- •Методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни «Філософія»
- •Полтава 2010
- •Тема 1 Предметне поле філософії, її роль у суспільстві План
- •Література
- •Тема 2 Антична філософія План
- •Література
- •Тема 3 Філософія Відродження та Нового часу План
- •Література
- •Тема 4 Німецька філософія (від і. Канта до ф. Ніцше) План
- •Література
- •Тема 5 Українська філософія План
- •Література
- •Тема 6 Російська філософія План
- •Література
- •Тема 7 Буття та матерія як вихідні поняття філософії План
- •Література
- •Тема 8 Свідомість План
- •Література
- •Тема 9 Діалектика як учення про розвиток План
- •Література
- •Тема 10 Пізнання як діяльність План
- •Література
- •Тема 11 Суспільство як система План
- •Література
- •Тема 12 Культура і цивілізація План
- •Література
- •Теми та розділи тем, що виносяться на самостійне й додаткове вивчення
- •Форма контролю
- •Орієнтовний перелік тем рефератів
- •Правила модульно-рейтингового оцінювання знань
Тема 7 Буття та матерія як вихідні поняття філософії План
1. Поняття й основні форми буття. Буття, субстанція, матерія.
2. Філософське поняття матерії.
3. Природничо-наукова картина світу.
4. Рух, простір і час як форми існування та атрибути матерії.
Література
Філософія: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.В. Осічнюка – К.: Атіка, 2003. – С. 29–67.
Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 2000. – С. 420–444.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики. 2002. – С. 223-308.
Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. – К.: Либідь, 2002. – С. 31–147.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Академія, 2001 – С. 258–291.
Сморж Л.О. Філософія: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – С. 28–30.
Петрушенко В.Л. Філософія: Підручник. – Львів: Магноліяплюс. – 2006. – С. 257–276.
Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002 – С. 53–126.
Теория философии // Звездкина Э.Ф и др. – М.: Филол. о-во «СЛОВО»; изд-во Эксмо. 2004. – С. 26–93.
Ключові поняття: буття, матерія, речовина, поле, фізичний вакуум, рух, простір, час.
Приклад тестового завдання:
За визначенням рух – це:
порушення стану спокою;
переміщення в просторі та часі;
будь-яка зміна;
процес, який досліджує механіка.
У першому питанні наголошується, що вчення про буття (онтологія) тісно пов’язане з такими поняттями, як «субстанція», «матерія». Єднає їх те, що вони відображають об’єктивну дійсність: буття як її існування, субстанція як взаємообумовленість усіх речей та явищ, матерія як найбільш широке поняття, протилежне свідомості. Студентам при розгляді цього питання слід ґрунтовно вивчити основні форми буття. Доцільно зупинитись на понятті «віртуальна реальність».
При розгляді другого питання доречно наголосити на відмінності філософського визначення матерії (це категорія, яка відображає об’єктивну реальність у наших відчуттях), детально розглянути специфіку визначення категорії. Слід також з’ясувати критичні зауваження щодо цього визначення.
Природничо-наукова картина світу є науковою категорією, за допомогою котрої розкривається наше уявлення про структуру будови матеріального світу: від фізичного вакууму, в якому відбуваються складні процеси появи віртуальних часток, їх можливе перетворення в елементарні частки, до метагалактичних утворень. Особливу увагу в третьому питанні слід приділити проблемі життя (від гіпотез академіків Зеленського та Опаріна до сучасних концепцій).
У четвертому питанні розглядаються такі атрибути матерії, як рух, простір і час. Рух, як зміна взагалі, невід’ємний від матерії (що рухається), має три основні форми – рух у неживій природі, живій природі та соціальний рух. Студентам необхідно розглянути ці форми, порівняти з класифікацією Ф. Енгельса, що дозволить глибше розуміти сучасні відкриття в цій галузі дослідження. При вивченні інших форм існування матерії слід визначити їх, зупинитись на концепціях простору та часу, розглянути концепцію А. Ейнштейна (спеціальна й загальна теорії відносності), яка розкриває єдність простору і часу. Доречно акцентувати розгляд на проблемі вимірності простору-часу (чому простір тривимірний), підготувати фіксований виступ щодо можливого філософського осмислення експерименту з адронним коллайдером.