- •Міністерство освіти і науки україни
- •План лекції
- •1. Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •Стандарт sa 8000 « Соціальна відповідальність».
- •3. Міжнародний стандартIso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •5. Законодавство Євросоюзу з охорони праці.
- •6. Міжнародна організація праці.
- •7. Європейський Союз
- •8.Міжнародна агенція з атомної енергії (магате).
- •9.Всесвітня організація охорони здоров’я (вооз)
- •10. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •11.Основні конвенції моп в галузі охорони праці.
- •12.Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Література
- •Лекція № 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •План лекції
- •1.Соціальний діалог в Україні
- •2 .Безпека праці в Україні
- •3.Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці
- •Література
- •Лекція № 3. Система управління охороною праці на підприємствах галузі.
- •План лекції
- •1.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.Нормативна база соуп
- •3.Організаційна структура соуп.
- •4.Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •5.Планування робіт
- •6. Організація виконання планових заходів і робіт із забезпечення безпеки праці і функціонування суоп.
- •7.Контроль за станом охорони праці і функціонуванням суоп
- •Облік і аналіз.
- •Координація робіт із забезпечення безпеки праці
- •Література
- •Лекція № 4. Ергономічні та санітарно-гігієнічні вимоги до умов та безпеки праці на підприємствах галузі.
- •План лекції
- •1.Сутність ергатичних систем.
- •2.Вимоги до обладнання приміщень відповідно до ергономіки.
- •3.Умови праці на підприємствах галузі
- •4.Чиники, які впливають на працівників.
- •5.Категорії робіт за ступенем тяжкості та важкості.
- •6.Характерні ознаки та наслідки розумової праці.
- •Характерні ознаки та негативні наслідки розумової праці
- •7.Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва, функціонування та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •Лекція № 5. Шкідливість електромагнітних полів. Санітарні правила і норми при роботі з персональним комп’ютером і мобільним телефоном.
- •Вступ. Базові фізичні поняття
- •Шкала електромагнітних хвиль
- •Шкідлива дія та захист від електричних полів промислового діапазону
- •Шкідлива дія та захист від магнітних полів промислового діапазону.
- •Гранично допустимі рівні неіонізуючого випромінювання радіочастотного діапазону
- •Шкідлива дія та захист від неіонізуючого випромінювання радіочастотного діапазону
- •Шкідливість мобільних телефонів
- •7. Санітарні правила і норми при роботі з персональним комп’ютером
- •Література
- •Лекція № 6. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •План лекції
- •1. Понятійний апарат електробезпеки
- •2.Фазні та захисні провідники.
- •3.Типи систем заземлення в трифазних електроустановках змінного струму напругою до 1 кВ
- •4.Організація безпечної роботи електроустановок.
- •5. Організаційними заходи, що забезпечують безпеку роботи в електроустановках
- •6.Системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки.
- •7.Живлення електроустановок напругою до 1 кВ у системі заземлення іt
- •8.Живлення електроустановок напругою до 1 кВ у системі заземлення tn
- •Нормовані значення опорів заземлювального пристрою та повторних заземлювачів електроустановок напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю
- •9.Пристрої автоматичного відключення живлення
- •Найбільший допустимий час захисного автоматичного відключення живлення в групових колах з робочим струмом до 32 а
- •Література
- •Лекція № 7. Оцінювання ризиків та управління ризиками на підприємствах галузі.
- •План лекції
- •1.Актуальність дослідження в області виробничого ризику.
- •2. Понятійний апарат ризик-орієнтованого підходу.
- •3.Якісні ознаки поняття «ризик».
- •4.Кількісні ознаки поняття «ризик».
- •Критерії визначення ймовірності несприятливої події
- •5.Процес оцінювання ризику.
- •Величини рівнів l ризиків r, спричинених фізичними факторами
- •6.Обробка ризику.
- •Критерії для оцінювання ризику
- •8.Аксіома про потенційну небезпеку та принцип мінімізації ризику
- •Лекція № 8. Соціальна ефективність заходів з удосконалення умов та охорони праці.
- •План лекції
- •1.Працездатність людини та чинники, які впливають на її динаміку.
- •2.Соціальне значення охорони праці.
- •3. Соціальна ефективність заходів щодо поліпшення умов й охорони праці
- •4.Показники оцінювання соціальної ефективності та ступеня ризику від здійснення господарської діяльності.
- •Література
- •Лекція № 9. Методика оцінювання соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення умов і охорони праці.
- •План лекції
- •1. Економічні аспекти охорони праці.
- •2.Методика соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці.
- •3.Методика визначення матеріальних збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків, професійних і загальних захворювань.
- •4. Групи витрат на поліпшення умов та охорону праці
- •Загальні висновки
- •17,87 Др. Арк.
10. Співдружність Незалежних Держав (снд)
Співдружність Незалежних Держав (СНД) утворилася в 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. До неї увійшло 12 з 15 колишніх радянських республік: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Ка-захстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна. В 1992 р. було підписано Статут СНД, який визначив цілі й принципи діяльності Співдружності. В 2008 р. Грузія вийшла із Співдружності.
СНД не є державою і не має наднаціональних повноважень. Всі органи СНД мають виключно консультативні та координаційні функції. Членство в СНД є добровільним, і, згідно зі ст.10 Угоди про Співдружність Незалежних Держав, кожен з учасників має право призупинити чи припинити своє членство, повідомивши про це її учасників за рік.
Головною метою СНД задекларовано співробітництво в політичній, економічній, гуманітарній, екологічній та культурній областях для всебічного й збалансованого економічного й соціального розвитку держав-членів. Таке співробітництво має перетворитися в мйбутньому на Економічний союз.
Принципи СНД: держави-члени суверенні й рівні, держави-члени є самостійними й рівноправними суб’єктами міжнародного права.
Передбачалося, що СНД стане потужним економічним об’єднанням на кшталт Європейського співтовариства. Для цього, здавалося, були об’єктивні підстави. Промисловий потенціал держав СНД становить 10% від світового, запаси основних видів природних ресурсів – 25, експортний потенціал – 4,5%, простір СНД має досить розвинуту транспортну інфраструктуру
У вересні 1993 року глави держав СНД підписали Договір про створення Економічного союзу, що базується на концепції трансформації економічної взаємодії в рамках СНД з урахуванням тих реалій, що склалися; на розумінні необхідності: формування загального економічного простору, заснованого на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сили, капіталів, розробки погодженої грошово-кредитної, податкової, цінової, митної, зовнішньоекономічної політики, зближення методів регулювання господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку прямих виробничих зв’язків.
Наприкінці 1990-х років держави - учасниці СНД здійснили ряд заходів з удосконалення діяльності Співдружності. У жовтні 1997 року за результатами проведення засідання Ради глав держав і Спеціального міждержавного форуму підписано Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди про зону вільної торгівлі. Затверджено розмежування повноважень між Радою глав держав і Радою глав урядів, прийнято нове Положення про Раду міністрів закордонних справ, створено Економічну раду СНД. Рада повноважних представників діє при статутних та інших органах СНД. При Економічній раді СНД утворено Комісію з економічних питань, яка складається з повноважних представників держав Співдружності. У жовтні 1999 року Радою глав урядів затверджено Механізм реалізації рішень Ради глав держав і Ради глав урядів.
4 червня 1999 року в Мінську підписано Договір про співробітництво держав - учасниць СНД по боротьбі з тероризмом (учасники - Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизька Республіка, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан). 21 червня 2000 року, в рамках проведення саміту країн СНД, у Москві, Рада глав держав СНД затвердила Програму боротьби з міжнародним тероризмом та іншими проявами екстремізму на період до 2003 року. В контексті реалізації цієї Програми, 1 грудня 2000 року держави – учасниці СНД, під час проведення саміту в Мінську, дійшли згоди щодо створення Антитерористичного центру (АТЦ). Україна підписала рішення про створення АТЦ держав-учасниць СНД із застереженням, що воно не повинно суперечити національному законодавству й інтересам держави.
18 серпня 2000 року відбувся неформальний саміт СНД у Ялті, на якому глави держав СНД прийняли заяву щодо підготовки й проведення саміту та Асамблеї Тисячоліття ООН, щодо впливу процесів глобалізації та інтеграції на країни Співдружності.
1 червня 2001 року Рада глав держав СНД прийняла Рішення про координацію зовнішньополітичної діяльності держав – учасниць СНД і доручила Раді міністрів закордонних справ СНД вжити заходів з метою підвищення ефективності координації цієї діяльності, передусім у рамках ООН і ОБСЄ. Азербайджан, Грузія та Україна не координують свою зовнішньополітичну діяльність з іншими державами у форматі СНД.
30 листопада 2001 року в Москві відбувся ювілейний саміт СНД. У прийнятій Радою глав держав Заяві у зв’язку з 10-річчям утворення СНД подана оцінка історичного шляху Співдружності, підтверджена прихильність держав – учасниць Співдружності її динамічному розвитку, визначені важливі напрями співробітництва.
Співдружність Незалежних Держав діє на підставі Статуту, прийнятого Радою глав держав – учасниць СНД 22 січня 1993 року, виходячи із завдань, визначених в Програмі дій по розвитку СНД на період до 2005 року.
Взаємодія країн у рамках СНД здійснюється через його координуючі інститути: Раду глав держав – учасниць Співдружності, Раду голів урядів, Міжпарламентську Асамблею, Виконавчий комітет СНД, який є правонаступником Виконавчого Секретаріату СНД і Міждержавного економічного комітету Економічного союзу та інші структури. Всього в рамках СНД функціонує біля 70 галузевих структур, які координують взаємодію в форматі зацікавлених держав у сферах економіки, військового співробітництва, охорони кордонів і боротьби з організованою злочинністю, транспорту, екології, культури, туризму тощо.