Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод

Фактом забруднення підземних вод вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти чи інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.

Припущення про факт забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємкостей для зберігання або акумуляції, із продуктопроводів або інших об’єктів.

Встановлення факту забруднення є обґрунтуванням для видання органами Мінекобезпеки припису на виконання інженерно-екологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод.

Для фінансування інженерно-екологічних вишукувань по визначенню масштабів забруднення підземних вод територіальному органу Мінекобезпеки України для прийняття рішень по захисту підземних вод від забруднення подаються відомості стосовно: гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів); масштабів забруднення підземних вод; природної захищеності підземних вод в зоні впливу господарських об'єктів; прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час досягнення локалізації ореолу забруднення (згідно з прогнозним розрахунком або за фактичним станом), тобто зупинки його розвитку.

Визначення об’єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) провадиться за формулою:

V = F ∙ m ∙ Na, (16)

де: F - площа забруднення, м²;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;

Na - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 6).

Таблиця 6. Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід

Назва породи	Активна пористість
Гравелисто-галечні відкладення	0,28 - 0.30
Крупнозернисті піски	0,24 - 0,26
Різнозернисті піски	0,20 - 0,24
Дрібнозернисті піски	0,18 - 0.22
Тонкозернисті піски	0,15 - 0,19
Пилуваті та глинисті піски	0,05 - 0,15
Супіски	0,08 - 0,10
Суглинки	0,05 - 0,08
Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик)	0,04 - 0,08

Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

Гідроекологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод і формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення. Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та забруднюючих речовин роблять кожний випадок самостійним дослідним завданням для оцінки масштабні забруднення підземних вод, яке можна вирішувати шляхом виконання інженерно-екологічних досліджень.

Інженерно-екологічні вишукування щодо оцінки масштабів забруднення підземних вод виконуються спеціалізованими організаціями. Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт (видає організація, яка фінансує роботу), а також програма їх виконання (складається виконавцем робіт) підлягають узгодженню з Головекоінспецією Мінекобезпеки України.

За своїм характером збитки можуть бути прямі (виведення з ладу водозаборів та обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення та ін.) та непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни та зниження тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва та ін.).

Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов’язку проведення робіт, пов’язаних з відновленням якості підземних вод. Збитки визначаються на основі встановленого факту забруднення підземних вод нафтопродуктами чи іншими речовинами та його масштабів.

Величина збитків (З_пв) внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 м³ забруднених підземних вод за формулою:

З_пв = Езб ∙ N ∙ Vз ∙ L, (17)

де: Езб - питома величина збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД;

N - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;

Vз - об’єм забруднених підземних вод, м³;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для ґрунтових - 0,1; для міжпластових безнапірних - 1,3; для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

В розрахунку на 1 т нафтопродуктів визначається за формулою:

З_{п в}= Езб ∙ N ∙ М ∙ L, (18)

де: М - маса нафтопродуктів, т.

Питому величину екологічних збитків визначають за таблицею 7 при наявності інформації про об’єм забруднених підземних вод, або з таблиці 8, якщо відома маса нафтопродуктів. У разі, коли забруднювач вже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ореол поширюється, може бути знову пред'явлено позов на відшкодування.

При цьому величина збитків визначається також за формулами 17 та 18, однак замість членів V₃ і М використовуються, відповідно, (V_зⁿ – V_з^n-1) і (Мⁿ – М^n-1), де: Vзⁿ - об’єм забруднених підземних вод на останній час;

Vз^n-1 - те ж з попередніх розрахунків;

Мⁿ - маса нафтопродуктів на останній час;

М^n-1| - те ж з попередніх розрахунків.

Таблиця 7. Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами, з розрахунку на 1 м³ підземних вод

Області	Питомі величини екологічних збитків*	Області	Питомі вели­чини екологічних збитків*
Вінницька	0,0024	Львівська	0,0007
Волинська	0,0009	Миколаївська	0,0043
Дніпропет­ровська	0,0051	Одеська	0,0047
Донецька	0,0027	Полтавська	0,0009
Житомирська	0,0047	Рівненська	0,0006
Закарпатська	0,0024	Сумська	0,0007
Запорізька	0,0036	Тернопільська	0,0010
Івано-Франківська	0,0051	Харківська	0,0013
Київська	0,0006	Херсонська	0,0012
Кіровоград­ська	0,0069	Хмельни­цька	0,0012
Автономна Республіка Крим	0,0015	Черкаська	0,0017
		Чернігів­ська	0,0003
Луганська	0,0009	Чернівець­ка	0,0047

Таблиця 8. Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами, з розрахунку на 1 т забруднюючої речовини

Область	Питома вели­чина збитків*	Область	Питома вели­чина збитків*
Вінницька	50,36	Львівська	16,03
Волинська	17,91	Миколаїв­ська	90,39
Дніпропет­ровська	109,59	Одеська	103,12
Донецька	57,73	Полтавська	17,74
Житомирська	102,43	Рівненська	14,31
Закарпатська	51,77	Сумська	15,34
Запорізька	79,97	Тернопіль­ська	21,77
Івано-Франківська	107,36	Харківська	26,91
Київська	11,057	Херсонська	24,43
Кіровоград­ська	142,46	Хмельницька	27,30
Автономна Республіка Крим	31,84	Черкаська	36,94
		Чернігівсь­ка	6,69
Луганська	19,89	Чернівець­ка	100,89

^·*В частинах неоподаткованого мінімуму доходів.

Визначення величин збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням до формул 17 та 18 множника, який враховує екологічну небезпеку забруднюючої речовини (К_і) за формулою:

К_і = 0,05/ГДК_і, (19)

де: ГДК_і - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.

Забруднення підземних вод, як правило, є наслідком забруднення поверхні землі та ґрунтів. Тому для визначення збитків від безпосереднього забруднення поверхні землі та ґрунтів тимчасово може бути використана формула 18.

Виявлення факту безпосереднього забруднення поверхні землі, ґрунтів здійснюється візуально або за допомогою хіміко-аналітичних визначень проб ґрунтів; що виконуються хіміко-аналітичною службою територіальних органів Держекоінспекції Мінекобезпеки, або залучених для цього спеціалізованих хімічних лабораторій.

Маса (об’єм) забруднюючих речовин, яка потрапила на поверхню землі, встановлюється документально чи прямими натуральними замірами.

В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути визначено за формулою:

V = F ∙ h ∙ m, (20)

де: V - об’єм забруднюючих речовин, м³;

F - площа забруднення, м²;

H - глибина просочування, м;

m - дефіцит насичення, в долях від одиниці.

У разі відсутності даних щодо дефіциту насичення для конкретних ґрунтів для розрахунків беруться середні значення інтервалів орієнтовних значень, які наведені н таблиці 6

В умовах неможливості доведення документально чи прямими натурними замірами кількості скинутих забруднюючих речовин обсяг їх визначається, як правило, шляхом здійснення інженерно-екологічних вишукувань.