- •Методичні рекомендації
- •7.092101 – Промислове і цивільне будівництво
- •Загальні положення
- •Критерії оцінювання результатів практичних занять
- •Тематичний план дисципліни
- •Практичне заняття 1 грошова оцінка земель
- •Грошова оцінка земель по Україні
- •Завдання
- •Грошова оцінка земель по ар Крим, областях та адміністративних районах
- •Завдання
- •Завдання
- •Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •Завдання
- •Коефіцієнти, які характеризують регіональні фактори місцерозташування земельної ділянки (Км1)
- •Коефіцієнти, які характеризують локальні фактори
- •Задачі для розрахунку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначений та населених пунктів
- •Практичне заняття 2
- •Принципи визначення плати за
- •Природні ресурси
- •Мета заняття: ознайомлення з принципами визначення плати за природні ресурси.
- •Корисних копалин
- •Нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- •Порядок обчислення плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- •Задачі для розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин
- •Практичне заняття 3 визначення забруднення земельних ресурсів
- •2. Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів
- •Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів
- •Завдання
- •Практичне заняття 4 система платежів за водні ресурси і забруднення водних джерел
- •Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
- •Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики
- •Порядок обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
- •Задачі для розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
- •Обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
- •Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та морських вод
- •Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод
- •Задачі для розрахунку розмірів відшкодування збитків,
- •Заподіяних державі внаслідок порушення
- •Законодавства про охорону та раціональне
- •Використання водних ресурсів
- •Практичне заняття 5 економічна оцінка лісових ресурсів
- •Методичні положення економічної оцінки лісових ресурсів
- •Проведення економічної оцінки лісових земель на основі затратного підходу
- •Проведення економічної оцінки земель на основі рентного підходу
- •Економічна оцінка лісових насаджень на основі чаї ратного підходу
- •Економічна оцінка насаджень за рентним підходом
- •Задачі для розрахунку економічної оцінки лісових ресурсів
- •Застосування результатів рентного підходу економічної оцінки землі для визначення рівня використання лісових земель
- •Економічна оцінка запасів лісових насаджень, що досягли віку стиглості
- •Економічна оцінка запасів лісових насаджень, що не досягли віку стиглості
- •Економічна оцінка насаджень за рентним підходом
- •Економічна оцінка захисних насаджень
- •Економічна оцінка лісів рекреаційного призначення
- •Практичне заняття 6 економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря
- •Порядок визначення наднормативних викидів забруднюючих речовий в атмосферне повітря
- •Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •Задачі для розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •Перевищення дозволеного викиду і відсутність інструментального контролю
- •Невиконання у заплановані терміни заходів по досягненню нормативів гдв
- •Відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу
- •Перевищення граничних нормативів утворення забруднюючих речовин від джерел виділення
- •Практичне заняття 7 система платежів за забруднення навколишнього природного середовища
- •Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Коригуючи коефіцієнти
- •Нормативи збору за забруднений навколишнього природного середовища
- •Задачі для обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Розрахунок збору, що підлягає сплаті за квартал
- •Остаточний річний розрахунок збору
- •Рекомендована література
Практичне заняття 2
Принципи визначення плати за
Природні ресурси
Мета заняття: ознайомлення з принципами визначення плати за природні ресурси.
Питання для обговорення та вивчення
Плата за землі сільськогосподарського призначення, населених пунктів, промисловості та іншого призначення.
Методика обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Порядок проведення заняття
В ході проведення заняття обговорюються запропоновані питання, розв’язуються типові практичні завдання з визначення плати за природні ресурси. Студенти коротко записують відповіді на питання та послідовність механізму розв’язування завдань, та виконують індивідуальні завдання.
В процесі самостійної роботи студенти вивчають заплановані теоретичні питання, конспектують та готуються до відповіді на наступному практичному занятті.
Теоретичні передумови
Формування механізму плати за використанні природних ресурсів розглядається як складова єдиної цінової та податкової політики держави. Об'єктами плати є джерела природних ресурсів - родовища корисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб'єктами підприємства, організації та установи, їх філії та об'єднання, окремі громадяни, які використовую природні ресурси.
Підставою для введення плати за природні ресурси с надання підприємствам або іншим суб'єктам господарювання дозволу на природокористування, що документально оформлюється у вигляді відповідного акта, ліцензії, договору або іншого юридичного документа. У них для кожного природокористувача визначаються умови і правила використання природних ресурсів, а також встановлюються відповідні ліміти (обсяги, режими, норми, квоти та інші параметри). Ліміти формуються, виходячи з оцінки безпечного або гранично можливого вилучення тобто такого обсягу, який не призводить до стійких порушень рівноваги в екосистемах.
Плата за природні ресурси може вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством. Згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ці платежі визначаються як «збори за використання...».
Розрахунок платежів за використання природних повинен виходити з базових нормативів плати, що згідно з законодавством мають встановлюватися Кабінетом Міністрів України. Базові нормативи плати визначаються на основі даних державного обліку ресурсів, кадастрових та інших економічних оцінок. При відсутності таких показників ставки встановлюються з урахуванням якісних і кількісних відмінностей природних ресурсів, їх поширеності, можливостей відтворення, місцезнаходження, умов використання тощо. Крім того, ставки можуть визначатися на договірній основі, шляхом проведення аукціонів, торгів.
При використанні природних ресурсів у межах встановлених лімітів (квот) платежі за них відносяться на витрати виробництва і стягуються з доходу (балансового прибутку) підприємств, об'єднань, організацій тощо. Платежі за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів у вигляді штрафів стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні природо користувача, і з його приватних коштів.
Одним з найважливіших є питання розподілу платежів між бюджетами різного рівня, оскільки з цим пов’язане узгодження інтересів держави з інтересами регіонів. В ході розробки природноресурсного законодавства, а саме Кодексу про надра, Лісового і Водного кодексу тощо норматив розподілу платежів було встановлено окремо для кожного виду природних ресурсів з урахуванням їх специфіки. До державного бюджету спрямовується: 80% платежів за використання водних ресурсів загальнодержавного значення; 40% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення; 30% платежів за землю; 80% зборів за використання лісових ресурсів державного значення; 100% плати за використання рибних та інших водних живих ресурсів. У місцеві бюджети надходить: 20% платежів за використання водних ресурсів загальнодержавного значення і 100% платежів за використання водних ресурсів місцевого значення; 60% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення і 100% платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин місцевого значення; 70% платежів за землю; 20% зборів за використання лісових ресурсів державного значення.
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ, ПРОМИСЛОВОСТІ
ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Плата за землю проводиться згідно з Законом України "Про плату за землю" від 19 вересня 1996 р., Земельним кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру». Визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землевідповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і оправлення земельного підкомплексу.
Ставки земельного податку з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.
Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1% від грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених вище.
Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у таких розмірах:
на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;
на Південно-Східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;
на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;
у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесені до категорії гірських;
на узбережжі Азовського моря та інших курортних місцевостях - 1,5.
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку застосовуються коефіцієнти:
Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.) |
Середня ставка податку (коп./м2) |
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, та містах обласного підпорядкування |
до 0,2 |
1,5 |
|
від 0,2 до 1 |
2,1 |
|
від 1 до 3 |
2,7 |
|
від 3 до 10 |
3,0 |
|
від 10 до 20 |
4,8 |
|
від 20 до 50 |
7,5 |
1,2 |
від 50 до 100 |
9,0 |
1,4 |
від 100 до 250 |
10,5 |
1,6 |
від 250 до 500 |
12,0 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
15,0 |
2,5 |
від 1000 і більше |
21,0 |
3,0 |
Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених вище.
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, видані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3% від суми земельного податку.
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.
Податок за земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, справляється у п'ятикратному розмірі земельного податку.
При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку: міжнародного значення - 7,5; ; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення -1,5.
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.
Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% суми земельного податку.
Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, справляється з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ І СПРАВЛЯННЯ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ