Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ОПГ Костюченко.docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.95 Mб
Скачать

3.Якісні ознаки поняття «ризик».

Розглянемо якісні ознаки поняття “виробничий ризик”, яке за законом оберненого відношення формальної логіки має менший обсяг, ніж поняття “ризик”, проте має відносно більший зміст.

Якісні ознаки поняття “виробничий ризик”визначають такі поняття:

1. Ситуація– певний стан si, із певної кінцевої множиниSчисла n станів системи (si S, ) та середовища її функціонування, що характеризується апріорі встановленими інтервалами значень показників системи та функціональних характеристик середовища.

Ситуації поділяються на штатні та позаштатні, сприятливі та несприятливі. Позаштатні ситуації поділяються на критичні, надзвичайні, аварійні та катастрофічні. У системному аналізі аналізуються режими роботи (функціонування) складних систем на основі ситуаційного підходу, який ґрунтується на тому, що поведінка відкритої системи залежить від тієї ситуації, в якій система реально функціонує.

2. Подія– виникнення чи зміна певних збігів обставин. Події можуть бути прості або складні, з наслідками (наприклад, нещасні випадки) або без наслідків (наприклад, інциденти, промахи, загроза події, небезпечний стан). У вугільній галузі до основних подій з наслідками є пожежі, газодинамічні явища, обвалення породи, обрушення конструкції кріплення крівлі, падіння предметів або/і матеріалів, вибух повітряно-метанової суміші чи пилу, падіння працівника, наїзд на працівника транспортних засобів, ураження електричним струмом, дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються тощо.

3. Режим функціонування системи – це послідовність станів s1,s2,...,snфункціонування складної системи (виробничої, ергатичної, технічної, соціальної), у якій кожний стан характеризується показниками системи, управління (керування) і зовнішнього середовища.

Штатний режим функціонування системи може змінитися на позаштатний режим, в якому показники системи та показники зовнішнього середовища лежать поза інтервалами штатного режиму. Подальша зміна вказаних показників призводить до критичної ситуації– потенційної загрози аварії або катастрофи.

Якщо зміни показників досить суттєві, то майже неминуче спричиняється надзвичайна ситуація, яка пов’язана з аварією або катастрофою. Очевидно, величина виробничого ризику підвищується при послідовному переході системи від штатної ситуації до надзвичайної, наприклад, при зупинці вентилятора місцевого провітрювання у шахті.

4. Джерело ризику – елемент системи, який або сам або в поєднанні з іншими елементами, має властиву йому здатність спричиняти виникнення ризику.

Виробнича система може мати властивості, які є результатом уразливості до джерела ризику, а це може призвести до негативних наслідків. Наприклад, виробка, загазована метаном є уразлива до вибуху за певних умов.

5. Фактори ризику – небажані явища та процеси, вплив яких на працівника може призвести до погіршання самопочуття, зниження працездатності, захворювання, травми, раптового погіршання здоров’я і навіть смерті. Наприклад, газодинамічне явище, затоплення або загазування виробок.

Погіршання здоров’я– розпізнавальний несприятливий фізичний чи психічний стан, спричинений і/або посилений трудовою діяльністю і/або ситуацією, пов’язаною з роботою.

Захворюванняпрофесійне– це порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними і/або морфологічними змінами внаслідок професійної діяльності людини.

Виробнича травма– пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.

Фактори виробничого ризику поділяються на шкідливі та небезпечні, в залежності від їх виду й інтенсивності дії (впливу). До небезпечних та шкідливих виробничих факторів (НШВФ) відносяться фізичні, хімічні, біологічні, а також за деяких обставин – важкість та напруженість праці, психофізіологічні та соціальні чинники. Всі вони присутні у вугільній промисловості.

Зазначимо, що деякі нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) оперують терміном «чинник». На наш погляд, цей термін доречний у випадках, пов’язаних з діяльністю людини (працівника). Наприклад, «психологічний чинник», «соціальний чинник», «управлінський чинник» тощо.

6. Небезпека – джерело, ситуація або дія, які здатні завдати шкоду людині у вигляді травми або погіршання здоров’я або їх поєднування. Процес визнання того, що небезпека існує, включаючи визначення її характеристик – цеідентифікація небезпеки.

Таким чином, у відповідності з вимогами OHSAS 18001:2007, визначення терміна «небезпека» не охоплює заподіювання збитку власності або виробничому середовищу, тобто такий “збиток” прямо не пов’язаний з системою менеджменту гігієни і безпеки праці. Тому вказане суперечить вище наведеному визначенню техногенного ризику.

7. Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. Відповідно міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007, термін “нещасний випадок” включений в термін “інцидент”.

Інцидент – подія, пов’язана з роботою, в результаті якої виникає травма або погіршання здоров’я (безвідносно до тяжкості) або настає смерть, або ж може відбутися будь-що з перерахованого.

Як наслідок, нещасний випадок– це інцидент, який призводить до травми, погіршанню здоров’я або смерті.

Небезпечна ситуація або промах– це інцидент, в результаті якого не виникає травма, погіршання здоров’я або смерть.

Аварійна ситуація– це особливий вид інциденту, який має певні ознаки, які визначені класифікаційними ознаками надзвичайних ситуацій. Відносно вугільних шахт, як гірничих підприємств підвищеної небезпеки, маємо такі ознакиможливих аварійних ситуацій:

  • підвищення в повітрі підземної гірничої виробки шкідливих речовин понад ГДК (кратність від 10 разів), що призвело до зупинки виробництва понад 24 годин;

  • викид небезпечної хімічної речовини, що має відповідний клас небезпеки відповідно ГОСТ 12.1.007.76;

  • пожежа (вибух) на шахті (у підземній гірничій виробці), що розповсюдилася у межах однієї виробки;

  • припинення енергопостачання з аварійних причин шахти.

8. Прийнятний ризик– соціально, економічно та технічно обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимий рівень.Прийнятність ризику – прийняття потенційної вигоди від прибутку або тягаря збитків, які виникають з причини певного ризику.

У міжнародному стандарті OHSAS 18001:2007 термін “допустимий ризик” замінений терміном “прийнятний ризик”. Вказаний стандарт пропонує таке визначення:Прийнятний ризик ризик, зменшений до рівня, який організація може допустити, враховуючи свої законодавчі обов’язки і власну політику в галузі гігієни і безпеки праці .

Останнє визначення включає три поняття:

  1. Організація – це компанія, корпорація, фірма, підприємство, орган влади або установа (заклад), її/його частина або їх об’єднання, акціонерна чи ні, громадська або приватна, яка має власні функції й адміністрацію;

  2. Політика в галузі гігієни і безпеки праці – загальні наміри та напрями діяльності організації, які пов’язані з результативністю гігієни і безпеки праці та офіційно сформульовані вищим керівництвом;

  3. Результативність гігієни і безпеки праці – вимірювальні результати управління організацією та ризиками гігієни і безпеки праці, яка включає вимірювання ефективності заходів управління організацією.

Так в приватній вертикально-інтегрованій енергетичній компанії ДТЕК в останні роки щорічно витрати на заходи з охорони праці склали більше 500 млн. гр. Як наслідок, частота виробничого травматизму по відношенню до галузі зменшилася майже в чотири рази.

Концепція прийнятного ризику лежить в основі сучасної методології забезпечення виробничої безпеки. Сенс вказаної концепції полягає у визнанні того очевидного факту, що будь-яка діяльність принципово не може бути цілком безпечною, або, іншими словами, досягти абсолютної безпеки принципі принципово неможливо.

Ризик має інтервальні характеристики. Зокрема, зона припустимого ризику, яка є компромісом між рівнем безпеки та можливостями його досягнення. Існує поняття “ресурс допустимого ризику певної ситуації” (позаштатної, критичної, надзвичайної, аварійної, катастрофічної).

Таким чином, маємо такі зони ризикускладної виробничої системи (в порядку ранжування):

  • зона мінімального ризику;

  • зона припустимого ризику;

  • зона критичного ризику;

  • зона аварійного (катастрофічного) ризику.

9. Уразливість потенційно небезпечного об’єкта – рівень можливих втрат об’єкта або його окремих елементів, зумовлених впливом на нього уражаючих факторів певної інтенсивності.

Уразливість об’єкта є проявом його властивостей (інженерно-технічних, організаційних, соціально-психологічних) і здатності протистояти відповідному впливу. Уразливість виробничого об’єкта підвищується при переході об’єкта від зони припустимого ризику до зони критичного ризику, а тим більше – до зони аварійного (катастрофічного) ризику.

10. Наслідок – результат події, яка впливає на результат діяльності. У даному контексті розуміється негативна подія (аварія, катастрофа, захворювання тощо), якій іманентно (внутрішньо притаманно) джерело ризику.

Одна подія може викликати ряд наслідків, кожна з яких може бути визначеною або невизначеною, якісною чи кількісною, незалежною чи залежною одна від одної, а також може мати негативний чи позитивний вплив на цілі діяльності. Наприклад, загазованість виробки метаном може призвести до вибуху при наявності вибухової концентрації (фактор 1) та ініціатора вибуху у вигляді несправності іскрозахисного обладнання (фактор 2). Проте вибух не відбудеться при відсутності одного з вищевказаних факторів.

11. Значущість наслідків – ступінь і серйозність заподіяних наслідків, зокрема заподіюваної здоров’ю людини шкоди, яка викликається подією, що спричиняє цю шкоду. На серйозність наслідків впливають такі фактори:

  • характер спричиненої шкоди (незначний / значний);

  • широта наслідків (скільки осіб постраждало);

  • повторюваність шкідливої дії / немає повторюваності;

  • тривалість шкідливої дії (коротка / довга).

Всі ці фактори стосуються, як правило, окремих подій. Наприклад, вибухи пилу трапляються не дуже часто, але забирають багато життів. Натомість висока запиленість, яка постійно має місце на вугільних підприємствах, призводить до професійних захворювань (пневмоконіозів та пилових бронхітів).

12. Ризик-менеджмент – система управління ризиками, яка включає стратегію та тактику управління, що направлені на мінімізацію ризиків в організації. Ризик-менеджмент включає систему управління, систему ідентифікації та оцінювання (вимірювання), а також систему супроводження (моніторингу та контролю).

Ідентифікація небезпек, оцінювання ризиків і визначення заходів управління є компонентами плануванняв ризик-менеджменті.

Упровадження процедур ефективного управління сприяє постійному покращенню системи менеджменту гігієни і безпеки праці, враховуючи як попереджувальні дії, які спрямовані на усунення причинпотенційної невідповідності(невиконання вимог діючих законодавчих актів, стандартів, технологій або іншої небажаної потенційної ситуації), так ікоригувальні дії, які спрямовані на усунення причини виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації.

Таким чином, якісні ознаки поняття “виробничий ризик” являють собою систему понять, які відображають тип, стан і сутність структури ризик-менеджменту на виробництві.

Висновки. Абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Тому нині актуальним є розробка адекватного понятійного апарату концепції виробничого ризику, створення якої дозволить керувати ризиками і завдяки цьому зменшити вплив негативних факторів при роботі в шкідливих і небезпечних умовах, які притаманні вугільній промисловості.

________________________________________________________________________________