1115vogneva_pidgot

патронного паперу. Пороховий заряд розміщений у паперовому пеналі для запобігання потраплянню вологи і механічним пошкодженням під час зберігання і транспортування.

Заряджання гранатомета

Для заряджання гранатомета потрібно:

- гранатометнику (рис. 2.35) перевірити, чи не зведений курок, встановити гранатомет на запобіжник і подати його на себе; взяти в помічника постріл, беручись лівою рукою знизу за реактивний двигун, вставити пороховий заряд і двигун до ствола гранатомета і дослати постріл таким чином, щоб фіксатор гранати увійшов у виріз на дульній частині гранатомета до упору. (Під час заряджання ствол потрібно розміщувати в напрямку стрільби. Допускається обертання пострілу проти годинникової стрілки);

зарядом до нього і фіксатором гранати вгору. Під час дощу або снігу запобіжний ковпачок не знімається.

60

Таблиця 2.7

Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення

61

Перед початком Великої Вітчизняної війни на озброєнні Червоної Армії була граната зразка1914 р. (Рдултовського) і граната конструкції Дьяконова зразка1933 р. (ГРД-33). У 1942 р. була створена більш ефективна граната РГ-42, а військові інженери Бєдняков і Віцені сконструювали уніфікований запал для ручних гранат РГ-42 і Ф-1.

2.4.1. Призначення, бойові властивості, будова ручних осколкових гранат та підготовка їх до метання

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили супротивника в ближньому бою(під час атаки, в окопах, укриттях, населених пунктах, у лісі, у горах тощо).

Залежно від відстані розльоту осколків гранати поділяють на наступальні й оборонні.

До наступальних належать гранати РГД-5, РГН, до

оборонних – Ф-1 та РГО (рис. 2.37)*.

Ручні гранати безвідмовно вибухають не тільки ударяючись об твердий предмет або ґрунт, але й падаючи в бруд, сніг, воду. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, які розлітаються в різні боки. Бойові властвості гранат наведено в табл. 2.8.

Рис. 2.37. Загальний вигляд ручних осколкових гранат:

а– граната РГД-5; б – граната Ф-1; в – граната РГН; г – граната РГО

* РГН (наступальні); РГО (оборонні).

62

Будова гранати РГД-5

Ручна осколкова граната РГД-5 складається з корпуса з трубкою для запалу, розривного заряда й запалу (рис. 2.38).

Корпус гранати призначений для розміщення розривного заряду, трубки для запалу, а також для утворення осколків під час вибуху гранати. Корпус складається з двох частин ─ верхньої та

63

трубка для запалу. Трубка призначена для приєднання запалу до гранати та для герметизації розривного заряду в корпусі. Для запобігання забрудненню трубки, в неї вкручується пластмасова пробка. Під час підготовки гранати до метання замість пробки в трубку вкручується запал. Нижня частина корпуса складається з зовнішньої оболонки, яка називається піддоном, і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус. Він призначений для розриву гранати на осколки.

Будова гранати Ф-1

Ручна осколкова граната Ф-1 призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Через розліт осколків на значну відстань кидати її можна тільки з укриття, з БТР або танка (САУ).

Граната складається з корпуса, розривного заряда й запалу (рис. 2.39). При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати в нарізний отвір вкручують пластмасову пробку.

Рис. 2.38. Будова ручної осколкової Рис. 2.39. Будова ручної осколкової

64

верхній частині корпуса є нарізні отвори для вкручування запалу. Для зберігання, транспортування й перенесення корпуса в нього вкручується пластмасова пробка.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.

Запал УЗРГМ

Для вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1 призначений уніфікований запал ручної гранати модернізований (УЗРГМ).

Капсуль запалу спалахує в момент метання гранати, а вибух відбувається через 3,2 - 4,2 с після метання.

Запал складається з (рис. 2.40):

-ударного механізму;

-власне запалу.

Рис. 2.40. Запал гранати УЗРГМ: а – загальний вигляд; б – в розрізі;

1 – трубка ударного механізму; 2 – з’єднувальна втулка; 3 – напрямна шайба; 4 – бойова пружина; 5 – ударник; 6 – шайба ударника; 7 – спусковий важіль; 8 – запобіжна чека; 9 – втулка уповільнювача; 10 – уповільнювач; 11 – капсуль-запалювач; 12 – капсуль-детонатор

Ударний механізм призначений для спалахування капсулязапальника запалу.

* Утворюється до 3000 осколків. Убивча дія осколків до 200 м.

65

Ударний механізм складається з:

Шайба ударника надягнута на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.

Спусковий важіль удержує ударник у зведеному положенні (бойова пружина стиснута) (рис. 2.42).

Рис. 2.42. Спусковий важіль:

1 – вилка; 2 – вушко з отворами для запобіжної чеки

Запобіжна чека служить для утримання спускового важеля на трубці ударного механізму. Вона проходить через отвори пружини спускового важеля й стінок трубки ударного механізму; для її утримування є кільце (рис. 2.43).

66

Рис. 2.43. Запобіжна чека з кільцем

Запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається з:

-втулки уповільнювача;

-капсуля-запалювача;

-уповільнювача;

-капсуля-детонатора.

Втулка уповільнювача є основою для з'єднання всіх деталей запалу. Капсуль-запалювач призначений для запалювання уповільнювача. Уповільнювач передає промінь вогню від капсулязапалювача до капсуля-детонатора. Він складається з запресованої порохової суміші. Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати.

Принцип дії

Після висмикування запобіжної чеки й метання гранати спусковий важіль відходить убік під дією бойової пружини, яка

розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається, й осколки розлітаються в різні боки.

Будова ручних осколкових гранат

Ручна граната наступальна (РГН) призначена для ураження живої сили противника під час наступу. Граната РГН (рис. 2.44) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударнодистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків – до 25 м.

67

Ручна граната оборонна(РГО) призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою.

Граната РГО (рис. 2.45) складається з таких частин: корпуса зі стаканом для запалу, розривного заряду, ударно-дистанційного запалу (УДЗ) (рис. 2.46). Корпус складається з двох частин –

верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої півсфер. До верхньої частини корпуса за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпуса також складається із зовнішньої і внутрішньої півсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. Для зберігання гранати в стакан угвинчується пластмасова пробка.

68

Ударно-дистанційний запал

У вихідному положенні ударник з жалом3 і заглушка з капсулем-запалювачем 7 удержується спусковим важелем. Спусковий важіль з'єднаний з корпусом запалу запобіжною чекою. Движок 11 з капсулем-запалювачем 10 зміщений відносно жала 13 і удержується стопорами порохових запобіжників9, його пружина 12 перебуває в стисненому стані. Втулка 16 під впливом пружини 14 підтискає вантаж 17 (рис. 2.46, 2.47).

Рис. 2.46. Загальна будова ударно-дистанційного запалу

Рис. 2.47. Загальний вигляд та будова ударно-дистанційного запалу

69