Інтегров соц службим Київ 2007

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

Вони, лю­лячи свою прийо­ну дитину, мають бажати найкращого вирішення її долі і ді­ти виклю­но в її інте– ресах. Це ключова позиція, яку слід неодмінно доне­ти до ка­дидатів під час співбесіди, трені­гу, обстеження і вза­мопі­бору.

Пріоритет біологі­ної сім’ї для дитини підтве­джують прак­ тики,описуютьзако­доннііві­чи­нянідослі­ники,визначає укра­їське законодавство. Та все ж, на жаль, пове­нення ди­ тини в сім’ю не завжди є мо­ливим і не завжди відповідає її інтересам. Ва­ливо пере­дсім ґрунтовно оцінити ситуа­ цію і визначити мо­ливість ко­та­тів та їхню кі­цеву мету. Від цього залежатиме фо­ма, тривалість, періоди­ність і зміст спі­кування. Висува­чи вимоги до спі­кування, необ­ хідновраховуватиду­кудитини,їїправайпотреби.З’ясувати, читребапідтримуватиісну­чістосу­ки,поно­лювати«втра­ чені» чи будувати нові. Що краще, виходячи з інтересів дити­ ни, – тривалі стійкі зв‘я­ки чи періоди­ні ко­та­ти?

У будь-якому разі спі­кування з кро­ними родичами має бути чі­ко спланованим і організованим. Ни­че в таблиці 9 наведено дії соці­льного працівника щодо нала­ годження стосу­ків прийо­ної сім’ї з батьками та рі­нею прийо­ної дитини.

Таблиця 9

250

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

Пі­лявизначеннязавданьспі­кування,з‘ясуваннянеобхідної інфо­мації,узгодженнявсіхнаведенихвищепитаньрозпочи­ нається планування зустрі­чей. Його мо­на здій­нювати за такою схемою:

1.Вид ко­та­ту: під пильним наглядом/під наглядом/ без нагляду.

2.Фо­ми спі­кування: прямий ко­такт/по телефону/ ли­туванням/еле­кронною поштою.

3.Тривалість спі­кування: на коро­кий період протя­ гом дня/на вихі­ний день/із ночі­лею/протягом шкільних канікул.

4.Мі­це для спі­кування: ЦСССДМ (окрема кі­ната)/ дім/громадські мі­ця.

5.Ча­тота спі­кування: щодня/щоти­ня/щомісяця/ тільки у виня­кові дні.

Плану­чи та організову­чи зустрічі з біологі­ними батька­ ми дитини, необхідно враховувати всі юриди­ні підстави та процедури їх здій­нення.

Згі­но з пун­том 13 Положення про прийо­ну сім’ю (поста­

нова КМУ № 565 від 26.04.2002 р.) фо­ми спі­кування дитини

з рі­ними (біологі­ними) батьками та іншими родичами – якщо такі

особи­ті ко­та­ти не заборонено рішенням суду – визначають орга­

ни опіки та піклування за погодженням із прийо­ними батьками та

зауча­тюцентрівсоці­льнихслужбдлясім’ї,дітейтамолоді.

Для вихова­ців ДБСТ фо­ми спі­кування дитини з рі­ними (біологі­– ними) батьками та іншими родичами – якщо такі особи­ті ко­– та­ти не заборонено рішенням суду – визначають органи опіки та піклування за погодженням із батьками-вихователями та за учас­

тю соці­льного працівника, який здій­нює­ соці­льне супроводжен­

ня згі­но з пун­том 16 Положення про дитячий будинок сімейного типу(постановаКМУ№564від26.04.2002р.).

Якщоматичибатькопозба­ленібатьківськихправ,вонимаютьправо

зве­нутисядосудуззаявоюпронаданняїмправанаразовічиперіоди­– ні побачення з дитиною за умови прису­но­ті іншої особи – за умови,

251

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

щосудвстановитьвідсу­ністьзагрозижиттю,здоров’юабомораль­

номувихованнюдитини(стаття168Сімейногокоде­суУкра­ни).

Крім того, в пун­ті 7 Порядку здій­нення соці­льного супроводжен­ ня прийо­них сімей та дитячих буди­ків сімейного типу (на–

ків негайно інфо­мувати слу­бу у справах дітей та виносити

на розгляд опікунської ради фа­ти невиконання рішень опікун–

ської ради про фо­му та порядок спі­кування дитини з біологі­–

ними батьками або особами, які їх замінюють.

СімейнийкодексУкра­нипередбачає­двіпроцедурипове­неннядити­

ни до біологі­них батьків, зале­но від того, чи було ухвалено рішен­

ня суду про позба­лення батьківських прав.

Зо­рема, якщо відібрано дитину без позба­лення батьків батьків–

ськихправ,тозгі­нозістаттею170Сімейногокоде­сусудзазаявою

біологі­них батьків може (але не зобов’язаний!) прийн­ти рішення

пропове­ненняїмдитиниувипа­ку,колиперешкодидлянале­ного

виховання дитини відпали. Згода прийо­них батьків на пове­нення невимага­ється,аввипа­кунабраннячинно­тірішеннясудувідмова

прийо­нихбатьківвідпове­неннядитинибіологі­нимбатькамє­під­

ставою для вжиття соці­льним працівником заходів, передбачених

пун­том7Порядкуздій­неннясоці­льногосупроводженняприйо­них

сімей та дитячих буди­ків сімейного типу (наказ Міні­тер­сва

у справах сім’ї, молоді та спо­ту № 3685 від 31.10.2006 р.)

та інших устано­лених законом са­нцій.

Якщо біологі­ні батьки були позба­лені батьківських прав, то суд повинен брати до уваги ду­ку осіб, із якими проживає­ дитина, тоб­ то прийо­них батьків (стаття 169 Сімейного коде­су). Прийо­ні

батьки або прийо­на дитина, яка дося­ла 14 років, мають право

також зве­нутися до суду з позовом про позба­лення біологі­них батьків батьківських прав (стаття 165 СК).

Дитина має­ право на врахування її ду­ки щодо визначення мі­ця

її проживання, в т.ч. у випа­ку поно­лення батьківських прав та пове­нення біологі­ним батькам в обох випа­ках. Проте, попри

252

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

обов’язок суду вислухати ду­ку дитини, він може ухвалити рішен­

ня всупереч ду­ці дитини, якщо цього вимагають інтереси дитини (статті 169 та 171 СК).

Крімтого,плансоці­льногосупроводженнядитиниобов’я­ковомає­

передбачати перелік заходів щодо пове­нення дитини в біологі­ну

сім’ю та пошуку біологі­них батьків або осіб, що їх замінюють.

Таким чином, критері­ми успі­но­ті соці­льного супровод– ження, які визначаються на підставі результатів відповід­ них планів, оці­ки ефе­ти­но­ті фу­нці­нування прийо­ної сім’ї або дитячого буди­ку сімейного типу, досліджень щодо розви­ку та ада­тації прийо­ної дитини/вихова­ця, відпо­ ві­них докуме­тів, які зберігаються в особових справах сім’ї тадитини,довідоквідрі­нихпідприємств,установтаоргані­ зацій, звітів соці­льного працівника тощо, є:

•задовільнення фу­даме­тальних життєвих потреб дитини (безпеки, жи­ла, які­ної їжі) та забезпечення нале­них побутових умов (одяг, окреме робоче мі­це, мі­це для сну та відпочи­ку тощо);

•викори­тання ресурсів та поте­ці­лу громади для по­ноцінного розви­ку дитини, її успі­ної соці­лізації;

•дося­нення в особи­ті­ному розви­ку дитини (покращення пока­ників навчання, залучення до гу­ркової роботи, спорти­них се­цій, громадських фо­мувань, наявність успіхів у фо­муванні соці­ль– них навичок);

•забезпеченість нале­ного догляду за збереженням здоров’я дитини, вжиття, у разі необхідно­ті, аде­ва­них заходів щодо його покращення;

•доста­нійрівеньпідгото­лено­тідитинидосамос– тійногожиття(сфо­мованістьпрофесійнихпланів,вирі­ шення/знанняшляхіввирішенняжи­ловоїпроблеми, вміннярозпоряджатисяко­тами,сфо­мованістьуміння вибудовуватистосу­ки,уникатинебезпе­нихситу­цій, ве­тиздоровийспосібжиття;зда­ністьдоухвалення самостійнихрішеньтавідповідально­тізаних;працелюб­ ність, наявністьдрузів,умінняспівпрацювати);

253

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

•володіння нави­ками самообслуговування (самостійно їсти,вдягатися;прибиратикі­нату,митипосуд;корис– туватися побутовою технікою; самостійно готувати нескла­ні страви, сфо­мованість навичок особи­тої гігі­ни тощо);

•доста­ній рівень самоусвідо­лення, самоіде­тифікації дитини (володіння рі­ною мовою, мо­ливість, за бажанням, відкрито сповідувати свою релігію; відчуття дитиною себе особи­ті­тю, яку цінують;

позити­не сприйняття своїх зді­но­тей, тепері­ньої ситу­ції загалом, відчуття принале­но­ті до родини, громади; знання дитиною своїх кро­них родичів чи інфо­мації про них; нале­на самооці­ка і позитив­ не світосприйняття; усвідо­лення культу­ної та релігійної принале­но­ті);

•встано­леннятарозвитокстосу­ківдитинизбіологіч– ною сім’єю, пове­нення до біологі­ної сім’ї (якщо не­ має заборони на такі стосу­ки згі­но з рішенням суду);

•самопочуття дитини в сім’ї (упе­неність, ко­фо­т­ ність, прив’язаність до членів сім’ї; дитина те­ло відгу­ кується про них, має дру­ні стосу­ки з усіма або з окремими членами сім’ї);

•відсу­ність/успі­не вирішення/запобігання го­срим кон­лі­там, неаде­ва­ним стосу­кам у прийо­ній сім’ї/в дитячому буди­ку сімейного типу;

•виконання прийо­ними батьками/батьками- ­вихователями плану соці­льного супроводження;

•дотримання прийо­ними/батьками-вихователями умов договору про організацію ді­льно­ті прийо­ної сім’ї/дитячого буди­ку сімейного типу;

•наявність позити­ного морально-психологі­ного клімату у прийо­ній сім’ї/дитячому буди­ку сімейно­ го типу (стосу­ки довіри, вза­моповаги між прийо­ни­ ми та рі­ними дітьми, іншими членами сім’ї, родичами; залучення обох батьків до процесу виховання, наснага до життя, випра­дані очікування).

254

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

Література:

1.Замещающая семья. Метод. пособ. / Ж. А. Захарова, И. И. Осипова; под ред. Э. А. Манукян. – М.: Полиграф сервис, 2005. – 112 с.

2.Картер Ричард. Опіка над дітьми: сім’я і держава. Вплив інституційної форми виховання на розвиток дітей (моніторинговий звіт). – К.: Логос, 2005. – 88 с.

4.Методические материалы по подготовке приёмных

родителей / Автор. коллектив Л. М. Абросова, Е. В. Водопьян, Н. Б. Девон. – СПб.: СПбОО «Врачи детям», 2006. – 112 с.

5.Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків / Г. М. Бевз, А. Й. Капська, Н. М. Комарова та ін. – К.: Український ін-т соц. досліджень, 2000. – 128 с.

6.Пє­ша І. В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування). – К.: Логос, 2000. – 87 с.

7.Питання формування ефективності родинних форм влаштуваннядітей,позбавленихбатьківськогопіклування / Н. М. Комарова, Л. М. Мельничук, І. В. Пєша та ін. – К.:

ДІПСМ, 2004. – 128 с.

8.Право дитини на сім’ю. Тренінговий курс для спеціалістів соціальної сфери / Авт.-упоряд.: С. Ю. Буров, Т. В. Війцях, Є. В. Дубровська та інш. За заг. ред. Г. М. Лактіонової. – К.: Основа-Принт, 2007. – 432с.

9.Прийомна сім΄я: методика створення і соціального супроводу: Наук.-метод. посіб. / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмін– ський, О. І. Нескучаєва та ін. – К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. – 92 с.

10.Прийомна сім’я: оцінка ефективності опіки (методичні рекомендації для соціальних працівників) / О. О. Яременко, Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець таін.–К.:Українськийін-тсоц.досліджень,2000.–78с.

255

Розвиток сімейних форм вла­тування дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування

11.Робота з дитиною у прийомній сім’ї. Метод. посіб. – К.:

ДІПСМ, 2003. – 188 с.

12.Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Автор. колектив Л. С. Волинець, Н. М. Комарова, І. В. Пєша та ін. – К.:

Студцентр, 1998. – 120 с.

13.Створення та функціонування прийомних сімей: Навч.

посіб. для державних службовців / О. О. Яременко, Н. М. Комарова, Л. С. Волинець, І. В. Пєша. – К.: Український ін-т соц. досліджень, 2000. – 128 с.

14.Технологіїствореннятафункціонуванняприйомнихсімей, дитячих будинків сімейного типу. Зб. метод. матеріалів / Автор. колектив Г. М. Бевз, А. Й. Капська, Н. М. Комарова та ін. – К.: ДІПСМ, 2003. – 188 с.

256

3.4Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

У нових економі­них і соці­льно-культу­них умовах Украї­ на з усією відповідальні­тю ставить і вирішує питання щодо гара­тій ре­лізації прав і мо­ливо­тей усіх дітей, незале­но від стану чи походження, успі­но соці­лізуватися у рі­них соці­льних інститутах. Тому в ді­льно­ті інте­рованих соці– аль­ нихслужбнеміглишитисяпозаувагоютакийакту­льний і ва­ливий напрям, як реінте­рація та соці­лізація вихован­ ців інтерна­них закладів. Ця робота здій­нювалася cпеці– алізовани­ мисоці­льнимислу­бами(див.Додаток1Г)врам– ках­ про­ету ЄС «Ро­виток інте­рованих соці­льних служб для вра­ливих дітей і сімей» відпові­но до переконань:

•сімейне середовище – найкраще для розви­ку дитини;

•потрі­но викори­товувати усі ша­си пове­нути дити­ ну в родинне оточення;

•необхідно готувати дитину до створення вла­ної сім’ї та аде­ва­ного виконання нею батьківських фу­нцій, інайкращоюумовоюдляцьогоєбезпосере­нєзро­тан­ ня дитини у лю­лячому сімейному середовищі;

•успі­ність подальшої соці­лізації вихова­ця інтерна­– ного закладу зна­ною мірою залежить від викори­тан­ ня мо­ливо­тей його реінте­рації у сімейне оточення.

Ві­чи­няні та зарубі­ні дослідження неодноразово доводи­ ли, що си­тема утримання та виховання дитини в інтернат– но­ му закладі не створює умов для га­монійного розви­ку її особи­то­ті. Як правило, випу­сник інтернату не зда­ний по­ноцінно забезпечувати свою життєді­льність поза стіна­ мизакладу,визначитивла­нугромадянськупозицію,саморе­ алізуватися та самостве­дитися.

Економі­ні, соці­льні, психологі­ні проблеми вихова­ців інтерна­них закладів позначаються на їхніх міжособи­тіс­ нихстосу­кахз:однолі­ками(комплекс«Ми»,супе­ни­цво); доро­лими (доро­лий сприймається як обслуга); особами ін­

257

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

шої статі (ранні се­су­льні стосу­ки, се­су­льне насиль­сво, невміння налагоджувати сімейні вза­мини).

Специфі­ні умови утримання та проживання дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування, в інтернат­ них закладах спричиняють у них:

•брак значущих і неперервних стосу­ків прив’язано­ті та любові;

•недоста­ній вияв позити­них соці­льно-рольових орі­єтирів; почуття соці­льної відчужено­ті, не­туван­ ня соці­мом;

•емоційну вра­ливість і потребу постійної опіки з боку доро­лих; підвищену агреси­ність, нівелювання виявів здорової особи­то­ті;

•відставання у ко­ніти­ному та соці­льного розви­ку особи­то­ті дитини; брак стимулу до акти­ної пізна– вальної ді­льно­ті; «комплекс непо­ноцінно­ті»;

•неприйняття соці­льного оточення поза інтернатом, неуспі­ну соці­лізацію у майбу­ньому.

Все зазначене підсилило необхідність змін у держа­ній полі­ тиці стосо­но дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування, адже невимі­но кращим для дитини, ніж життя у найлі­ше обла­тованому закладі, є сімейне чи родин– не­ оточення.Любовіла­ка,якуможутьдатибатьки(рі­ні,при­ йо­ні,усиновителі)чиродичі,єнадзвичайнопоту­ним інеза– мін­ нимчинником,щопозити­новпливаєнарозвитокдитини.

До осно­них законів та міжнаро­них договорів Укра­ни, що створили спри­яливу пла­фо­му для процесу рефо­му­ ваннязакладівдлядітей-сиріттадітей,позба­ленихбатьків­ ського піклування, належать: Конве­ція ООН про права ди­ тини, Європейська конве­ція про осно­ні свободи та права людини,КонституціяУкра­ни,ЦивільнийтаСімейнийкодек– си­ Укра­ни, а також закони Укра­ни: „Про органи і слу­би у справах непо­нолі­ніх та спеці­льні установи для непо­но­ лі­ніх” (№ 20 від 24 сі­ня 1995 р.); „Про держа­ні соці­льні ста­да­титадержа­нісоці­льнігара­тії”(№2017від5жо­в–

258

Реінте­рація та соці­лізація вихова­ців інтерна­них закладів

ня 2000 р.); „Про соці­льну роботу з дітьми та молоддю” (№ 2558 від 21 че­рня 2001 р.); „Про охорону дитин­сва” (№2402від26кві­ня2001р.);„Пропопередженнянасиль­т­ ва в сім’ї” (№ 2789 від 15 ли­топада 2001 р.); „Про соці­льні послуги” (№ 966 від 19 че­рня 2003 р.); “Про забезпечення організаційно-правових умов соці­льного захи­ту дітейси­ ріт та дітей, позба­лених батьківського перебування” (№ 2342-IV від 13 сі­ня 2005 р.).

Офіційнийстартпоча­курефо­муваннябулоданозмоме­ту схвалення 11 тра­ня 2006 р. розпорядженням Кабінету міні­ с­рів Укра­ни (№ 263-р) Конце­ції держа­ної програми ре­ фо­мування си­теми закладів для дітей-сиріт та дітей, поз– ба­лених батьківського піклування. Метою цієї програми є: ре­лізаціяправадитининарозвитокусім’ї,втериторі­льній громаді; створення умов для фізи­ного, розумового і духов­ ного розви­ку ко­ної дитини; забезпечення соці­льного за­ хи­ту дітей, здобуття ними нале­ної освіти та опанування навичок самостійного життя; гара­тування надання дітям індивіду­льних психологі­них, соці­льно-педагогі­них, ме– дико­ -соці­льних, соці­льно-економі­них, юриди­них та ін– фо­ ­маційних послуг тощо.

Урезультаті впровадження Конце­ції очікується:

•забезпечити спі­кування дітей-сиріт та дітей, позбав­ лених батьківського піклування, з батьками та іншими родичами;

•провадити ефе­ти­ну ді­льність щодо пове­нення дітейдорі­нихбатьків,підвищенняїхньоївідповідаль­ но­ті за виховання дітей;

•забезпечитирозвитокси­темисімейнихформвихован­ ня (усино­лення, встано­лення опіки чи піклування, прийо­на сім’я, дитячий будинок сімейного типу).

Таким чином, сьогодні реінте­рацію вихова­ців інтернат­ них закладів мо­на вважати одним із пріорите­них напря­ мів держа­ної політики нашої держави стосо­но дітей-сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування.

259