Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПм 09.1 / Адміністрування податків Ден. Маг. 2012.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
578.05 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Визначте роль процесу аналізу у проведенні адміністрування податків.

  2. Вкажіть етапи проведення аналізу наповнення бюджету.

  3. Які види аналізу більш притаманні органам державної податкової служби? Поясніть причини.

  4. На основі вивченого матеріалу розробіть аналітичну схему з урахуванням факторного, статистичного, експертного аналізу надходжень податків і зборів.

  5. Який вид аналізу можна виділити як перспективний для впровадження в органах державної податкової служби з точки зору точності?

Тестові завдання

1. Ретроспективний та майбутній аналіз об’єднані за ознакою:

а) часу виконання;

б) об'єкта управління;

в) методики вивчення об'єктів.

2. Податковий аналіз за ступенем охоплення досліджуваних об'єктів складається з:

а) суцільного аналізу;

б) вибіркового аналізу;

в) тимчасового аналізу.

3. За методикою вивчення об’єктів розрізняють:

а) факторний аналіз;

б) маржинальний аналіз;

в) поступовий аналіз.

4. Стохастичний аналіз відповідає ознакам:

а) часу виконання;

б) об'єкта управління;

в) методики вивчення об'єктів.

Література

[24-25; 33-35; 40; 41]

Змістовий модуль 2. Практика адміністрування податків

Тема 5. Планування як складова адміністрування податкових платежів

Мета:

Поширити та закріпити знання студентів з питань планування податкових платежів.

План вивчення теми

1. Етапи державного планування податкових платежів. Державні органи, що приймають участь у державному планування податкових платежів, їх функції щодо планування.

2. Етапи планування податкових платежів на рівні місцевих органів самоврядування. Органи, що приймають участь у плануванні податкових платежів на місцевому рівні, їх функції щодо планування.

3. Етапи планування податкових платежів на підприємстві. Взаємозв’язок податкового планування на мікрорівні з державною податковою політикою.

Методичні рекомендації

При опрацюванні першого питання слід звернути увагу на наступне. Для найбільш точного визначення планових надходжень необхідно робити розрахунки надходжень окремо по кожному їх виду та з урахуванням умов, що впливатимуть на їх обсяги наступного року.

Для визначення максимально наближених до реальності планових обсягів надходжень необхідно:

– визначити фактичні надходження по кожному виду надходжень принаймні за три попередні роки;

– встановити “чисту” базу надходжень, виключивши переплати, погашення заборгованостей за минулі роки, недоїмку на кінець року;

– вивчити динаміку надходжень доходів за кожним видом, визначити сталі тенденції, які, скоріше за все, збережуться наступного року;

– проаналізувати економічні фактори, що впливають на обсяги надходжень і визначити їх тенденції на наступний рік;

– проаналізувати дані щодо податкової спроможності адміністративно-територіальних одиниць, визначити рейтинг власної території відносно надходжень до бюджету та порівняти з територіями, які мають кращі результати за рівних умов, зробити висновки відносно причин недовиконання;

– зібрати необхідну статистичну інформацію щодо фінансово-економічної діяльності підприємств та організацій;

– розподілити джерела надходжень за ступенем регулювання їх загальнодержавним законодавством чи рішеннями місцевої влади;

– вивчити зміни в законодавстві, що впливатимуть на обсяги надходжень до місцевих бюджетів наступного року;

– проаналізувати власні рішення стосовно ставок податків і зборів, податкових пільг, податкової бази і обґрунтувати необхідність внесення змін до них;

– вибрати найбільш ефективну методику розрахунків за видами надходжень.

Фінансове прогнозування – це процес складання органами самоврядування прогнозу доходів і видатків майбутніх років, що базується на економічних припущеннях і специфічних припущеннях по фінансовій політиці. Прогнози є інструментами фінансового управління, що можуть припустити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень.

Правильний підхід до прогнозування залежить від періоду часу, який розглядається.

Для прогнозування доходів бюджету необхідно:

- визначити джерела доходів, з яких будуть складатися прогнози;

- зібрати фактичні дані по кожному джерелу доходів принаймні за 3 останніх роки;

- визначити основу для прогнозу (почистити дані, виключивши не грошові надходження чи відшкодування та переплати);

- прогнозувати дані і характеристики кожного джерела доходів для визначення найбільш придатної методики прогнозування;

- вибрати та застосувати необхідний метод прогнозування;

- визначити, чи прийнятний даний прогноз доходів та відрегулювати його відповідно до змін, що можуть вплинути на доход.

Щодо планування на рівні місцевої влади, яке має бути опрацьовано у другому питанні, дане поняття можна представити, як систему заходів місцевих органів влади зі складання плану мобілізації податкових надходжень на майбутній період у межах своєї адміністративно-територіальної одиниці, враховуючи податковий потенціал території та потреби соціально-економічного розвитку. Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу України місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету. Податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Планування доходів бюджету самоврядування має відбуватися на основі економічного обґрунтування прогнозу надходжень. Розрахункові обсяги доходів, що враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів, не можуть застосовуватись як прогноз доходів відповідного бюджету місцевого самоврядування. Формульний порядок обрахунку доходів місцевих бюджетів є інструментом об’єктивного розподілу міжбюджетних трансфертів з метою вирівнювання бюджетної забезпеченості, але він не враховує особливості формування доходів кожної території на плановий бюджетний період.

Стосовно третього питання слід зазначити наступне. Планування податкових платежів відрізняється від планування інших видів фінансово-господарської діяльності. На вибір методу планування не впливає вид податку, об'єкт оподаткування тощо. Головною є мета, яка ставиться при розробці плану, рівень кваліфікації працівників, які його розробляють, технічне оснащення підприємства.

При розробці плану податкових платежів, коли він в основному вже розрахований, обов'язково потрібно враховувати ризик податкової політики, тобто зменшення дохідної частини бюджету, що дає можливість спланувати витратну частину бюджету по цій мінімальній межі й, таким чином, зменшити ризик нестачі доходів для покриття витрат бюджету. Зазвичай по кожному податковому платежу планується відхилення від планових завдань на 2-3 пункти з урахуванням впливу того чи іншого чинника.

На підприємстві виділяють три рівні планування, кожен з яких має свою мету, завдання та форми реалізації.

Стратегічне (майбутнє, чи прогнозне) податкове планування. Воно здійснюється на період від одного року й більше (як правило, на період не більший ніж три роки). Його мета — визначення податкової стратегії на майбутній період як складової загальної частини фінансової стратегії. Розробка цього плану здійснюється на підставі загальної економічної стратегії підприємства і його мети. Головне завдання стратегічного планування — це підвищення добробуту власників підприємства за рахунок збільшення отриманих доходів та прибутку і зменшення податкових платежів, які є частиною загальних витрат підприємства.

Розробка стратегічного плану податків тісно пов'язана з податковою політикою підприємства та з іншими стратегіями. Так, виробнича стратегія підприємства залежить від податкової, оскільки воно повинно розробляти свою виробничу стратегію оподаткування, виходячи з державної системи оподаткування, ставок оподаткування і розмірів податкових платежів. Розмір сплати більшості податкових платежів визначається обсягами діяльності. Наприклад, виробничу стратегію можна будувати, виходячи з тієї діяльності, яка має податкові пільги. Прямий взаємозв'язок існує між стратегією податкових платежів і стратегією витрат, зовнішньоекономічною діяльністю, стратегією стимулювання тощо.

Завершальним етапом поточного планування податкових платежів є визначення ефективності податкової політики за певний період за допомогою загальних і часткових показників. Для цього використовується та ж методика, що і при визначенні ефективності податкової політики при стратегічному плануванні.

Оперативне планування полягає в розробці короткострокових планових податкових платежів (на період до одного місяця). При оперативному плануванні враховуються всі умови, що й при стратегічному та поточному плануванні. Особлива увага приділяється постійним змінам, які відбуваються в законодавчій базі, — порядку сплати податків, методикам розрахунку податкових платежів, ставок та інших елементів нормативної бази.

Оптимізація податкових платежів передбачає вибір таких податкових систем і платежів, які б задовольняли підприємство з погляду отримання доходів, необхідних для розширення виробництва, знаходження працівників, зацікавлених у результатах своєї праці, та давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.