Інтегров соц службим Київ 2007

Вступ

Сучасною міжнаро­ною фу­даме­тальною технологією соці­ альної роботи із вра­ливими дітьми та сім’ями є гей­кіпінг. Саме цей об’єдна­чий підхід ліг в основу визначення та опису інноваційнихтехнологій,щорозкриваютьсяурозділі«Іннова­ ційнітехнологіївроботіінте­рованихсоці­льнихслужб».Вра­ хову­чи хара­тери­тики стратегій, елеме­тів та механі­мів гей­кіпі­гу, його сильні та сла­кі сторони, автори посі­ника ґрунтовнорозкриваютьсутністьтаосо­ливо­тіоці­кипотреб клі­єтів, раннього втручання, управління випа­ком, мобіліза­ ціюресурсівгромадищодопідтри­кисімейіздітьми.

Детальне відображення у третьому розділі навчальнометоди­ ­ного компле­су знайшли осно­ні напрями роботи інте­рованих соці­льних служб, а саме: соці­льна робота з сім’ями, що перебувають у скла­них життєвих обстави­ нах; запобігання відмовам від немо­лят та підтри­ка сімей із дітьми раннього віку; розвиток сімейних форм вихо­ вання; реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтернат­ них закладів; профіла­тика негати­них явищ у дитячому середовищі.

Не лишилася поза увагою специфіка надання інте­рованих соці­льнихпослугдітямісім’ямвумовахсела(селища),щороз­ криваєтьсяурозділі«Осо­ливо­тівикори­танняінте­рованого підходувнаданнісоці­льнихпослугвумовахсела(селища)».

Предста­лена в навчально-методи­ному компле­сі Програ­ ма є універсальною, оскільки може викори­товуватися для навчання соці­льних працівників інте­рованих соці­льних служб, підвищення професійної компете­нно­ті фахі­ців соці­льноїсфери,підгото­кимайбу­ніхсоці­льнихпрацівни­ ків/соці­льних педагогів.

Напрями ді­льно­ті інте­рованих соці­льних служб, перелік послуг, що надають ко­на із спеці­лізованих соці­ альних служб, накази, інстру­ції, положення, рі­номаніт­ ні фо­ми докуме­тування ведення справи клі­єта й інші матері­ли мі­тяться в Дода­ках навчально-методи­ного компле­су.

10

Вступ

Створеннявра­кахпро­етуінте­рованихсоці­льнихслужб при центрах соці­льних служб для сімей, дітей та молоді в Київській обла­ті дозволяє говорити про напрацювання пе­ного досвіду в цьому напрямі. Про дове­шеність чи досконалість відпрацьованих механі­мів, форм та методів роботиговоритизарано.Тавпе­ненікрокиунапряміудос– коналення в Укра­ні соці­льної роботи з дітьми та сім’ями, які опинилися у скла­них життєвих обставинах, на основі компле­кного адре­ного підходу, безпере­но, зроблено. Попереду ім­леме­тація надбань про­ету в умови рі­них громад, регі­нів.

Слід зазначити, що те­рети­ні та практи­ні матері­ли, пред­ ста­лені у навчально-методи­ному компле­сі, було апробовановходіпідгото­киспеці­лі­тівдляінте­рованихсоці­льних служб.За­ляздій­ненняцьогонапрямубулоствореноТренін– го­ вий центр при Київському обла­ному центрі соці­льних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Непрете­ду­чинавиче­рнерозкриттяпорушенихпроблем, автори сподіваються, що дане методи­не видання стане

упригоді соці­льним працівникам, студе­там – майбу­нім соці­льним педагогам, іншим фахі­цям соці­льної сфери

усправі рефо­мування си­теми держа­ної опіки над дітьми, підвищення яко­ті соці­льних послуг, розви­ку соці­льної роботи як професійної ді­льно­ті.

11

Теоретико-методологічні основи організації роботи інтегрованих соціальних служб

1.1Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

Те­рія і практика соці­льної роботи як професійної ді­льно­– ті в Укра­ні перебуває на етапі стано­лення. Тому в спеці­ль– ній­ літературі не існує однозна­ного тлумачення те­міна «соці­льна робота». У більшо­ті на­кових праць ві­чи­няних

ізару­­жнихученихцепоняттярозглядаєтьсяутрьохасп­ктах:

•як практична професійна діяльність із надання допомоги та підтримки людям, що опинилися у скрутній ситуації;

•як навчальна дисципліна з професійної підготовки фахівців із соціальної допомоги та підтримки населення;

•як галузь наукових знань, що ґрунтується на сукуп– ності концепцій і теорій, має свій категоріальний апарат, досліджує принципи і закономірності, моделі та методи соціальної роботи [9, с. 6].

Аналіз понятійного масиву дефініції «соц­альна робота», по– даного у в­тч­зняній і заруб­жній н­уковій літературі, св­д– чить про відс­тність узагальненого її розуміння. На сучас– ному етапі розв­тку соц­альної роботи є три підходи до її тр­ктування. У першому соц­альна робота розглядається як інструмент р­алізації держ­вної соц­альної політики. Для другого підходу хар­кт­рний акцент на допомозі

12

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

населенню у кризових або в­жких сит­аціях. Третій підхід зводить сутність соц­альної роботи до надання соц­альних послуг. Але спільним для всіх цих підходів є розуміння соц­альної роботи як професійної, практ­чної д­яльн­сті. Осн­вними завданнями соц­альної роботи як виду с­спільної д­яльн­сті є покращення соц­ального самопочуття людини, умов її життя, забезпечення відпо– в­дногосоц­альногоф­укц­онування,г­рмонізація стос­нків у сім’ї, кол­ктиві, у с­спіл­ьтві загалом.

Соц­альна робота є р­зновидом ч­сленних видів професійної д­яльн­сті. К­жна професійна д­яльність хар­ктеризується наявн­стю специф­чних, лише їй притаманних компон­нтів, має свою п­вну стр­ктуру. Такими є – суб’єкт, зміст, управ– ління, об’єкт та об’єдн­вчі для них мета, засоби і ф­укції. Схемат­чно це м­жна зобразити таким чином:

Рис. 1. Структура професійної діяльності

Лог­ іка розташ­вання компо­ентів не в­падкова: соціальна робота, як і будь-яки­ інш­й вид ді­льності, здійсн­ється в напрямку від суб’єкта до об­єкта, хоч­ цілком очевидно, щооб’єктєвизначальнимчи­никомцієїсист­ми.Томувтеорії і­практиці соціальної роботи г­ловним ­ цілісне осмислення пробле­ об’єкта соціальної робот­. ­ай яку ­онкретно ­соціальну роботу доводилося б ви­онувати (со­іальна підтримка сімей, що оп­нилися в складних життєвих ­об­тавинах, соціальний захист ­ітей, безробітни­, людей з особливими п­треб­ми, неповнолітніх­ сиріт, студентів

13

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

ту, віддат­ п­ревагу конкретним ­ асобам і функціям. Наведе­ий аналіз сві­чить, що ­креслена суку­ність ко­ ­понентів соціальної­роботи є цілісною: вилучення хоча б одного з них веде до порушення, а інколи й до­руйнування системи. Т­ким чином­ система соціальної роботи, з­о– диться­до с­стеми діяльності [12, с. 217].

У­ ­труктурі соціально­ роботи як рі­новиду­ прак­ичної діяльності насамперед виділяють її суб’єкт та об’єкт.

Суб­ ’єкти соціальної роб­ти – це державні, громадські орга­ нізації, фізичн­ особи, що р­алізують соціальну політику т­ надають соціаль­у допомогу різним категоріям населе­ня. До державних організацій ­алежать Верх­вна Рада України­ Кабінет­ ­іністрів України, органи виконавч­ї в­лди, м­ніс– терства різного профілю­ а ­сме: Міністерство­праці та соці– альноїполі­ики,яке­здійснюєсоціальнуроботучерезмережу ц­нтрівзайнятос­і,утериторіальнихцентрах роботи з насе­ ленням, у­будинках-інтернатах для громадян похилого віку та­ін­алідів, пансіонатах для ве­еранів, притулках, кризових цен­ ­тах;Міністерствоохоронизд­ров’я,яке­реалізуєсоціаль– ну ­оботу в лікарнях та полікл­ніках, ­снаторно-курортних установах, сан­та­но-профілактичних ус­ановах, ­нонімних медичнихкабіне­ах­тщо;Міністерствоусправахсім’ї,­молоді та сп­рту, яке­здійснює соціальну роботу через ­озгалужен­ системусоціальнихслужбдлясім’ї,дітейта­молоді,удружніх клініках­лямолоді,реабілітаційни­центрах;службах успра­ ва­ дітей, притулках для ді­ей ­тщо; Міністерст­о освіти і науки – у­ загальноосвітніх закладах,­пр­фесійно-технічних закладах, вищих навчальних заклада­, школах-інтерна­ тах для дітей-сиріт ­а дітей позбавлених батьківського пік­ування, спеціалізован­х школах-інтернатах ­ля дітей з різними видами зах­орю­внь; Мі­істерство внутрішніх с­рав – у виправно-трудових у­тановах, виховних коло– ніях, пр­ймальниках-розподільниках, відділах кримінальної міліції ­ спр­вах неповноліт­іх.

Недержавн­ми організаціями, щ­ надають со­іальну підтримку,є­благодійні­ онди,товариства,громадськіоб’­д–

14

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

нання,­приватні­соціальні служби, відд­лення міжнародних організацій (ПРООН, ­ЮІСЕФ, Товариство­Червоног­оХреста, Український фонд «Благополуччя д­те­й, Представ­ицтво міжнародноїблагодійноїо­ганізації«Кожнійди­ині»,Міжна­ родна організац­я «Надія і житло для дітей­) тощо.

Фізичними о­обами, які р­алізують соціальну ­оботу, єсоціальніпра­івники, соціальніпедагоги,­психологи,реабі­ літологи, медичні пр­цівники, волонтери.

­

Суб’єкти соціальної роботи мают­ на меті з­ійснення со– ціальної політики держави, розв’язання завдань шляхом забезпечення населення необхідними життєвими благам­, спри­ яння нор­алізації соціа­ьно-пси­ологічних ­заємин, розви­ку самостійн­сті ­ченів суспільства в ­озв’яз­нні різно– манітних проблем, пов’язаних з умовами праці, побуту, дозвілля, охорони здоров’я, б­зпек­ життєдіяльності тощо­

О­б’єктисоціальноїроботи–окремі­особичисоціальнігрупи, які потребують допо­оги та підтримки у п­оцесі їх соціа­ лізації.­Об’єктом соціальної роботи в її широкому розумінні євсігромадяни.Цепояснюєтьсят­м,щожиттєдіяльністьусіх верств­ населення залежить від­умов, які значною мірою ви­ значаютьс­ рівн­м ро­зитку суспільств­, станом соціаль­ої сфери­ змістом соціальної­ полі­ики, особл­востями її реалізації­ . Кож­а людина у певний період жит­я потребує пов­ ного задоволення своїх інтересів і потреб або сти­ається з труднощами та проблемами, які не завжди може подолати самостійно [13, с­ 13]. Таке тр­ктування соціал­ної роботи можна пояснити також тим, що, з одного боку, вона спрямо­ вана на розв’я­ання невідк­адних сьогочасних проблем людини­ , а з іншого – на за­обігання соціальним ­роблемам на­цональног­масшт­бу(різноманітнізахв­рювання,б­зро­ біття­ зростання рі­з­х форм дев­антної поведін­и тощо).

Соціальна­ робота як­ професійна діяль­ість не є спо­та­– но­чифрагментарною.Вонаспря­ованана­досягненняпев­ них вимог і резу­ьтатів, зу­овлених підсумк­во­ метою конк­ ­етної діяльності. Зага­ьна мета соціальної роботи

15

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

полягає­ у створенні оптимальних­умов для соці­лі­ації осо­ бистості­ Подальша конкретизація цієї мети відбува­ться в її змісті, що визн­чає коло основних професійних­завдань стосовно суб’єктів та ­б’єктів соціальної роботи. На сьогодні її зміст розкриваєтьс­ у процесі реалізації нап­ямів: профі– лактики­ ,соціальногообслугов­вання,ресоціалізації, спря­о– ванихна певні­віковіісоціальнігрупи.Прицьомуц­напрями здійснюються за в­иначеними орієнтирами­ Так, профілакти– ка м­є декілька рівнів і ­прямувань: первинна, вторинна, третинна­ . Соціальне обслуговування п­редбачає з­ійснення соц­ ­альної підтримки, допомоги­ надання соціальних послуг. До ­апряму ресоціалізаці­ входят­ соціальна реаб­літація, соціальн­ а адаптаці­ тощо.

У соціальній роботі як ­рофе­ійній діяльності ви­іляють три­ рівні: макр­рівень – соціальна політика; мез­рівень – соціальні­програми рег­онального­ місцевого­рівня і за місцем проживання­ ;мікр­рівень–соціальн­ароботазклієнтом[7,с.15].

Найбільш загальним­кр­те­ієм ефе­тивності соціально­ роб­ти на­макрорівніможнавважатистабі­ізацію­не­ативнихте­денцій у соціально­у зд­оов’ї суспільства та його поступове поліпшен­ ня.Змістсоці­льноїроботинадержа­номурі­ніобумо­люється законода­чоюбазоютасоці­льноюполітикоюдержави,розроб­ коюси­темисоці­льногозахи­тунаселеннявмежахкра­ни.

На мезорі­ні соці­льна робота віддзе­калює специфіку об’єктівїїді­льно­ті,кон­ре­нихсоці­льнихгрупіспрямована на профіла­тику скла­них життєвих ситу­цій, ре­білітацію та ада­тацію окремих людей чи груп до нових умов життєді– яльно­ті. Розрі­няються також регі­нальний та мі­цевий рі­ні. На регі­нальному рі­ні соці­льної роботи відбувається ре­лі­ зація законода­чих і но­мати­них актів у соці­льній сфері з урахуванням рі­номані­них осо­ливо­тей пе­ного регі­ну: економі­них, приро­ничих, етнонаці­нальних тощо. Мі­цевий рівеньвизначаєтьсяосо­ливо­тямисоці­льнихпроблем,влас– ти­ вих для пе­ного соці­му, та наявні­тю організацій і спеціа­ лі­тів, які можуть брати участь в їх розв’язанні. Мі­рорівень – це та сама сфера практи­ної психосоці­льної ді­льно­ті, але

16

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

вона більшою мірою предста­лена індивіду­льною роботою зклі­єтами.

Ос­но­ною метою соці­льної роботи на даному рі­ні є:

•збільшеннямірисамостійно­тіклі­єтаійогозда­– но­тіко­нролюватисвоєжиття,самостійновирі– ­шуватипроблеми,щовиникаютьуньоговпроцесі життєді­льно­ті;

•оптимізація процесів ада­тації і ре­білітації ко­ної людини у су­піль­сві;

•створення оптимальних умов для життя ко­ної людини, її саморозви­ку й саморе­лізації, фо­мування і збереження у неї почуття вла­ної гі­но­ті.

Соці­льна робота на цьому рі­ні сприяє вирішенню таких

професійних завдань:

•надання допомоги окремій людині, яка опинилася у скла­них житт­вих обставинах, шляхом підтри­ки, консультування, ре­білітації або застосування інших видів соці­льних послуг;

•акту­лізація поте­ці­лу самодопомоги людей, які опинилися у скруті, активізація поте­ці­лу вла­них сил і мо­ливо­тей кон­ре­ної людини;

•здій­нення профіла­ти­ної роботи із запобігання фа­торам, які негати­но впливають на життєді­ль­ ність особи­то­ті тощо [16, с. 74 ].

Визначають також професійний і непрофесійний рі­ні соці­льної роботи. Професійний рівень забезпечується спе– ці­лі­тами відпові­ного профілю в окремих сферах су­піль­ ного життя (медицині, освіти, юриспруде­ції, соці­льному обслуговуванні населення тощо).

Непрофесійний рівень хара­теризується залученням доб– ровільних помі­ників (воло­терів) до вирішення рі­но– мані­нихсоці­льнихпроблемякдержа­ними,такігромад­ ськими організаці­ми. У перева­ній більшо­ті воло­тери

17

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

надають ті види соці­льної допомоги, яка не потребує пев­ ної професійної підгото­ки.

Ді­льність спеці­лі­тів цього рі­ня ґру­тується на принци­ пах співпраці й розуміння, відкрито­ті і конфіде­ційно­ті, своєча­ноїсоці­льноїдопомогийпідтри­ки,пріорите­но­ті профіла­тики психосоці­льних проблем, визнання ціннос– ­ті особи­то­ті клі­єта і значущо­ті його проблем. З огляду на це ва­ливого значення набуває оволодіння етикою со­ ці­льної роботи як основою професійної ді­льно­ті, що становить «суку­ність принципів і правил спі­кування й поведі­ки, моральних норм і приписів, які регулюють вза­мини між працівниками соці­льних служб і клі­єта– ми­ , між самими соці­льними працівниками, а також між соці­льними працівниками і слу­бо­цями держа­них і недержа­них управлінських стру­тур» [12, с. 225].

Ді­льність працівників соці­льних служб, незале­но від спе­ ці­лізації, ре­ламе­тується такими принципами, які станов­ лять інварі­а­ний професійний зміст:

•акти­ний хара­тер соці­льної роботи, зорі­єтованої на збереження чи створення умов, які дозволяють залучати до роботи самих клі­єтів як суб’єктів дії;

•цільовий хара­тер соці­льної роботи, що виявляється у фо­муванні принципів і положень, правових норм, які забезпечують соці­льний захист рі­них груп населення, у здій­ненні заходів із підтри­ки нале­них умов життєді­льно­ті з урахуванням індивіду­льних потреб людей;

•преве­ти­ний хара­тер соці­льної роботи, що передбачає здій­нення профіла­ти­них заходів із запобігання деві­а­ній поведі­ці [17].

Соці­льна робота як осо­ливий вид професійної ді­льно­ті складається зі специфі­ної, тільки їй притаманної си­теми цінно­тей, що сфо­мувалися у процесі стано­лення принци­ пів і норм поведі­ки спеці­лі­тів. Но­ми ети­ної поведі­ки спеці­лі­тів із соці­льної роботи є основою їхньої професій­

18

Характеристика соціальної роботи як професійної діяльності

ної ді­льно­ті з мeтою розви­ку поте­ці­лу та мо­ливо­тей особи­то­ті, а також задоволення людських потреб.

Професійна ді­льність соці­льного працівника базується на трьох фу­даме­тальних положеннях:

•повагадолюдини,визнанняїїбе­змо­ноїцінно­ті,неза­ ле­новідре­льнихдося­неньіповеді­киособи­то­ті;

•людина – унікальна соці­льна істота, яка ре­лізує свою самобу­ність у стосу­ках з іншими людьми і залежить від них у розви­ку своєї унікально­ті;

•людині одві­но притаманна зда­ність до змін, покра­ щення свого життя, зро­тання, а звідси – пра­нення до свободи вибору, ухвалення рішень [5, с. 215].

Принципові орі­єтири для фахі­ців із питань професійної ді­льно­ті, виконання слу­бових обов’я­ків, організації вза­модіїзклі­єтами;шляхирозв’язанняморальнихпроблем та прийняття найбільш аде­ва­ного професійного рішення в ети­них питаннях закрі­лені Ети­ним коде­сом спеці­ліс­ тів із соці­льної роботи (соці­льних працівників і соці­льних педагогів) Укра­ни. В основу цього докуме­та покладено віт­ чи­няний досвід і міжнаро­ні ети­ні принципи й ста­да­ти соці­льної роботи,визначеніназагальних зборах Міжнарод– ної федерації соці­льних працівників (IFSW) у м. Коло­бо

(Шри-Ла­ка) 6-8 ли­ня 1994 р.

Отож, етич­ними принципами ді­льно­ті спеці­лі­тів із соці­льної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є: пова­ жання гі­но­ті ко­ної людини; пріорите­ність інтересів клі­єтів; толера­нністьтагуманізм;довіратавза­модіяуви­ рішенні проблем клі­єта; досту­ність послуг; орі­єтованість напотребуклі­єтів,залученняїхдопроцесупозити­нихзмін; відповідальність за дотримання норм професійної етики.

Осно­нимикатегорі­миетикисоці­льноїроботиєпрофесійні ети­ністосу­ки,ети­насвідомість,ети­нідіїтапрофесійний обов’язок спеці­лі­та. Причому, соці­льна робота належить до таких видів професійної ді­льно­ті, де не тільки профе­

19