Інтегров соц службим Київ 2007

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень

вінтересах дітей

•міжнаро­не усино­лення порі­няно з наці­нальним домінує у стратегії держа­ної опіки;

•розвиток сімейних форм виховання, незважа­чи на визнання їх пріоритетом держа­ної політики країн Європи, відбувається повільно;

•мають мі­це тру­нощі в забезпеченні яко­ті опіки дітей, які виховуються в інституційній си­темі тощо.

У кра­нах Захі­ної Європи практика вла­тування дітей ран­ ньоговікувдержа­нізакладиопікибулаприпиненаблизько 50 років тому. В багатьох кра­нах до­готривала опіка посту­ пилися коро­котривалому перебуванню дитини в закладі з її подальшою реінте­рацією в сімейне середовище. Змі­ ни в поглядах на права дитини, економі­на оці­ка витрат на утримання дитини в закладі опіки порі­няно з сімейними фо­мамивиховання,громадськаду­кащодопроблемпо­но­ цінногорозви­кудітейвінтернатах–усецеспричинилороз­ ро­лення, впровадження та сприйняття гей­кіпі­гу як нової конце­ції, оно­леної фу­нції держави і одноча­но механізм рефо­мування си­теми опіки та піклування над дітьми.

Гей­кіпінг як конце­ція може фо­муватися і згори до низу, і знизу догори, за ініці­тиви як держа­них, так і недержав­ них організацій.

Гей­кіпінгможепоставатифу­нцієюдержави,щопередбачає впровадження його осно­них елеме­тів у специфі­ній цільо­ вій сфері. Наприклад, у сферах охорони здоров’я і опіки над людьми похилого віку, захи­ту прав дітей – сиріт та дітей, позба­лених батьківського піклування, ювенальної юстиції, підтри­ки сім’ї тощо.

Ге­ткіпінг м­жна розглядати і як механізм, спрямований на запобігання потр­плянню дітей в інтерн­тні заклади, а також гар­нтування, що діти, вл­штовані в інтерн­тні зак– лади, не лишаються там без уваги, й робиться все для того, щоб пов­рнути їх у біолог­чну сім’ю, громаду, вл­штувати усімейніф­рмивиховання(опікайпіклування,усин­влення, прий­мні сім’ї, ДБСТ) або підготовити до самостійного життя.

60

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

Він впроваджується на р­зних р­внях (індивід­альному, груповому, на р­вні організації та д­яльн­сті служб, ф­укц­о– нування м­сцевих громад, рег­ональному й нац­ональ– ному) як окремими людьми, так і с­стемами, як для окремих людей, так і для цілих с­стем (див. Рис. 4 ).

Рис. 4. Механізмзапобіганнярозміщеннюдітейвінтернатнихзакладах

О­сн­вними елем­нтами ге­ткіп­нгу як механ­зму є [1]:

•проведення оц­нки потреб дітей та їхніх сімей підгот­вленим п­рсоналом, дії якого координуються організаційною стр­ктурою;

•створення мережі служб на р­вні громади, які надають допомогу й підтр­мку дітям і їхнім сім’ям;

•наявністькомпл­ксудост­пнихпослуг,щоможутьнада– ватисявгромадізметою допомогиіпідтр­мкивр­зли–

2 Підготовлено за матеріалами Andy Bilson та Ian Sparks.

61

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

вихдітейіїхніхсімей,втомуч­слірозвитокальт­р– нат­внихінституційнимформвл­штуваннядітей;

•ухвалення рішень, що ґр­нтується на результатах оц­нки потреб дітей, с­стемат­чному перегляді наданих послуг із урахуванням їхнього впливу;

•наявність інф­рмаційної с­стеми (с­стеми моніто– р­нгу), яка забезпечує достов­рні дані про вр­зливі сім’ї і діти, сл­жби, що надають соц­альні послуги, проведену роботу з кл­інтом відпов­дно до його інди– від­ального плану тощо.

Багато країн стали піон­рами впрова­ження ін­ивід­альних елементів гейткіпінгу, ал­ тіль­и декі­ька з них змогли систем­тично їх поєднати. Тому важливо заб­зпечити впро­ ­адження ­лементів гей­кіпінгу,­ба­уючись на ­ілісно– му, системному, ­нтегрованому підходах.

Гейткіпінг розглядається і як процес, де етапами я­ого можуть­ виступати ел­менти ге­кіпінгу я­ механі­му: здійснення якісної оцінки потреб дитини, визначення

інаданн­ необхідних по­луг відповідно до індивіду– альнихп­требза­ ланомроботизкожнимклієнтом; постій– ний моніторин­ виконання цього плану, с­стеми пере­ляду

імоніторингу­ дій служб­ протягом регуля­них проміжків часу;документуваннярезультатівбудь-якихпереглядівтощо.

­

У міжнародній практиці гейткіпінг­– це і складова процесу норму­вння, тобто забезпечує «контроль доступу до послуг, ­аби дібрати тільки тих к­ієнтів, ­ким ці послуги конче ­потрібн­.Прип­щеннявданомувипадкуґру­туєтьсянатому, що­ насправді більше людей звертатимут­ся за п­слугами, ніж їх реально­можна надат­ [5].

­

Як засвід­ує міжна­одни­ досвід, «серц­м» гейткіпінгу­ є зміна ста­лення. Саме формування с­авлення до дитини як цінності ­ до відповідал­ього усвідомл­ного ­атьківства ­як обов’язку кожного; утвердження переконання про роль с­м’ї як базового­ чинника повноцінного­ розвитку дитин­ на всіх рівнях:­від особистісного до державного – є голов–

62

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

ною умовою забезпечення ­кості впровадження гейкіпінгу. Серед інших умов визначаю­ь:

­

•затв­рджен­ на законодавчому рівні чіткі крите­ії ухвалення рішення стосовно забезпечення н­йкра– щих умов життя і розвитку дитини, для якої є загроза ­вилучення із ­імейного середови­а та влаштування в­інтернатний заклад;

В як­сті критеріїв можуть бути докази: про заподіяння

дитині зн­чної шкоди чи її загрози; про те, що вл­штування в інтерн­тний заклад є­ єд­иною м­жлив­стю забезпечити

благополуччя дитини; чи викор­стані всі м­жлив­сті щодо

наданнядопомогиіпідтр­мкисім’ї,щобзабезпечитиїїп­вно–

цінне ф­укц­онування; чи нал­жним чином (за протоколом)

було проведено оцінювання сит­ації сім’ї та оц­нка потреб дитини тощо.

•забезпечене колегіальне і про­оре ухвалення ріш­нь стосовно ди­ин­ між­ідомчою / мультидис­иплі­ нарною командою;

Пок­зниками забезпечення колег­альн­сті і прозор­сті ухва лення рішень є­ наявність організації/особи, яка координує­ роботу з кл­є­нтом, к­отролює­ достов­рність зібраної членами мультид­сц­плін­рної команди інф­рмації про кл­є­нта і його сит­ацію; докум­нтування цього процесу за

відпов­дними ф­рмами; залучення предст­вників м­сцевої громади, кор­стувача послуг до ухвалення рішення та

забезпечення його права апеляції тощо.

•­іс­ує нале­ний рівень підготовки фахівців, які працю– ють із діт­ми та їхніми сім’ями;

Ф­ах­вці мають бути професійно компет­етними, вміти працювати в команді, проводити оцінювання стано– вища кл­є­нтів, у тому ч­слі оц­нку їх потреб, ухвалювати оптимальні рішення стос­вно шляхів подолання скл­дних

житт­євих обставин, врахов­ючи незал­жні т­чки зору; визначати необхідні кл­є­нту послуги, послід­вність їх надання тощо; д­яльність фах­вців має­ базуватися на

63

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

переконанні, що р­дна сім’я, сімейні ф­рми виховання є­ найкращим середовищем для п­вноцінного розв­тку дитини. Ос­бливу увагу потр­бно зв­рнути на підгот­вку менеджерів служб, ф­укц­ями яких є­ перегляд індивід­аль– них рішень соц­альних працівників, моніторинг ст­нд­р– тів як­сті надання послуг і кер­вн­итво ге­ткіп­нгом. Вони мають відповідати за планування нал­жних послуг, щоб р­агувати на зміну потреб кл­є­нта, а також розпо–

діляти обмежені ресурси.

•робота з клі­нт­м зд­йснюється мультиди­циплінар– ною командою за певни­и індикаторами виміру досягнення мети і з урахуванням усіх наявних ресурсів громади,­членом якої є клієнт;

Дос­гнення мети забезпечуєт­ься тим, що кліє­нт має­ доступ до усіх наявних у громаді послуг; сл­жби надають послуги відпов­дно до розр­блених й затверджених ст­нд­ртів їх ді­ яльн­сті; послуги є­ компл­есними й адр­сними; зді­снюєт­ься с­стемат­чний перегляд осн­вних цілей індивід­альної робо– ти, ут­чнюєт­ься доцільність послуг з метою зм­ншення шкоди,якаможебутизавданаувип­дкунекор­етнопроведеної оц­нкистановищакл­є­нта/оц­нкийогопотреб.

•проводиться моніторинг становища дітей та системи захи­ту їх прав, наявних те­де­цій зміни кілько­ті ді­ тей у інституційних закладах, причин цих те­де­цій; рефо­мування мережі служб, що працюють в інтересах дітей, оно­лення змі­ту їх ді­льно­ті тощо.

Впровадження гей­кіпі­гу не є ле­ким завданням через ни­ку перешкод:

•Існуванняпаради­ми,усталеноїду­кищодопозитив­ ноговпливуінституційноїси­темиопікинарозвиток дитини,необґру­тованістьрозміщеннядитинивінтер­ на­нийзакладякєдинудоцільнуфо­муїївла­тування.

•Нечі­кі механі­ми впровадження законодавства у сфері захи­ту прав дітей.

•Низький рівень міжвідо­чої вза­модії, ду­лювання обов’я­ків рі­них організацій.

64

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень

вінтересах дітей

•Відно­на ізольованість си­теми закладів інтерна­ного типу. Тру­нощі перекваліфікації пе­соналу та альтер­ нативи викори­тання ресурсів закладів; обмеженість соці­льних зв’я­ків вихова­ців.

•Дефіцит кваліфікованого пе­соналу соці­льних служб, недоста­ній рівень професі­налі­му, нерозуміння елеме­тів гей­кіпі­гу, що в підсу­ку не гара­туватиме об’єкти­ність їхніх професійних суджень.

•Недо­коналість си­тематизації інфо­мації (збір, узагальнення, аналіз інфо­мації про дітей та сім’ї, які опинилися в скла­них життєвих обставинах, слу­би, послуги, ресурси тощо) та її раці­нального викори­тання.

•Брак практи­них моделей гей­кіпі­гу та досвіду його впровадження.

Клю­човимпідходомдовпровадженнягей­кіпі­гу,щовико­ ри­товується у 12 кра­нах світу, є поєднання потреб і послуг (ППП), а саме: підтри­ка зв’я­ку між потребою, перешкодою (вла­туваннядитинивзакладінтерна­ноготипу),послугами

ірезультатами.Викори­танняцьогопідходупередбачаєвпро­ вадженняПППуді­льністьусіхслужб,щопрацюютьіздітьми

ісім’ями в громаді, роботу незале­них експе­тів, комісій. Цей підхід також виступає методологією досліджень життєвих історійвихова­цівівипу­сниківзакладівінтерна­ноготипу.

Немо­ливо окре­лити єдиний підхід у визначенні пріоритет­ них напрямів гей­кіпі­гу з метою недопущення вла­тування дітей у інтерна­ні заклади. Це зна­ною мірою залежить від осо­ливо­тейси­темизахи­тудітейнамі­цевомурі­ні,тради­ цій,культу­нихтарелігійнихосо­ливо­тейгромадитощо.

Ва­ливим у впроваджені гей­кіпі­гу є планування послуг з урахуванням ре­льних мо­ливо­тей та ресурсів громади, служб, що має забезпечити досту­ність послуг, їх си­тема­ ти­ність і компле­кність. Створена у громаді мережа спеціа­ лізованих служб має ма­симально враховувати її проблеми і потреби. Наприклад, якщо го­срою проблемою громади визначено високий рівень злочинно­ті серед підлі­ків,

65

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

у мережі служб доцільно створити слу­бу супроводу дітей, які перебувають у кон­лі­ті з законом, робота якої у ті­ній вза­модіїзісну­чимислу­бамипідтри­кисім’ї,профіла­ти­ кина­коти­ноїтаалкогольноїзале­но­тітощобудеспрямо­ вана на компле­кне подолання проблеми.

Одним із ді­вих інструме­тів запровадження гей­кіпі­гу в міжнаро­ній практиці є підвищення вимог до ухвалення рішень щодо вла­тування дитини, покращення ста­да­тів і процедур здій­нення оці­ки, удосконалення процедури докуме­тування, підвищення рі­ня професійної компете­т­ но­тіфахі­цівсоці­льноїсфери,проведенняпостійногомоні­ тори­гу роботи соці­льних служб у контексті зміни ситу­ції клі­єта тощо.

Засобомперетвореннямонітори­гууді­вийінструментпоси­ лення перешкод вла­тування дитини в інтерна­ний заклад є розро­ка та впровадження дохі­ливих, об’єкти­но обґру­– тованих, вимірюваних індикаторів. Кількість індикаторів не має бути надто великою, інакше спеці­лі­ти служб будуть перева­таженими, а дані неправильно витлумачені.

Не менш ва­ливим інструме­том механі­му гей­кіпі­гу є створення і фу­нці­нування спеці­льних комісій захи­ту дітей (КЗД), які на мі­цевому рі­ні ко­нролюють/відстежу­ ють роботу соці­льних та інших служб щодо вла­тування дітей визначеними критері­ми забезпечення найкращих умов розви­ку і життя дитини.

Осно­ними завданнями роботи КЗД є:

•розглядвисно­ківсоці­льнихпрацівниківщодонаявних альте­нативнарі­нігромадиівизначенняумов/обста­ вин,якігара­тують,щодитинунезаберутьізсім’ї;

•відслі­ковування процесу підтри­ки сім’ї щодо запобігання передачі дитини в інтерна­ний заклад;

•регуля­ний перегляд рішень щодо вла­тування дитини в інтернат, аби уни­нути її до­готривалого перебування в ньому тощо.

66

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

Ва­ливу роль відіграє залучення до складу КЗД поряд із пе­соналом, який відповідає за надання послуг на мі­це­ вому рі­ні, незале­ного експе­та. Участь батьків у роботі комісій також вважається ва­ливою, тому що забезпечує ро­ зуміння/усвідо­лення ними ухвалених рішень. Це допомагає органам влади більш чу­ливо планувати надання послуг і по­ ширити надання альте­нати­них послуг у сві­лі визначених потреб.

Таким чином, робота КЗД щодо запобігання вла­туванню дитини в заклад передбачає комплекс заходів/дій, серед яких: детальний розгляд ко­ного окремого випа­ку з ви­ значенням, перш за все, альте­нати­них шляхів вирішення проблем дитини на рі­ні громади, підтри­ки сім’ї, забезпе­ чення досту­но­ті сім’ї до послуг і програм усіх служб, що діють на території; монітори­гу процесу.

Не має залишатися поза увагою такий ва­ливий інструмент гейткіпі­гу, як удосконалення процедури закриття випа­ку, що передбачає не лише оці­ку результатів проведеної ро­ боти, але й визначення пе­них «запа­них» шляхів підтри­ки позити­ного впливу, моніторинг стабільно­ті змін на краще вжиттєвійситу­ції клі­єта.

Таким чином, гей­кіпінг передбачає які­ні зміни в си­темі захи­ту дітей, зо­рема створення нових служб, нових меха– ні­ ­мівухваленнярішень,новихролейдляпе­соналу,забезпе­ чення міжсе­то­ної і міжвідо­чої вза­модії.

У соці­льній сфері гей­кіпінг гара­тує адре­ність та якість послуг,щонадаютьсяклі­єтам.Цеефе­ти­нийй фу­даме­– тальний принцип роботи з рі­ними цільовими групами кори­тувачів соці­льних послуг, що об’єднує такі технології, як оці­ка потреб, раннє втручання, ведення випа­ку, активі­ зація громад тощо [2]. Саме такий підхід покладено в основу ді­льно­ті інте­рованих соці­льних служб, створених у Київ­ ській обла­ті в ра­ках про­ету ЄС «Ро­виток інте­рованих соці­льних служб для вра­ливих сімей і дітей», що ре­лізо­ вува­ся консо­ці­мом «Ко­ній дитині». У ра­ках про­ету

67

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

також було враховано головні підходи гей­кіпі­гу, а саме: запровадженняобмеженьнапотрапляннядітейдоінтернат­ них закладів і широких мо­ливо­тей реінте­рації тих дітей, які ще перебувають в інтернатах, що є напрямами деін­ти– ту­лізації (див. Рис. 5).

Рис­ . 5. Напрями деінституа­ізації

Та­ ким чином, в Украї­і ро­почалося впровадження гейт– кіп­нгу як нової ­ілософі­, концепції та механізму захисту та забезпечення пр­в дітей, що дасть­змогу піднести не тіль­ ки­соціальнуроботу,­але й державну ­олітикустосовнодітей на якісно новий рівень. Було би неправильним­заперечувати існува­ня в соціаль­ій політиці України щодо захисту прав д­ ітей т­ сім­й із дітьми елементів геткіпінгу. Так на сьогодні створені і діють ко­рдинаційні ради з питань­ захисту прав дітей, інші дорадчі органи, що визначают­ стратегію таполітику­ідтримки­імейздітьминамісцевомурівні;опі­ кунськіради,ро­отаякихбазуєтьсянаміжвідомчомупід­оді д­ ухвалення рішень стосовно кожної окремої дитини тощо­ Проте як п­оазує практика реалі­ації проекту у Київській об­ ласті, тільки ­озвиток­усіх­необхідних елементів гейткіпінгу забезпечить захист прав ді­ей­на­сім’ю по­ною м­рою.­

Тенденці­ми розвит­у геткіпінгу в ­країні є­ інтеграція зус­ иль різних міністерств і відомств щодо розв’язання проблем сімей із діть­и ухваленням спільних міжвідомчих

68

Гей­кіпінг як нова філософія, конце­ція та механізм ухвалення рішень в інтересах дітей

наказів; у­осконалення законодавства, ­окрема, ухва­ен­ ня Закону України «Про­соціальні послуг­» і як­на­тупний к­ок – розробка стан­арті­ соціальних послуг та діяльності ­інституц­й, що їх надають; розвит­к системи ­бору, руху, в­користання інформації про вразливих дітей­ і їхні сім’ї; створ­ння спеціалізованих служб, дія­ьність яких базуєтьс­ на інтегро­вному підх­ді. Зокрем­, у проекті ­С «Розвиток інтегро­аних соціальних служб для­вразливих сімей і дітей» основний акцент було зроблено на таких ва­ливих елемен­ тах ге­кіпі­гу, як створення інте­рованих соці­льних служб для надання адре­них компле­кних послуг клі­єтам.

Проте, запровадження гей­кіпі­гу як нової філософії ухва­ лення рішень стосо­но дітей, вимагає перегляду і оно­лен­ ня фу­нцій держа­них установ та організацій, які працюють в інтересах дітей, запровадження нових форм організації їхньої ді­льно­ті, розро­ки інноваційних технологій в соці– альній сфері. Крім цього, необхідно апробовувати й запро– ваджува­ ти нові види соці­льних послуг, удосконалювати си­тему підвищення професійної компете­нно­ті спеці­– лі­тів соці­льної сфери. Виконання цих завдань забезпе– чить­ ухвалення рішень стосо­но дітей відпові­но до міжнаро­нихста­да­тів.

Література:

1.Bilson А., Harwin J. Gatekeeping Services for Vulnerable Child– ren and Families. A Concept Paper, 2003, UNICEF

2.Bilson, A. and Gotestam, R. (2003) Improving Standards in Child Protection: Developing Better Services for Children and FamiliesinECACountries-AConceptPaper.Florence:UNICEF- World Bank.

3.Bilson, A. and Ross, A. (1999) Social Work Management and Practice:SystemsPrinciples(2nded.).London:JessicaKingsley Publishers.

4.Bilson, A. and Thorpe, D. H. (1988) Child Care Careers and their Management - A Systems Perspective. Glenrothes: Five Regional Council.

5.Thomas, M. and Pierson, J. (eds.) (1995) Dictionary of Social Work. London: Collins Educational.

69