіданняЦСССДМ поданням відпові­них докуме­тів про виявлення сімей, що опинилися у скла­них життєвих обставинах.

Напідставірішеннядора­чогоорганувидаєтьсянаказдире­– тора ЦСССДМ про початок здій­нення соці­льного супрово­ ду та закрі­лення за сім’єю соці­льного працівника, ко­рий його ре­лізуватиме.

Пі­ля отримання необхідної для поча­ку роботи інфо­мації соці­льнийпрацівникознайо­люєклі­єтазметодамиді­ль­ но­тітаумоваминаданнясоці­льнихпослугйофіційнопові– домляє про ухвалене щодо супроводу позити­не чи негатив­ не рішення.

163

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

Насту­ниметапомєукладаннядоговорупронаданнясоці­ль– ­них послуг. Про його необхідність соці­льний працівник ін­ фо­мує клі­єта ще під час процесу оці­ки ситу­ції та потреб сім’ї. Це робиться для узгодження з клі­єтом мети, завдань та плану спільних дій.

Уцьомудокуме­тізазначаєтьсяметасоці­льногосупроводу; права та обов’я­ки як соці­льного працівника, так і клі­єта/ сім’ї. Спільно з клі­єтом обговорюються мо­ливі причини припинення та розірвання Договору, умови його перегляду. Зміна договору мо­лива тільки за письмової згоди сторін, яка офо­рлюється як перегляд договору про надання соці– альних послуг. Договір підписується клі­єтом, соці­льним працівником та кері­ником ЦСССДМ.

Відразу пі­ля відкриття випа­ку/взяття сім’ї під соці­льний супровід соці­льні працівники здій­нюють компле­кну оцін­ ку потреб клі­єта (див. 2.2).

За результатами компле­кної оці­ки відбувається плану­ вання ведення випа­ку, розро­лення індивіду­льного пла­ ну роботи з клі­єтом. Головними аспе­тами у плануванні є визначення особи­ті­них завдань клі­єта і розвиток його компете­нно­ті. У свою чергу соці­льному працівникові/ме­ неджерупідчасрозро­кипланунеобхіднознатипроресурси громадитамо­ливістьїхзалучення,фо­мальніінефо­маль­ нізв’я­кизіншимислу­бами,щонадають соці­льніпослуги; чи було клі­єту надано послуги іншими слу­бами та органі­ заці­ми і які саме тощо. Таким чином, планування ді­льно­ті відіграє ва­ливу роль у розподілі ресурсів на рі­ні громади, дає уявлення про їх ва­тість.

Спільне планування з клі­єтом дій у наданні соці­льних послуг є одним з осно­них принципів у соці­льній роботі. Аджеча­тотра­ляютьсявипа­ки,колиуклі­єтаєвла­нийпо­ гляд на проблему, а в соці­льного працівника – свій, тож, від­ пові­но, рі­ними можуть бачитися і шляхи вирішення проб– леми. Тому необхідно спільно визначити проблему та кроки, задопомогоюякихвонабудепозити­новирішена.Крімтого,

164

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

вміння ціле­срямовано рухатися у визначеному напрямі має стати осно­ною нави­кою соці­льного працівника і клі­єта. Відображенням«уча­тісім’ї»можебутискладаннясімейного плану, що охо­люватиме: пе­винну інфо­мацію, зазначення “замо­ника”випа­ку,метивипа­ку;дослідженняфу­нці­ну­ вання сім’ї; кон­ре­ні кроки для дося­нення мети; результа­ ти (промі­ні, остато­ні), те­мін випа­ку.

План надання послуг об’єднує очікування та вибір клі­єта, коро­котривалі і до­готривалі завдання щодо подолання скла­них життєвих обставин, погоджені з ним.

Планспільнихдійунаданнісоці­льнихпослугсім’їскладаєть­ сяпі­ляпідписаннядоговорупронаданнясоці­льнихпослуг. Всі заплановані дії/соці­льні послуги мають бути: здій­нен­ ні, зрозумілі, чі­кі, відповідати мо­ливо­тям клі­єта та йо­ го потребам, враховувати соці­льне оточення клі­єта, чі­ко визначати дії для ко­ної зі сторін (соці­льного працівника, який надає соці­льні послуги, та клі­єта). У плані фі­сують­ сякон­ре­нізаходи,вказуютьсявиконавці,те­міндійтаочі­ куваний результат. Також у ньому зазначається графік моні­ тори­гу надання соці­льних послуг/соці­льного супроводу. Моніторинг – це осно­ний елемент си­темати­ного процесу оці­ки стану клі­єта і виконання індивіду­льного плану. Моніторинг дає змогу менеджеру ре­гувати на зміни потреб клі­єта і відпові­но переглядати надані послуги. Завдя– ки цьому гара­тується надання необхідних послуг та уни­нення зайвих, а також заощадження ресурсів. За мо­ливо­ті клієнт має підписати план на знак підтве­д– ження своєї уча­ті в його розро­ці, а також у його насту­ній ре­лізації.

У більшо­ті випа­ків для розв’язання соці­льних проблем сім’я потребує пе­ної матері­льної допомоги. Соці­льний працівникспільнозклі­єтомвизначають,наякійсамепроб– лемі слід зосередити увагу і які матері­льні ресурси для цьо­ го потрі­ні. Пі­ля цього соці­льний працівник на коман­ній зустрічі обговорює пропозиції, які вносяться до ко­тори­ су на отримання ко­тів для матері­льної допомоги сім’ям.

165

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

У ньому зазначаються: коро­ка хара­тери­тика сім’ї, скільки ко­тів та на які саме потреби виділя­ться.

На етапі планування визначається, хто виконуватиме голов– ну роль у веденні випа­ку, з ким ще потрі­но проко­сульту­ ватися. Менеджер погоджує дії сторін.

Наетапінаданнясоці­льнихпослуг/соці­льногосупроводуро­ бота ведеться за індивіду­льним планом. У роботі з клі­єтом викори­товуютьрі­ніфо­миіметоди,нацьомуетапісоці­ль­ нийпрацівникре­лізуєсвоїпрофесійніфу­нції(див.1.1).

Періоди­но спільно з клі­єтом переглядається договір, робиться оці­ка його виконання. При потребі справа розгля­ дається на засіданні дора­чого органу повто­но і вирішуєть­ ся питання щодо продо­ження або припинення соці­льного супроводу цієї сім’ї. Таким чином, здій­нюється постійний моніторингнаданняпослуг/соці­льногосупроводу,щоохоп­ лює ета­ні оці­ки процесу та результату (впливу) (див. 2.2).

Всі ко­та­ти з сім’єю та із соці­льним оточенням сім’ї (через ли­ти, телефонні дзві­ки, індивіду­льні бесіди, інше), прото­ коли коман­них зустрічей, на яких розглядалися питання сім’ї, мають бути обов’я­ково зафі­совані. Всі записи повинні бутидостові­ними,чі­кимийрозбі­ливими.Цепотрі­нодля того, щоб за відсу­но­ті соці­льного працівника чи на випа­ док надзвичайної ситу­ції інший соці­льний працівник або кері­ник слу­би мо­ли при необхідно­ті отримати повну інфо­мацію про сім’ю.

Якщо сім’я потребує матері­льної/фінансової допомоги, відбувається пошук шляхів її надання (залучення благо– дійних ко­тів, гуманіта­на допомога, організація шефсь– кої­ допомоги тощо). За викори­танням наданої матері– альної­ /фінансової допомоги здій­нюється си­темати­ний ко­нроль.

На етапі надання послуг менеджер ініціює і стимулює ді­ль­ ність, лі­відує перешкоди її здій­нення, організовує транс­

166

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

порт, розро­ляє графік зустрічей, дає клі­єту інфо­мацію проіншіінституції,щонадаютьнеобхідніпослуги,чимзабез­ печує право вибору сім’ї.

Потрі­но підкре­лити, що соці­льний працівник, ко­рий веде випадок, і клієнт спільно обирають найголо­нішу мету своїх дій. Вона має бути ре­лі­ти­на, кон­ре­на і співмі­на, відповідати мо­ливо­тям сім’ї і соці­льної слу­би, потребам клі­єта (сім’ї).

Якщо обов’я­ки соці­льної слу­би, передбачені договором, виконані та за оці­ками соці­льного працівника сім’я вийш­ ла із кризового стану, то сім’ю починають готувати до завер­ шення роботи з нею.

Перед припиненням підтри­ки сім’ї соці­льний працівник спільно з клі­єтом визначають: чивирішеноосно­ніпробле­ ми, чи задоволені пріорите­ні потреби, чи безпе­ний психо­ логі­ний клімат у сім’ї, які саме цілі дося­нуті, чи стабільні зміни, чи зможе сім’я в подальшому самостійно впоратися зі скрутою, чи існує соці­льна мережа, яка підтримає сім’ю, чивідчуваєсім’япотребувподальшійпідтри­ці,чисім’ясоці­ ально та юриди­но захищена, чи сім’я самодоста­ня і готова надалівирішуватисвоїпроблемисамостійнотощо.Такимчи­ ном, закриття випа­ку є одноча­но й аналізом ефе­ти­но­ті роботи. На цьому етапі здій­нюється підсу­кові оці­ки про­ цесу та результату (впливу) роботи. Як правило, при оці­ці процесу опо­ною фо­мою аналізу є план роботи з клі­єтом, а при оці­ці результату (впливу) – інструме­тарій оці­ки потреб клі­єта.

Питання про заве­шення стосу­ків із сім’єю обговорюється на коман­ній зустрічі, засіданні дора­чого органу, де й ухва­ люється рішення щодо припинення стосу­ків із родиною. Про припинення соці­льного супроводу сім’ї ухвалюється й відпові­ний наказ ЦСССДМ.

Менеджер ведення випа­ку подає звіт про результати робо­ ти дире­тору ЦСССДМ.

167

Ведення випа­ку – клю­чова технологія роботи інте­рованих соці­льних служб

Пі­ля закриття випа­ку сім’я в обов’я­ковому порядку інфо­мується проспособийорганізаціїсоці­льноїпідтри­ки, якими вона може скори­татися в майбу­ньому.

Спостереження за сім’єю триває. З метою оці­ки ситу­ції, запобігання рецидивам та надання потрі­них консультацій наглядзасім’єюнеприпиня­ться.Соці­льнийпрацівниккон­ та­тує з сім’єю 2-3 рази в пе­ші 3 місяці, далі рі­ше.

Дотримання послідо­но­ті етапів технології ведення випад– ку­ забезпечує результати­ність роботи соці­льних служб, а сам метод є інструме­том оптимізації витрат, зро­тання ефе­ти­но­ті й раці­налізації послуг, що надаються клі­єту зма­симальнимвикори­таннямзалученихресурсівгромади.

Література:

1.Сидоров В. Н. Професси­нальная де­тельность соци­льно­ го рабо­ника: ролевой подход. – Винница, Глобус-пресс, 2006. – 408 с.

2.Соці­льна педагогіка: те­рія і технології. Підру­ник / За ред. І. Д. Звєрєвої. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 316 с.

3.Соци­льные технологии в со­ременном мире / В. Н. Ива– нов. – М.: – Ни­ний Новгород, 1996. – 193 с.

4.Технологиясоци­льнойработы/Подред.И. Г. Зайнышева.

–М.: Владос, 2000. – 240 с.

5.Управление случаем в соци­льных слу­бах при ме­дис­ ци­лина­ном вза­модей­свии в решении проблем детей.

–М.: Поли­раф-се­вис, 2005. – 112 с.

6.The Blackwell encyclopaedia of social work / edited by Martin Davies. – Blackwell Publishing, 2005. – 412 р.

168

2.4Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

Як і в світі, багато громад в Укра­ні занепоко­ні заго­сренням соці­льнихтаекономі­нихпроблем,щопогі­шуютьсоці­льне становищесімейіздітьми.Спеці­льніурядовіпрограми,спря­ мованінаїхвирішення,недаютьочікуванихрезультатів.

В Укра­ні негайного вирішення потребують проблеми соці­льного сиріт­сва, насиль­сва щодо дітей, погі­шення стануїхньогоздоров’ятабагатоіншихсоці­льнихнегара­дів. Стає більш чі­ким розуміння, у тому чи­лі на рі­ні територі– альноїгромади,щоціпроблемиєнеізольованими,аглибоко вза­мопов’язаними.

У су­піль­сві зро­тає усвідо­лення того, що професійні пра­ цівники соці­льної сфери та держа­ні програми, які ними ре­лізуються, незважа­чи на їхні до­рі наміри, не можуть повною мірою забезпечити компле­кне розв’­зання вза­мо­ по­в­заних проблем. Результати­ність соці­льних програм зна­ною мірою залежить від акти­ної уча­ті пересі­них гро­ мадян,бі­несовихстру­тур,фо­мальнихінефо­мальнихгро­ мадських, благодійних організацій у багатьох сферах життя. Все більш ва­ливими у ре­лізації соці­льних програм стають особи­тівза­минитапоно­лені,життєзда­нісоці­льнімережі. Створення й відно­лення таких вза­мин і соці­льних мереж, у пе­шу чергу в територі­льних громадах, є завданням, до виконанняякогомаютьдолучатисявсісе­торису­піль­сва.

Викладачі канадського Центру навчання з питань розви­ку громади «The Four Worlds» подружжя Джуді та Майкл Боп, розгляда­чи ді­льність пе­них груп людей, спрямовану на покращення здоров’я і до­робуту окремих осіб і сімей, а отже, і громад, у яких вони ме­кають, пропонують те­мі­ ном«громада»називати будь-якугрупулюдей,яківстанов– лю­ ють сталі вза­мини між собою з метою вдо­коналення самих себе та середовища, в якому вони живуть [8].

169