§ 8. Здійснення цивільних прав

та виконання юридичних обов'язків

І Здійснення суб'єктивного цивільного права — це реаліза­ція його змісту шляхом вчинення уповноваженою особою дій, які визначають можливість певної поведінки (наприклад, суб'єктивне право особи на будь-яке майно надає їй можли­вість володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном).

Здійснення суб'єктивного цивільного права базується на прин­ципі «дозволено все, що не заборонено законом». Особа здійснює своє цивільне право вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй актами цивільного законодавства та договором. Водночас при здій­сненні своїх прав особа має додержуватися моральних засад суспі­льства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб, заподіяти шкоду довкіллю та культурній спадщи­ні, а також зловживання правом в інших формах.

Особа може відмовитися від свого майнового права, а також передати його іншій особі за відплатним або безвідплатним дого­вором.

Нездійснення особою свого цивільного права не є підставою для його припинення, крім випадків, встановлених чинним зако­нодавством. При цьому особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Цивільний обов'язок має виконуватися в межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства, забезпечуватися відповідними засобами заохочення та застосування санкцій.

Суб'єктивне цивільне право може бути реалізовано як особис­то, так і через інших осіб-представників.

Будь-яка угода укладається з метою досягнення певного ба­жаного результату, який поставила перед собою фізична чи юри­дична особа.

Предмет виконання юридичного обов'язку— це певні матері­альні або нематеріальні блага (наприклад, речі, послуги, резуль­тати інтелектуальної творчості тощо).

Суб'єктом виконання юридичного обов'язку є боржник, на якому лежить зобов'язання щодо особистого вчинення певних Дій, якщо інше не встановлено договором або законом, не випли­ває із звичаїв ділового обороту чи суті зобов'язання.

Крім того, виконання обов'язку може бути покладене борж­ником на Іншу особу, у зв'язку з чим у цьому разі кредитор зо-

бов'язаний прийняти виконання, запропоноване нею за боржни­ка. Якщо інша особа не виконала або неналежно виконала зо­бов'язання, то воно повинно бути виконано боржником. При цьому інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно.

Місце виконання цивільно-правових обов'язків визначається законом, договором або Іншим нормативним актом. У разі його невизначеності виконання здійснюється згідно з вимогами Циві­льного кодексу України: 1)за зобов'язанням про передачу неру­хомого майна — за місцем його знаходження; 2) за зо­бов'язанням про передачу товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, — за місцем здачі товару (майна) перевіз­никові; 3) за зобов'язанням про передачу товару (майна), що ви­никає на підставі інших правочинів, — за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме креди­торові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зо­бов'язанням — за місцем проживання кредитора, а якщо креди­тором є юридична особа — за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місце знаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцем знаходження) кредитора з віднесен­ням за рахунок кредитора всіх витрат, пов'язаних зі зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням — за місцем проживання (місцем знаходження) боржника.