Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Microbiol_Lect_text.doc
Скачиваний:
208
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.67 Mб
Скачать

2. Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології

Мікробіологія минула тривалий шлях розвитку, що обчислюється багатьма тисячоліттями. Вже в V–VI тисячолітті до н.е. людина користувалася плодами діяльності мікроорганізмів, не знаючи про їхнє існування. Виноробство, хлібопечення, сироваріння, вироблення шкір – не що інше, як процеси, що минають за участю мікроорганізмів. Тоді ж, в давнину, учені і мислителі передбачали, що багато хвороб викликаються якимись сторонніми невидимими причинами, що мають живу природу.

Отже, мікробіологія зародилася задовго до нашої ери. У своєму розвитку вона минула кілька етапів, не стільки зв'язаних хронологічно, скільки обумовлених основними досягненнями і відкриттями.

Історію розвитку мікробіології можна розділити на п'ять етапів: евристичний, морфологічний, фізіологічний, імунологічний, відкриття антибіотиків і молекулярно-генетичний. Розглянемо їх детальніше.

1. Період емпіричних знань (до винаходу мікроскопів і їх застосування для вивчення мікроміру).

Дж. Фракасторо (1546 р.) передбачив живу природу агентів інфекційних захворювань – contagium vivum.

2. Морфологічний період зайняв близько двохсот років.

Антоні ван Левенгук в 1675 р. вперше описав простих, в 1683 р. – основні форми бактерій. Недосконалість приладів (максимальне збільшення мікроскопів ×300) і методів вивчення мікроміру не сприяла швидкому накопиченню наукових знань про мікроорганізмів.

3. Фізіологічний період (з 1875 р.) – епоха Л. Пастера і Р. Коха.

Луї Пастер впровадив вивчення мікробіологічних основ процесів бродіння і гниття, розвиток промислової мікробіології, з'ясування ролі мікроорганізмів в колообігу речовин у природі, відкриття анаеробних мікроорганізмів, розробку принципів асептики, методів стерилізації, ослабіння (атенуації) вірулентності і отримання вакцин (вакцинних штамів).

Роберт Кох – запропонував метод виділення чистих культур на твердому живильному середовищі, способи забарвлення бактерій аніліновими барвниками, відкриття збудників сибірської виразки, холери (коми Коха), туберкульозу (палички Коха), вдосконалення техніки мікроскопії, експериментальне обґрунтування критеріїв Хенлє, відомі як постулати (тріада) Хенлє – Коха.

4. Імунологічний період.

І.І. Мечников – «поет мікробіології», за образним визначенням Еміля Ру. Він створив нову епоху в мікробіології – вчення про несприйнятливість (імунітет), розробивши теорію фагоцитозу і обґрунтувавши клітинну теорію імунітету.

Одночасно накопичувалися дані про вироблення в організмі антитіл проти бактерій і їхніх токсинів, що дозволили П. Ерліху, розробити гуморальну теорію імунітету. У подальшій багатолітній і плідній дискусії між прихильниками фагоцитарної та гуморальної теорій було розкрито багато механізмів імунітету, і народилася наука імунологія.

Надалі було встановлено, що спадковий і набутий імунітет залежать від узгодженої діяльності п'яти основних систем: макрофагів, комплементу, Т- і В- лімфоцитів, інтерферонів, головної системи гістосумісності, – що забезпечують різні форми імунної відповіді. І.І. Мечникову і П. Ерліху в 1908 р. була присуджена Нобелівська премія.

12 Лютого 1892 р. на засіданні Російської академії наук Д.І. Івановський повідомив, що збудником мозаїчної хвороби тютюну є вірус, що фільтрується. Цю дату можна вважати днем народження вірусології, а Д.І. Івановського – її основоположником. Згодом виявилось, що віруси викликають захворювання не лише рослин, але і людини, тварин і навіть бактерій. Проте тільки після встановлення природи гена і генетичного коду віруси були віднесені до живої природи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]