1115vogneva_pidgot

швидкості кулі залежить дальність польоту, вбивча та пробивна дії кулі, а також дія зовнішніх умов на її . політЗізбільшенням початкової швидкості вплив зовнішніх умов зменшується.

Убивча дія кулі – дія кулі на живий організм. Убивча сила кулі характеризується її енергією в момент зустрічі з ціллю. Для того, щоб знешкодити людину, достатньо енергії, яка дорівнює

8 кг·м (78,5 Дж).

Під час стрільби з автомата АК-74 початкова енергія дорівнює 207 кг·м, а на дальності800 м становить 29 кг·м*. (Дальність, до якої зберігається вбивча дія кулі (АК-74), – 1350 м).

Пробивна дія кулі – це глибина її проникнення в перешкоду певної щільності.

Так, наприклад, при стрільбі з АК-74 куля пробиває:

-каску (сталевий шолом) – до 800 м;

-бронежилет – до 550 м;

- земляну загорожу з утрамбованого суглинистого ґрунту

20-25 см – 400 м;

-цегляну кладку 10-12 см – 100 м;

-сталеві листи (при куті пострілу 90о) товщиною:

а) 2 мм – 950 м; б) 3 мм – 670 м; в) 5 мм – 350 м;

- стінку з сухих соснових брусків, товщиною від 20 см до

650 м.

Пробивна та вбивча дії кулі залежать від її маси, форми та швидкості кулі в момент зустрічі з ціллю.

Отже, зі збільшенням υ0 збільшується дальність польоту кулі, її пробивна та вбивча дії.

* Для РКК 7,62 мм початкова енергія дорівнює 225 кг·м, а на відстані

800 м – 31 кг·м.

10

Рис. 1.2. Підкидання дульної частини ствола зброї під час пострілу в результаті дії відбою

11

Вплив вібрації ствола, відбій зброї та інші причини призводять до виникнення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола.

*

Кут між напрямком осі каналу ствола до пострілу та її напрямком

**

у момент вильоту кулі з каналу ствола називаєтьсякутом

вильоту.

Кут вильоту вважається позитивним, коли вісь каналу ствола в момент вильоту кулі вища від її положення до пострілу, та

негативним, коли вона нижча. Величина кута вильоту має практичне значення і залежить від підготовки стрільця. Під час підготовки достатньо перемістити кисть лівої руки по цівцівперед або назад – і величина кута вильоту зміниться й кулі підуть відповідно нижче чи вище. Якщо приклад уперти в плече верхньою

дотримуватися прийомів стрільби та правил догляду за зброєю.

З метою зменшення шкідливого впливу відбою на результати стрільби в автоматах Калашникова використовуються спеціальні пристрої: компенсатори в автоматі АКМ та дуловий гальмокомпенсатор в АК-74. Гази, які витікають з каналу ствола, ударяючись об стінки компенсатора, опускають дульну частину ствола ліворуч і вниз.

1.2. Основи зовнішньої балістики

Зовнішня балістика – це наука, яка вивчає рух кулі (гранати) після припинення дії порохових газів на неї.

* Пряма лінія, яка являє собою продовження осі каналу ствола до пострілу, – лінія підвищення.

** Пряма лінія, яка являє собою продовження осі каналу ствола в момент вильоту кулі, – лінія метання.

12

1.2.1. Траєкторія польоту кулі(гранати) в повітрі, її елементи та форми

Утворення траєкторії

У момент пострілу ствол зброї займає відповідне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії, яка є продовженням осі каналу ствола в момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання.

Коли куля летить у повітрі, на неї діють дві сили:

-сила тяжіння;

-сила опору повітря.

Сила тяжіння все більше і більше відхиляє кулю від лінії метання.

Сила опору повітря, направлена назустріч польоту кулі, змушує її безперервно втрачати швидкість польоту і призводить до зменшення дальності польоту кулі(рис. 1.3). Сила опору повітря спричинена трьома основними чинниками: тертям повітря, утворенням завихрень і утворенням балістичної хвилі.

Завихрення

Хвиля сильно ущільненого повітря

Рис. 1.3. Утворення сили опору повітря

Сила опору повітря залежить від швидкості польоту, форми і калібру кулі (гранати), а також від її поверхні і густини повітря. Під дією цих двох сил куля летить у повітрі не по прямій, у напрямку якої вона була викинута з каналу ствола(лінія метання),

13

а по кривій, нерівномірно вигнутій лінії, розміщеній нижче від лінії метання.

Крива лінія, яку описує центр тяжіння кулі (гранати) під час польоту, називається траєкторією (рис. 1.4). Початком траєкторії є точка вильоту кулі (центр дулового зрізу ствола), кінцем – точка зустрічі (точка перетину траєкторії з поверхнею цілі, перешкоди чи землі). Сила опору повітря не тільки безперервно сповільнює рух кулі, але й намагається “перекинути” її. Для того, щоб цього не сталося, кулі надають швидкого обертального руху, за допомогою нарізів у каналі ствола. Наприклад, при пострілі з автомата Калашникова швидкість обертань кулі дорівнює близько3000 обертів за секунду.

Рис. 1.4. Траєкторія польоту кулі

У результаті одночасної дії на кулю обертового руху, опору повітря, а також пониження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії відбувається відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання.

Відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання називається деривацією* (рис. 1.5). У разі відсутності хоч би однієї з цих причин деривації не буде. Траєкторія кулі, що обертається, на рисунку зображається кривою лінією.

*Причини деривації: обертальний рух кулі, опір повітря і зниження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії.

14

Рис. 1.5. Деривація кулі (вигляд зверху)

При правій нарізці ствола деривація завжди відбувається праворуч від площини стрільби.

Основними елементами траєкторії (рис. 1.6) є:

Кут метання

Рис. 1.6. Елементи траєкторії

- горизонт зброї – горизонтальна площина, яка проходить через точку вильоту кулі. Для того, щоб куля могла влучити в якунебудь точку, що є на горизонті зброї, необхідно ствол зброї направити вище від горизонту(під певним кутом до нього). Величина цього кута зазвичай регулюється установленням прицілу;

-лінія підвищення – пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола до пострілу (після закінчення наведення);

-площина стрільби – вертикальна площина, яка проходить через лінію піднесення;

-кут підвищення – кут, замкнений між лінією підвищення і горизонтом зброї;

-кут метання – кут між лінією метання і горизонтом зброї;

-вершина траєкторії – найвища точка траєкторії над горизонтом зброї. Вершина поділяє траєкторію на дві частини:

15

а) від точки вильоту кулі до вершини траєкторії лінія більш довга і полога, бо куля має ще велику швидкість (висхідна гілка траєкторії);

б) від вершини траєкторії до точки перетину її з горизонтом зброї гілка коротша і крутіша, бо куля вже втратила швидкість (спадна гілка траєкторії);

-перевищення траєкторії над лінією прицілювання–

найкоротша відстань від будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання;

-точка падіння – точка перетину траєкторії з горизонтом

зброї;

-повна горизонтальна дальність– відстань від точки вильоту до точки падіння кулі;

-кінцева швидкість – швидкість кулі (гранати) в точці падіння;

-висота траєкторії – найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї;

-кут падіння – кут, замкнений між дотичною до траєкторії в точці падіння і горизонтом зброї;

-прицільна дальність – відстань від точки вильоту до перетину траєкторії з лінією прицілювання;

-лінія прицілювання – пряма лінія, яка проходить від ока стрільця через середину прорізу прицілу (на рівні з її краями) і вершину мушки в точку прицілювання;

-точка прицілювання – точка на цілі або за її межами, на яку наводиться зброя;

- точка зустрічі – точка перетину траєкторії з поверхнею цілі (землі, перешкоди);

-кут зустрічі – кут між дотичною до траєкторії та дотичною до поверхні цілі (землі, перешкоди) в точці зустрічі;

-кут місця цілі– кут між лінією прицілювання та горизонтом зброї.

Форма траєкторії і її практичне значення

Форма траєкторії (рис. 1.7) залежить від величини кута підвищення (кут між лінією підвищення і горизонтом зброї). Зі збільшенням кута підвищення висота траєкторії і горизонтальна

16

однаковою горизонтальною дальністю: настильною і навісною.

Рис. 1.7. Форма траєкторії

Траєкторії, які мають однакову горизонтальну дальність за

17

Настильність траєкторії характеризується найбільшим її перевищенням над лінією прицілювання. За великої дальності, траєкторія тим більше настильна, чим менше вона піднімається над лінією прицілювання. Крім того, про настильність траєкторії можна судити за величиною кута падіння: траєкторія тим більш настильна, чим менший кут падіння.

1.2.2. Прямий постріл

Отже, зрозуміло, якщо ціль знаходитиметься на лінії продовження осі каналу ствола, то куля в неї не попаде, а впаде нижче. Це станеться тому, що через своє тяжіння куля за час польоту до цілі опуститься від наданого їй початкового напрямку.

Для того щоб уразити ціль, необхідно вісь каналу ствола зброї направити вище від точки, у яку ми хочемо поцілити. Надання осі каналу ствола потрібного положення в горизонтальній

її вибирають у середині нижнього обрізу цілі, у центрі її або поза її межами. Лінія, яка йде від ока стрільця через середину прорізу прицілу на рівні з її краями і вершину мушки в точку прицілювання, є лінією прицілювання.

Постріл, за якого траєкторія польоту кулі не піднімається над

Рис. 1.8. Прямий постріл

18

при цьому точка прицілювання по висоті буде вибиратися по нижньому обрізу цілі.

Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі і

відстань, на якій ціль може бути уражена з однією установкою прицілу. Це дає можливість прискорити ураження цілі, випередити супротивника у зворотному пострілі. Дальність прямого пострілу можна визначити з таблиці шляхом порівняння висоти цілі з величинами найбільшого перевищення траєкторії над лінією прицілювання або з висотою траєкторії.

Дальність прямого пострілу наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Дальність прямого пострілу

що уражається. Їх практичне значення

Простір за укриттям (рис. 1.9), що не пробивається кулею, від

**

його гребеня до точки зустрічіназивається прикритим простором. Прикритий простір тим більший, чим вище укриття і настильна траєкторія. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при певній траєкторії, називається мертвим простором. Мертвий простір тим більший, чим більша висота

** Точка зустрічі – точка перетину траєкторії з поверхнею цілі, перешкоди чи землі (кінець траєкторії).

19