§ 6. Держава як учасник цивільно-правових відносин

Як учасники суспільних відносин, що формуються у сфері цивільного обороту, можуть виступати також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Названим суб'єктам притаманні всі ознаки, необхідні для самостійної учас­ті в цивільних правовідносинах.

Види таких відносин та форми участі в них зазначених суб'єк­тів досить різноманітні. Зокрема, вони є суб'єктами правовідно­син власності, активними учасниками зобов'язальних правовід­носин. Так, держава вступає у відповідні договірні правовідноси­ни в процесі випуску акцій, облігацій, лотерей, одержанні та видачі кредитів, а в позадоговірні зобов'язальні правовідносини —-у випадках заподіяння шкоди громадянинові чи юридичній особі незаконними діями її органів і посадових осіб та в інших випадках.

Українська держава, АРК, територіальні громади виступають У цивільних правовідносинах не лише самостійно, але й на рівних з фізичними та юридичними особами засадах, не користуючись ніякими привілеями, які б базувалися на владних повноваженнях. У Цивільних правовідносинах держава не застосовує владного впливу на інших учасників.

Держава, АРК та територіальні громади діють у цивільних правовідносинах як юридичні особи публічного права, тобто до них застосовуються правила щодо юридичних осіб. Матеріаль­ною основою їх участі в цивільних відносинах є відповідні скар­бниці: державна, АРК, територіальних громад.

Разом з тим, названі суб'єкти — це особливі учасники цивіль­них правовідносин. Насамперед, участь держави в цивільному обороті здійснюється через відповідні державні органи, а терито­ріальних громад — через органи місцевого самоврядування. Ці органи завжди діють у межах компетенції, встановленої актами що визначають їх статус. Такими органами є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, мініс­терства, державні комітети, Фонд державного майна; голови міс­цевих рад, виконавчі комітети місцевих рад і т. ін.

У випадках і в порядку, що передбачені законами, іншими нор­мативно-правовими актами, нормативними актами територіаль­них громад, від імені держави, Автономної Республіки Крим, те­риторіальних громад за спеціальними дорученнями можуть ви­ступати фізичні та юридичні особи. Особливість цих учасників цивільних правовідносин полягає також у тому, що вони, висту­паючи як юридичні особи, вправі утворювати інші юридичні особи як публічного, так і приватного права.

Як носій владних повноважень держава встановлює правове регулювання відносин власності, інших речових, зобов'язальних, спадкових та інших відносин, тобто формує правила цивільного обороту. Таким чином, вона в нормативному порядку визначає зміст та межі цивільної правоздатності не лише громадян та юри­дичних осіб, але й своєї власної цивільної правоздатності, а та­кож АРК і територіальних громад.

Держава, АРК та територіальні громади як учасники цивіль­них правовідносин відповідають за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке законом заборонено звертати стяг­нення. Вони не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, передбачених законом. Юридич­ні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіаль­них громад.

Держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Респуб­ліки Крим і територіальних громад, а останні не відповідають за зобов'язаннями одна одної, а також за зобов'язаннями держави.

Держава відповідає за шкоду, заподіяну іншим учасникам не­законними діями її органів та посадових осіб, а також дією актів, що визнані неконституційними. Це означає, що у випадку, якщо в результаті дій таких органів, посадових осіб чи актів іншим учас­никам цивільного обороту завдаються збитки, то вони компен­суються за рахунок держави.