- •§ 2. Походження та сутність права
- •§ 3. Громадянське суспільство та соціальна правова держава
- •§4. Функції держави
- •§ 6. Форма держави
- •§ 8. Норми права та форми їх реалізації
- •§ 9. Поняття, значення і способи тлумачення правових норм
- •§ 10. Система права
- •§11. Правові відносини
- •Глава II
- •§ 1. Поняття, предмет і джерела конституційного права України
- •§ 2. Конституційний процес в Україні у 1990—1996 рр.
- •§ 3. Основи конституційного ладу України
- •§ 4. Конституційно-правовий статус особи
- •§ 6. Система органів державної влади України
- •§ 7. Місцеве самоврядування. Особливості організації влади в Автономній Республіці Крим
- •§ 8. Конституція України — основа подальшого розвитку національного законодавства
- •Глава III
- •§ 1. Управління як об'єкт адміністративного права
- •§ 2. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •§ 3. Джерела адміністративного права. Кодекс про адміністративні правопорушення
- •§ 4. Адміністративно-правові норми та адміністратиєно-правові відносини
- •§ 5. Суб'єкти адміністративного права: поняття і класифікація
- •§ 6. Державна служба: поняття, правовий л "' статус державних службовців
- •§ 7. Поняття форм і методів державного управління
- •§ 8. Поняття і класифікація актів управління та їх види
- •§ 9. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
- •§ 10. Поняття складу адміністративного правопорушення
- •§11. Адміністративна відповідальність. Адміністративні стягнення: поняття та види
- •§ 12. Правові основи організації управління економікою
- •§ 13. Правові основи управління підприємством
- •Глава IV
- •§ 1. Фінансове право України: поняття, предмет правового регулювання та система
- •§ 2. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини
- •§ 3. Правові основи фінансового контролю в Україні
- •§ 4. Бюджетна система України
- •§ 5. Бюджетний процес в Україні
- •§ 6. Державний бюджет України та місцеві бюджети
- •§7. Поняття та система податків в Україні
- •§ 8. Правовий режим бюджетного фінансування
- •Глава V
- •§ 1. Банківське право України:
- •§ 2. Джерела та система банківського права
- •Глава V
- •§ 3. Правовідносини у сфері банківської діяльності та їх суб'єкти
- •§ 4. Банківська система України. Правовий статус Національного банку України
- •§ 5. Правовий статус комерційних банків
- •§ 6. Правове регулювання банківського рахунка
- •§ 7. Правове регулювання платіжної системи та безготівкових розрахунків
- •§ 8. Правові засади банківського кредитування
- •§ 4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
- •§ 5. Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •§ 6. Держава як учасник цивільно-правових відносин
- •§ 7. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •§ 8. Здійснення цивільних прав
- •§ 9. Поняття, види та форма правочинів
- •§ 10. Представництво і довіреність
- •§ 11. Строки є цивільному праві. Позовна давність
- •§ 12. Право власності в Україні
- •§ 13. Загальна характеристика зобов'язань: поняття, зміст, підстави виникнення та припинення
- •§ 14. Цивільно-правові договори: поняття, види, порядок укладання та припинення
- •§ 15. Загальна характеристика окремих видів цивільно-правових договорів
- •§ 16. Розрахункові правовідносини
- •§17. Договір банківського рахунка
- •§ 18. Кредитні правовідносини. Кредитний договір
- •§ 19. Виконання зобов'язань і способи забезпечення їх виконання
- •§ 20. Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди
- •§ 21. Цивільно-правова відповідальність
- •§ 22. Загальна характеристика спадкового права України
- •§ 23. Право інтелектуальної власності в Україні *
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття сімейного права, його принципи та джерела. Сімейне законодавство України
- •§ 2. Укладення та припинення шлюбу
- •§ 3. Права та обов'язки подружжя
- •§4. Права та обов'язки батьків і дітей за законодавством України
- •§ 5. Правові форми влаштування дітей, що позбавлені батьківського піклування
- •Глава VIII
- •§ 1. Поняття, предмет та методи т
- •§ 2. Загальна характеристика господарського законодавства України
- •§ 5. Управління державним сектором економіки. Загальна характеристика державних підприємств
- •§ 6. Приватизація в Україні
- •§ 7. Підприємницька діяльність суб'єктів господарювання
- •§ 8. Правові засади захисту економічної конкуренції
- •§ 9. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні
- •§ 10. Правове регулювання банкрутства -
- •Глава IX
- •§ 1. Понятті, предмет, принципи та функції трудового права .
- •§ 2. Суб'єкти трудового права
- •§ 3. Колективні договори і угоди. Колективні трудові спори (конфлікти)
- •§ 4. Поняття, зміст та сторони трудового договору
- •§ 5. Підстави припинення трудового договору
- •§6. Робочий час
- •§ 7. Час відпочинку
- •§ 8. Оплата праці
- •§ 9. Поняття трудової дисципліни,
- •§ 10. Поняття, види, підстави та порядок застосування матеріальної відповідальності
- •§ 11. Індивідуальні трудові спори та порядок їх вирішення
- •§12. Зайнятість та працевлаштування
- •Глава X
- •§ 1. Поняття, предмет і джерела права соціального забезпечення
- •§ 2. Трудовий стаж та вислуга років. Інститут пенсій
- •§ 3. Допомоги із соціального забезпечення
- •§ 4. Соціальний захист ветеранів війни
- •§ 5. Соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •§ 2. Суб'єкти та об'єкти аграрних правовідносин
- •§ 3. Правовий режим аграрних підприємств
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття, предмет та система правового регулювання земельного права України
- •2. Джерела земельного права
- •§ 3. Загальна характеристика суб'єктів
- •§ 5. Правовий режим земель різного призначення
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття і предмет правового регулювання екологічного права України
- •§ 3. Поняття та склад екологічних правовідносин
- •§ 4. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- •§ 5. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття кримінального права, його принципи, джерела та система
- •§ 2. Поняття злочину, його види та стадії
- •§ 3. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •§ 4. Покарання, його цілі і види
- •§ 5. Злочини в сфері
- •§6. Загальна характеристика злочинів проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 7. Характеристика злочинів проти власності (ст. Ст. 185—198 кк)
- •§ 8. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •Глава XV
- •§ 1. Правосуддя в Україні: поняття, завдання, ознаки та принципи здійснення
- •§ 2. Загальна характеристика судової системи України
- •§ 3. Органи юстиції та нотаріат в Україні щ
- •§4. Поняття, завдання, функції та система органів прокуратури України
- •§ 5. Органи внутрішніх справ України
- •§ 6. Поняття, завдання та функції міліції в Україні
- •§ 7. Служба безпеки України
- •§ 8. Адвокатурав Україні
- •§ 9. Загальна характеристика інших правоохоронних органів України
- •Глава XVI
- •§ 2. Основи цивільного процесу
- •§ 3. Основи адміністративного процесу 1
- •§ 4, Порядок судового розгляду кримінальних справ
- •Глава XVII
- •§ 1. Поняття та система міжнародного права
- •§ 2. Джерела міжнародного права
- •§ 3. Суб'єкти міжнародного права
- •§4. Принципи міжнародного права
- •Глава XVIII
§11. Адміністративна відповідальність. Адміністративні стягнення: поняття та види
Адміністративна відповідальність виступає одним з видів юридичної відповідальності.
І Під адміністративною відповідальністю слід розуміти застосування уповноваженим органом чи посадовою особою ад-і міністративного стягнення до особи, яка вчинила правопору-I шення, що за своїм характером не передбачає відповідно до і чинного законодавства кримінальну відповідальність.
Адміністративній відповідальності притаманні ознаки, властиві й юридичній відповідальності. До особливостей, що характеризують саме адміністративну відповідальність і водночас відмежовують її від інших видів юридичної відповідальності, необхідно віднести викладені нижче.
Адміністративна відповідальність установлюється законами й підзаконними актами чи їх нормами про адміністративні правопорушення. У цих актах визначаються склади адміністративних правопорушень і санкції, а в деяких випадках — і порядок їх застосування. На відміну від цього, кримінальна відповідальність установлюється виключно законами; дисциплінарна — законодавством про працю, а також іншими законами, підзаконними актами, що визначають особливості становища окремих категорій працівників; матеріальна відповідальність — законодавством про
працю, цивільним законодавством, а в окремих випадках — нормами адміністративного права.
В основі адміністративної відповідальності лежить адміністративне правопорушення, кримінальної відповідальності — злочин, дисциплінарної — дисциплінарний проступок, матеріальної — заподіяння матеріальної шкоди.
Суб'єктами адміністративної відповідальності виступають як фізичні особи, так і колективні утворення, а за кримінальної відповідальності — тільки фізичні особи.
Особливість адміністративної відповідальності полягає і в тому, що адміністративні стягнення накладаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами чи суддями; кримінальне покарання накладається виключно судами.
Між суб'єктом адміністративного правопорушення та особою, яка накладає адміністративне стягнення, відсутні службові відносини. За цією ознакою адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної, для якої наявність таких взаємин є необхідною умовою.
На відміну від кримінального покарання, яке автоматично тягне за собою наявність судимості, застосування адміністративної відповідальності таких наслідків не передбачає. Адміністративне стягнення згідно з чинним законодавством діє протягом року з моменту його застосування.
Заходи адміністративної відповідальності вживаються відповідно до законодавства, що регламентує провадження у справах про адміністративні правопорушення. Кримінальні справи розглядаються згідно з кримінально-процесуальним законодавством.
Отже, адміністративна відповідальність має особливості, що вирізняють її з-поміж інших видів відповідальності. Причому основна її особливість — це те, що необхідною підставою для застосування цієї відповідальності є наявність адміністративного правопорушення, а заходом впливу має бути адміністративне стягнення.
І Адміністративне стягнення — захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так й Іншими особами.
Адміністративне стягнення зазвичай проявляється в моральному чи матеріальному впливі щодо правопорушника. Окремі
види стягнень можуть одночасно поєднувати моральне засудження, матеріальний вплив і тимчасове обмеження прав правопорушника. Зокрема, такі наслідки настають за адміністративного арешту, позбавлення спеціальних прав і виправних робіт.
Загалом усі стягнення, будучи пов'язаними між собою, утворюють єдину систему, що базується на підставах і меті їх застосування, можливості їх взаємозаміни. У цьому процесі основним чинником є мета, передбачувана стягненням. Мету стягнення складають: покарання правопорушника, припинення протиправного вчинку, відновлення порушених правовідносин, виправлення правопорушника та попередження можливих з його боку нових проступків, а також відшкодування завданих проступком збитків.
Види адміністративних стягнень закріплено в Кодексі про адміністративні правопорушення (ст. ст. 23—32). До них законодавець відносить такі види: попередження; штраф; оплатне вилучення чи конфіскацію предмета, що став знаряддям учинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскацію грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.
Законодавством України може бути передбачено адміністративне висилання за межі держави Іноземних громадян та осіб без громадянства за вчинки, що грубо порушують громадський порядок.
Слід зазначити, що оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись не тільки як основні, а й як додаткові адміністративні стягнення. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено або основне, або основне й додаткове стягнення.
Попередження є заходом виховного характеру, що засвідчує офіційну негативну оцінку поведінки правопорушника з боку державного органу (посадової особи) про недопущення скоєння протиправних дій. Цей вид стягнення застосовується за незначні правопорушення. Виноситься попередження в письмовій формі.
Штраф передбачено як вид стягнення за будь-яке скоєне адміністративне правопорушення. Цей вид стягнення впливає на матеріальне становище правопорушника. У деяких випадках передбачається накладення штрафу на правопорушника на місці скоєння адміністративного правопорушення (наприклад, за порушення Правил дорожнього руху).
Оплатив вилучення предмета, що став знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає у примусовому вилученні предмета з подальшими реалізацією та поверненням суми колишньому власникові з утриманням суми, що була пов'язана із затратами по реалізації вилученого предмета (наприклад, вилучення мисливської рушниці та боєкомплекту до неї).
Конфіскація предмета, що став безпосереднім засобом скоєння чи об'єктом адміністративного правопорушення, полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмета на користь держави. Конфіскації підлягає тільки той предмет, що перебуває в особистій власності правопорушника, якщо інше не передбачене законодавством держави. Зокрема, предмети контрабанди підлягають конфіскації незалежно від того, кому вони належать.
Позбавлення спеціального права застосовується на термін до трьох років. У цьому виді стягнення є деякі винятки. Воно не може застосовуватись до осіб з огляду на їхню інвалідність, хіба що в разі керування транспортним засобом у стані сп'яніння. Сюди ж належить і позбавлення права полювання, якщо для особи таке полювання є основним джерелом існування.
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за основним місцем роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до 20% її заробітку'в дохід держави. Таке стягнення накладається тільки судами.
Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі адміністративні правопорушення на строк до 15 діб і накладається виключно судами (суддями). Адміністративний арешт не може бути застосований до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 12 років, а також до осіб, які не досягли 18-річного віку, та інвалідів І і II груп.
Законодавець передбачає також особливі заходи впливу щодо неповнолітніх. За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана чи сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заступають, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу за їх згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.
Наявність у системі адміністративних стягнень різних за характером і ступенем тяжкості санкцій дає можливість зважити на суспільну небезпеку правопорушення та особу правопорушника.