Інтегров соц службим Київ 2007

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

Свою конце­цію та модель громади ці автори подають у вигляді се­ме­та­ного кола. В їхньому розумінні життя окремої особи­то­ті охо­лює чотири сфери її ді­льно­ті:

•духо­ну – цінно­ті, переконання, погляди, пра­нення, іде­ли;

•фізи­ну – самопочуття, стан здоров’я на фізі­логі­но­ му рі­ні;

•емоційну (психологі­ну) – почуття, емоції, симпатії, захо­лення тощо;

•розумову – ми­лення, стереотипи, ерудиція, освіта тощо.

Всіцісфериті­нопов’язані,отже,можутьвза­моді­ти,справ­ ля­чи позити­ний чи негати­ний вплив, зале­но від рі­ня благополуччя людини в ко­ній із них. На їхню ду­ку, дуже ва­ливо,абилюдинарухаласяшляхомга­монійногорозви­– ку своєї особи­то­ті, тобто працювала над покращенням стану цих сфер.

Ко­наокремалюдина,особи­тістьналежитьдосвоєїродини (або групи людей, яку вона вважає своєю родиною). Розгля­ да­чи окремо ко­ну родину, також мо­на визначити чоти­ ри сфери її існування:

•культу­не та духо­не життя – життєві цінно­ті,

погляди, традиції тощо;

•фізи­не середовище та економіка – умови проживання,

матері­льне забезпечення;

•взає­мини (емоційний рівень) – задоволення потреб у любові, повазі, принале­но­ті до громади тощо;

•світогля­ні позиції – настанови, стереотипи, традиції тощо.

ДжудітаМайклБопзазначають,щофахі­цям,якіпрацюють у громаді, необхідно пам'ятати, що громади складаються із сімей, а в сім'ях також існують пе­ні вза­мини, які мож­ на трансфо­мувати, аби створити здорові громади. Ко­на родина також має соці­льні зв'я­ки. Члени родини можуть

170

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

відчувати підтри­ку, повагу й любов або навпаки – лише критику та неаде­ва­ну оці­ку. Родини можуть ухвалювати рішення, поважа­чи ду­ку ко­ного з її членів, але може статися й так, що один із членів родини викори­то– вує­ свій вплив для того, щоб ко­нролювати інших. Ро– ди­ на може забезпечувати здорове середовище, в якому задовольняються осно­ні потреби всіх її членів і в якому вони почуваються у безпеці. Або ж навпаки, родинне сере­ довище може бути небезпе­ним, а дитина позба­лена еле­ ме­та­них речей, зо­рема, їжі, а також права на відпочинок. І наре­ті, в родинах сфо­мовані пе­ні цінно­ті та пере­ конання, які впливають на їхню поведі­ку та стосу­ки і вза­модію з іншими членами громади.

Життя окремих сімей проходить у громадах, тому сім’ї відчуваютьнасобівпливгромадськоїді­льно­ті,якуДжуді та Майкл Боп також розглядають за чо­ти­ма аспе­тами:

•культу­ний – цінно­ті людей пе­ної громади, їхні переконання, іде­ли, потреби, пріоритети, мораль тощо, а не лише нале­ність до пе­ного етносу;

•економі­ний – стан і способи задоволення базових потреб членів громади;

•соці­льний – вза­мини між людьми, їхня соці­льна захищеність, впе­неність у за­вра­ньому дні, участь людей у житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам і т.д.;

•політичний – розподіл влади, си­тема управління сво­ми справами та ресурсами.

Щоб створити по­ноцінну громаду, необхідно працювати за всіма зазначеними напрямами. Громади складаються зі зна­ної кілько­ті вза­мозв'я­ків рі­них видів, що є ча­ти­ ною розви­ку громади. Ці вза­мозв’я­ки хара­теризують соці­льнийаспектжиттяугромадійсві­чатьпроте,наскіль– ки­ люди у громаді відчувають, що про них ту­буються, що їх підтримують і цінують; як члени громади навчаються спі­куватисяоднезодним,розв'язуватикон­лі­кніситу­ції, поважатиста­шихілідерів,доглядатидітейінадаватимоло­

171

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

дімо­ливістьробитивла­нийвнесокужиттягромади.Ство­ ренняпо­ноцінноїгромадизалежитьвідтого,наскількивона є відкритою для нових ідей, для вза­модії з тими, чиї погля­ ди рі­няться, а також до сприйняття нових методів роботи у випа­ку, коли старі вже не спрацьовують.

Визначальним є економі­ний аспект життя громади. Він впливаєнате,яксамелюдиугромадівза­модіютьміжсобою, зі світом природи та з іншими громадами для задоволення осно­них потреб. Саме економі­ні вза­мозв'я­ки можуть забезпечити членам громади процвітання, впе­неність у вла­них силах, дати відчуття вла­ної гі­но­ті або, навпа­ ки, призвести до зли­нів, зале­но­ті від інших і руйну– вання довкілля.

Ді­льність ко­ної громади має й політичний аспект. Йдеть­ сяпроте,якгромадаухвалюєрішення,хтокори­туєтьсявла­ дою, а хто ні. Ко­на громада має вла­ну си­тему управління сво­ми справами та ресурсами, які необхідно викори­товува­ ти на благо людей.

I наре­ті, громади рі­няться аспе­тами культури. Культура громади може зазнавати впливу етні­них груп, які живуть у межах. Однак самого лише розуміння того, що пе­на грома­ да належить, наприклад, до татарської культури, недосить. Коли ми говоримо про культу­ницькі аспе­ти, мова має йти пропереконання,цінно­ті,моральіпотреби,якимикерують­ ся люди. Культу­ницька основа громади часом здається не­ видимою,однак поді­на до ролі програ­ногозабезпеченняу комп'ютері.Минеможемо«побачити»еле­кроннупрограму, хоч саме вона визначає, яким чином працюватиме комп'ю– тер. "Програ­ним забезпеченням" для громади є цінно­ті та переконання, які впливають на фо­мування всіх аспе­тів громадського життя. У багатьох громадах далеко не всі люди керуютьсяоднаковимицінно­тями,переконаннямитапотре­ бами. Тому, коли соці­льні працівники розвивають мережу соці­льнихпослугугромаді,вонимаютьвраховуватицібага­ токульту­ні ре­лії.

172

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

Подружжя Боп розглядає три рі­ні – особа, родина, громада – як своєрі­ні підси­теми, зображу­чи їх у вигляді рі­них за розміром, накладених одне на одне конце­нри­них кіл, і утворю­чи, таким чином, пе­ну модель громади, в якій до­ре ви­но вза­мовплив та вза­мозумо­леність усіх скла­ дових громади у трі­ді «і­дивід – сім’я (родина) – громада»

(див.Рис.17).

Рис. 17. Се­торальна модель громади ( за Джуді та Май­лом Боп)

Дана модель показує, що, працю­чи над вирішенням проблем кон­ре­ної сім’ї, ва­ливо враховувати вплив усіх рі­нів і се­торів як на етапі вини­нення проблеми, так і в її розв’язанні.

Аналіз кон­ре­них проблем людей, сімей у рі­них се­торах інарі­нихрі­нях,атакожїхрозв’язанняпередбачаютьодер­ жанняпідтри­кийдопомогизбокукон­ре­нихосібтаорга­ нізаційнацихрі­нях, щодозволяєдосягатибільшоїрезульта­ ти­но­ті та надійно­ті у вирішенні цих проблем і подоланні їх на­лідків.

173

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

Саме це і становить сутність соці­льної роботи, яка є ком– пле­кною у громаді і забезпечується [1]:

•ді­льні­тю держа­них та неурядових організацій, які працюють в інтересах сімей та дітей;

•розви­ком співпраці, пар­нерських стосу­ків між рі­нимисоці­льнимиінституці­митериторі­льноїгро­ мади, органами виконавчої влади та членами громади;

•стимулюванням членів громади до рі­них ініці­тив, насамперед до уча­ті у визначенні й вирішенні проблем сімей і дітей та на мі­цевому рі­ні.

Однією з необхідних умов здій­нення соці­льної роботи

вгромаді є її ресур­не забезпе­чення. Цей вид ді­льно­ті немо­ливо уявити поза зв’я­ком із необхідними для її про­ ведення ресурсами. Ресур­ний поте­ціал соці­льної роботи

вокремій громаді постійно видозмінюється, з’являються но­ ві його види, динамі­но розвивається наявна ресур­на база. Зазначимо, що практи­но всі об’єкти і явища, які оточують людей,єресур­нимпро­тором(ресур­ноюбазою).Томудуже ва­ливо правильно визначитися в питаннях необхідно­ті та спрямовано­ті їх викори­тання, осо­ливо в умовах дефіциту ресурсів мі­цевих громад.

На сьогодні серед таких ресурсів найча­тіше ви­оре­лю– ються: приро­ні, людські, фінансові, матері­льні, інституцій­ ні, інфо­маційні, технологі­ні, часові.

Одним із найбільш сталих видів ресурсів територі­льної громади є приро­ні ресурси. Ко­на громада розташована на пе­ній території, яка має свої осо­ливо­ті. Серед природ– них­ ресурсів територі­льної громади мо­на ви­оремити наявність лісопа­кової зони, водойм, пе­них кори­них копа­ лин, осо­ливо­тей географі­ного мі­ця розташування. При­ ро­ні ресурси можуть бути акти­но застосовані членами громади під час вирішення проблем дозвілля людей, їхнього працевла­тування чи розви­ку пе­них напрямів виро­ни­– тва на території громади.

174

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

Фінансові ресурси територі­льної громади можуть склада­ титакіїхвиди:дохо­нача­тинамі­цевогобюджету;трансфе­ ризДержа­ногобюджетуУкра­ни;ко­тизагальнообов’я­ко­ вого держа­ного соці­льного страхування, які виплачуються жителямвідпові­ноїадміні­срати­но-територі­льноїодини­ ці; ко­ти підприємств, установ і організацій, які спрямову­ ються на ре­лізацію соці­льних програм; ко­ти благодійних і релігійних організацій, підпорядковані вирішенню соці­ль­ них проблем у громаді; прива­ні ко­ти громадян [5, с. 164]. За умови, що цих ресурсів замало для вирішення пе­них со­ ці­льнихпроблемугромаді,мо­назалучатизо­ні­ніфінан­ сові ресурси у фо­мі гра­тів чи спо­сорських надходжень від предста­ників інших громад.

Такі гра­ти можуть бути найрі­номані­нішими: цільові (спрямовані на сприяння будь-якій події чи заходу, наприк– лад, реконс­ру­ція школи у сільській громаді); тема– ти­ ­ні (призначені для підтри­ки ініці­тив у будь-якій сфе­ рі соці­льно вагомої ді­льно­ті, наприклад, розвиток дитя­ чої тво­чо­ті чи працевла­тування людей з обмеженими фу­нці­нальними мо­ливо­тями); іменні (виділені підпри­ ємцем чи пе­ною компанією).

Очеви­ним є той факт, що будь-яка ді­льність не може здій­нюватися без уча­ті людей. Тому людські ресурси віді­ грають прові­ну роль у соці­льній роботі на рі­ні громади. Серед рі­новидів таких ресурсів мо­на визначати спеці­ліс­ тів соці­льної сфери (шта­них соці­льних працівників, соці– альних педагогів, психологів, педагогів тощо), які викону­ ютьрольсоці­льнихорганізаторів,членівініці­ти­них груп, залучених консульта­тів та воло­терів.

Ініці­ти­на група – це не про­то громадська комісія, ство­ рена для розв’язання пе­ної проблеми, що стосується всієї громади. Ініці­ти­ні групи наспра­ді складаються з членів громади та професі­налів, що їх підтримують, і займаються проблемами, які стосуються всіх. Ключем до ефе­ти­ного розви­ку ініці­ти­ної групи є погляд на неї як на своєрі­ну „міні”-громаду. Створення ініці­ти­ної групи здій­нюється

175

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

зауча­тюзаціка­ленихосіб.Ко­натакагрупаобираєдляви­ рішення пе­ні проблеми, аби стати ініці­тором та уча­ником акти­них змін у громаді. У межах територі­льної громади за­ ле­новідїїчисельно­тіможебутивідоднієїдокількохдеся­– ків ініці­ти­них груп [2, с. 60].

Таким чином, мо­на ви­оремити такі осно­ні критерії корис­ но­ті воло­терської ді­льно­ті для мі­цевої громади: певний економі­ний внесок у су­пільне життя громади; мо­ливість членам громади ре­лізувати свої до­рочинні наміри; залучен– нядогромадилюдейрі­нихсоці­льнихгруп;посилення впе­не­ но­тілюдейусобі,мо­ливістьрозви­куновихуміньтанавичок.

Російськийдослі­никІ. Є. Кокарєвзазначає,щооднимізваж­ ливих завдань ініці­ти­ної групи (він називає її кореневою) єнетількивирішення мі­цевихпроблем,алейнарощеннясо­ ці­льногокапіталу,якийвизначаєтьсяпоте­ці­ломвза­єної довіри та вза­модопомоги, що фо­мується в міжособи­ті­но­ му про­торі [1, с. 115].

Соці­льнийкапіталмі­титьсявтакихелеме­тахгромадської організації, як соці­льні мережі, соці­льні но­ми та довіра, що створюють умови для координації та ко­перації заради вза­єної вигоди. Соці­льний капітал – це соці­льний клей, який дає змогу мобілізувати дода­кові ресурси вза­мин на основі довіри людей одне до одного [3]. Соці­льний капітал громади складається з пе­них правил, яких дотримуються окреміособичиорганізації,тасоці­льнихстосу­ків,щоство­ рюютьдовіруівза­єністьміжгромадянамичиорганізаці­ми. Соці­льний капітал існує у фо­мі міжособи­ті­них вза­мин: принале­ність до пе­них нефо­мальних спільнот, до кола друзів; це суку­ність усіх нефо­мальних зв’я­ків, які можуть бути мобілізовані для вирішення того чи іншого завдання. Р. Путнем зазначає, що під соці­льним капіталом слід також розуміти мережу стосу­ків між людьми, рівень розви­ку «звича­вого права», рівень довіри в су­піль­сві, тобто все те, що дозволяє ді­ти спільно та більш ефе­ти­но, досяга­чи намічених завдань. Він ви­оре­лює два типи соці­льного капіталу: рівень залучення жителів до процесів, які відбува­

176

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

ютьсяугромаді,тарівеньдовіриміжсуб’єктами,якідіютьна пе­ній території [7, с. 116]. У першому випа­ку зближуються люди, які вже знають один одного; у другому – об­’­нуються люди або групи людей, доти не знайомі.

Якщопорі­няти,чимрі­нитьсяуспі­нагромадавіднеуспіш­ ноїтачомудеякігромадиповодятьсязподі­нимиекономіч– ними­ ,соці­льнимийдемографі­нимицінно­тямикраще,ніж інші, то стане очеви­но, що більш успі­ні громади мають більші рі­ні соці­льного капіталу.

Поту­ні громади мають сильні мережі сусідів та сімей, у той час як неуспі­ні ча­то хара­теризуються сла­кими сімейни­ ми та родинними мережами. Успі­ні громади мають сильну інфрастру­туру – від громадських та воло­терських груп до релігійних організацій, мі­цевих соці­льних служб, моло– ді­них клубів, асоці­цій батьків/учителів, ігрових груп та ін.

Соці­льний капітал створюється у випа­ку, коли люди нав– чилися довіряти одне одному так, що можуть створювати надійні зв’я­ки і покладатися на пе­ні стосу­ки вза­єно­ті,

аненавузькіла­цю­киспеці­лізованихко­та­тів,організо­ ваних за принципом: „ти мені – я тобі”. Соці­льний капітал у разі його інте­си­ного викори­тання не виче­пується,

абез застосування порі­няно шви­ко зникає. На соці­льний капітал мало впливає нестача матері­льних ресурсів, а його

поте­ціал до творення обмежується лише бажанням та акти­ні­тю людей. Отже, соці­ль ний капітал за своєю суттю охо­лює рі­них предста­ників громади як суб’єктів соці­льного життя, мережу їхніх вза­мозв’яз–

таздотриманнямусталеноїси­темицінно­тейінорм[6,с.19].

Ко­на територі­льна громада має ни­ку соці­льних інсти– тутів, які надають соці­льні послуги, забезпечують соці­льні гара­тії та соці­льний захист населення. Як рі­новиди соці– альної си­теми такі інститути виконують дві ва­ливі функ–

177

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

­ції: спри­ють соці­лізації та інте­рації нових поколінь у су­піль­сво, тобто створюють необхідну для розви­ку гро­ мади спадкоємність; забезпечують ва­ливий для ко­ної соці­льної си­теми рівень соці­льного ко­нролю за ді­ль– ні­тю та спрямовані­тю поведі­ки всіх членів спільноти з метою збереження й підтри­ки впоря­кованих су­піль– ­них стосу­ків.

Серед найпоширеніших інституційних ресурсів у територі­ альній громаді мо­на ви­оремити: загальноосві­ні заклади; позашкільні заклади; заклади си­теми охорони здоров’я, культури, рі­номані­ні соці­льні слу­би (центри соці­льних служб для сім’ї, дітей та молоді, центри роботи з жі­ками, те­ риторі­льніцентриобслуговуванняпе­сі­нерівтаодиноких непрацезда­них громадян; центри соці­льно-психологі­ної ре­білітаціїдлядітейтамолодізфу­нці­нальнимиобмежен­ нями; центри медико-соці­льної ре­білітації непо­нолі­ніх; соці­льні гу­тожи­ки, клуби за мі­цем проживання тощо).

Окрім наведених інституційних ресурсів, ді­льність яких координується на держа­ному та мі­цевому рі­нях, слід ще назватитаківидиресурсів,якце­рватанеурядовіорганізації.

В Укра­ні це­рва є одним із найстаріших інститутів підтрим­ ки соці­льно незахищених верств населення. З часів Київсь­ кої Русі й дотепер це­рва організовує віру­чих на допомо­ гу хворим, людям похилого віку, тим, хто перебуває у скруті; збирає поже­рви від парафіян на придбання ха­чів, одягу, ліків для тих людей, які перебувають у скла­них життєвих обставинах; організовує благодійні обіди та приту­ки для осіб, що не мають постійного мі­ця проживання; сироти­ці для дітей, позба­лених батьківського піклування; недільні школи тощо. Нині це­рва є одним із тих соці­льних інститу­ тів,якийакти­нозалучаєлюдейдогромадськоїроботи саме в мі­цевій громаді.

Соці­льна робота у громаді ті­но пов’язана з ініці­цією створення громадських організацій і спрямована на нала­ годження акти­ної співпраці між урядовим та неурядовим

178

Мобілізація ресурсів громади щодо підтри­ки сімей із дітьми

се­торами. Ді­льність цих організацій у межах територі­ль­ ної громади: робить пе­ний внесок у соці­льно-економі­ний розвиток територі­льної громади; забезпечує рі­новагу та баланс у співфу­нці­нуванні трьох се­торів – органів мі­це­ вого самоврядування, бі­несу та неурядових організацій; сприяєналагодженнюспівробі­ни­цваміжними;забезпечує фо­муванняальте­нати­ної(недержа­ної)си­теминадання соці­льнихпослуг;сприяєпідвищеннюгромадянськоїактив­ но­ті членів територі­льної громади.

Організація та здій­нення соці­льно-педагогі­ної роботи в межах зазначених соці­льних інституцій немо­лива без викори­тання рі­номані­них технологій – суку­но­ті форм, методів і прийомів, що застосовуються соці­льними слу­ба­ ми, закладами соці­льного обслуговування, громадськими організаці­ми та спеці­лі­тами й воло­терами з метою задо­ волення потреб чи вирішення проблем членів мі­цевої гро­ мади. У практи­ній соці­льній роботі в громаді найча­тіше застосовуються прикла­ні технології соці­льно-правового захи­ту,соці­льногообслуговування,соці­льноїпрофіла­ти­ ки, соці­льної ре­білітації, соці­льного опікун­сва, па­рона­ жу, супроводу, ре­ла­но-інфо­маційні технології.

Наявність матері­льних засобів, технологій ді­льно­ті та спе– ці­лі­тів і воло­терів ще не є нале­ною умовою для здій­нен­ ня соці­льно-педагогі­ної роботи у громаді. У вік бурхливо– го розви­ку інфо­маційних технологій не мо­на не зважати на пріорите­ні позиції інфо­маційного поля в забезпеченні високого рі­ня професійної ді­льно­ті. Організація інфор– маційного обміну є однією з пере­дмов вирішення проблем налокальномурі­ні,оскількиякі­наінфо­маціявідображаєусе розма­їтя життя громади. Завдяки інфо­мації кожен громадя­ нинмаємо­ливістьвідчутисвоювла­нуприче­ністьдогрома­ ди. Шляхом вивчення відпові­ної інфо­мації мо­на визначити стан розви­ку та потреби громади, оскільки саме інфо­мація ча­тоспонукаєлюдейдо акти­ноїуча­тіврі­нихзаходах.

Деталізу­чи види інфо­маційних ресурсів на рі­ні прак– ти­ної соці­льної роботи в громаді, ви­оре­люють такі: різ­

179