3. Чотири підприємницькі стратегії п. Друкера

Пітер Друкер також запропонував чотири підприємницькі стратегії, що ведуть до успіху молодого бізнесу:

1. Бути найшвидшим і найкращим, грати по-великому, націлюючись із самого початку на постійне лідерство.

2. Атакувати з того боку, з якого не чекають нападу, використовуючи або творчу імітацію, або «підприємницьке дзюдо» – японську концепцію, що дозволяє новачкам катапультуватися відразу на лідерську позицію, обігнавши давно існуючі фірми, що твердо стоять на ногах.

3. Знайти і зайняти спеціалізовану екологічну нішу, завоювання практичної монополії в малій області.

4. Зміни економічної характеристики продукту, ринку в галузі йдуть шляхом створення нової цінності, системи цін, адаптації до соціальних та економічних реалій покупця або доставки йому того, що представляє для нього найбільшу цінність.

Культура постійного поліпшення: безперервні зусилля по поліпшенню корпоративного клімату і підвищенню продуктивності основного бізнесу у відповідь на постійні зміни ситуації на ринку.

Довгострокові венчурні стратегії: внутрішньофірмові інвестиції в інновації, розробка нових продуктів і послуг і створення нових напрямів бізнесу; венчурне інвестування в зовнішні джерела нових технологій і нові ринки.

4. Компоненти стратегії стійкого зростання.

1. Вибір засновників і інвесторів. Обмежити команду засновників людьми, які можуть із знанням справи домовитися про те, чого компанія повинна досягти, яку цінність створити, для кого і в які терміни, а також внести істотний практичний внесок до досягнення цієї мети. Залучення, як інвестора, тільки тих, хто може надати не тільки гроші, але і додаткову цінність, наприклад, зв'язки, менеджерські і маркетингові навики, технічну експертизу і т.п.

1. Покупець – це король. Визначення бізнесу виходячи з того, що купуватимуть, хто конкретно буде це купувати і чому?

2. «Стрілянина в ціль зі снайперської гвинтівки, а не з автомата». Концентрація всіх ресурсів, що є в наявності, для досягнення двох або трьох конкретних цілей протягом заданого періоду часу.

3. Невдачі планування – це планування невдач. Необхідність підготовки письмового плану, який визначає, хто і що повинен робити в компанії і працювати на його основі, використовуючи цей бізнес-план як бюджет. Якщо компанія виходить за межі бюджету, значить, створений бізнес-план дуже амбітний.

5. Створення команди переможців і конкурентноздатна оплата праці. Найм на ключові позиції людей, які вже добилися успіху в аналогічних венчурних підприємствах і чия система цінностей відповідає системі цінностей фірми.

6. Нагорода «суперзірок». Виплата винагород за індивідуальні успіхи, що перевищують узгоджені стандарти. Переклад низько продуктивних співробітників на адміністративну роботу або пошук їх заміни.

7. Чи завжди - чим більша фірма, тим краще? Розширення компанії послідовне, рухаючись від первинної прибутковості у бік збалансованого бізнесу. Дрібна, але краще сфокусована фірма може бути набагато більш прибутковою, ніж велика, але роздроблена.

8. Контроль грошових потоків – запорука успіху! Прогнозування і контроль фінансових потоків, створення грошових запасів і зміцнення своєї репутації у кредиторів. Надмірне розростання компанії, нездатність відмітити нові тенденції і нових конкурентів, а також слабка кредитна політика – злі вороги.

9. Об'єктивний погляд на бізнес. Рішучість у всьому, що краще всього для бізнесу.

10. Готовність до постійних змін. Постійна перевірка поточних бізнес-планів на відповідність реаліям динамічних світових ринків.