Корисних копалин

Дана методика обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин розроблена на основі Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», Указу Президента України від 17 червня 1996 р. № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами», Кодексу України про надра, постанов Кабінету Міністрів України: від 12 грудня 1994 р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», від 14 лютого 1995 р. № 114 «Про порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння», від 2 серпня 1996 р. № 899 «Про платежі за користування надрами», від 11 грудня 1996 р. № 1499 «Про затвердження переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних», від 5 травня 1997 р. № 432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», від 12 вересня 1997 р. № 1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» (із змінами і доповненнями і доповненнями), від 7 березня 2000 р. № 456 «Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод», Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин га фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Базові нормативи плати за видобування корисних копалин установлюються як:

• фіксована сума в гривнях за одиницю погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин вугілля кам’яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничохімічної, гірничорудної, будівельної сировини;

• фіксована сума в гривнях за одиницю видобутих корисних пилин - для нафти, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;

• відсоток величини до вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки - для уранової руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), сировини виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів.

Базові нормативи плати наведені в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. № 1014 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 42).

Диференційовані нормативи плати встановлюються для мінеральних підземних вод як фіксована сума в гривнях за 1 м³ видобутих мінеральних підземних вод (крім скидів без використання). Нормативи диференціюються в залежності від обсягу видобування мінеральних підземних вод за добу (крім скидів без використання), групи, напрямку використання вод і категорії родовищ. Диференційовані нормативи плати наведені в додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2000 р. № 456.

Перелік родовищ мінеральних підземних вод за категоріями наведено в додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2000 р. № 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод".

При видобутку мінеральних підземних вод понад установлені квоти (ліміти) плата за видобуток понад установлену квоту (ліміт) розраховується із застосуванням середньозваженого диференційованого нормативу. Середньозважений диференційований норматив визначається як частка від ділення суми плати, що розраховується, виходячи з фактичних обсягів видобутку мінеральних підземних вод з початку року і диференційованих нормативів, на загальний обсяг видобутку цих вод з початку року. До диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод коефіцієнти не застосовуються.

Базові та диференційовані нормативи плати можуть переглядатися у разі зміни умов господарювання (оподаткування, кон'юнктура ринку, інфляція) та в результаті вичерпання запасів надр. Перегляд цих нормативів та коефіцієнтів до базових нормативів плати здійснюється Кабінетом Міністрів України за подання Міністерства екології та природних ресурсів, Мінекономіки та Мінфіну.

До базових нормативів плати за користування надрами для видобування залізної руди багатої, залізної руди для збагачення, доломіту, флюсового вапняку, вапняків для цукрової промисловості застосовується Коефіцієнт 0,2, а для решти корисних копалин (крім нафти. Конденсату, газу природного, вугілля кам’яного, вугілля бурого) - коефіцієнт 0,3. При видобуванні піщано-гравійної сировини в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах до базових нормативів плати; застосовується коефіцієнт 2,0.