Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ОПГ Костюченко.docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.95 Mб
Скачать

6.Обробка ризику.

У рамках контексту управління можна прийняти визначений ризик, як усвідомлене рішення. Альтернативою є обробка ризику, тобто процес його модифікації. Ризик, який залишається після обробки ризику має назву “залишковий ризик” (до залишкового ризику може відноситися не ідентифікований ризик). При цьому можна говорити продопустимість ризику, тобто готовність організації, підприємства або фізичної особи співіснувати з ризиками після їх обробки для того, щоб досягнути певних цілей діяльності (наприклад, збереження безпеки праці та здоров’я працюючих).

Обробка ризикув нашій інтерпретації може включати в себе:

  • уникнення від ризику шляхом призупинення або не продовження діяльності, яка може призвести до виникнення ризиків;

  • прийняття або підвищення ризику з метою пошуку можливостей;

  • усунення джерела ризику;

  • зміна ймовірності ризику р, а значить і ступеня ризику ;

  • зміна наслідків, тобто рівня ризику W;

  • перевід ризику до класу рідкісних (зменшення р) та одночасне підвищення його рівня W (збільшення негативних наслідків ризику);

  • розподіл ризиків між іншою стороною / сторонами, включаючи контракти та фінансування ризиків.

Таким чином, впровадження Міжнародного стандарту “Ризик-менеджмент” передбачає проведення досліджень з мінімізації ризиків на рівні виробничого підприємства в руслі процесу менеджменту ризиків (riskmanagementprocess). Рекомендується проводити дослідження за такою схемою (знакозначає імплікацію):

  • формування внутрішнього контексту (цілі підприємства, його стратегії, потенційні можливості, інформаційні потоки тощо) 

  • формування зовнішнього контексту (зовнішнє середовище, в якому підприємство шукає шляхи досягнення своїх цілей) 

  • ідентифікація ризиків 

  • аналіз ризиків 

  • оцінювання ризиків 

  • обробка ризиків 

  • моніторинг і перегляд структури наявних ризиків

Зазначимо, що головною метою моніторингу є отримання інформації для покращення оцінювання ризику, змін критеріїв ризику та самого ризику, перегляду процедури обробки ризику, забезпечення результативності та ефективності заходів управління ризиками.

_____________________________________________________________________________7.Основні типи моделей ризику.

Розглянемо основні типи моделей ризику.

1. Апріорні (ймовірнісні) моделі ризикубудуються за обставин, що випадкова величинаXє функція елементарної події, яка належить простору(), тобто очевидно маємоX=X(). При цьому множина можливих значень випадкової величиниXскладається з усіх значень, яких набуває функціяX().

Нехай множина Xє незліченна, тоді випадкова величинаX() є неперервною і має функцію розподілу ймовірностейF(𝑥) =P(X<𝑥), а також густину розподілу ймовірностей величиниX(), яка задається функцієюf(𝑥), деf(𝑥) =. Пов’яжемо випадкову величину з часомt, а також розглянемо показниковий розподіл дляt0

f(t) =, (3)

де > 0 – параметр розподілу, який визначається математичним сподіванням М (X), тобто

= 1/М(X). (4)

Зазначимо, що серед усіх законів розподілу неперервних випадкових величин лише показниковому розподілу притаманна властивість відсутності післядії, яка полягає в тому, що минуле не впливає на перебіг подій у майбутньому. Функція розподілу ймовірностей має вигляд:

F(t) == 1 –R(t), (5)

де R(t) =P(T>t) =– показниковий закон надійності, в якому параметрвідіграє роль інтенсивності відмов.Функція надійності R (t)– функція, яка визначає ймовірність безвідмовної роботи системи за час, який має тривалістьt.

Таким чином, імовірність виникнення нещасного випадку є протилежною надійності виробничої системи та визначається за формулою:

P= 1 –, (6)

де розрахунок виконується за проміжок часу t= 1 рік. Як показано в праці, параметрвідіграє роль частоти виникнення нещасних випадків на виробництві за рік, який має в середньому 240 робочих днів. Враховуючи середню чисельність працюючих за три останніх роки (Чср) і статистичну середньорокову кількість нещасних випадків за три останніх роки (Nср), маємо:

=Nср/ (Чср240) . (7)

Імовірність втрати одним працівником на протязі року певної кількості робочих днів у зв’язку з нещасним випадком розраховується за формулою:

Pд= 1 –, (8)

де коефіцієнт непрацездатності дрозраховується знаючи середньорокову кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасним випадком на виробництві (Дср):

д = Дср/ (Чср240) . (9)

Ризик виникнення нещасного випадку на протязі року розраховується за формулою:

R=PPд (10)

Міжнародною організацією праці (МОП) прийнято мінімальне значення виробничого ризику: Lmin= 1Враховуючи це, Г. Лесенко, А. Масюкевич встановили критерії для оцінювання ризику на виробництві (табл. 3), показавши, що підземне видобування кам’яного вугілля має відносно найвищий рівень ризику (Lmax=149) порівняно з іншими технологічними процесами, враховуючи складові значення ймовірностей:P= 0,359654;Pд = 0,004153.

Таблиця 3