- •Дорогі друзі!
- •Вступ
- •Розділ 1
- •Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
- •§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища
- •§ 2. Початкові відомості про будову речовини. Молекули. Атоми
- •§ 3. Наукові методи вивчення природи
- •Лабораторна робота № 1
- •§ 5. Похибки й оцінювання точності вимірювань
- •Лабораторна робота № 2
- •§ 6. Творці фізичної науки. Внесок українських учених у розвиток фізики
- •Підбиваємо підсумки розділу 1 «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання»
- •Завдання для самоперевірки до розділу 1 «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання»
- •Чому в сучасному світі важко загубитись
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 2
- •Механічний рух
- •§ 8. Матеріальна точка. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення
- •§ 9. Рівномірний рух. Швидкість руху
- •§ 10. Графіки рівномірного руху
- •§ 12. Нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху
- •§ 13. Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період обертання
- •§ 14. Швидкість рівномірного руху по колу
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання для самоперевірки до розділу 2 «Механічний рух»
- •Космодром в океані
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 3
- •Взаємодія тіл. Сила
- •ЧАСТИНА І. СИЛА. ВИДИ СИЛ
- •§ 16. Явище інерції
- •§ 17. Інертність тіла. Маса як міра інертності
- •Лабораторна робота № 6
- •§ 18. Густина. Одиниці густини
- •Лабораторна робота № 7
- •§ 19. Учимося розв’язувати задачі
- •§ 20. Сила — міра взаємодії. Графічне зображення сил. Додавання сил
- •§ 21. Деформація тіла. Види деформації
- •§ 22. Сила пружності. Закон гука
- •Лабораторна робота № 8
- •§ 23. Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість
- •§ 24. Тертя. Сили тертя
- •Лабораторна робота № 9
- •Завдання для самоперевірки до розділу 3. «Взаємодія тіл. Сила». Частина 1. Сила. Види сил
- •§ 25. Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску
- •§ 26. Тиск газів і рідин. Закон паскаля
- •§ 27. Гідростатичний тиск
- •§ 28. Атмосферний тиск і його вимірювання. Барометри
- •§ 30. Гідравлічні машини. Насоси
- •§ 31. Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда
- •§ 32. Умови плавання тіл
- •Лабораторна робота № 10
- •§ 33. Судноплавство та повітроплавання
- •Завдання для самоперевірки до розділу 3 «Взаємодія тіл. Сила»
- •Підбиваємо підсумки розділу 3 «Взаємодія тіл. Сила»
- •Навіщо нирцю повітряна куля
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 4
- •Механічна робота та енергія
- •§ 34. Механічна робота. Одиниці роботи
- •§ 35. Потужність
- •§ 36. Енергія. Потенціальна енергія тіла
- •§ 37. Кінетична енергія тіла. Повна механічна енергія
- •§ 38. Закон збереження і перетворення механічної енергії
- •§ 39. Момент сили. Умови рівноваги важеля
- •Лабораторна робота № 11
- •§ 40. Рухомий і нерухомий блоки
- •§ 41. Прості механізми. «Золоте правило» механіки
- •§ 42. Коефіцієнт корисної дії механізмів
- •Лабораторна робота № 12
- •Завдання для самоперевірки до розділу 4 «Механічна робота та енергія»
- •Навіщо свідомо знищувати автомобілі
- •Відповіді до вправ та завдань для самоперевірки
- •Алфавітний покажчик
Розділ 3. Взаємодія тіл. Сила. Частина ІІ
6.Яким буде показ динамометра, якщо підвішений до нього вантаж масою 1,6 кг і об’ємом 1000 см3 занурити у воду?
7.Якщо підвішений до динамометра брусок занурюють у воду, то динамометр показує 34 Н, якщо в гас — динамометр показує 38 Н. Обчисліть масу та густину бруска.
8.Чи виконуються на штучному супутнику Землі закон Паскаля і закон Архімеда?
9.На сталевому тросі, жорсткість якого становить 3 МН/м, рівномірно піднімають з дна
водойми затонулу статую об’ємом 0,5 м3. Знайдіть масу статуї, якщо видовження троса дорівнює 3 мм. Опором води знехтуйте.
10. Одна з легенд, що існували ще за життя Архімеда, розповідає про подію, яка передувала відкриттю закону, що з часом дістав назву закону Архімеда. Скориставшись Інтернетом або додатковою літературою, дізнайтеся, що це за легенда.
Чи можна вважати, що корона зроблена з чистого золота, якщо її вага в повітрі дорівнює 20 Н, а у воді — 18,7 Н?
Експериментальне завдання
«Родзинки-танцівниці». Підготуйте обладнання: високу скляну посудину (або пластикову пляшку), газовану воду, декілька родзинок.
Проведіть такий дослід.
1.Наповніть посудину газованою водою.
2.Киньте родзинки у воду.
3.Спостерігайте за родзинками та бульбашками на їхній поверхні.
Що відбувається з родзинками? Як змінюються кількість і розміри бульбашок? Які сили діють на родзинки? Чому родзинки рухаються?
§32. Умови плавання тіл
Упобуті для приготування розчину солі певної густини господині користуються таким прийомом. Вони занурюють у розчин сире яйце: якщо густина розчину замала, то яйце тоне, якщо достатня — спливає. Так само під час консервації визначають і густину цукрового сиропу. Сьогодні ви дізнаєтесь, коли тіло плаває в рідині чи газі, коли спливає і коли тоне.
1 Обґрунтовуємо умови плавання тіл
Ви, звісно, можете навести скільки завгодно прикладів плавання тіл.
Плавають кораблі і човни, дерев’яні іграшки й повітряні кульки, плавають риби, дельфіни, інші істоти. А від чого залежить здатність тіла плавати?
Проведемо дослід. Візьмемо невелику посудину з водою та декілька куль або брусків, виготовлених із різних матеріалів. Будемо по черзі опускати тіла у воду на певну глибину, а потім відпускати їх без початкової швидкості. Далі залежно від густини тіла можливі такі варіанти (див. таблицю).
196
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
§ 32. Умови плавання тіл |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Занурення |
Плавання |
Спливання |
Плавання на |
||||||||||||||||||||||||
всередині рідини |
поверхні рідини |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
арх |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
||||
|
|
|
F |
арх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
арх |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
арх |
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Fтяж |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
F |
тяж |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Fтяж |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Fтяж |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Fтяж > Fарх |
Fтяж = Fарх |
Fарх > Fтяж |
Fтяж = Fарх |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ρт > ρрід |
ρт = ρрід |
|
ρт < ρрід |
ρт < ρрід |
Камінь тоне |
Риба плаває |
Підводний човен |
Лебідь плаває |
у воді |
у воді на певній |
піднімається |
на поверхні |
|
глибині |
з великої глибини |
води |
Варіант 1. Занурення. Тіло починає тонути і врешті опускається на дно посудини. З’ясуємо, чому це відбувається. На початку руху на тіло діють
дві сили: сила тяжіння Fтяж = mтg = ρтgVт (оскільки mт = ρтVт ), напрямлена вертикально вниз, та виштовхувальна сила Fарх = ρрідgVт , напрямлена
вгору. Тіло занурюється, а це означає, що вниз діє більша сила. Отже, під час занурення сила тяжіння є більшою за архімедову силу:
Fтяж > Fарх .
Оскільки Fтяж = ρтgVт , а Fарх = ρрідgVт , то ρтgVт > ρрідgVт . Після скорочення на gVт маємо:
ρт > ρрід .
Тіло тоне в рідині або газі, якщо густина тіла є більшою за густину рідини або газу.
Варіант 2. Плавання всередині рідини. Тіло не тоне і не спливає, а залишається плавати в товщі рідини. Вважаємо, що вам не буде складно довести: у цьому випадку густина тіла дорівнює густині рідини:
ρт = ρрід .
Тіло плаває в товщі рідини або газу, якщо густина тіла дорівнює густині рідини або газу.
197
Розділ 3. Взаємодія тіл. Сила. Частина ІІ
Варіант 3. Спливання. Тіло починає спливати і врешті зупиняється на поверхні рідини, занурившись у рідину частково.
Зрозуміло, що поки тіло спливає, архімедова сила є більшою за силу тяжіння:
Fтяж < Fарх ρтgVт < ρрідgVт, або
ρт < ρрід .
Після того як тіло зупиниться на поверхні рідини, архімедова сила і сила тяжіння будуть зрівноважені:
Fтяж = Fарх .
У цьому випадку Fарх = ρрідgVзан , а Fтяж = ρтgVт . Із рівності сил маємо:
ρтVт = ρрідVзан .
Об’єм усього тіла більший за об’єм зануреної частини (Vт > Vзан ), тому густина тіла менша за густину рідини:
ρт < ρрід .
Тіло спливає в рідині та газі або плаває на поверхні рідини, якщо густина тіла є меншою, ніж густина рідини або газу.
2Спостерігаємо плавання тіл у живій природі
Тіла мешканців морів і річок містять у своєму складі багато води,
тому їхня густина близька до густини води. Щоб керувати середньою густиною свого тіла, водні мешканці використовують різні «прийоми». Наведемо приклади.
У риб із плавальним міхуром таке керування відбувається за рахунок зміни об’єму міхура (рис. 32.1).
Молюск наутилус (рис. 32.2), який живе в тропічних морях, може швидко спливати і знову опускатися на дно завдяки тому, що змінює об’єм внутрішніх порожнин у своєму організмі (адже цей молюск живе в закрученій спіраллю мушлі).
Поширений у Європі водяний павук (рис. 32.3) несе із собою в глибину повітряну оболонку на черевці — саме вона дає йому запас плавучості й допомагає повернутися на поверхню.
Fарх
Fтяж Fарх
спливає
плаває |
Fарх |
|
Fтяж |
||
|
занурюється Fтяж
Рис. 32.1. Змінюючи об’єм плавального міхура, риба може занурюватися, спли вати або плавати всередині рідини
Рис. 32.2. Молюск наутилус плаває завдяки здатності змінювати об’єм внутріш ніх порожнин у своєму організмі
Рис. 32.3. Повітряна оболонка на черевці до зволяє водяному павукові підніматися з глибини на поверхню
198
§ 32. Умови плавання тіл
3 |
Учимося розв’язувати задачі |
|
Задача. Чи буде плавати у воді мідна куля масою 445 г, усередині |
||
|
||
якої є порожнина об’ємом 450 см3? |
Дано:
mміді =mкулі =
=445 г |
|
|
|
|
|
|
|||
V |
|
=450 см3 |
|||||||
|
порожн |
|
|
|
г |
|
|||
ρ |
|
= 8,9 |
|
||||||
міді |
|
см3 |
|||||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
||||
ρ |
|
= 1 |
|
г |
|
||||
води |
см3 |
||||||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
ρкулі — ?
Аналіз фізичної проблеми.
Щоб визначити, як поводитиметься куля у воді, потрібно густину кулі (ρкулі ) порівняти з густиною води
(ρводи ).
Для обчислення густини кулі слід знати її об’єм — він складається з об’єму мідної оболонки Vміді та об’єму
порожнини Vпорожн. Об’єм мідної оболонки знайдемо, знаючи масу та густину міді. Урахуємо, що маса по-
вітря в кулі є незначною порівняно з масою міді, тому
mміді =mкулі.
Густини міді та води знайдемо в таблиці густин. Задачу доцільно розв’язувати в поданих одиницях.
Пошук математичної моделі, розв’язання.
Запишемо формулу для визначення густини кулі: ρкулі = mкулі .
Об’єм кулі: V |
= V |
+ V |
, де V = |
mміді |
— об’єм мідної обо- |
|
|||||
кулі |
міді |
порожн |
міді |
ρміді |
|
лонки. |
|
|
|
|
Тоді Vкулі = mρ міді + Vпорожн.
міді
Розв’яжемо задачу за діями: спочатку знайдемо об’єм кулі:
V = |
445 г |
|
+ 450 см3 = 50 см3 + 450 см3 = 500 см3; |
|
|
|
|||
кулі |
г |
|
|
|
8,9 |
|
|
||
см3 |
|
|
||
|
|
|
|
знаючи об’єм та масу кулі, визначимо її густину:
ρ |
|
= |
445 г |
= 0,89 |
г |
. |
кулі |
|
|
||||
|
|
500 см3 |
|
см3 |
||
|
|
|
|
Аналіз результату: густина кулі менша за густину води, тому куля буде плавати на поверхні води.
Відповідь: куля буде плавати на поверхні води.
Підбиваємо підсумки
Тіло тоне в рідині або газі, якщо густина тіла є більшою за густину рідини або газу (ρт > ρрід ). Тіло плаває в товщі рідини або газу, якщо густина тіла дорівнює густині рідини або газу (ρт = ρрід ). Тіло спливає в рідині та газі або плаває на поверхні рідини, якщо густина тіла є меншою за
густину рідини або газу (ρт < ρрід ).
199
Розділ 3. Взаємодія тіл. Сила. Частина ІІ
Контрольні запитання
1. За якої умови тіло тонутиме в рідині або газі? Наведіть приклади. 2. Яку умову по трібно виконати, щоб тіло плавало в товщі рідини або газу? Наведіть приклади тіл, які плавають у товщі рідини або газу. 3. Сформулюйте умову спливання тіла в рідині або газі. Наведіть приклади. 4. За якої умови тіло плаватиме на поверхні рідини? 5. Для чого і як мешканці морів і річок змінюють власну густину?
Вправа № 32
1.Чи буде свинцевий брусок плавати у ртуті? у воді? в олії?
2.Розташуйте кульки, зображені на рис. 1, у порядку збільшення їхньої густини.
3.Чи буде брусок масою 120 г і об’ємом 150 см3 плавати у воді?
4.Скориставшись рис. 2, поясніть, як підводний човен здійснює занурення та підняття на поверхню.
5.Тіло плаває в гасі, повністю занурившись. Якою є маса тіла, якщо його об’єм становить 250 см3?
6.У посудину налито ртуть, воду та бензин (рис. 3). Рідини не змішуються. У посудину опускають три кульки: сталеву, пінопластову та дубову. Як розташовуються шари рідин у посудині? Визначте за рисунком, де яка кулька. Відповідь поясніть.
7.Визначте об’єм зануреної у воду частини танка-амфібії та масу танка, якщо на танк діє архімедова сила 140 кН.
8.Складіть задачу, обернену до задачі, розглянутої в параграфі, та розв’яжіть її.
9.Установіть відповідність між густиною тіла, яке плаває у воді, і частиною тіла, що перебуває над поверхнею води.
А ρт = 400 |
кг/м3 |
1 |
0 |
Б ρт = 600 |
кг/м3 |
2 |
0,1 |
В ρт = 900 |
кг/м3 |
3 |
0,4 |
4 |
0,6 |
||
Г ρт =1000 кг/м3 |
5 |
0,9 |
10.Прилад для вимірювання густини рідин називається ареометром. Скориставшись Інтернетом, дізнайтесь, як побудований цей прилад, яким є принцип його дії. Напишіть інструкцію, як користуватись ареометром.
11.Заповніть порожні місця в таблиці. Вважайте, що тіло повністю занурене в рідину.
|
|
|
|
Фізичні величини |
|
Формули для |
|||
|
Маса |
Об’єм |
Густина тіла |
Густина |
Архімедова |
розрахунку |
|||
|
тіла |
тіла |
рідини |
сила |
шуканих величин |
||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 кг |
0,008 м3 |
|
1000 кг/м3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4000 кг/м3 |
900 кг/м3 |
180 Н |
|
|
|
|
100 г |
|
|
0,4 г/см3 |
|
2 Н |
|
|
|
|
|
|
|
занурення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
занурення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
підняття |
|
|
||
2 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
на поверхню |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 1 |
|
|
|
Рис. 2 |
|
|
Рис. 3 |
200