3. Соціальна ефективність заходів щодо поліпшення умов й охорони праці

Соціальна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає створення належних умов праці, які відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Упровадження вказаних умов праці спричинить зменшення кількості виробничих травм, професійної захворюваності, зменшення кількості працівників, які виходять на пенсію за інвалідністю.

Соціально-економічна ефективністьзаходів щодо поліпшення умов і охорони праці розраховується з такими цілями:

• визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

• економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

• розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

• оцінювання результатів управління виробництвом на різних рівнях;

• визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку та запровадження праце охоронних заходів.

4.Показники оцінювання соціальної ефективності та ступеня ризику від здійснення господарської діяльності.

Студенти повинні знати методику розрахунків показників оцінювання соціальної ефективності заходів щодо удосконалення умов та охорони праці, яку можна було б практично використати для конкретного підприємства, організації, установи тощо. У вказаній медодиці є ряд показників (критерів), які оцінюють соціальну ефективність та ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

Коефіцієнт тяжкостіK_твизначає середню кількість робочих днів втрати працездатностіN_в.п., які припадають на один нещасний випадок:

K_т=N_в.п./N_н.в., (1)

де N_н.в– загальне число нещасних випадків.

Коефіцієнт непрацездатності K_н визначає загальну кількість втрачених робочих днів, які припадають на 1000 працюючих:

K_н=N_в.р.д./N, (2)

де N_в.р.д. – загальна кількість днів непрацездатності;N– загальна кількість працюючих.

Показник частоти виробничого травматизмуK_ч визначає кількість нещасних випадківN_н.в.на протязі відповідного періоду, який припадає на 1000 працюючих:

K_ч=N_н.в.1000 /N. (3)

Інтегральний показник професійного ризику виробництва K_п.р.визначається як відношення витрат М_втза відповідний періодTна відшкодування втрати потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праці М_фтза цей же період:

K_п.р.= М_вт/ М_фт. (4)

Якщо середня чисельність працюючих за три останніх роки рівна Ч_ср, а статистична середньорокова кількість нещасних випадків за три останніх роки– N_ср, то частота_н виникнення нещасних випадківна виробництві за рік, який має в середньому 240 робочих днів, визначається за формулою:

_н=N_ср/ (Ч_ср240) . (5)

Якщо N_ср1– середньорокова кількість нещасних випадків за три роки без врахування смертельних нещасних випадків;N_ср2– середньорокова кількість смертельних випадків за три останніх роки, то

N_ср=N_ср1+N_ср21000 . (6)

Імовірність того, що за рік може відбутися нещасний випадок, розраховується за формулою:

P_н = 1 – . (7)

Імовірність втрати одним працівником на протязі року певної кількості робочих днів у зв’язку з нещасним випадком розраховується за формулою:

P_д = 1 – , (8)

де коефіцієнт непрацездатності _д розраховується знаючи середньорокову кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасним випадком на виробництві (Д_ср):

_д = Д_ср / (Ч_ср240) . (9)

Ризик виникнення нещасного випадку на протязі року розраховується за формулою:

R = P_н P_д (10)

Якщо – загальна кількість робочих місць,річна середньооблікова чисельність працівників,– кількість робочих місць, які не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів, і відповідно, чисельність працівників, які працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів, тоскорочення кількості робочих місць , які не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці та відповідно скорочення чисельності працівників , які працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам, визначаються за формулами:

; (11)

. (12)

Якщо – загальна кількість машин і механізмів, шт., – загальна кількість виробничих приміщень, шт.,– кількість машин і механізмів, які не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходів, і відповідно, кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходів, тозбільшення кількості машин, механізмів та виробничих приміщень, приведених до вимог норм охорони праці, визначаються за формулами:

; (13)

. (14)

Якщо кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходів, тозменшення коефіцієнта частоти травматизму визначається за формулою:

. (15)

Якщо кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходів, тозменшення коефіцієнта тяжкості травматизму розраховується за формулою:

. (16)

Якщо кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходів, тозменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці визначається за формулою:

. (17)

Якщо кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходів,кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходів, тозменшення коефіцієнта тяжкості захворювання визначається за формулою:

. (18)

Якщо чисельність працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходів, тозменшення кількості випадків виходу на пенсію по інвалідності внаслідок травматизму чи професійного захворювання визначається за формулою:

. (19)

Якщо кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходів, тоскорочення плинності кадрівчерез несприятливі умови праці визначається за формулою:

. (20)

Таким чином, ефективність соціальних результатів проведених заходів з поліпшення умов та охорони праці полягає в:

• збільшенні кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та скороченням кількості працюючих у незадовільних умовах праці;

• зменшенні кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці;

• зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;

• зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Показники соціальної чи соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.

Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного обсягу соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Вказані показники використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.