Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ОПГ Костюченко.docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.95 Mб
Скачать

6.Системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки.

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

  • система технічних засобів і заходів;

  • система електрозахисних засобів (див. курс «Основи охорони праці»);

  • система організаційно-технічних заходів і засобів (див. курс «Основи охорони праці»).

Коротко розглянемо систему технічних засобів і заходів електробезпеки

Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:

  • технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

  • технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановоквключають:

  • ізоляцію струмовідних частин;

  • недоступність струмовідних частин;

  • блоківки безпеки;

  • засоби орієнтації в електроустановках;

  • виконання електроустановок (мереж), ізольованих від землі;

  • захисне розділення електричних мереж;

  • компенсацію ємнісної складової струму замикання на землю;

  • малі напруги;

  • захисне замикання;

  • вирівнювання потенціалів;

  • ізолюючі площадки.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при аварійному режимі роботи електроустановоквключають:

  • система заземлення ІТ і система заземлення ТТ (стара назва «захисне заземлення»);

  • система заземлення TN (стара назва «занулення»);

  • захисне відключення;

  • подвійна ізоляція;

  • захисне ізолювання робочого місця;

  • ізольовання мереж від землі;

  • захисне розділення електричних мереж;

  • компенсацію ємнісної складової струму замикання на землю;

  • малі напруги;

  • вирівнювання потенціалів;

  • ізолюючі площадки.

7.Живлення електроустановок напругою до 1 кВ у системі заземлення іt

Живлення електроустановок напругою до 1 кВ з використанням системи заземлення ІT– це традиційна мережа з ізольованою нейтраллю (рис. 2, г). У вказаній мережі здійснюєтьсязахисне заземлення– виконання електричного з’єднання між певною точкою системи, установки або обладнання і локальною землею з метою забезпечення електробезпеки. Система заземлення ІT рекомендується виконувати при підвищених вимогах до безпеки та безперебійного живлення електроприймачів.

В електроустановках з використанням системи заземлення ІTзахист від непрямого дотикання (рос. термін “косвенного прикосновения”) при першому замиканні на землю належить здійснювати захисним заземленням в поєднанні з неперервним контролем ізоляції мережі з дією на сигнал або в випадку необхідності – на відключення. Перше замикання на землю слід усувати в найкоротший час (рис. 4).

У випадку подвійного замикання на землю відкриті провідні частини захист від непрямого дотикання слід здійснювати шляхом застосування автоматичного відключення живлення.

Захисна дія заземлення ґрунтується на зниженні напруги дотику Uдпри переході напруги на неструмоведучі частини та досягається зменшенням потенціалу корпусу відносно землі за рахунок малого опору виносного заземленняRз, як це показує формула 18. Для забезпечення безпеки необхідно виконувати заземлення з малим опором.

Відповідно ПУЕ, опір заземлювального пристрою, що використовується для захисного заземлення відкритих провідних частин в електроустановках з ізольованою нейтраллю, повинно відповідати умові:

RзUд.д./ І , (1)

де І – загальний струм замикання на землю, Uд.д.– допустима напруга дотику, значення якої в приміщеннях без підвищеної небезпеки приймається рівною 50 В змінного струму, а в приміщенні з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх установках – 25 В або 12 В при наявності вимог відповідних розділів ПУЕ та інших нормативних документів.

Виконання умови (1) може не перевірятися, якщо опір заземлювального пристрою не перевищує:

  • Ом, якщо потужність джерела живлення (генератора або силового трансформатора) вище 100 кВ А;

  • 10 Ом, якщо потужність джерела живлення або паралельно працюючих джерел живлення не більше 100 кВ А.

На кожний заземлювальний пристрій, який знаходиться в експлуатації, повинен бути паспорт, який включає схему заземлення, технічні дані, а також дані про результати періодичної перевірки стану заземлення, можливі зміни, внесені в результаті ремонтів тощо. Технічна перевірка стану заземлювального пристрою полягає в огляді видимої частини на відсутність обривів, надійності з’єднань природних і штучних заземлювачів, а також вимірювання опору заземлювального пристрою.

Для вимірювання опору струму розтікання заземлювачів застосовують схему амперметра – вольтметра, а також схему зі спеціальними вимірювачами заземлень. До вимірювачів заземлень відносяться прилади МС-08, М 1103, М 416, ЭКЗ-01, ЭКО-200, АНЧ-3, ИС-10, КТИ-10, MRU-100 (MRU-101) та ін.

Найчастіше використовують омметр М416. Ці прилади занесені в державний реєстр засобів вимірювання України. Студентам рекомендується ознайомитися з методами вимірювання опору заземлювачів за літературою [9; 10;11].