- •Муніципальне право України як галузь права, наука і навчальна дисципліна
- •Муніципального права України
- •Глава 2 Світовий та європейський досвід організації місцевого самоврядування
- •Самоврядування, відтворення її положень у Конституції та законодавстві України
- •Глава 3. Становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні
- •В процесі становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні
- •§5. Децентралізація і субсидіарність
- •§6. Принцип державної підтримки
- •Правове регулювання статусу суб'єктів муніципально-правових відносин
- •Особливості української моделі муніципального управління
- •§6. Особливості взаємовідносин
- •Нормотворчість суб'єктів місцевого самоврядування
- •§5. Роль постійних комісій місцевих рад у нормотворчому процесі
- •Правове регулювання статусу муніципальних службовців
- •Правове регулювання статусу муніципальних службовців
- •§4. Муніципальні службовці: статус, порядок проходження служби, права та обов'язки
- •§6. Власні, делеговані, виключні повноваження органів місцевого самоврядування та особливості їх реалізації
- •§8. Контроль за виконанням делегованих повноважень у сфері місцевого самоврядування
- •§11. Повноваження голови районної, обласної, районної в місті ради та їх заступників
- •Повноваження суб'єктів місцевого самоврядування щодо управління комунальною власністю
- •Права комунальної власності. Об'єкти комунальної власності
- •§3. Управління об'єктами комунальної власності на місцевому та регіональному рівнях
- •Повноваження органів місцевого самоврядування в бюджетно-фінансовій сфері
- •Структура, порядок формування
- •§2. Доходи й видатки місцевих бюджетів пі бюджетів місцевого самоврядування. Особливості бюджету міста Києва
- •§5. Участь держави в бюджетному забезпеченні місцевого самоврядування
- •Поннонажсння органін та посадоних осіб місцсмоїо самомрядунання щодо забезпечення нікотин-1 і, пранопорядку, охорони пран, сноґмід і ііікоіших ін іересін громадян
- •§2. Охорона прав, свобод і законних інтересів громадян на місцевому та регіональному рівні
- •§5. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами внутрішніх справ
В процесі становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні
Муніципальне право, регулюючи суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування, може як сприяти, так і стримувати розвиток цього інституту. Конституційна, міжнародно-правова та законодавча регламентація права територіальних громад безпосередньо або через утворювані ними органи вирішувати питання місцевого значення покликана сприяти становленню та розвитку місцевого самоврядування в Україні. Норми муніципального права визначають форми участі громадян у місцевому самоврядуванні, правовий статус територіальних громад, їх органів та посадових осіб, установлюють їх функції, компетенцію, форми і методи роботи, правові, територіальні та матеріально-фінансові основи їх
діяльності, регламентують інші відносини на місцевому та регіональному рівні. Безперечно, це позитивний чинник подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні. Перелік нормативних актів, які регулюють відносини у сфері місцевого самоврядування досить значний, і більшість із них необхідна для його розвитку як одного з основних інститутів громадянського суспільства. Разом із тим, слід відзначити, щоостаннім часом набуває актуальності проблема надмірної кількості законодавчих актів, що регламентують відносини у сфері місцевого самоврядування. Правові акти приймаються безсистемно, їх положення часто суперечливі, що негативно позначається на ефективності вирішення питань місцевого значення. Швидке, неконтрольоване розширення нормативної бази, насамперед законодавчих актів, досить відчутно ускладнює дотримання принципу законності в діяльності органів і посадових осіб публічної влади, процес реалізації права в цілому, спричиняючи масові правопорушення. Останнє, у свою чергу, сприймається як неефективність чинного законодавства і провокує все нові й нові зміни в ньому, утворюючи «замкнуте коло». Зрештою, постає питання про необхідну й достатню кількість законодавчих актів для національної правової системи, а з ним - і про якість таких актів'. Ідея суспільного прогресу іноді некоректно ототожнюється з ідеєю правового руху як прирощуванням нових юридичних норм, актів2. Часто прийняття нових і вдосконалення наявних нормативних актів розглядають як панацею в розв'язанні проблем місцевого самоврядування, соціально-економічного й культурного розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
Звичайне кількісне накопичення певних норм (актів) однозначно не викликає якісних змін регулювання місцевого самоврядування. Удосконалення правового підґрунтя місцевого самоврядування означає перехід на якісно новий рівень правової регламентації суспільних відносин із забезпеченням безумовного пріоритету конституційного права громад самостійно вирішувати питання місцевого значення. Сьогодні необхідно започаткувати насамперед
Шемчушенко Ю. До проблеми формування законодавчої політики в Україні / Ю. Шемчушенко, О. Ющик // Право України. - 2005. - № 11. - С. 5.
Селіванов В. Людський вимір політики трансформації державного управління України / В. Селіванов II Право України. - 2004. - № 10. - С. 9.
науково-аналітичну оцінку чинних нормативних актів і з огляду на неї розробити рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування. Окрему увагу слід приділяти юридичній техніці, термінам і категоріям, які застосовуються в цих нормативних актах. Недостатньо чітка регламентація відносин призводить до непорозумінь, надмірного витрачання бюджетних коштів або навіть протистояння й відкритих конфліктів1. Норма- тивно-гіравові акти, що визначають статус органів публічної влади на місцевому рівні, мають вади законодавчої техніки, притаманні ще актам радянської доби (омонімізація, некоректне використання термінів, визначення функцій органів публічної влади без їх конкретизації через компетенцію тощо)2. А. Селіванов слушно відзначає, що в процесі законотворення все менше звертається увага на принципи права, яких має обов'язково дотримуватися законодавець, що в першу чергу стосується конституційних принципів при створенні того чи іншого «продукту» законодавчого процесу. За певних умов доктрина практично не виступає формою права, оскільки держава в особі законодавчого органу байдуже ставиться до доктринальних ідей як ступеня правомірної поведінки в суспільстві, що призводить до значного погіршення якості законопроектів. А розрахунки на те, що авторитет держави може зробити такі закони дієвими, позбавлені підстав і серйозних аргументів3.
Складність, різноманітність, невелика передбачуваність тривалості існування нових соціальних інститутів, їх систем і структур породжують нові проблеми й вимоги до методології та інструментарію спеціальних правових теорій, характеру їх взаємодії із
Любченко П. М. Проблеми новелізації статусу місцевого самоврядування / П. М. Любченко // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні : матеріали Міжнар. наук-прак. конф. (м. Харків, 25 травня 2004 р.) / за ред. проф. Ю. П. Битяка. - Харків : Інститут державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2004. - С. 19.
Серьогіна С. Г. Струкгурні та компетенційні проблеми організації місцевого самоврядування в Україні / С. Г. Серьогіна // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. — 2001. — Вип. 1. - С. 108.
Селіванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України / А. Селіванов // Право України. - 2004.-№ 9-С. 35.
соціальною реальністю в цілому. Тому прийоми, способи, методи й засоби вирішення нових проблем мають відповідати складності сучасного життя, бути орієнтованими на використання й функціонування в умовах високої невизначеності й динамічності сучасної ситуації1. З огляду на різноманітність самоврядних відносин важливого значення набуває проблема системності їх правового регулювання. Системність - одна з вирішальних умов підвищення ефективності правового регулювання, що стосується і сфери місцевого самоврядування. Умовою її досягнення є, зокрема, послідовне врахування в нормотворчій діяльності єдності публічних і приватних аспектів самоврядних відносин2.