2. Функція засобу обігу

Функція грошей як засобу обігу пов'язана з попередньою функцією порівняння вартості. Це обумовлено тим, що мінова вартість товару одержує загальне визнання тільки в результаті обміну товару на гроші. Ідеальна міра вартості перетворюється в господарському обороті в реальний засіб обігу.

Засіб обігу – це функція грошей, в якій вони виконують роль посередника в обміні товарів

Особливості функції грошей як засобу обігу полягають у наступному (рис. 1.10):

Цю функцію виконують реальні(які обов’язково є в наявності) гроші. Рух товарів та грошей проходить назустріч один одному та передача товарів покупцю та його сплата відбуваються одночасно

Гроші в цій функції виступають як миттєвий посередник при обміні товарів: виконав цю свою функцію, гроші переходять від одного суб’єкта до іншого

Для виконання цієї функції гроші повинні користуватися загальним визнанням суб’єктів ринку. Гроші успішно виконують цю функцію, доки їх купівельна вартість залишається відносно стабільною

Гроші в функції засобу обігу є реальним втіленням мінової вартості – гроші реалізують ціну товарів

Гроші в цій функції обслуговують товарообмін. Товари, реалізував свою вартість, залишають сферу обігу та переходять в сферу споживання. Гроші, які переходять від одного суб’єкту до іншого, постійно знаходяться в сфері обігу

Рис. 1.10 Особливості функції грошей як засобу обігу

Зазначені особливості визначають характер зв'язку обігу грошей і товарів: у обігу завжди знаходиться відповідна маса грошей, що протистоїть товарній масі, що підлягає реалізації.

Демонетизація золота незначно змінила дію функції грошей як засобу обігу. Зокрема, щоб сучасні гроші виконували цю функцію, вони повинні:

- користуватися загальним визнанням як гроші;

- бути санкціонованими державою на виконання цієї функції, оскільки тільки держава може зобов'язати інших суб'єктів економіки приймати визначені знаки як гроші.

3. Функція грошей як засіб платежу

Функція грошей як засіб платежу пов'язана із кредитними операціями, з'явилася вона на вищій стадії розвитку товарного виробництва і кредитних відносин.

Засіб платежу – це функція грошей, яка проявляється при обслуговуванні різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відношень

Функція грошей як засіб платежу виникає там, де мають місце кредитні відносини між учасниками грошового обігу. У цій функції гроші використовуються:

• при платежах по безготівкових розрахунках підприємств, установ, організацій за товари і послуги;

• при продажі товарів у кредит;

• при погашенні заборгованості по зарплаті;

• при грошових взаєминах з фінансовими органами;

• при розрахунках, пов'язаних зі страховими, адміністративно-судовими зобов'язаннями і т.д.

У ролі засобу платежу гроші можуть бути використані за умови їх функціонування як міри порівняння вартості і засобу обігу.

Переважна частина грошового обігу, у якій гроші виступають як засіб платежу, виступає у формі безготівкових грошових розрахунків між юридичними особами, а також у визначеній частині в розрахунках фізичних осіб. Функцію засобу платежу виконують і готівка, головним чином у взаєминах, у яких беруть участь фізичні особи.

Однак існує різний характер відносин між учасниками грошового обігу, а відповідно, і розходження між функціями грошей як засобу платежу і засобу обігу (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.