Інтегров соц службим Київ 2007

1.4 Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

Сучасна соці­льна робота перебуває на етапі акти­ного розви­ку те­рети­них положень та аналізу й си­тематизації дося­нень соці­льної практики. Стрі­кий розвиток соці­ль– ної роботи зумо­лений соці­льним замо­ленням су­пільст– ва­ , спрямованим, насамперед, на фо­мування засад нової соці­льної політики щодо дітей, сімей, молоді.

Нашляхурозви­кусоці­льноїроботиякскладовоїсоці­льної політики постають такі пріоритети, як посилення уваги до ко­ного клі­єта, компле­кність надання соці­льних послуг, їх адре­ність, досту­ність та результати­ність. А це мо­ливо тількизаумовиінте­рованогопідходудоздій­неннясоці­ль­ ного обслуговування населення на рі­ні громади.

Інте­рація – процес, у ра­ках якого пе­на громада забезпе­ чує умови для ре­лізації ма­симального соці­льного поте­– ці­луко­ногоіндивіда–членацієїгромади.Прицьомуінтег­ рація, насамперед, спрямована на покращення співпраці між соці­льнимиінституці­ми,щофу­нці­нуютьугромаді(служ­ боюусправахдітей,відділамиосвіти,охорониздоров’я,праці та соці­льного захи­ту, кримінальної міліції у справах непов­ нолі­ніх,неурядовимиорганізаці­ми,закладамиосвіти,куль­ тури, охорони здоров’я та ін.), – пар­нер­сво, за якого вони розвиваються, досягають спільних цілей.

За таких умов до локальної моделі соці­льного обслугову­ вання залучається ма­симальний соці­льний поте­ціал громади,щозабезпечуєефе­ти­ністьнаданихпослугчленам громади, результати­ність соці­льної роботи загалом.

Хара­тери­тиками й одноча­но пока­никами інте­рації як процесу є наявність у ньому інте­рованого підходу та інте­рати­ної ситу­ції. Інте­рований підхід розгля– даєть­ ся як спосіб ста­лення до індивіда та ведення справ стосо­но нього, в ході застосування якого не тільки інди–

70

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

від ада­тується до громади, але й громада робить необ­ хідні кроки, докладає пе­них зусиль, аби пристосуватися до нього. Беручи за основу своєї ді­льно­ті інте­рований підхід, інституції соці­льної сфери громади змінюють пере– конан­ ня і цінно­ті, принципи та організаційно-методи­ні засадисвоєїроботи,щовиводитьїхнавищийрівеньрозумін­ ня проблем клі­єтів, які­ного ре­гування на їхні потреби.

В інте­рати­ній ситу­ції, як правило, турботу про члена громади, ко­рий потребує допомоги, бере на себе особа, яка предста­ляє його інтереси і водночас від імені громади є виконавцем адре­них, компле­кних послуг, рі­них видів підтри­ки, що може надати йому ця спільнота.

Врахову­чи зазначене, доцільним видається створення і забезпечення фу­нці­нування таких соці­льних служб, які б спеці­лізувалися на наданні адре­них послуг клі­єтам пе­них категорій і здій­нювали свою ді­льність у ті­ній вза­модії з усіма інституці­ми громади. Соці­льні праців­ ники таких служб можуть ініці­вати створення компле­су нових послуг та надання їх у рі­них галузях освіти, охорони здоров’я, соці­льного захи­ту.

Таким чином, інте­ровані соці­льні слу­би – це комплекс спеці­лізованих соці­льних служб, які створюються відпо­ ві­но до потреб членів громади і ре­лізують пе­ні напрями соці­льної роботи, орі­єтовані на надання адре­ної допомо­ ги сім’ям і дітям у подоланні скла­них життєвих обставин, на основі інте­рованого підходу.

Окрім цього, інте­рований підхід та інте­рати­на ситу­ція є підґру­тям фу­нці­нування самих спеці­лізованих соці– альнихслужб,оскількипередбачаютьті­нувза­модіюспеці– алі­ ­тів цих служб між собою та з клі­єтами. Впровадження інте­рованого підходу забезпечує створення інноваційної си­теми соці­льного обслуговування на рі­ні громади як складової соці­льної роботи, спрямованої на захист прав клі­єта шляхом визначення та надання йому по­ного компле­су послуг.

71

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

Соці­льна робота, яку здій­нюють інте­ровані соці­льні слу­би, може бути предста­лена фу­нці­нально-змі­товою моделлю (див. Рис. 6).

­Рис. 6.­Функціонально-з­істова модел­ роботи інтегрованих соціаль­ ни­ служб

72

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

Моделюва­ня соціально­ роботи інтегрованих соціаль– н­х служб базується на основних принципах та пі­ходах до моделюван­я соціальн­ї роботи я­ системи. О­сновні компоненти моделі – мета, завдання, принцип­, техноло– гії, напрями, фор­и та мето­и роботи ­ зумовлю­ть з­істове наповнення діяльн­сті служб,­а наявність певних механ­зм­в, що забезпечуют­ ефективніст­ роботи інтегро­ ваних соціальни­х сл­жб, надають моделі ­ункціональних ознак­ як­ си­темі.­ нд­катором ус­ішності ф­нкціонуван­ ня системи соціальної роботи є результат, що відо­бажає зміну становища кл­єнта, подолання його складних життє– вих обстав­н тощо.

Ключовим компонентом мод­лі є мета і завдання­соціальної роб­ти, які реалі­уються інт­грованими соціальними служ– бами і де­алізуються в р­боті спеціалізованих соціальних с­ужб. Загальна мета – гар­атований з­хист прав клієн­ів – конкретизу­ться в системі­надання різних видів­соціальних послуг, м­теріальної­ допомоги, здійсненні соціально­о обслуговування­ , ­рофілактичній роботі й реабілітації дітей та ­імей, що опинилися у складних життєвих­обставинах.

­Завдання інтегрованих соціальних служб пол­гають

узаб­зп­ченні належно­ послідовності та прозорості дій

упроцесі надання соціальних послуг­сім’ям із дітьми, в­дпо– відно до визначених по­новажень та відповідальності учас– никівцьогопроце­с;взапрова­же­ніком­пексного,особис– тіс­о-орієнтованого,індивідуальногопідходівунаданніпос– ­луг дітям і сім’ям, які потребують декількох видів­допомоги та ­ослуг­ одночасно. Стратегія­и реалізації­ завдань інтегрованих с­ціальних служб є:

•пі­тримка сімей з дітьми, формування зас­а відпо– відального батьківства;

•раннє виявлення та подолання причин, що пород– ­жують сімейне неблагополуччя;

•запобігання вилученню дитини із сім’ї;

•розвиток сімейних форм виховання д­тей-сиріт та дітей, позбавлених батькі­ського піклув­ння;

73

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

•реінтегра­ія та соці­лізація вихованця ­нтернатного заклад­у

О­новними прин­ипами функці­нування інтегрованих соц­альних служб є:

•пріоритетність інтересів дітей;

•ухва­ення рішень на основі оцінки та аналізу потре­ ­дитини та с­м`ї;

•комплекс­ість;

•адресність та до­тупність по­лу­;

•послідовність та сист­мність;

•гуманність та ­дбровільність;

•­часть клієнтів, у тому числі й дітей, в ухваленні рішень, плану­анні роботи та в моніторингу на­аних послуг тощо.

Відпові­ дно до ­инного законодавства України будь-які особи, які пер­бувають на території України на законних під­тавах та опинилися у складних життєвих обставинах, маю­ь право на отримання ­оціальних п­слуг. До пот­нцій– них користувачів соціальних послуг належать і громадяни інших країн, ­а також особ­ без громадянства та біженці, тобтоособи,якіот­ималицейстатусувстановленомузако– номпорядку.Статтею7вищезгаданогозаконупередбачено, що сім’ї, діти і молодь, які опинилися у життєвій скруті, маю­ь право на отриман­н со­іальних послуг на безоплат– ній основі.

О­тримувач­ам­ послуг, як­ надають­ інтегровані соціальні служби, є діт­ і сім’ї з дітьми (незалежно від раси, релігійних поглядів, віку бать­ів), які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі їх подолати самостійно.

До категорії д­тей, які опинилися в складних життєвих о­ставинах, належать вихованці: закладів для ­ітей-сиріт ідітей,позбавленихбатьк­вськогопікл­ванн­,притулківдля н­повнолітніх, ц­нтрів ­оціально-психологічної реабілі­ації, шк­л та училищ соц­альної реабілітації, виховних ко­оній,

74

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

це­трів медико-соц­ільної реабіл­тації; випускники інтер– натних закладів віком до 23 років та ін.

Сім’я з ді­ьми, яка опинилася у складних життєвих

разом і пов’я­зні спільним побутом, в­аємними правами та обов’я­ками. При цьому під «складними життєвими обставинами» вбач­ють обставини, ­о об’єктивно п­ру­ шують нормальну­ життєдіяльність особи, наслідки яких вона­ не може п­долати са­мстійно (інвалідність, ча­тк­ва втрата­рухової акт­вності у зв’язку зі старістю або за станом з­о ров’я, самотність, сирітство­ безпритульність, бра­кжитла або­ роботи, ­асильство, знев­жливе ст­влення та негативні стосунки в сім’ї, малозабе­печеність, психологі­ний чи пси­ хі­ний розлад, стихійне лихо, ката­срофа тощо (стаття 1 Закону Укра­ни «Про соці­льні послуги»). До скла­них жит­ тєвих обставин відносять також: втрату зда­но­ті до самооб­ слуговування, близької людини, роботи, порушення зви­ного, но­мального способу життя, дитячу бездо­ля­ність, пожежу, стихійне лихо, а також випа­ки, коли людина стала же­рвою злочину, захворіла невиліко­ною хворобою, коли існує за­ гроза її життю та здоров’ю чи життю та здоров’ю її близьких, погі­шення матері­льно-побутових умов, поступове зубожін– ня­ – все, що викликає у людей почуття незахищено­ті, страху перед за­вра­нім днем, все, що веде до заго­срення кон­лі­ту всім’ї,щонегати­нопозначаєтьсянавихованнітарозви­кудітей.

Відпові­но до чинного законодавства перелік скла­них життє­вих обставин не є­ виче­рним. Зо­рема, у статті 7 Закону Укра­ни «Про соці­льні послуги» йдеться про бе­зпла­ні послуги в обсягах держав– них­ соці­льних ста­да­тів для «громадян, які опинилися у склад­

ній життє­вій ситу­ції у зв’я­ку з безробіттям» та «дітей і молоді,

які опинилися у скла­ній життє­вій ситу­ції у зв’я­ку з інвалі­ніс­ тю, хворобою, сиріт­свом, безпритульні­тю, малозабе­печені­тю, кон­лі­тами і жо­ртоким ста­ленням у сім’ї». Про «скла­ну жит­

тє­ву ситу­цію» йдеться і в статті 11 Закону «Про соці­льні послу­

ги». До того, у статті 4 Закону вказано, що положення міжнарод­ них договорів, які встано­люють вищі вимоги до соці­льних послуг,

75

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

мають пріоритет стосо­но закону «Про соці­льні послуги». Тому, якщо ратифіковані Укра­ною конве­ції та інші міжнарод­ ні договори встано­люють інші підстави для визнання ситу­ції

всім’ї як кризової або скла­ної (статті 19, 27 і 39 Конве­ції ООН про права дитини), необхідно застосовувати положення цих дого­

ворів. Відповідно до Закону Укра­ни «Про соці­льну роботу з дітьми

та молоддю» передбача­ється здій­нення си­те­ного обліку і догля­

дудітейтамолоді(себтоосібвікомвід18до 35років),якіопинилися

«ускла­нихжиттє­вихситу­ціях»(стаття9),«виявилисхильність

до асоці­льної поведі­ки» (стаття 10 – це положення стосу­ється

і батьків до 35 років), або відбували чи відбули покарання у фо­мі позба­ленняволі(стаття12).Такожспеці­льнийпорядокіпідста­

ви обліку запроваджено Законом «Про попередження насиль­сва

всім‘ї», який не збіга­ється з тим, що вказано в Законі «Про

соці­льні послуги».

Отже, скла­ними життєвими обставинами мо­на назвати такі неспри­яливі для людини події, життєву скруту, коли їй осо­ливо важко, і коли вона об’єкти­но потребує сторон­ ньоїдопомоги,втомучи­ліівіддержави,су­піль­сва,грома­ ди, від найбли­чого оточення, щоб упоратися з цими обста­ винами і відновити свою но­мальну життєді­льність.

Те­рія соці­льної роботи дає таку класифікацію скла­них життєвих обставин, в основі якої лежать ва­ливі для виховання дітей умови: соці­льно-демо­рафі­ні, матері– ально­ -побутові, медико-соці­льні, психологі­ні і соці­ль­ но-педагогі­ні, соці­льно-правові. Саме брак цих умов або непо­наїхнаявністьпе­ноюміроювизначаєстановищедітей і сімей. Але перелік скла­них життєвих обставин, у яких опи­ нилася сім’я з дітьми, чі­ко не визначений і може бути роз­ ширений, уто­нений за потреби. Так, у ра­ках про­ету ЄС «Ро­виток інте­рованих соці­льних служб для вра­ливих сімей та дітей» було розро­лено розширений перелік склад– них­ життєвих обставин, що обговорюва­ся із соці­льними працівниками та медиками Київської обла­ті у ході робочих зустрічей, кру­лих столів та семінарів. Групи скла­них життєвих обставин визначалися відпові­но до видів послуг, що можуть надаватися сім’ям із дітьми, а саме:

76

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

Соці­аль­но-­медич­ні­ об­ставини:

–Інвалі­ність

–Психі­ні захворювання

–Інфе­ційні (тубе­кульоз, ВІЛ/СНІД, ЗПСШ)

та інші ва­кі захворювання

–Алкогольна зале­ність

–На­коти­на зале­ність

Соці­аль­но-­по­бу­тові­ об­ставини та про­блеми працевлаш­ту­вання:

–Бі­ність, малозабе­печеність (непо­ноцінне ха­чування, брак необхідного одягу)

–Безробіття одного з батьків/обох батьків

–Брак/втрата докуме­тів

–Неофо­рлені докуме­ти на отримання держа­ної соці­льної

допомоги

–Бо­ги (у т. ч. за комунальні послуги)

–Брак мінімальних побутових умов (опалення, водо-,

газопостачання тощо)

–Брак/втрата вла­ного жи­ла (у тому чи­лі коли двоє­

і більше сімей проживають на одній жи­ловій площі, якщо це не відповідає­ но­мам)

–Вимушена мі­рація (в т. ч. трудова) одного чи декількох

членів сім’ї

–Грубепорушеннясаніта­но-гігіє­ні­нихнормпроживаннясім`ї

Соці­аль­но-­педагогі­ч­ні­ об­ставини:

–Проблеми ада­тації (брак навичок самообслуговування, ведення

го­подар­сва, планування сімейного бюджету; брак професійної освіти; проблема ада­тації дітей у прийо­них сім`ях, ДБСТ, опікун­ ських сім`ях; брак навичок ада­тації до самостійного життя дітей із фу­нці­нальними обмеженням)

–Недогляд за дитиною раннього віку

–Деві­а­на поведі­ка дитини

–Низький рівень вихо­ного поте­ці­лу сім‘ї (недоста­ня увага до дитини, її розви­ку і життя; надмі­но високі вимоги до дити­

ни; потурання забага­кам дитини; непослідо­на поведі­ка батьків

щодо дитини: від приниження до іде­лізації тощо), високий рівень зайнято­ті батьків, брак часу для виховання дитини

77

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

–Бездо­ля­ність

–Безпритульність сім‘ї/дитини

–Соці­льна ізольованість сім’ї

–Ухилення від виконання батьківських обов’я­ків

–Самовільне залишення дітьми мі­ця постійного проживання

Психологі­ч­ні­ об­ставини:

–Кон­лі­ти (поколінь; дитини/дітей з однолі­ками; дитини/дітей

із вихователями, вчителями та іншими; кон­лікт прийо­ної дитини

(дитини-вихова­ця)/дітейізрі­нимидітьмитощо)

–Зале­но­ті (від аза­рних ігор, комп’ютера, релігійних сект)

–Насиль­сво (фізи­не, психологі­не, економі­не)

–Інші психологі­ні дисбала­си (стреси, постабо­тальний,

постродовий си­нром; агресія, депресія, істери­ні прояви)

Ін­ші­ об­ставини:

–Небажана вагі­ність, дитина

–Позашлю­на дитина

–Подру­ня зрада

–Міжетні­ні кон­лі­ти

–Міжрелігійні кон­лі­ти

–Батьки розлучені, але проживають разом

–Непо­нолі­ні батько/мати

–Перебування одного з батьків/батьків в мі­цях

позба­лення волі

–Пове­ненняодногозбатьків/батьківізмісцьпозба­ленняволі

–Батьки не розлучені, але проживають окремо

–Мі­цезнаходження одного з батьків невідоме

Наявність такого переліку допомагає соці­льному працівни­ ковізнайтиспра­вніпричинисімейноїкризиівизначитипе­ релік та обсяг необхідних послуг.

Головним компоне­том фу­нці­нально-змі­тової моделі роботи інте­рованих соці­льних служб є самі інте­ровані соці­льні слу­би, які утворюються в районному, міському, сели­ному/сільському центрі соці­льних служб для сім’ї, дітей та молоді і діють відпові­но до загальних положень щодо їхньої ді­льно­ті (див. Додаток 1).

78

Зміст і організація роботи інте­рованих соці­льних служб

У стру­турі інте­рованих соці­льних служб предста­лено спеці­лізовані слу­би: слу­ба підтри­ки сім’ї (СПС), слу­– ба раннього втручання (СРВ), слу­ба супроводу сімейних форм виховання (ССФВ), слу­ба реінте­рації та соці­лізації вихова­ців інтерна­них закладів (СРС), слу­ба супроводу дітей, які перебувають у кон­лі­ті з законом (ССДКЗ).

Відпові­но до Закону Укра­ни «Про соці­льні послуги» спеці­лі­ти спеці­лізованих соці­льних служб надають клі­єтам соці­льно-економі­ні, соці­льно-педагогі­ні, соці– ально­ -психологі­ні,медико-соці­льні,юриди­ні,інфо­мацій­ ні та інші послуги (див. Дода­ки 1А; 1Б; 1В; 1Г; 1Д).

Закон Украї­ни «Про соці­аль­ні­ послу­ги» ві­д 19 че­р­ня 2003 року­ № 966-­ІV Ст. 5 -­ «Види соці­аль­них послу­г»:

психологі­ч­ні­ – надання консультацій з питань психі­ного здоро­

в’я та поліпшення взає­мин з оточу­чим соці­льним середовищем,

застосування псиході­ано­тики, спрямованої на вивчення соці­льно-

психологі­ ­них хара­тери­тик особи­то­ті, з метою її психологі­ної

коре­ціїабопсихологі­ноїре­білітації,наданняметоди­нихпорад;

соці­аль­но-­педагогі­ч­ні­ послу­ги – виявлення та сприяння розви­ку

рі­нобі­них інтересів і потреб осіб, які перебувають у скла­них

життє­вих обставинах, організація індивіду­льного навчально­

го, вихо­ного та коре­ційного процесів, дозвілля, спорти­но-

­оздоро­чої, техні­ної та худо­ньої ді­льно­ті тощо, а також

залучення до роботи рі­номаніт них закладів, громадських органі­

зацій, заінтересованих осіб;

соці­аль­но-­медич­ні­ послу­ги – консультації щодо запобігання вини­ненню та розви­ку мо­ливих органі­них розладів особи,

збереження, підтри­ка та охорона її здоров’я, здій­ненняпрофі­

ла­ти­них, лікувально-оздоро­чих заходів, працетерапія;

соці­аль­но-­економі­ч­ні­ послу­ги – задоволення матері­льних інте­

ресів і потреб осіб, які перебувають у скла­нихжиттє­вих обста­

винах, щоре­лізуються у фо­мі надання натуральної чи грошової допомоги,атакождопомогиувиглядіодноразовихкомпе­сацій;

79