2. Порядок підготовки дипломної роботи

Виконання дипломної роботи становить тривалий процес, що включає кілька етапів:

Вибір теми дослідження

Студентові варто пам’ятати, що успіх будь-якого дослідження великою мірою залежить від теми, її актуальності, важливості, наукової новизни й практичного спрямування.

Варто обирати тему цікаву, пов’язану з життям, практикою школи, майбутньою професією, тобто таку, що має важливе теоретичне та практичне значення. Від правильного вибору теми залежить успіх усього дослідження. Необхідно враховувати наукову й практичну актуальність теми, наявність необхідних матеріалів для її виконання, відповідність теми здібностям і можливостям автора.

Досить плідною є ситуація, коли студент починає працювати над обраною темою на ІІ-ІІІ курсах, коли вона є подальшим розвитком тематики курсових робіт, виконаних студентом у попередні роки.

Визначення мети та завдань роботи

Під час першої консультації з керівником студент одержує завдання й приступає до роботи над дипломною темою. Враховуючи наведений у завданні перелік основних питань, що підлягають розробці, на основі попереднього знайомства з літературними джерелами та їх аналізу дипломник формулює тему й завдання роботи, складає календарний план її виконання. Це дисциплінує виконавця.

Складання попереднього плану

Обравши тему, студент разом з керівником намічає основні пункти орієнтовного плану. Перший варіант плану не є завершальним, у подальшому він може частково змінюватися, окремі розділи його можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені й доповнені, викладені в нових формулюваннях. Робочий план слід складати якнайдетальніше.

Тільки в процесі роботи над матеріалами дослідження студент зможе остаточно відредагувати план дипломної роботи.

Визначення методів дослідження

Поряд з характеристикою змісту роботи раціонально визначити методи дослідження, за допомогою яких буде розв’язуватися поставлена проблема.

До найважливіших методів дослідження, якими користуються студенти при виконанні дипломних робіт, належать: аналіз наукової літератури, спостереження, експеримент, описовий метод, метод лексико-семантичного аналізу, статистичний метод, історико-порівняльний, структурно-типологічний, метод соціометрії тощо. Найбільш продуктивне комплексне використання цих методів, хоча слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть мати перевагу (Див.с.17-18 та с.48-56).

Складання бібліографії

Дипломна робота виконується на основі глибокого вивчення літератури з обраної проблеми. Для складання бібліографії з теми дипломної роботи студент використовує в бібліотеках систематичні каталоги, бібліографічні довідники, посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках. При доборі періодичної літератури слід звертатися до вказівок статей, опублікованих протягом календарного року, вміщених у кінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Керуючись укладеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. Початковий етап роботи з літературою – загальне знайомство зі змістом книг і статей з теми. Попередньо з метою уявлення й оцінки сучасного стану проблеми слід лише в загальних рисах ознайомитися зі змістом основних літературних джерел. Починають зі знайомства з роботами більш загального характеру, а потім переходять до джерел, у яких висвітлюються часткові проблеми. Деякі джерела студентові практично знайомі. Це ті, що він використовував при підготовці до практичних, лабораторних чи семінарських занять, заліків, модульних атестацій, екзаменів, інші – при проходженні педагогічної практики, треті – в роботі в наукових гуртках, проблемних групах, під час написання рефератів та виконання курсових робіт.

Список наукової літератури, що підлягає опрацюванню, складається в такий спосіб:

• На окремих картках записуються найважливіші праці, рекомендовані керівником під час першої консультації;

• З картотеки та каталогу бібліотеки записуються на картки назви праць відповідної тематики;

• Виписуються на картки назви робіт, на які посилаються автори книг, статей з теми дипломної роботи (Див.с.21).

Виписувати назви наукових розвідок необхідно правильно, повністю, як у каталозі, картотеках та інших бібліографічних джерелах. Кожна назва записується на окремій картці. Ці картки студент складає за алфавітом і робить список використаної літератури.

Опрацювання наукової літератури

Після ознайомлення з науковими джерелами і складання бібліографічної картотеки з теми студент приступає до більш глибокого вивчення їх на основі повторного читання. Якщо в першому читанні наукової літератури студент звертає увагу на наведені в ній рекомендаційні списки літератури та відбирає в першу чергу те, що характеризує найновіші досягнення науки в даній галузі й передовий досвід, то в другому – виділяється головна думка й основні положення книги чи статті, проводиться їх аналіз та осмислення.

Щоб полегшити роботу над науковим дослідженням, необхідно робити певні замітки чи виписки, записи у вигляді плану, а також конспектування тексту, що робиться на окремих аркушах чи картках.

Збір фактичного матеріалу

Опрацьовуючи наукову літературу варто пам’ятати, що виконання роботи вимагає від студента, як правило, самостійного аналізу матеріалу, умінь критично оцінювати навчальний процес.

Знаючи основне спрямування роботи й опрацювавши відповідну літературу, слід ознайомитися з текстом, проаналізувати його, а потім виписати окремі відповідні мовні явища (слова, словосполучення, речення тощо), указуючи сторінки. Якщо текстів два або більше, то скорочено чи певним умовним знаком слід позначити кожний з прикладів (якого розряду слово чи словосполучення). Для більш глибокого аналізу зручніше виписувати слово чи словосполучення в контексті (реченні).

Залежно від теми дипломної роботи збір фактичного матеріалу може бути кабінетний і польовий. Кабінетний пов’язаний з аналізом текстів художніх творів, з роботою зі словниками, довідниками, періодикою, історичною літературою. Зібраний матеріал класифікується за тематичними чи лексико-семантичними групами, можливі також етимологічні дослідження; здійснюється структурний аналіз лексем, термінів, синонімів, неологізмів, тобто дипломник з різних аспектів вивчає та аналізує певний мовний матеріал. Основною метою таких студій є не тільки глибокий і всебічний аналіз лексичних одиниць, а й визначення їх функцій у текстах різних стилів і жанрів української мови.

Польовий збір матеріалу залежно від теми роботи пов’язаний із живим мовленням респондентів, інтерв’юванням, анкетуванням, спостереженням за навчальним процесом, вивченням шкільної документації, планів і розробок уроків, передового педагогічного досвіду вчителів під час педагогічної практики, проведенням спеціального педагогічного експерименту тощо.

Зібраний матеріал аналізується, фіксується на окремих картках із вказівкою питання, яке він ілюструє. Наслідки педагогічних експериментів опрацьовуються статистично і, як правило, узагальнюються в таблицях, схемах, діаграмах.

Робота над темою не повинна носити абстрактний характер. Роздуми дипломника, його узагальнення й висновки повинні будуватися на конкретному аналізі фактичного матеріалу й містити власні аргументи, трактування досліджуваної проблеми.