Лекція 3. Принципи класифікації мікроорганізмів

Питання лекції:

1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів.

2. Основи класифікації бактерій.

1. Основні поняття щодо класифікації мікроорганізмів

Основною номенклатурною та таксономічною одиницею є вид. Визначення виду мікроорганізмів (ідентифікацію) проводять за морфологічними, тинкторіальними, фізіологічними, антигенними та молекулярно-біологічними та іншими ознаками.

Морфологічні ознаки характеризують форму, рухливість, спороутворення, наявність капсули.

Тинкторіальні ознаки – це відношення до барвників.

Фізіологічні ознаки – це культуральні та біохімічні властивості мікроорганізмів.

Культуральні ознаки – це характер росту мікроорганізмів на живильному середовищі. Мікроби, що виросли на живильному середовищі, називають культурою. Мікроби одного виду – це чиста культура.

Біохімічні ознаки – здатність мікроорганізмів виділяти ферменти.

Антигенні ознаки – антигенна структура мікроорганізмів, яку визначають за допомогою серологічних реакцій.

Молекулярно-генетичні ознаки – індивідуальність ДНК. Порівнюють ДНК досліджуваного мікроорганізму з еталонною для даного виду ДНК. Якщо подібність становить 90 % і більше, то мікроби належать до одного виду.

При створенні класифікації мікроорганізмів враховувалася безліч їх властивостей, зупинимося на лаві з них. Спершу введемо основні поняття.

Колонія – видима оком, ізольована структуру, що утворюється в результаті розмноження і накопичення мікроорганізмів на живильному середовищі. Культурою ж називають всю сукупність мікроорганізмів що виросли на щільній або рідкому живильному середовищі.

Клон – потомство однієї мікробної клітини.

IIIтам (або чиста бактерійна культура) – культура мікробів, виділена з конкретного джерела (організму людини, тварини, зовнішнього середовища). Штам можна вважати найнижчою таксономічною одиницею мікроорганізмів. Як правило, штами позначають протокольними номерами, або за джерелом виділення, або за місцевістю, де він був виділений (наприклад, вірус грипу Сингапур).

Морфовар – мікроорганізми, що відрізняються морфологічними ознаками, біовар – фізіологічними, сіровар – антигенними, хемовар – хімічними, фаговар – відношенням до фага.

Мікроорганізми володіють і лавою інших властивостей, окрім вище перелічених, проте ці властивості не грають настільки важливої ролі у визначенні виду мікроорганізму, а тому не використовуються в діагностиці.

Проте на деяких з них все ж зупинимося:

1. Рухливість. Мікроби можуть бути рухливі за рахунок джгутиків, тоді їх називають такими що плавають, або за рахунок скорочення клітки, тоді їх називають такими, що повзають, а також лава мікробів є нерухомою.

2. Спороутворення. Ті мікроорганізми, які утворюють спори, відрізняються за формою спор і їх розташуванням.

3. За фізіологічними властивостями всі мікроорганізми ділять на аеробів і анаеробів.

4. Всі мікроорганізми володіють різною чутливістю до органів людини.

5. Відрізняються мікроорганізми і хімічним складом мембран.

Всі ці властивості враховуються при виділенні збудника і постановці діагнозу, проте вони є другорядними в порівнянні з морфологічними, тинкторіальными, культуральними, біохімічними, антигенними і молекулярно-генетичними властивостями, – оскільки у меншій мірі визначають відзнаку між видами і є менш специфічними.

На цьому ж принципі ґрунтується застосування молекулярних зондів, за допомогою яких у досліджуваному матеріалі визначають ДНК і встановлюють діагноз захворювання. Якщо бактерії мають деякі відмінності від видових ознак, то такі мікроорганізми розглядають як підвид.

Мікроорганізми, що відрізняються незначними спадковими властивостями, називаються варіантами.