Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ОПГ Костюченко.docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.95 Mб
Скачать

2.Вимоги до обладнання приміщень відповідно до ергономіки.

Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам технічної естетики за ГОСТ 12.4.026-76 «Кольори сигнальні та знаки безпеки» [5;25;42]. Конструкція виробничого обладнання повинна забезпечувати такі фізичні навантаження на працівника, за яких енерговитрати організму за протягом робочої зміни не перевищували б 1046,7 кДж/год (250 ккал/год). Виробниче обладнання з груповими робочими місцями типу конвеєрних ліній повинно забезпечувати можливість зміни темпу виконання трудових дій у відповідністю з динамікою працездатності людини на протягом зміни та особливості трудових дій в межах +/–20% від заданого темпу, якщо, виходячи з технологічних вимог, темп не повинен бути постійним.

Конструкція органів керування повинна враховувати: потрібну точність і швидкість руху при здійсненні керування, а також частоту використання органу керування; припустимі динамічні та статичні навантаження на рухомий апарат людини; антропометричні характеристики рухомого апарату людини; необхідність швидкого розпізнавання органів керування, формування та закріплення навиків керування. При конструюванні органів керування та їх розміщення в моторному полі робочого місця повинні бути враховані фізіологічні особливості рухового апарату людини.

Рекомендуємо студентам опрацювати питання, пов’язані з фізіологічними особливостями рухового апарату людини, зусилля, необхідні для здійснення управлінських дій, вимоги до засобів відображення інформації у виробничому середовищі [35;38]. Зауважимо, що виробниче середовище   сукупнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, соцiальних та iнших чинникiв, що дiють на людину пiд час виконування нею трудових обов'язкiв.Виробниче приміщення –замкнений простiр у будiвлях i спорудах, призначений для трудової дiяльностi людей [17].

Зазначимо, що обсяг і періодичність контролю виконання ергономічних вимог на стадіях виготовлення, експлуатації та ремонту виробничого обладнання повинні встановлюватися нормативно-технічною документацією по стандартизації на виробниче обладнання конкретного виду (типу, групи). Контроль виконання ергономічних вимог повинен проводитися розрахунковими, інструментальними й експертними методами. Контроль значень зусиль, які докладаються до органів керування, повинні забезпечувати точність вимірів не менше .

Проектування ергатичних систем, які відповідають вимогам безпечності, повинно узгоджуватися зі міжнародними стандартами серії ISO 9000, які прийняті в Україні як державні. Рекомендуємо студентам опрацювати основні положення стандарту [33], а також наведені там базові терміни.

3.Умови праці на підприємствах галузі

Праця – це сукупність фізіологічних та психічних процесів усвідомленого впливу людини на предмет праці із використанням необхідних засобів технології й організації з метою надання йому якостей, що задовольняють ті чи інші потреби. У процесі праці людина сприймає і переробляє інформацію, зокрема про наявність шкідливих і небезпечних чинників на робочому місці, приймає та реалізує рішення на основі засвоєних знань, умінь, навичок, наявного досвіду дискурсивної та креативної діяльності, аналізує відповідність умов, знарядь та предметів праці існуючим правилам і нормам безпеки, прогнозує можливі ситуації, мобілізує свої резервні можливості, концентрує вольові зусилля на досягненні поставленої мети за обставин підтримання безпеки.

У стандарті [17] подані такі визначення понять: тяжкiсть працi – характеристика трудової дiяльностi людини, яка визначає ступiнь залученостi до роботи м'язiв та вiдображає фiзiологiчнi витрати внаслiдок фiзичного навантаження ( ДСТУ 3038); умови праці – сукупнiсть чинникiв виробничого середовища i трудового процесу, якi впливають на здоров'я i працездатнiсть людини пiд час виконування нею трудових обов'язкiв.

На умови праці безпосередньо впливають: засоби праці (знаряддя та предмети праці), соціально-економічні цілі використання техніки, трудові та виробничі процеси, виробничі технології, зміст праці, виробничі відношення, положення працівника на виробництві, характер праці, організація виробництва, трудове законодавство, режим праці та відпочинку, медичне та побутове обслуговування, рівень освіченості працівників тощо. Безпечнi умови праці [17] – стан умов працi, за якого вплив на працiвника небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв усунуто, або вплив шкiдливих виробничих чинникiв не перевищує гранично допустимих значень.

Як відомо студентам, класифікація здійснюється за певними критеріями (основами класифікації). Відповідно до цього, умови праці складаються із множини елементів, ознаки яких дозволяють класифікувати їх на групи:

  • Санітарно-гігієнічні (мікроклімат, температура середовища, освітлення робочого місця, стан повітряного середовища тощо).

  • Психофізіологічні (фізичне навантаження, нервово-психологічне навантаження, інтелектуальне навантаження, робочі рухи та робоча поза, монотонність праці, інтенсивність праці тощо).

  • Естетичні (гармонічне предметне середовище, дизайн, культура виробництва, функціональна музика, вплив кольору, спецодяг тощо).

  • Соціально-психологічні (психологічний клімат, дисципліна праці, ергономічні чинники, поліпшення умов праці тощо).

  • Технічні (знаряддя праці, енергоозброєність праці, особливості предметів праці, ергонометричні вимоги тощо).

  • Організаційно-правові (форми поділу та кооперації праці,правові норми та акти, нормування та оплата праці, режим праці та відпочинку, пільги та компенсації, можливості кваліфікаційного та посадового зростання тощо).

Загальновизнано, що умови праці поділяються на 4-и класи [5;43;53]:

  1. клас оптимальні умови праці, при яких виключається вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності людини.

  2. клас допустимі умови праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих чинників не перевищує установлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються на протязі регламентованого відпочинку та домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливих впливів у найближчий і віддаленій період часу на стан здоров’я працюючих.

  3. класшкідливі умови праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив шкідливих чинників виробничого середовища в числових значеннях, які перевищують гігієнічні нормативи, що може викликати функціональні зміни організму, стійке знищення працездатності та порушення здоров’я працюючих. При цьому розрізняють чотири ступені шкідливих умов праці. Перша ступінь характеризуються умовами праці, які викликають функціональні зміни, які при ранньому виявленні та після припинення впливу мають зворотній характер. Друга ступінь характеризуються умовами праці, які викликають зростання показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та, в окремих випадках, виникнення ознак або легких форм професійних захворювань. Третя ступінь характеризується підвищеною небезпекою розвитку професійних захворювань з тимчасовою втратою працездатності. Четверта ступінь характеризуються умовами праці, які призводять з часом до стійких професійних захворювань зі стійкою втратою працездатності (інвалідності).

  4. класнебезпечні (екстремальні) умови праці, які характеризуються впливом на працюючих небезпечних виробничих чинників і підвищеною ймовірністю травматизму, в результаті чого можлива інвалідність чи смерть працівника.