Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ОПГ Костюченко.docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.95 Mб
Скачать

Література

1. Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах: ДСанПіН 5.5.6.009-98.– К.: МОЗ України, 1998. – 28 с.

2. ДсанПіН 3.3.6.096.-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів // Офіційний вісник України. -2003.-№ 12.-С.180-192.

3. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять //Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 26.03.1999р. №164.

4. Костюченко М.П. Сучасний стан і перспективи розвитку електроенергетики й електротехнічної промисловості: [навч.-методич. посібник] / М.П. Костюченко. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2005. – 78 с.

5. Костюченко М.П. Концепція “Семи І” як основа диверсифікації та неперервності розвитку модульних технологій підвищення кваліфікації // Зб. матер. міжн. наук.-практ. конф. “Післядипломна освіта педагогічних працівників.” – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006.– Зб. 1.– С. 132– 137.

6. Кудрявцев П.С. Курс истории физики. – М.:Просвещение, 1974. –312с.

7. Мурашко М., Наритник Т. Мобільни телефони і біологічна небезпека //Охорона праці. – 2010. – № 4. – С. 46 – 49.

8. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. – Х.: Форт, 2012. – 365 с.

9. Чертов А.Г. Физические величины (терминология, определения, размерности, единицы): Справочное пособие. – М.:Высшая школа, 1990. –335с.

©Костюченко М.П., 2013 р. E-mail:mkost@i.ua.Відповідно до законів України про інформацію (1992р.) і авторське право (1993 р.), відтворення (репродукування) змісту (тексту) даного конспекту лекцій будь-яким способом без згоди автора забороняється

Лекція № 6. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.

Мета лекції: Висвітлити технічні та організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках.

План лекції

  1. Понятійний апарат електробезпеки.

  2. Фазні та захисні провідники.

  3. Типи систем заземлення в трифазних електроустановках змінного струму напругою до 1 кВ.

  4. Організація безпечної роботи електроустановок.

  5. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку роботи в електроустановках.

  6. Системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки.

  7. Живлення електроустановок напругою до 1 кВ у системі заземлення ІT.

  8. Живлення електроустановок напругою до 1 кВ у системі заземленняTN.

  9. Пристрої автоматичного відключення живлення

Література

1. Понятійний апарат електробезпеки

Розглянемо декілька понять, які складають елементи понятійного апарату електробезпеки.

У ПУЕ сформульовано таке визначення: електроустановкисукупність машин, апаратів, ліній електропередачі та допоміжного обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони встановлені), що призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інший вид енергії .

Відповідно до ПБЕ електроустановка діюча – електроустановка або її ділянка, які знаходяться під напругою або на які напруга може подаватися включенням комутаційних апаратів, а також повітряна лінія електропередачі (ПЛ), розташована в зоні дії наведеної напруги або що має перетин з діючою ПЛ .

Відносно заходів електробезпеки ПУЕ підрозділяє електроустановки на такі чотири типи [3]:

  • електроустановки напругою до 1 кВ в електричних мережах з ізольованою нейтраллю;

  • електроустановки напругою до 1 кВ в електричних мережах з глухозаземленою нейтраллю;

  • електроустановки напругою вище 1 кВ в електричних мережах з глухозаземленою або ефективно заземленою нейтраллю;

  • електроустановки напругою вище 1 кВ в електричних мережах з ізольованою, компенсованою або (і) заземленою через резистор нейтраллю.

До споживачів електроенергія доставляється через електромережу. Споживач використовує електричну енергію для виконання механічної роботи, опалення, освітлення, комунікації тощо. У свою чергу, сукупність компонентів, що використовують електричну енергію для виконання певної функції електротехнічний пристрій.

Електрообладнанняелектротехнічні пристрої, у яких виробляється, трансформується, перетворюється, розподіляється чи споживається електроенергія. До електрообладнання відносяться комутаційні апарати в розподільних пристроях електроустановок, а також усі види захисту електроустановок.

Електрообладнання відносяться до класу електротехнічних виробіввиробів, призначених для виробництва, перетворення, розподілу, передачі та використання електричної енергії або для обмеження можливості її передачі.

Передавання та розподіл електричної енергії напругою до і понад 1 кВ без зміни її параметрів здійснюється лінією електропередачі (ЛЕП), зокрема, кабельною лінією (КЛ) або повітряною лінією електропередачі (ПЛ). Окрім цього, електрична енергія може розподілятися провідними частинами та провідниками.

Провідна частина– будь-яка частина, яка має властивість проводити електричний струм. Переважно розглядаються провідні частини, які є частиною електроустановки (наприклад, корпус електродвигуна).

Проте в ПУЕ обговорюються також провідні частини, які не є частиною електроустановки та здатні виносити електричний потенціал сторонньої локальної землі (наприклад, залізничних рейок, металевих труб, металевих конструкцій оболонок кабелів) – сторонні провідні частини.

Провідник– провідна частина, яка призначена для проведення електричного струму певного значення.

Тяжкість ураження електричним струмом визначається факторами та чинниками електричного і неелектричного характеру, а також факторами виробничого (навколишнього) середовища. Ураження людини електричним струмом має дві основні причини:

1. Прямий дотик (рос. термін “прямое прикосновение”) –електричний контакт людини з струмоведучою частиною, яка знаходиться під напругою, або наближення до неї на небезпечну відстань.Вказаний контакт може бути випадковим або навмисним в результаті чого утворюється єдине неперервне провідне коло з джерелом напруги.

2. Непрямий дотик (рос. термін “косвенное прикосновение”) –електричний контакт людини з відкритою провідною частиною (наприклад, корпусом електродвигуна), яка виявилася під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

Як наслідок, можна говорити про захист людинивід двох процесів [7]:

  1. Захист від прямого дотику– захист, який запобігає ураження електричним струмом при відсутності пошкодження ізоляції провідників, тобто при нормальному режимі роботи електроустановки. При цьому слід застосовувати окремо чи в поєднанні такі заходи захисту: основна ізоляція струмоведучих частин; огорожі та оболонки; бар’єри; розташування зовні зони досяжності; обмеження сили струму дотику в усталеному режимі та електричного заряду.

  2. Захист від непрямого дотику– захист, який запобігає ураження електричним струмом у випадку одиничного пошкодження ізоляції провідників. При цьому слід застосовувати окремо чи в поєднанні такі заходи захисту: захисне заземлення; автоматичне відключення живлення; зрівнювання потенціалів; обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією; захисне електричне відділення; ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки; системи найнижчої (малої) напруги; вирівнювання потенціалів.