Функції Національного банку України

Центральний банк України

Емісійний центр

Орган валютного регулювання і контролю

Нагляд за діяльністю банків

Банк банків

а)забезпечує стабільність грошової одиниці;

б)розробляє основні направлення грошово-кредитної політики;

в)представляє інтереси України в відносинах з центральними банками інших держав;

г)встановлює порядок видачі банківської ліцензії;

д)проводе реєстрацію банків, їх філій і представництв

а)приймає рішення про емісію валюти України;

б)має виключне право введення в обіг гривні і розмінної монети, організовує їх обіг і вилучення;

в) має свою Банкнотну фабрику, яка являється окремим підрозділом НБУ

а)визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті;

б)організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками;

в)встановлює нормативи валютних позицій для банків;

г)створює золотовалютний резерв;

д)разом з Кабінетом Міністрів України складає платіжний баланс України;

е)визначає курси іноземних валют

а)визначає обов’язкові економічні нормативи;

б) визначає період розрахунків нормативів згідно зі ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлює для всіх банків обов’язкові нормативи, критерії показників діяльності банку: капіталу, ліквідності, кредитних і валютних ризиків

а)виступає кредитором останньої інстанції для банків;

б)визначає правила проведення банківських операцій;

в)організовує методичне забезпечення системи банківської статистики;

г)визначає систему, порядок і форми платежів між банками

Рис. 7.3. Основні функції Національного банку України

Для виконання зазначених функцій НБУ використовує наступні інструменти і методи:

• установлення правил, що регламентують діяльність банків другого рівня;

• здійснення нагляду за діяльністю кредитних організацій;

• встановлення і здійснення контролю за дотриманням обов'язкових економічних нормативів банками;

• установлення резервних вимог;

• рефінансування кредитних організацій;

• проведення дисконтної політики;

• проведення операцій на відкритому ринку;

• здійснення валютних інтервенцій.

Для підтримки надійності банківської системи України НБУ активно використовує всі перераховані вище інструменти. Метою резервних вимог НБУ є: регулювання рівня грошової маси та часткове страхування залучених банком ресурсів.

Для кредиторів банку – суб'єктів господарської діяльності і населення таке страхування залучених ресурсів є додатковою гарантією надійності вкладень. Однак обов'язкове резервування і депонування коштів на кореспондентському рахунку банку приводить до істотного зниження прибутковості по внесках (тому що по обов'язковим резервам відсотки не нараховуються, банки знижують ставку відсотка по залученим ресурсам).

Під рефінансуванням банків розуміється кредитування банків нбу

Надання кредитних ресурсів НБУ комерційним банкам здійснюється у виді прямих і ломбардних кредитів, переобліку векселів і проведення кредитних аукціонів і тендерів. Рефінансування проводиться у випадках, коли банки випробують труднощі і не можуть у короткий час залучити необхідну кількість кредитних ресурсів з інших джерел, тобто НБУ виступає у ролі кредитора останньої інстанції.

Особливе значення для підтримки ліквідності банківської системи й окремих банків має проведення операцій на відкритому ринку за допомогою купівлі-продажу державних цінних паперів.

Для регулювання обсягу угод на валютному ринку НБУ впливає на обсяг грошової маси за допомогою окремих валютних інтервенцій. У 2005 році НБУ відмовився від активного впливу на грошовий ринок і банківську систему за допомогою цього інструмента.

У цілому ж проведена державою і НБУ тверда валютна політика протягом останнього року привела до значного скорочення частки спекулятивних валютних операцій у загальному обсязі проведених банками операцій.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. Універсальні - виконують весь комплекс дозволених їм операцій,

спеціалізовані - в залежності від видів виконуючих операцій можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунково-кліринговими

Банк здобуває статус спеціалізованого банку:

а) якщо більш 50 відсотків його активівє активами одного типу:

- для інвестиційного банку – емісія і розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок коштів приватних інвесторів або довгострокове кредитування;

• для іпотечного банку – активи розміщені під заставу землі або нерухомого майна;

• для розрахунково-клірингового банку – активи, розміщені на клірингових рахунках.

б) якщо ж більш 50 відсотків пасивівбанку є внесками фізичних осіб, то він здобуває статус спеціалізованого ощадного банку.

У процесі своєї діяльності банки виконують певні функції. Їхня сутність виявляється при виконанні банками тих операцій, що визначені в ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Основними з них є:

- прийом депозитів (внесків) від юридичних і фізичних осіб;

- відкриття поточних рахунків своїм клієнтам;

- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик у наступні активні операції: кредитні, лізингові, факторингові, валютні, операції з цінними паперами і з банківськими металами і т.д.

Пасивні операції банку збільшують залишки грошових коштів на пасивних рахунках балансу банку – це залишки на поточних рахунках клієнтів, строкові депозити, міжбанківські борги, власні цінні папери банку, прибуток і фонди банку.

Активні операції банкузбільшують залишки грошових коштів на активних рахунках балансу банку – це залишки в касі банку, на його кореспондентському рахунку, міжбанківські борги, банківські кредити, придбання банком цінних паперів.

Будучи самостійними суб'єктами економіки (і грошового ринку), банки виконують визначені економічні функції, у яких конкретизується їхня сутність і призначення. Основними з них є:

• трансформаційна;

• емісійна.

Перша функція банків – трансформаційна. Вона полягає в зміні (трансформації) таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість і просторовий напрямок.

У зв'язку з цим можна виділити такі напрямки цієї функції:

• трансформація ризиків;

• трансформація строків;

• просторова трансформація.

Трансформація ризиківзаключається в тому, що банки, діяльність яких пов’язана з високими ризиками, розробляють різноманітні методи управління ними: диференціація активних операцій, створення резервів, диференціація процентних ставок в залежності від степені ризику кредиту, страхування депозитів.

Трансформація строків означає, що банки, залучая

значні об’єми короткострокових кошти і постійно поповнюючи їх, створюють умови для трансформації в довгострокові кредити. Це вигідно не лише банкам, але і їх клієнтам: позичальники отримують можливість фінансувати свої довгострокові проекти, а кредитори банків – отримують великий дохід по своїм вкладам.

Просторова трансформація означає, що банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів і направляти їх на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об’єкту. Таким чином, розширюється географія грошового ринку, він перетворюється в міжнародний і світовий, що забезпечує балансування потреб і пропозицій на грошовому ринку в будь-якому місці світового ринку.

Другою функцією банків є емісійна. Вона полягає в тім, що при дворівневій банківській системі банки створюють додаткові платіжні кошти і направляють їх в обіг, збільшуючи пропозицію грошей, або вилучають їх з обігу, зменшуючи пропозицію грошей. Цю функцію виконує як НБУ, емітуючи готівку, так і інші банки, що емітують депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.