§ 9. Поняття трудової дисципліни,

методи її забезпечення

та дисциплінарна відповідальність

Трудова дисципліна полягає в обов'язку дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку (ста­тутів, положень про дисципліну), технологічних, санітарних та інших встановлених норм. Трудова дисципліна є необхідною умовою для належної організації будь-якої колективної праці.

Трудову дисципліну характеризують такі елементи: чесна й сумлінна праця; своєчасне й точне виконання розпоряджень вла­сника (уповноваженого ним органу); підвищення продуктивності праці; поліпшення якості продукції; виконання технологічної ди­сципліни; додержання вимог охорони праці; дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії; збереження та зміцнення влас­ності підприємств,.установ, організацій.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання, заохочення, а іноді примусу. Основними є метод переконання, спрямований на виховання відповідних якостей працівників, а також метод заохочення, тобто морального й матеріального сти­мулювання. Заохочення працівника є визнанням його про­фесіоналізму та вираженням з боку власника поваги. Тому такий метод застосовується в разі досягнення високих трудових показ­ників, поліпшення якості продукції, ефективності праці, творчого підходу до трудової діяльності. Власником (уповноваженим ним органом) спільно з профкомом (органом, уповноваженим на представництво трудового колективу) можуть бути встановлені будь-які види заохочень, перелік яких закріплюється в колектив­ному договорі, Правилах внутрішнього трудового розпорядку (наприклад, додаткова відпустка, першочерговове надання квар­тири, санаторно-курортної путівки тощо). Усі заохочення оголо­шуються власником у наказі (розпорядженні), доводяться до відома трудового колективу і вносяться до трудової книжки. За особливі досягнення в роботі працівника може бути представле­но до заохочення вищестоящим органом.

У виключних випадках для забезпечення трудової дисципліни можуть застосовуватись методи примусу, зокрема заходи дис­циплінарного характеру та громадського впливу.

Дисциплінарна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності й застосовується виключно до порушників тру­дової дисципліни. Підстави для її застосування -— порушення трудової дисципліни (невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього обов'язків).

На працівника за порушення трудової дисципліни може бути накладене одне з дисциплінарних стягнень: догана або звільнення.

Чинне законодавство (Закон України «Про державну служ­бу»), відомчі (наприклад, органів прокуратури, зв'язку, залізнич­ного транспорту) статути й положення про дисципліну для окре­мих категорій працівників установлюють й інші дисциплінарні стягнення. Зокрема, до державних службовців, окрім загальних видів дисциплінарної відповідальності, застосовуються: попере­дження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Дисциплінарна відповідальність має особливості порядку за­стосування. Так, дисциплінарні стягнення можуть бути накладені органом, якому надано право прийняття на роботу або вищим за ієрархією органом для працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутом, положенням чи іншим законодав­чим актом про дисципліну. Дисциплінарне стягнення застосову­ється власником (уповноваженим ним органом) безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця від дня його виявлення (не враховуючи часу тимчасової непрацездатності працівника чи відпустки). До того ж, дисциплінарне стягнення не може бути накладене, якщо з моменту вчинення проступку пройшло більше шести місяців.

Для застосування дисциплінарного стягнення власник (або уповноважений ним орган) витребовує письмові пояснення від порушника. За одне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Обираючи вид стягнення, власник (уповноважений ним орган) повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення І заподіяну ним шкоду та обставини, за яких вчинено проступок. Слід також звернути увагу на попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується наказом (розпорядженням) і повідомляється працівникові під розписку протягом трьох робо­чих днів.

Якщо протягом року від дня накладення дисциплінарного стя­гнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стя­гненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. За сумлінну роботу і зразкову поведінку з працівника стягнення може бути зняте і до закінчення одного року. Протя­гом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.