27. Охарактеризуйте основні фактори, які відносяться до ціноутворюючих.

Основними ціноутворюючими факторами є величина і динаміка попиту та пропонування продукції. Ринок та попит встановлюють верхню границю рівня цін, а витрати — нижній.

Фактори, що впливають на ціноутворення:

• Фактори попиту: платоспроможність населення, рівень заощаджень населення, місткість ринку(к-ть товарів,які споживачі готові придбати за певно рівня цін), споживчі властивості товару, корисність товару, структура потреб потенційних покупців товару, зіставлення товару з його субститутами і комплементами, зіставлення ринку певного товару з ринком-субститутів.

• Фактори конкуренції; Застосовується при порівнюванні цін на товари фірми до цін на товари, які випускають і пропонують ринку основні конкуренти. Види: “Залежне” встановлення цін. Ціни визначають, виходячи з існуючого на ринку рівня, оскільки він диктується однією чи кількома фірмами, а формується внаслідок спільних дій великої кількості добре проіформованих покупців і продавців. “Слідування за лідером”. Орієнтацію на ціни провідних фірм, тобто таких, які посідають домінуюче становище на ринку тієї чи іншої продукції. Ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів. Для фірми в кожному конкурентному випадку підвищення рівня конкуренції небажане, а тому запропонована ціна не повинна зваблювати конкурентів на цей ринок. Тендерне ціноутворення (метод “запечатаного конверта”). Воно має місце в умовах посиленої конкурентної боротьби фірм за контракти на машиннотехнічне обладнання або цілі промислові комплекси. 

• Цінність товару для споживачів; Кінцеві споживачі та закупщики промислових товарів врівноважують ціну на товари та види послуг із врахуванням отриманої вигоди від можливості мати чи користуватися товаром чи послугою.

• Фактор витрат; Рівень витрат задає мінімальний рівень ціни, за якою може продаватися вироблена продукція, якщо виходити з інтересів її продавця. Орієнтиром може бути тільки рентабельна діяльність. Потрібно покрити витрати та отримати ще й певний прибуток. 

• Цілі підприємства;  Цілі компанії, що визначені для певного періоду часу:— максимізація поточного прибутку компанії. — максимізація частки ринку компанії. — ринкове виживання. 

• Державне регулювання. Види: “Жорстке” регулювання ціни здійснюється через фіксацію державних цін.“ М’яке” регулювання здійснюється через встановлення граничних рівнів цін, граничних надбавок і коефіцієнтів, встановлення граничних значень різних елементів ціни. Непрямий вплив здійснюється через визначення “правил гри” при ринковому ціноутворенні.

65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.

Підприємництво в ринковій економіці завжди пов'язане із невизначеністю в оцінці кон'юнктури та

перспективи ринку. В ринковій економіці держава не несе відповідальності за обов'язки та дії підприємства,

наслідки втрат несе саме підприємство, що впливає на його фінансово-господарські результати. Фактор ризику є сильним стимулом активізації підприємництва, в галузі дослідження можливостей ринку, раціоналізації діяльності підприємництва, пошуку нових ринків та виробничих резервів. Будь-яке починання потребує мужності. Будь-яке рішення без елементу ризику не є рішенням. Ризик в підприємництві - це імовірність виникнення збитків чи будь-яких втрат в результаті того, що ситуація, передбачена прогнозом, планом, процентом, програмою не виникла. Отже ризик - це імовірність поняття і він може бути виміряний і вивчений в термінах теорії ймовірностей та математичної статистики. Ймовірність випадку визначається як міра, число, яке показує співвідношення числа сприятливих випадків результатів до загальної кількості всіх можливих і рівно можливих результатів в системі запланованих заходів. Підприємство бажає "ризикнути" і отримати або додатковий доход за рахунок підвищення ціни продукції в порівнянні з ринковою, або розширити реалізацію за рахунок встановлення знижених цін. Розраховуючи отримати додатковий доход, підприємство в той же час ризикує і може втратити той доход, який би воно отримало за умови торгівлі за ринковими цінами. Можна припустити, то чим більше відхилення цін підприємства від ринкових, тим більшою буде імовірність зростання можливих втрат. Але в той же час зберігається і певна імовірність отримання додаткового доходу. В одиниці підприємницького ризику використовують наступні основні характеристики:

- математичне очікування значення економічного показника, обумовленого невизначеністю

ситуації. Зазвичай визначається як середньозважене по імовірності всіх можливих його значень:

- дисперсія. Дає більш узагальнену оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів

відхилень конкретних показників від математичного очікування, тобто від середнього очікуваного його

значення:

- середньоквадратичне відхилення або стандартне відхилення - це корінь квадратний із дисперсії.