Тема 5 Українська філософія План

1. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

2. Києво-Могилянська академія.

3. Філософія Г. Сковороди. Філософія серця.

4. Вітчизняна філософія ХІХ – ХХ ст.

Література

Філософія: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.В. Осічнюка – К.: Атіка, 2003. – С. 120–136.

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 2000. – С. 141–157.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики. 2002. – С. 201–217.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Академія, 2001 – С. 205–257.

Сморж Л.О. Філософія: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – С. 110–140.

Петрушенко В.Л. Філософія: Підручник. – Львів: Магноліяплюс. – 2006. – С. 213–256.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002 – С. 672–770.

Ключові поняття: християнська філософія, кордоцентризм, космізм.

Приклад тестового завдання:

Києво-Могилянська академія була заснована:

1. для поширення просвітництва в Україні та Росії;

2. для підготовки служителів церкви;

3. для протистояння поширенню католицизму;

4. для розвитку філософії в Україні та Росії.

При висвітленні першого питання доречно зупинитись на розгляді диспуту щодо «Велесової книги». Визначаючи філософську думку України як етико-моральну, слід розглянути літературні джерела, які мали християнський характер.

У другому питанні треба підкреслити, що надзвичайно важливим для розвитку філософської думки було створення Києво-Могилянської академії (1632 р.), яка знаменує початок професійної філософської діяльності. У стінах академії творили Ф. Прокопович, С. Яворський, І. Гізель, Й. Кононович-Горбацький, Г. Щербацький. Курси філософії, що читались в академії, складались із діалектики, логіки, фізики, психології та метафізики. Спостерігається переорієнтація з богопізнання на пізнання природи і людини (з’являються елементи деїзму та пантеїзму).

У процесі розгляду третього питання важливо засвоїти, що філософія Г. Сковороди (1722 – 1794) вважається вершиною розвитку вітчизняної філософії цього періоду. Сковорода розробляє ідею існування двох натур (видимої й невидимої); трьох світів (макрокосм, мікрокосм і світ символів). Започатковує «філософію серця», яка проходить через творчість П. Юркевича, М. Гоголя, П. Куліша.

У четвертому питанні розглядається подальший розвиток філософської думки, що відбувається в таких напрямах: пробудження національної свідомості; розповсюдження ідей німецького Просвітництва; поширення марксизму. Для характеристики основних напрямів російської філософії можна звернутись до російських підручників (див., наприклад, Спиркин А.Г. Философия. – М.: Гардарики, 2002. – С. 201 – 217).

Українська філософська думка після 1917 р. розвивалась складно. В Україні після репресій 30 – 40-х лише наприкінці 50-х відбувається активізація філософської творчості. Але 60-ті роки змінюються застоєм, з догматизмом якого борються Л.В. Копнін, С.Б. Кримський та інші. Доречно розглянути розвиток української філософії в діаспорі, представники котрої (Д. Чижевський, Д. Донцов, О. Кульчицький) розробляли такі проблеми, як політична філософія (Д. Донцов), аналіз філософської проблематики в дусі класичної філософії (Д. Чижевський), український персоналізм (О. Кульчицький).