Херсонський державний університет

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

до захисту в ДЕК

Перший проректор університету

__________ професор П.І. по Б.

дата

П.І. по Б.

РОЗВИТОК АУДІАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

8.01.01.03. ПМСО. Українська мова та література

Випускна робота освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр”

ПОГОДЖЕНО

Керівник інституту Рецензенти

__________ професор П.І. по Б. ________ професор П.І. по Б.

Дата Дата

________ доц. П.І. по Б.

Науковий керівник Дата

__________ доцент П.І. по Б.

Дата

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................................3

Розділ 1. УМОВИ РОЗВИТКУ АУДІАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

1.1. Мовленнєва діяльність – один із різновидів діяльності людини..........................................................................................................8

1.2. Критерії відбору текстів для сприймання учнями у навчанні аудіювання...................................................................................................21

1.3. Зміст і цілі навчання аудіювання....................................................... 27

1.4. Психологічні особливості навчання аудіювання учнів загальноосвітніх навчальних закладів…………………………………...32

Висновки з 1 розділу…………………………………………………….45

Розділ 2. МЕТОДИКА РОБОТИ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

2.1. Етапи навчання аудіювання………………………………………….47

2.2. Методичне забезпечення аудіювання як виду мовленнєвої діяльності…………………………………………………………………..50

2.3. Система вправ для навчання аудіювання:…………………………..58

2.4. Результати експериментального навчання аудіативних умінь і навичок………………………………………………………………..........75

Висновки з 2 розділу…………………………………………………….85

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..87

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….................91

ВСТУП

У Національній доктрині розвитку освіти у XXI столітті зазначається, що основна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, сформувати покоління, здатне навчатися впродовж життя. На реалізацію цих завдань значною мірою впливає рівень мовленнєвого розвитку особистості, бо саме від рівня сформованості мовних і мовленнєвих умінь та навичок залежить, як вона сприйматиме нові знання, оволодіватиме новими вміннями.

Метою вивчення рідної мови в середній школі є підготовка грамотних, освічених людей, які володіють уміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), здатних до активної участі в різних галузях життя нашої країни. Школа покликана навчити підростаюче покоління користуватися способами і прийомами навчально-пізнавальної діяльності, які допомогли б свідомо засвоювати знання, самостійно їх удосконалювати.

Актуальність дослідження. Підготовка учнів до життя потребує більшої уваги навчання оволодіння вмінням правильно сприймати, розуміти усне і писемне мовлення, створювати самостійні висловлювання різних жанрів в усній та писемній формах.

Чинна програма з рідної мови чільне місце відводить формуванню в учнів загальномовленнєвих умінь, необхідних для створення самостійних висловлювань. Це – уміння сприймати, розуміти усне і писемне мовлення (слухати, читати), осмислювати тему, основну думку висловлювання, підпорядковувати його зміст та мовленнєве оформлення темі й основній думці, уміння добирати, систематизувати матеріал, говорити і писати за планом, доречно використовувати різні типи мовлення та мовні засоби, будувати усні й письмові висловлювання відповідно до стилю і типу мовлення.

У «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів з української (рідної) мови» передбачено перевірку таких умінь, як слухання (аудіювання) та читання (вголос, мовчки) текстів різних стилів і типів мовлення, проте на практиці формування в учнів умінь сприймати усне й писемне мовлення в середній школі не є систематичним та цілеспрямованим, у чинних підручниках з української мови пропонується недостатня кількість вправ і завдань, спрямованих на формування зазначених умінь.

Останнім часом зацікавленість учених, методистів, учителів-практиків проблемою аудіювання (слухання і розуміння усних повідомлень) значно зросла, оскільки практичне володіння учнями усним мовленням, його розвиток і збагачення неможливі без вироблення та вдосконалення вмінь сприймати усне мовлення й використовувати одержану інформацію під час створення власних висловлювань. Крім того, зміна екзаменаційної форми контролю знань школярів у випускних класах теж передбачає сформованість та відшліфованість в учнів аудіативних умінь і навичок, необхідних не тільки для успішного складання іспиту з рідної мови, а й для виробничої, суспільної діяльності, подальшого навчання й самоосвіти.

Початкова та середня ланки загальноосвітнього навчального закладу відіграють найбільш вагому роль у формуванні та розвитку аудіативних умінь і навичок учнів під час вивчення систематичного курсу рідної мови; у старших класах вони вдосконалюють набуті вміння на більш складному мовному матеріалі, виконуючи різноманітні завдання.

У чинній програмі приділяється певна увага розвитку аудіативних умінь учнів, оскільки змінена основна мета навчання в школі, яка передбачає «формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, що володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (слуханні, читанні, говорінні, письмі)» [99,с. 7].

У вирішенні цієї проблеми досягнуті певні успіхи. Аудіативній діяльності присвятили свої праці Н.Гез, С.Захарова, Г.Кітайгородська, З.Кочкіна, Ю.Лотман, М.Львов, С.Ніколаєва, Є.Онищенко, Є.Пассов, В.Плахотник, Н.Скляренко, А.Соколов, С.Цінько та інші. Вивчаючи психологію учнів та пов’язуючи її з особливостями викладання мови, зробили величезний внесок у методологічну науку В.Артемов, І.Бім, М.Вайсбурд, І.Зимня, В.Кузовлев, І.Кулагіна, О.Леонтьєв, Л.Фрідман, І.Якиманська.

Про важливість і актуальність проблеми розробки методики навчання аудіювання свідчить все ще невисокий рівень умінь аудіювання в учнів загальноосвітнього навчального закладу, що виявляється у невмінні сприймати тексти на слух та розуміти їх у повному обсязі, а часто – у неадекватному розумінні текстів та невмінні відтворювати прослухане чи почуте.

Виходячи з вищезазначеного, метою дослідження є :

1. Проаналізувати праці вчених, учителів-методистів з метою вивчення та дослідження термінів, понять, особливостей аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

2. Визначити основні критерії відбору текстів для сприймання учнями у навчанні аудіювання.

3. Розробити систему завдань і вправ навчання аудіювання на уроках української та англійської мов.

Об’єкт дослідження – процес навчання аудіювання школярів на комунікативно-діяльнісному та функціонально-стилістичному підходах.

Предметом магістерської роботи є розробка ефективної системи завдань і вправ спрямованих на формування аудіативних умінь і навичок на уроках української мови.

Поставлені мета, об’єкт та предмет дослідження зумовили розв’язання таких завдань:

1.Розглянути мовленнєву діяльність як один із різновидів діяльності людини.

2. Дослідити види мовленнєвої діяльності, зокрема аудіювання.

3. Розробити критерії відбору текстів для сприймання учнями у навчанні аудіювання.

4. Вивчити психофізіологічні та психологічні механізми аудіювання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, дослідити зміст і цілі розвитку аудіативних умінь та навичок.

5. Розглянути етапи навчання аудіювання.

6. Вивчити методичне забезпечення розвитку аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

7. Проаналізувати підручники й програми з української мови.

8. Розробити систему вправ і завдань з розвитку аудіативних умінь і навичок учнів.

Теоретичною основою роботи стали праці вчених: лінгвістів (М.Львова, А.Неділька, С.Ніколаєвої., Є.Онищенко, Є.Пассова, А.Соколова, О.Скорика, В.Скуратівського), методистів (А.Антонова, В.Артемова, І.Біма, Н.Геза, І.Зимньої, В.Кузовлева, І.Кулагіної, О.Леонтьєва, К.Платонова, В.Плахотника, Н.Скляренка, С.Цінько), психологів (В.Войтка, С.Захарової, Л.Фрідмана, І.Якиманської) та інших дослідників.

Практична цінність роботи полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані на уроках української та англійської мов у загальноосвітніх навчальних закладах, для подальшого наукового вивчення аудіювання при викладанні «Шкільного курсу англійської мови та методики її викладання» й «Шкільного курсу української мови та методики її викладання» у вищих закладах освіти, а також при створенні підручників і навчальних посібників, при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт у навчальних закладах різних рівнів.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (100 джерел).