4.4 Грошова реформа в Україні
Необхідність проведення грошової реформи на території України обумовлювалася двома головними причинами:
проголошенням України самостійною і незалежною державою. Економічна незалежність України могла бути реальною лише при утворенні власної стабільної національної валюти;
Україна, як і всі суб’єкти колишнього СРСР, знаходилась в глибокій грошовій кризі, що виражалося в значному знеціненні карбованця, розпаді грошового обігу, падіння ролі грошей і натуралізації господарчих зв’язків.
Ці процеси підсилювали падіння суспільного виробництва, знижували життєвий рівень населення, гальмували перехід до ринкової економіки і формування ринкової інфраструктури.
Про свої наміри ввести в обіг гривню Україна проголосила ще влітку 1990 р., розробивши і видавши такі нормативні документи: “Декларацію про державний суверенітет України”, Закон “Про економічну самостійність України”, “Концепцію переходу до ринкової економіки”. У них були розроблені основи введення в обіг національної грошової одиниці.
Однак грошова реформа була проведена лише в 1996 році.
Це пояснюється наступними причинами:
По-перше,
недостатня компетентність органів
влади у проведені подібних економічних
заходів
По-друге,
наявність і поглиблення фінансово-економічної
кризи і структурної диспропорції
виробництва
По-третє,
розмиті межі рублевої зони, яка
продовжувала функціонувати і після
розпаду СРСР у всіх пострадянських
республіках, в тому числі і в Україні
10 січня 1992 р. була введена квазігрошова одиниця багаторазового використання – український купоно-карбованець. Позитивне значення цього заходу полягало в тім, що Україна змогла уникнути небезпечного для суверенітету держави поглиблення платіжної кризи. Одночасно, ця міра не сприяла виходу України з рублевої зони, тому що весь безготівковий оборот продовжував обслуговуватися російським карбованцем.
Ситуація продовжувала залишатися незмінною досить тривалий період часу – до листопаду 1992 р. 12 листопада 1992 р. Президент підписав Указ “Про реформу грошової системи України”, відповідно до якого купоно-карбованець був введений і в безготівкову сферу грошових відносин.
Російський карбованець перестав функціонувати в грошовому обігу України.
Посилення стабілізаційних процесів в
першій половині 1996 р. в економіці України
дозволило почати процес здійснення
грошової реформи.
Загальні риси грошової реформи ( 1996 р.)в Україні:
Необхідність обумовлена:
- проголошенням економічної незалежності України;
- глибокою економічною кризою, при котрій не функціонували інструменти управління грошовим обігом, знижувалась роль грошей.
Передумовами проведення грошової реформи явились:
- досягнення відносної грошової стабілізації;
- недоторкане дотримання границь встановленого дефіциту державного бюджету;
- створення валютного ринку і забезпечення достатнього запасу валютних резервів;
- залучення зовнішньої фінансової і технічної допомоги для створення стабілізаційного фонду.
Мета проведення грошової реформи:
- заміна тимчасової грошової одиниці – українського карбованця – на повноцінну національну валюту – гривню;
- зміни масштабу цін;
- оздоровлення і упорядкування грошового обігу, подолання катастрофічних, соціально – економічних наслідків знецінення грошей.
Реалізація грошової реформи відбувалася активно в неконфіскованій цивілізованій формі, що забезпечувало недоторканність грошових заощаджень населення.
Грошова реформа в Україні була
проведена в відповідності з Наказом
Президента «Про грошову реформу в
Україні» від 25.08.1996 р., на основі котрого
в грошовий обіг була введена повноцінна
національна валюта – гривня
Відповідно до Указу Президента України перехід на нову валюту відбувався поступово:
- протягом двох тижнів з 2 по 16 вересня – дійсними були два платіжні засоби – купоно-карбованець і гривня.
- із другого вересня 1996 р. НБУ припинив емісію українських карбованців і випустив в обіг банкноти вартістю 1,2,5,10,20,50 і 100 (а з 2002 р. – 200) гривень і білонні монети номінальною вартістю 1,2,5,10,25,50 (а з 2002 – 1 і 5 грн.) копійок. Обмін відбувався в співвідношенні 100 тис. карбованців за 1 гривню.
Грошова реформа привела до значного зменшення рівня інфляції – у 1997 році він був одним з найменших за весь період з 1992 по 1996 роки (10%) і цього року швидкість обороту грошей зменшилася до 8,52 обороту за рік. Таке співвідношення показників можна пояснити тим, що протягом 1997 року ще діяли позитивні тенденції закладені в 1995 – 1996 роках. Реформа вплинула і на рівень доларизації економіки, якщо в 1994 році він складав 32,5%, то в 1997 році знизився до 13,33%.
Результати проведення грошової реформи дають підстави стверджувати, що з технічної сторони усе було детально продумане, реформа проводилася без ажіотажу, відповідно до встановленого порядку й у визначений термін.