Питання для самоконтролю

1. Наведіть ряд вимог, яким повинна відповідати ефективна податкова політика.

2. Дайте визначення «справедлива податкова політика» з юридичної та економічної точок зору, поясніть різницю?

3. Поясність, на яких передумовах ґрунтується принцип вигоди.

4. Наведіть переваги принципу платоспроможності.

5. Поясність сутність критеріїв ефективної і справедливої податкової політики.

6. Дайте визначення терміну «податкове навантаження».

7. Наведіть методи оцінки податкового навантаження.

8. Наведіть різні методики обчислення податкового навантаження.

9. Наведіть класифікацію інструментів податкового регулювання.

10. Дайте характеристику податкових пільг, наведіть їх класифікацію.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з таких питань:

• Оптимальне оподаткування доходів. Деформації, які породжують ці податки.

• Оптимальне оподаткування капіталу. Деформації, які породжують ці податки.

• Оптимальне оподаткування товарів. Деформації, які породжують ці податки.

• Ефекти оподаткування для фізичних осіб, юридичних осіб і економіки в цілому.

2. Скласти термінологічний словник ключових понять: ефективна податкова політика, справедлива податкова політика, принцип ефективності, принцип справедливості, податкове навантаження, податкова межа, деформації, ефекти оподаткування, податкове регулювання, інструменти регулювання, податкові пільги.

Рекомендована література

[15, 21, 27, 30]

Тема 6. Організація податкової роботи та адміністрування податків План вивчення теми

1. Основи та організація податкової роботи. Суб’єкти податкової роботи.

2. Державне податкове адміністрування. Податкове адміністрування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку.

3. Ідентифікація й управління податковими ризиками.

4. Напрями модернізації контролюючих органів у сфері адміністрування податків. Формування податкової політики в контексті удосконалення адміністрування податків.

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з організації податкової роботи, адміністрування податків.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання необхідно зазначити, що практична реалізація рішень в адмініструванні податків вимагає наявності адекватного управлінського інструментарію та технологій його застосування. Весь відповідний інструментарій напрацьовувався людством у ході вирішення проблем оптимізації та раціоналізації оподаткування. Маючи набір цілей в оподаткуванні вироблено систему засобів їх досягнення (на основі наявних звичок та напрацьованих правил). У процесі історичного розвитку відбулася певна раціоналізація цих засобів з метою максимальної нейтралізації суб'єктивних складових, від технологічної специфіки застосування згаданих засобів склалися в процедури адміністрування податків та виділилися напрямки управлінської діяльності. Основними з них є:

• облікова робота (облік платників податків та облік надходження податків);

• масово-роз'яснювальна та консультативна робота;

• прогнозно-аналітична робота;

• контрольно-перевірочна діяльність.

Названі напрямки управлінської діяльності відповідно передбачають використання облікових, соціальних, аналітичних та контрольних технологій.

При вивченні другого питання необхідно порівняти визначення поняття «адмініструванні податків», які надаються різними авторами. Адміністрування податків повинне включати в себе стратегію і тактику управ­ління процесом справляння. Тактика управління спрямовується на досягнення основних цілей оподаткування в конкретних соціально-економічних, політичних та правових умовах. В ході поточної діяльності органів державної виконавчої вла­ди, відповідальних за справляння податків, вирішуються питання забезпечення дотримання чинних правил, оптимізації адміністративних витрат, раціональної організації взаємовідносин з платниками тощо. Фіскальні служби, з однієї сторо­ни, повинні максимізувати бюджетні надходження, а з іншої, максимально виклю­чити прямі втручання у сферу господарської діяльності та своїм функціонуван­ням не призвести до погіршення умов ведення бізнесу.

В умовах нестійкої економічної ситуації та невизначеності політичного ста­новища зростає роль вироблення стратегії адміністрування податків. Зміни по­літичного керівництва не повинні серйозно впливати на ефективність та без­перебійність роботи фіскальних служб держави. Апріорі всі політичні сили, що змінювали одна одну при владі у будь-якій країні, не зацікавлені у нерегулярності надходження податків та спричинених цим перебоях фінансування державних витрат. Адже це суттєво впливає на їхній імідж та термін владування... Тому най­першим завданням є створення незмінюваного (залежно від виборчого циклу) адміністративного апарату, який би оперативно та компетентно проводив у жит­тя рішення будь-якої групи політичних лідерів - обранців нації. Крім того, важли­вим стратегічним завданням є обґрунтування напрямків модернізації фіскально-адміністративних технологій відповідно до можливих змін ринкових умов, пове­дінки суб'єктів господарювання - платників податків, переорієнтації бізнесових операцій тощо.

Стратегія адміністрування податків повинна враховувати реальний стан справ з економіці країни та політичній системі держави, а також перспективи розвитку раціонального ринку, процесів глобалізації, виникнення різних ризиків. Будь-які стратегічні і тактичні управлінські рішення та дії спрямовані на конкретну свідому потребу людини чи суспільства. В адмініструванні податків вони орієнтуються на вирішення важливих для суспільства проблем досягнен­ня бажаних результатів оподаткування, подолання невідповідності між бажаним і фактичним станом справ в оподаткуванні.

При вивчені третього питання необхідно з’ясувати економічний зміст моніторингу податкових ризиків, його мету, етапи його проведення.

Далі слід усвідомити особливості моніторингу податкових ризиків в ході доперевірочної роботи, ознайомитися з видами діяльності платника податків, показниками його фінансової звітності, системою оподаткування, даними про результати попередніх перевірок, іншими важливими відомостями. Окремо необхідно проаналізувати процедуру формування переліку ризиків, які повинні використовуватись при проведенні перевірок. При цьому слід визначити джерела інформації для проведення моніторингу податкових ризиків на стадії доперевірочної роботи. Також необхідно розглянути порядок виявлення податкових ризиків при здійсненні невиїзних документальних (камеральних) перевірок і зустрічних звірок, зокрема, основні положення Порядку приймання та комп’ютерної обробки звітних документів платників податків та інші процедури, що стосуються контролю за дотриманням вимог щодо заповнення податкової звітності, правильності обчислення її показників, своєчасності подання податкової звітності та сплати податків, здійснення поглибленого аналізу показників податкової звітності, співставлення показників поточної звітності з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника.

При вивченні четвертого питання слід розглянути напрями модернізації контролюючих органів, на підставі якого законодавчого документу вона відбувається. Ефективне функціонування податкової системи передбачає не стільки тотальний контроль за кожним платником податків, що підкріплюється розгалуженою та жорсткою системою фінансових санкцій, скільки створення умов для добровільної, повної та своєчасної сплати податків фізичними та юридичними особами. На практиці це вимагає не стільки налагодженої системи податкового адміністрування, скільки усвідомлення населенням необхідності їх сплати. Для цього потрібен достатній рівень податкової культури і грамотності населення. Ці два чинники є базовими для формування в суспільстві толерантного ставлення до податків, того самого ставлення, яке дозволяє збирати саме податки, а не штрафи.