
- •Міністерство аграрної політики україни
- •Тематичний план
- •Загальні положення
- •Вступ Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Альдоза сн2он ─ (снон)n ─ со ─ сн2он Кетоза
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.3. Ліпіди, жиророзчинні пігменти Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Ліпіди, жиророзчинні пігменти»
- •1.4. Білки і нуклеїнові кислоти
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Білки і нуклеїнові кислоти»
- •1.5. Рослинні речовини вторинного походження Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему: «Ферменти – біологічні каталізатори»
- •Тема 2.2. Вітаміни. Інформація.
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Обмін вуглеводів. Інформація
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Бактеріохлоролфіл
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •С2н12о6 2сн3 – сн(он) – соон
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Основи біохімії хлібопекарського виробництва
- •Тема 3.1: хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна.
- •1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
- •Тема 3.2: біохімічні процеси при замісі тіста
- •Контрольні питання.
- •Тема 3.3: Біохімічні процеси при бродінні пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.4: біохімічні процеси при бродінні житніх і житньо-пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.5: біохімічні процеси при впіканні хліба
- •3. Процеси, що обумовлюють колір скоринки хліба та впливають на смак і аромат виробів
- •Тема3.6: Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба
- •1 Ферментні препарати
- •Тема 3.7 Біохімія черствіння хліба.
- •Контрольні запитання:
- •Тест на тему: «Основи біохімії хлібопекарського виробництва»
- •Тема 4: біохімія макаронного виробництва
- •2. Макаронні властивості борошна
- •4. Біохімічні процеси, що відбуваються під час замішування тіста.
- •Контрольні запитання :
- •Тема 5: біохімія кондитерського виробництва
- •1. Хімічний склад сировини кондитерського виробництва.
- •2. Біохімічні процеси в технології шоколадних виробів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6: біохімія харчоконцентратного виробництва
- •Тема 6.1: особливості біохімії виробництва харчових концентратів План
- •Тема 6.2: Харчова цінність продуктів харчування
- •1. Енергетична цінність хлібних виробів
- •2. Білкова цінність хлібних виробів
- •3. Вуглеводи хлібних виробів як джерело енергії та харчових волокон
- •4. Жири хлібних виробів
- •5. Органічні кислоти хлібних виробів
- •6. Вітамінна цінність хлібних виробів
- •7. Мінеральна цінність хлібних виробів
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
Альдоза сн2он ─ (снон)n ─ со ─ сн2он Кетоза
Полісахариди – це високомолекулярні сполуки, побудовані з великої кількості залишків моносахаридів і їх похідних. Якщо молекула побудована із залишків одного типу моносахариду, то сполуку відносять до гомо-полісахаридів (крохмаль, глікоген, клітковина, інулін); якщо до складу молекули входять залишки моносахаридів двох чи кількох типів, то вуглевод відносять до гетеро полісахаридів (геміцелюлози, камеді та ін.)
Полісахариди – це основний енергетичний матеріал організму. Вони виконують структурну, запасну функцію.
Крохмаль – продукт фотосинтезу, головна поживна речовина рослин. Найбільше крохмалю міститься в зернах рису, пшениці, бульбах картоплі.
Молекула крохмалю побудована із залишків D-глюкози. Природний крохмаль складається з двох різних фракцій: амілози та амілопектину. В амілозі залишки глюкози зв’язані між собою α-(1→4) – глікозидними зв’язками (як у молекулі мальтози), в амілопектині залишки глюкози сполучені α-(1,4)- та α-(1,6)-глікозидними зв’язками, тобто ланцюги амілопектину розгалужені.
Крохмаль – білий порошок, нерозчинний у холодній воді, в гарячій утворює колоїдний розчин (крохмальний клейстер), який при додаванні йоду набуває синього забарвлення.
При нагріванні крохмалю з мінеральними кислотами або під час дії ферментів амілаз відбувається гідроліз з утворенням полісахаридів – декстринів (амілодекстрини, еритродекстрини, ахродекстрини, мальтодекстрини), дисахариду мальтози і моносахариди глюкози за схемою:
+ H2 O +H2 O +H2 O +H2 O +Н2О
(С6Н10О5)x → (С6Н10О5)n → (С6Н10О5)m → (С6Н10О5)p → С12Н22О11 → →С6Н12О6
Реакція використовується у харчовій промисловості для отримання мальтозної, глюкозної патоки, глюкози, а також в хлібопекарському виробництві.
В організм людини та тварин крохмаль потрапляє з їжею. За участю ферментів крохмаль розкладається до глюкози, яка використовується як енергетичний матеріал і частково перетворюється на глікоген печінки та м’язів.
Глікоген – резервна поживна речовина в організмі людини та тварин, відкладається переважно в печінці та м’язах. Молекула глікогену складається із залишків глюкози, що з’єднуються за допомогою α-(1,4), α-(1,6) й іноді – α-(1,3)-глікозидними зв’язками. Глікоген з йодом дає червоно-фіолетове або червоно-коричневе забарвлення.
Целюлоза або клітковина (C6H10O5) - головний компонент клітинних стінок рослин, зумовлює їх міцність і еластичність. Целюлоза синтезуються в рослинах. Молекула складається із залишків β- глюкози, з’єднаних β-1,4-глікозидним зв’язком. При гідролізі целюлози утворюється редукуючий дисахарид целобіоза, при повному гідролізі утворюється β- глюкоза.
В організмі жуйних тварин целюлоза розщеплюється під дією ферменту целюлози, який продукується бактеріями в одному з відділів шлунку.
Організмом людини целюлоза не засвоюється, а виконує роль необхідних харчових волокон.
Інулін – полісахариди, який складається переважно із залишків β-фруктози, в незначній кількості виявляється α-глюкоза.
Інулін як резервний матеріал є в багатьох рослинах – бульбах земляної груші (топінамбуру), жоржинах, коріннях цикорію.
У молекулі інуліну залишки гексоз з’єднані між собою за глікозидо-глікозидним типом, тому не мають редукуючи властивостей.
Під дією кислот або ферментів інулін гідролізується до β-фруктози інулін розчиняється в теплій воді, солодкий на смак, використовується в медицині, як замінник сахарози та крохмалю при цукровому діабеті.
Геміцелюлози – складні гетеро полісахариди рослинного походження. До їх складу входять залишки галактози, ксилози, арабінози, фруктози та уронових кислот.
Геміцелюлози мають розгалужену структуру, різняться моносахаридним складом, будовою лінійної та розгалуженої частини ланцюга макромолекули, мають різну молекулярну масу, що визначає різну їх фізичні та хімічні властивості.
Геміцелюлози вступають на реакцію у реакцію гідролізу під дією кислот і ферментів. Вони використовуються в промисловості для виробництва спиртів і паперу, одержання антибіотиків.
Камеді – гетеро полісахариди, молекули яких складаються із залишків D-галактози, арабінози, рамнози, D-глюкуронової кислоти.
Камеді є продуктами рослинного походження (вишневий клей, гуміарабік). Вони мають підвищену в’язкість, клейкість, здатні набухати та утворюють тверді гелі. Камеді широко застосовують у фармацевтичній промисловості.
Слизи – колоїдні полісахариди; молекули складаються із галактози, занози, арабінози, ксилоли, глюкуронової кислоти.
Слизи є в насінні льону, зерні жита. Слизи житнього борошна на 90% складаються із пентозанів, зумовлюють якість тіста і впливають на технологічний процес приготування тіста.
Пектинові речовини – високомолекулярні сполуки. Вони містяться в плодах, коренеплодах і стеблях майже всіх рослин у вигляді нерозчинної комплексної сполуки – протопектину. У процесі дозрівання плодів під дією ферменту протопектинази протопектин перетворюється на розчинний пектин.
У присутності кислоти і цукру пектин утворює драглі. Ця властивість використовується в кондитерській промисловості при виробництві желе, джему, мармеладу, пастили, фруктових карамельних начинок.