1115vogneva_pidgot

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет

О.І. Герасименко, В.О. Рахманов

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

Навчальний посібник

Київ 2007

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет

О.І. Герасименко, В.О. Рахманов

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

Навчальний посібник

Київ 2007

1

УДК 355.541.2 (076.5)

ББК Ц432я7

Г 37

Рецензенти: В.П. Ясинецький – канд. військ. наук, доц. (Національна академія оборони України); Г.Г. Пилипович – канд. військ. наук, доц. (Національна академія оборони України);

В.Л. Іванов – канд. техн. наук, доц. (Національний авіаційний університет).

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного Університету (протокол №1 від 01.02.2007 р.).

Герасименко О.І., Рахманов В.О.

Г 37 Вогнева підготовка: Навч. посіб. – К.: НАУ, 2007. – 118 с.

можливості, принципи дії стрілецької зброї.

Для студентів факультету військової підготовки, також може бути корисний фахівцям установ і частин Повітряних Сил України.

УДК 355.541.2 (076.5)

ББК Ц432я7

© О.І. Герасименко, В.О. Рахманов, 2007

2

Прийняті скорочення

АВ – автоматичний вогонь АК – автомат Калашникова

АКМ – автомат Калашникова модернізований АКМС – модифікація автомата АКМ із полегшеним металевим

прикладом трикутної форми, що складається вліво, створена для повітряно-десантних військ БМ – бойова машина БМП – бойова машина піхоти БТР – бронетранспортер КС – курс стрільб КП – контрольний пункт

НСПУ – нічний стрілковий приціл універсальний ОД – одиночний вогонь ПГ – постріл гранатомета ПМ – пістолет Макарова

ПТРК – протитанковий ракетний комплекс РГД – ручна граната дистанційна РГН – ручна граната наступальна РГО – ручна граната оборонна РКГ – ручна кумулятивна граната

РПГ – ручний протитанковий гранатомет РКК – ручний кулемет Калашникова САУ – самохідна артилерійська установка СВ – сухопутні війська СЗ – стрілецька зброя

УДЗ – ударно-дистанційний запал УЗРГМ – уніфікований запал ручної гранати модернізований

3

сучасного бою; прищеплювання впевненості своїй зброї; виховання активності і самостійності вогневих завдань.

Вогнева підготовка містить: вивчення матеріальної частини зброї, основних правил та прийомів стрільби(метання гранат), способів розвідки цілей та виявлення дальності до них, керування вогнем, відпрацювання сучасних дій підрозділу під час стрільби.

Для успішного вирішення вогневих завдань студент повинен:

–знати бойові можливості, матеріальну частину зброї та боєприпасів;

–уміти готувати зброю та боєприпаси до стрільби та

ефективного використання бойових можливостей стрілецької зброї у разі грамотної експлуатації та правильного застосування, що неможливо без глибоких знань принципів побудови та роботи.

4

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ БАЛІСТИКИ

1.1. Основи внутрішньої балістики

Внутрішня балістика – це наука, що вивчає процеси, які відбуваються під час пострілу та під час руху кулі (гранати) вздовж каналу ствола.

1.1.1. Постріл і його періоди

Пострілом називається викидання кулі(гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, які утворюються під час згорання порохового заряду. Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06 с). При цьому утворюється велика кількість газів та виділяється багато тепла.

Так, наприклад, пороховий заряд зразка 1943 р. масою 1,6 г під час пострілу згорає за 0,0012 с та створює під час вибуху 1,6* л газів (об’ємом приблизно в 1000 разів більше, ніж було вибухової

речовини до пострілу). Температура порохових газів досягає 25003000 оС.

Порох містить у собі велику енергію. Заряд масою 1,45 г виштовхує з каналу ствола автомата АК-74 кулю масою 3,4 грама зі швидкістю 900 м/с (3374 км/год) та вистрілює її на відстань 3150 м. Потужність пострілу більша ніж2100 к.с., тобто більша ніж потужність паровоза. Однак паровоз свою потужність(близько 2000 к.с.) віддає неперервно, секунда за секундою, година за годиною, а зброя досягає своєї потужності за малі частки секунди.

Явища, які виникають під час пострілу

Від удару ударника по капсулю, зачиненого в патроннику патрона, відбувається вибух ударного складу. Полум’я від капсуля через запалювальні отвори на дні гільзи проникає до порохового заряду та запалює його. При згоранні порохового (бойового) заряду утворюється велика кількість сильно нагрітих (до 3000оС) газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола та затвор.

* Маса порохового заряду 5-45 мм патрона становить 1,45 г.

5

Під тиском порохових газів куля зміщується з місця та врізається оболонкою в нарізи каналу ствола. Тиск газів, який потрібен для цього, називається тиском форсування. Оскільки нарізи проходять по стінках ствола гвинтоподібно(в’ються зліва вгору направо), то куля, врізаючись у них, набуває обертального руху, порох продовжує горіти, при цьому збільшується кількість газів та їх об’єм. Куля просувається по каналу ствола, неперервно нарощуючи швидкість, та виштовхується назовні за напрямком осі каналу ствола*.

Унаслідок тиску газів на стінки гільзи та ствола відбувається розтягування останніх, і гільза, щільно притискаючись до патронника, перешкоджає прориву порохових газів у бік затвора. Одночасно під час пострілу тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад, а також виникає коливальний рух(вібрація) ствола та відбувається його нагрівання. Розпалені гази та частки незгорілого пороху, які витікають з каналу ствола слідом за кулею, під час пострілу разом з повітрям утворюють полум’я та ударну хвилю; остання є джерелом звуку під час пострілу.

Приблизно 25-35 % енергії, яка виділяється під час згорання порохового заряду, витрачається на надання кулі поступального руху (основна робота); 15-25 % енергії – на виконання другорядних робіт (врізання та подолання тертя кулі під час руху по каналу ствола; нагрівання стінок ствола, гільзи та кулі; переміщення рухомих частин зброї, газоподібної та незгорілої частин пороху); близько 40% енергії не використовується та втрачається після вильоту кулі з каналу ствола.

Періоди пострілу

Постріл триває від0,001 до 0,06 с. Розрізняють читири послідовні періоди (рис. 1.1):

Протягом цього періоду в каналі ствола створюється тиск газів,

* Центр дулового зрізу ствола – точка вильоту.

6

необхідних для того, щоб зсунути кулю з місця та подолати опір її оболонки врізанню в нарізи ствола. Цей тиск називається тиском форсування; він досягає 250-500 кг/см2 (300 кг/см2 у стрілецькій зброї під патрони зразка1943 р.) залежно від конструкції нарізів, ваги кулі та міцності її оболонки.

Рис. 1.1 Періоди пострілу:

0 – попередній; 1 – перший, або основний; 2 – другий; 3 – третій, або період після дії газів

Перший, чи основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду. У цей період горіння порохового заряду відбувається в об, ’щоємі швидко змінюється. На початку періоду, коли швидкість руху кулі по каналу ствола ще невелика, кількість газів збільшується швидше, ніж об’єм закулевого простору(простір між дном кулі та дном

гільзи), тиск газів швидко підвищується та досягає найбільшої величини (наприклад, у стрілецькій зброї під патрони зразка1943 р. – 2800 кг/см2)*. Цей тиск створюється в стрілецькій зброї під час проходження кулею 4-6 см шляху. Унаслідок різкого збільшення

швидкості руху кулі об’єм закульного простору збільшується

* Цей тиск називається максимальним тиском.

7

швидше, ніж притік нових газів, тиск починає знижуватися, у кінці

Удеяких видів стрілецької , зброїособливо коротко-

8

Початковою швидкістю польоту кулі називається швидкість, з якою куля покидає канал ствола, тобто швидкість на зрізі ствола (у точці вильоту). Вона позначається υ0 та вимірюється в метрах за секунду (м/с). Ця швидкість трохи більша за дулову, але менша за максимальну. Визначається розрахунковим шляхом.

Підвищення υ0 призводить до:

-збільшення дальності польоту кулі;

-збільшення пробивної та вбивчої дії кулі;

-зниження дії зовнішніх умов на політ кулі. Величина υ0 залежить від:

-довжини ствола;

-ваги кулі;

-ваги порохового заряду, його температури і вологості та інших чинників.

Так, чим довший ствол (до відомих меж), тим довше діють на кулю порохові гази і тим більша початкова швидкість. Наприклад, при стрільбі патронами зразка1943 р. початкова швидкість 0υ дорівнює:

автомата АКМ, при довжині нарізної частини ствола 396 мм

–715 м/с;

9