2. Стійка конкурентна перевага.

У літературі не існує єдиного підходу до класифікації конкурентних переваг. Значна частина дослідників, наслідуючи Майкла Портера, в якості базових виділяють дві конкурентні переваги: більш низькі витрати, які дозволяють встановлювати більш низькі ціни й отримувати більш високі прибутки і диференціацію (унікальність) товару, яка б забезпечувала найвищу споживчу цінність. Причому, І.А. Спірідонов зазначає, що ці конкурентні переваги властиві саме товарам.

Жорстка конкуренція між товаровиробниками вимагає від підприємств приділяти увагу формуванню і підтримуванню конкурентних переваг, що є запорукою конкурентоспроможності фірми на обраному сегменті ринку. Відомо, що на конкурентоспроможність впливає багато чинників, серед яких особливе місце займають конкурентні переваги.

Конкурентні переваги є концентрованим проявом переваги над конкурентами в економічній, технічній, організаційній сферах діяльності підприємства, які можна виміряти економічними показниками (додатковий прибуток, більш висока рентабельність, ринкова частка, обсяг продажу).

Конкурентну перевагу ні в якому разі не можна ототожнювати з потенційними можливостями компанії. На відміну від можливостей - це факт, що фіксується в результаті реальних й очевидних переваг покупців. Можна мати новітні технології, кращі ніж у конкурентів, більш кваліфікований персонал, при цьому мати гірші економічні показники діяльності. У даному випадку перші переваги не можна розглядати як конкурентні переваги, бо вони виступають лише передумовою для формування в майбутньому переваг над конкурентами. Саме тому, в практиці бізнесу конкурентні переваги виступають головною метою і результатом господарської діяльності.

Фундаментом для пошуку конкурентних переваг є аналітична робота з вивчення стану і тенденцій розвитку ринку загалом та активності конкурентів. Система управління повинна бути здатною на практиці реалізувати вироблену стратегію конкуренції, довести її до реальних конкурентних переваг, тобто, обґрунтувати, розробити і впровадити стратегічні задуми в повсякденну практику. Важливо правильно вибрати місце, час і ключові напрями дій, які забезпечать конкурентні переваги. До таких ключових напрямів належать:

• раціоналізація взаємин із постачальниками;

• якість продукції;

• розвиток інфраструктури продажів.

Таблиця 6.2.

Фундамент конкурентної стратегії

Фундамент конкурентної стратегії
Відмітні особливості – не можуть бути скопійовані
Відчутні Патенти Ексклюзивні ліцензії Монопольні позиції	Невідчутні Сильні бренди Сильні лідери Знання і уміння Командна робота Корпоративна культура Бізнес-процеси Сильні партнери	Відтворні Технічні ресурси Фінансові ресурси Маркетингові ресурси Документовані знання Невиняткові ліцензії
Синергічна комбінація відмітних і відтворних здібностей

3. Критерії стійкої конкурентної переваги

Такими авторами, як Г.Л.Азоєв і Р.А.Фатхутдінов, було розроблено класифікацію конкурентних переваг за декількома критеріями. Проведений ними аналіз підходів до класифікації конкурентних переваг дає можливість зробити висновок, що найбільш прийнятною (як з наукової так і з практичної точки зору) є класифікація конкурентних переваг фірми за шістьма критеріями: відношенням до системи (підприємства); сферою прояву; джерелами створення та можливістю імітації; тривалістю дії; місцем формування; видом ефекту, який отримує підприємство від реалізації переваги.

Таблиця 6.3.