Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ценообразвание єкз..doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.49 Mб
Скачать

11. Назвіть мету та принципи управління ціновими ризиками.

Метою управління ціновими ризиками в умовах маркетингової орієнтації підприємства є мінімізація даних ризиків через прийняття обґрунтованих управлінських рішень. При чому зазначена діяльність повинна базуватися на наступних принципах:

• урахування співвідношення рівня можливих втрат, пов'язаних з ризиком і витрат по його оптимізації;

• прогнозування можливих наслідків ризику в ціновій політиці;

• погодженість між рівнем цінового ризику і ресурсами підприємства;

• урахування ступеня впливу інших комерційних ризиків на ризики в ціновій політиці підприємства

12. Розкрийте зміст процесу управління ціновими ризиками.

Процес управління ризиками в ціновій політиці підприємства здійснюється в наступній послідовності:

  1. Ідентифікація ризиків у ціновій політиці підприємства ( виявлення основних видів цінових ризиків на основі певних чинників);

  2. Кількісна і якісна оцінка цінового ризику.

  3. Аналіз рівня цінового ризику.

  4. Визначення належності цінового ризику до однієї з зон ризику.

  5. Визначення заходів оптимізації ризику ( через внутрішні та зовнішні засоби зниження цінового ризику).

  6. Контроль та оцінка результатів діяльності з управління ціновими ризиками.

  7. Розробка рекомендацій щодо удосконалення управління ціновими ризиками.

3. Розкрийте особливості такого етапу, як вибір критеріїв встановлення цілей ціноутворення і визначення цілей цінової політики.

На першому етапі слід визначити цілі ціноутворення, які є похідними від загальнофірмових цілей. Розглянемо найбільш поширені з них. – Максимізація поточного прибутку. Оцінюють попит на товар і витрати стосовно різних рівнів цін і відповідних обсягів збуту та обирають ціну, яка забезпечує максимальний поточний прибуток. У такому разі фірма орієнтується на сьогодення і менше уваги приділяє перспективі. – Завоювання лідерства за якістю продукції. Фірма прагне запропонувати ринку найкращий товар за високою ціною, яка повинна покрити витрати на науково-дослідні розробки і виробництво високоякісної продукції. Незважаючи на високу ціну, товар знаходить своїх покупців. – Забезпечення виживання фірми у складній ринковій ситуації. Труднощі можуть виникнути внаслідок надлишкових потужностей, інтенсивної конкуренції чи змін в уподобаннях споживачів. Щоб забезпечити роботу підприємства і збут продукції, ціни знижують. У такій ситуації виживання важливіше за прибутковість. Доти, доки знижені ціни ще покривають витрати, фірма може деякий час існувати. Однак зрозуміло, що така ціль може бути лише тимчасовою. Важливе значення при проведенні аналізу витрат має їх поділ на постійні і змінні.

Визначаються загальні цілі політики ціноутворення підприємства, тобто підприємство визначає мету цінової політики відносно конкретного товару. Найефективнішим є вибір цільової політики ціноутворення, за якого всі дії керівництва при визначенні ціни продумані, зрозумілі і тільки постає питання виконання розрахованого плану. В цьому випадку легше встановлювати ціну на виріб, здійснювати моніторинг та змінювати її. Але визначити цільову політику ціноутворення не завжди можливо, особливо за умов постійних змін економічної ситуації. Потрібно також враховувати різні обмеження, які виникають як у зовнішньому економічному середовищі, так і в середині підприємства. Крім того, від ціни залежить розмір отриманого підприємством прибутку, а розмір — від кількості реалізованих товарів на ринку.

При визначенні цілей політики ціноутворення застосовують різні підходи, які найбільш чітко поєднали вчені-маркетологи Дж. Еванс та Б. Бергман.

Перший підхід щодо визначення цілей цінової політики базується на збуті (або попиті). Головним тут є зацікавленість підприємства у збільшенні реалізації товарів та послуг, а також збільшення своєї частки на ринку реалізації порівняно з конкурентами

Другий підхід визначення цілей ціноутворення базується на прибутках. Він застосовується у випадках, коли підприємство бажає швидко збільшити свої прибутки або доходи узагалі, оптимізувати їх розмір відповідно до інвестиційних програм.

Третій підхід базується на поточному стані ринку. За цього підходу підприємство ставить такі завдання:

• створення найбільш привабливого клімату за рахунок проведення різних стимулюючих заходів;

• виживання підприємства на ринку;

• підвищення свого іміджу на ринку, підвищення престижу товарів, які воно виробляє або реалізує;

• підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та підприємства на ринку товарів та послуг і за рахунок цього зменшення ролі та частки конкурентів;

• дотримання вимог конкуренції та боротьба з іншими на законних умовах;

• проведення стратегії слідування за лідером.