- •1. Розкрийте принципи формування цінової політики в умовах маркетингової орієнтації підприємства.
- •7.Яким чином відбувається вибір методу ціноутворення?
- •2. Висвітліть зміст комплексної системи інформаційного забезпечення ціноутворення на підприємстві.
- •11. Назвіть мету та принципи управління ціновими ризиками.
- •12. Розкрийте зміст процесу управління ціновими ризиками.
- •3. Розкрийте особливості такого етапу, як вибір критеріїв встановлення цілей ціноутворення і визначення цілей цінової політики.
- •4. Розкрийте сутність процесу комплексного аналізу цінової чутливості споживачів
- •5. В чому полягає зміст такого етапу управління ціновою політикою підприємства, як моніторинг цін конкурентів?
- •6. Розкрийте зміст оцінки витрат при прийнятті цінових рішень.
- •8. Розкрийте особливості процедури вибору цінової стратегії.
- •9. Яким чином здійснюється контроль за реалізацією цінової політики?
- •13. Висвітліть особливості управління ціновими ризиками як процесу взаємопов’язаного виконання функцій управління ризиками.
- •14. Сутність ціни з точки зору економічної теорії.
- •15. Особливості маркетингового підходу до ціноутворення. Загальна характеристика концепцій терміну „ціна”.
- •16. Розкрийте економічний смисл основних функцій ціни.
- •17. Охарактеризуйте взаємозв’язок між загальними маркетинговими цілями і цілями цінової політики підприємства.
- •18. Сутність цілей ціноутворення. Механізм дії..
- •23. Які різновиди оптових та роздрібних цін Вам відомі?
- •19. Взаємозв’язок між цілями фірми та задачами ціноутворення?
- •20. Характеристика задач ціноутворення при виході фірми на нові ринки.
- •21. Охарактеризуйте ситуації, в яких необхідно приймати цінові рішення.
- •24. Якими є складові елементи оптової ціни виробника?
- •22. Охарактеризуйте загальні підходи до класифікації цін.
- •33.. Роль фактору цінності товару при прийнятті фірмою цінових рішень.
- •25. Якими є особливості використання умов „інкотермс” у зовнішній торгівлі?
- •32..Інформація про конкурентів, яка використовується при прийнятті цінових рішень.
- •26. Опишіть найбільш часто вживані умови „інкотермс”.
- •27. Охарактеризуйте основні фактори, які відносяться до ціноутворюючих.
- •65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.
- •28. .Які характеристики попиту є важливими для прийняття цінових рішень ?
- •30. .Як можна використати ефект витрат на переключення у формуванні цінової політики фірми?
- •31. Особливості ціноутворення на різних типах ринку.
- •35. .Характеристика внутрішніх факторів, що впливають на ціноутворення.
- •36. Відмінні риси маркетингового ціноутворення.
- •37. Сутність, умови застосування переваги та недоліки визначення цін залежно від витрат
- •38. Сутність, умови застосування переваги та недоліки визначення цін на основі аналізу беззбитковості
- •39. Сутність методик визначення цін, орієнтованих на споживача
- •40. Характеристика основних методів визначення цін, орієнтованих на конкуренцію
- •41. Методика визначення цін на основі знаходження рівноваги між витратами виробництва, попитом і конкуренцією
- •42. Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
- •43. Роль торгових знижок при продажу та купівлі товарів.
- •44. Опишіть як використання знижок впливає на фінансовий стан фірми
- •45. Назвіть та прокоментуйте основні напрямки маркетингових досліджень цінової політики фірми.
- •46. Основне призначення кількісних та якісних методів дослідження цінової чутливості споживачів.
- •47. Загальна характеристика методів дослідження цінової чутливості споживачів, що ґрунтуються на фактичних даних про покупки.
- •48. Загальна характеристика методів дослідження цінової чутливості споживачів, що ґрунтуються на аналізі даних про покупки в умовах контрольованого експерименту.
- •50. Дослідження уподобань і намірів покупців у контрольованих експериментатором умовах.
- •49. Дослідження вподобань і намірів покупців в умовах неконтрольованого опитування.
- •51. Методи дослідження цін та цінової динаміки.
- •66.Методика оцінки рівня ризикованості цінових рішень
- •54. Сутність, умови застосування та ризики використання стратегії „Проникнення”.
- •55. Як на практиці може бути використаний зв’язок між товарами в асортименті з позицій попиту і витрат?
- •56. Шляхи застосування цінової дискримінації.
- •57. Які існують види конкурентної поведінки в галузі ціноутворення?
- •58. В які способи може бути застосована цінова дискримінація?
- •59. Залежність цінової стратегії від етапу життєвого циклу товару.
- •60. Основні детермінанти оптимальної цінової стратегії(цс).
- •63.Стратегії ціноутворення для існуючих товарів.
- •67. Значення оцінки інфляційного очікування при обґрунтуванні цінової стратегії
- •65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.
- •66.Методика оцінки рівня ризикованості цінових рішень
- •68. Процес управління ціновими ризиками
- •62.Поточні зміни цін
- •69. Засоби оптимізації цінового ризику
- •70. Сутність, мета та основні напрямки і форми державного регулювання цін.
- •71. Законодавче регулювання цін внутрішнього ринку.
- •72. Законодавче регулювання цін на експортну продукцію
33.. Роль фактору цінності товару при прийнятті фірмою цінових рішень.
Цінність товару полягає у його здатності задовольняти одну або декілька потреб покупця. Цінність пропозиції не дорівнює його вартості.
Цінність товару – суб’єктивно сприймана покупцем корисність. З позицій маркетингу цінність товару трактується як економічна цінність блага для покупця або цінність, що виявляється при обміні, тобто та оцінка бажаності блага, яка в грошовому виразі перевищує ціну цього блага.
Економічна цінність товару – ціна кращого з доступних покупцю альтернативних товарів (ціна байдужості) плюс цінність для нього тих властивостей даного товару, які відрізняють його від цієї кращої альтернативи.
25. Якими є особливості використання умов „інкотермс” у зовнішній торгівлі?
Відповідно до Указу Президента України “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 04.10.94 р., з метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності України при укладанні договорів, а також учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, установлено, що при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари (роботи, послуги), застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою (далі — Правила “ІНКОТЕРМС”). Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладанні договорів, у тому Числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), запропоновано забезпечувати додержання Правил “ІНКОТЕРМС”.
Найчастіше сторонам, які укладають договір, невідомі відмінності у торговельній практиці у відповідних країнах. Ця розмаїтість у тлумаченнях приводить до непорозумінь, розбіжностей і звернень до суду, наслідком чого є втрата і коштів, і часу. З метою вирішення цієї проблеми Міжнародна торгова палата в 1936 р. видала звід Міжнародних правил щодо тлумачення торгових термінів, названих “ІНКОТЕРМС”. Згодом, у 1953,1967,1976,1980,1990 і 2000 роках, до нього вносилися зміни і доповнення.
Зараз застосовується сьома редакція — “ІНКОТЕРМС-2000”.
Сформульовані в “ІНКОТЕРМС” базисні умови зовнішньоторговельної купівлі-продажу визначають момент переходу права власності на товар від продавця до покупця, а отже, і ризику його випадкової загибелі; установлюють, хто (продавець або покупець) організовує перевезення товару, його навантаження, хто оплачує витрати по страхуванню товару, здійснює митне очищення товару від мита тощо.
В “ІНКОТЕРМС-2000” всі базисні умови постачання класифіковані за чотирма категоріями. В основі цієї класифікації лежить відмінність у обсязі зобов'язань контрагентів щодо доставки товару.
Перша категорія, названа умовно “Е” і в яку входить лише умова “франко-завод”, зазначає мінімальний обсяг обов'язків для продавця, який має надати товар у розпорядження покупця за місцем перебування продавця.
Друга категорія “Е” включає умови, що покладають на продавця обов'язок передати товар перевізнику, зазначеному покупцем (ФОБ, ФАС, “франко-перевізник”).
Третя група “С” об'єднує умови, на яких продавець має забезпечити перевезення товару, але не зобов'язаний приймати на себе ризик випадкового знищення або пошкодження товару чи нести які-небудь додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій, що відбуваються після відвантаження товару (КАФ, СІФ, “доставка оплачена до ...”, “доставка і страхування оплачені до ...”).
У четверту категорію “Б” входять умови постачання, що передбачають обов'язок продавця нести всі витрати і ризики, що можуть виникнути у зв 'язку з доставкою товару в країну призначення (“ доставлено на кордон”, “доставлено із судна”, “доставлено із пристані”, “доставлено без оплати мита”, “доставлено з оплатою мита”).