Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
Методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни «Філософія»
для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання
Полтава 2010
Методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни «Філософія» для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 25 с.
Укладач: В. В. Рябокляч, доцент кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, кандидат філософських наук.
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін Г. Є. Аляєв, професор, доктор філософських наук.
Рецензент: В. М. Мартинюк, доцент кафедри українознавства та гуманітарної підготовки, кандидат філософських наук.
Затверджено науково-методичною радою університету
Протокол № __ від _____________ р.
32.01.17.02
Редактор Я. В. Новічкова
Верстка
Тема 1 Предметне поле філософії, її роль у суспільстві План
Поняття світогляду та його структура.
Передумови виникнення філософії. Філософія і світогляд. Предмет філософії та її функції.
Філософія і наукове знання.
Коло проблем філософії.
Література
Філософія: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.В. Осічнюка – К.: Атіка, 2003. – С. 29–67.
Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 2000. – С. 4–77.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики. 2002. – С. 11–22.
Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. – К.: Либідь, 2002. – С. 3–31.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Академія, 2001 – С. 9–36.
Сморж Л.О. Філософія: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – С. 6–27.
Петрушенко В.Л. Філософія: Підручник. – Львів: Магноліяплюс. – 2006. – С. 16–42.
Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002 – С. 53–126.
Теория философии // Звездкина Э.Ф и др. – М.: Филол. о-во «СЛОВО»; изд-во Эксмо. 2004. – С. 3–26.
Ключові поняття: філософія, світорозуміння, світовідчуття, світогляд, міф, релігія, наука, функції, аксіологія, гносеологія, онтологія, естетика, етика, ідеалізм, деїзм, матеріалізм, антропологія.
Приклад тестового завдання:
Структуру світогляду складають:
міф, релігія, філософія;
світорозуміння, світовідчуття;
горизонтальний та вертикальний поділ;
філософія і наука.
Важливо, щоб при розгляді першого питання студент зрозумів, що філософія є складовою світогляду, його типом, тому розгляд теми розпочинається з визначення світогляду – комплексне уявлення про світ та місце людини в ньому. Світогляд – багатогранне утворення, що і зумовлює різнобічність підходів до вивчення. Слід розглянути комплексність світогляду, його цілепокладання, структурність. У структурі доречно виділити рівні (емоційно-психологічний, побутовий – стосовно філософії це так звана народна мудрість, це світовідчуття; світорозуміння – це раціональний рівень) та історичні типи (міф, релігія, філософія). Виділяючи характерні риси й ознаки історичних типів, потрібно детально проаналізувати специфіку філософського світогляду.
Виникнення філософії залишається проблемою, тому при розгляді другого питання доречно звернутись до поняття «осьовий час», доцільно підкреслити, що до передумов виникнення філософії відносять соціально-економічні, накопичення знань та психологічні чинники, які певною мірою розкривають її виникнення. З певного моменту філософія стає категоріальним ядром світогляду, його самосвідомістю. Предметом філософії (як світогляду) є не сам світ, а стосунки, які складаються між людиною та іншими людьми й природою. Ці стосунки відображаються як найбільш загальні закони, тому філософія – це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та мислення. У розгляді функцій філософії студент має показати зв’язок із функціями предмета його спеціалізації.
У третьому питанні, студент має засвоїти, що філософія і наука мають спільні ознаки (категоріальний апарат, об’єкт та предмет дослідження, закони тощо), тому філософія в певному розумінні є наукою. Специфіка філософського знання (дослідження вічних питань, пошук сенсу життя, ціннісна орієнтація), де математично-наукові виміри не дієздатні, підкреслює її особливість.
Розгляд четвертого питання доцільно не обмежувати перерахуванням сфер філософських проблем (антропологія, етика, естетика, логіка, філософія політики, філософія життя, аксіологія, гносеологія), а дати чітке їх визначення через фіксовані виступи студентів.