Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна діагностика (2003 word).doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
29.8 Mб
Скачать

4 Етап. Аналіз виробництва в системі «витрати - обсяги виробниц­тва - прибуток» на підприємстві

Для того щоб зробити остаточні висновки щодо ефективності господарюван­ня підприємства у внутрішньовиробничому середовищі в системі «витрати - обся­ги виробництва - прибуток», слід визначитися із системою критеріальних показни­ків, за якими буде здійснюватися цей аналіз.

В нашому випадку доцільно буде зупинитися на наступному переліку показ­ників, що визначають ефективність чинного внутрішнього економічного механізму:

а) обсяг виготовленої продукції в натуральному вираженні (виробнича про­грама підприємства) QФ (дані індивідуального варіанта Додатку А);

б) обсяг товарної продукції підприємства (ТП), яка розраховується як добуток ціни одиниці продукції ОД) на її обсяг в натуральному вираженні (QФ);

в) фондовіддача (fB), яка розраховується шляхом ділення обсягів товарної продукції (ТП) на середньорічну вартість основних виробничих фондів підприємст­ва СР), тобто за формулою (8.50):

(8.50)

г) фондоємність (fє), яка розраховується як показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто за формулою (8.51):

(8.51)

ґ) собівартість обсягу виготовленої продукції СЗАГ (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 7 табл. 8.2);

д) собівартість одиниці виготовленої продукції СОД (сума витрат, обчислена в вісімнадцятому рядку стовпця 5 табл. 8.2);

є) витрати на 1 грн товарної продукції (zТП) розраховуються шляхом ділення собівартості товарної продукції ЗАГ) на її обсяг (ТП), тобто за формулою (8.52):

(8.52)

є) продуктивність праці виробничих працівників (ПТПР) та продуктивність праці всього виробничо-промислового персоналу (ПТВПЛ), які розраховуються шляхом ділення виготовленої товарної продукції (ТП) на кількість виробничих працівників ПР) чи штат виробничо-промислового персоналу ВПП) за формулами (8.53-8.54):

(8.53)

(8.54)

ж) фондоозброєність праці (fП) - співвідношення активної частини середньо­річної вартості основних виробничих фондів ФСР (II, III, IV) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів за наведеними в Додатку Д даними) і чисельності виробничо-промислового персоналу підприємства ВПП) - розраховується за фор­мулою (8.55):

(8.55)

з) фактичний прибуток від господарської діяльності підприємства Ф), який пропонується розраховувати в цій роботі як різницю між обсягом товарної продук­ції (ТП), її собівартістю ЗАГ), податком на додану вартість (ПДВ), та податком на прибуток (ПП), тобто за формулою (8.56). Враховуючи той факт, що підприємство не має жодних пільг і функціонує відповідно до норм чинного законодавства (ПДВ сплачується за ставкою 20%, а податок на прибуток - за ставкою 25%), спрощений варіант розрахунку чистого прибутку наведений у другій частині формули (8.56). Отриманий показник чистого прибутку слід порівняти із запланованим прибутком ПЛ) і зробити висновки:

(8.56)

і) фактична рентабельність виготовленої продукції (R0), яка розраховується шляхом ділення фактично отриманого прибутку Ф) на сукупні витрати на її вироб­ництво ЗАГ), тобто за формулою (8.57), і потім порівнюється з нормативним рів­нем рентабельності (RH), вказаним в Додатку Л:

(8.57)

Згідно з отриманими результатами слід зробити висновок щодо ефективності досліджуваного виробництва на конкретному підприємстві, визначивши можливі напрямки поліпшення існуючої ситуації.

В індивідуальній роботі необхідно також на базі здійсненого на попередньому етапі аналізу в системі показників «витрати - обсяги виробництва - прибуток» вка­зати на можливі шляхи поліпшення ситуації, що склалася на підприємстві у вироб­ничій сфері.

Для підвищення ефективності чинного економічного стану підприємства передбачені наступні заходи:

а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок додаткового введення в дію прогресивного парку обладнання, техніко-економічні показники якого відпові­дають сучасним вимогам здійснення господарської діяльності;

б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого можливо досягти зміни (зменшення чи збільшення) норм витрат сировини та основних ма­теріалів; застосування дешевших чи дорожчих матеріалів за попередньою домов­леністю з постачальником; зниження чи зростання витрат електроенергії на техно­логічні потреби;

в) оптимізація завантаження основного технологічного устаткування, що до­зволяє підвищити коефіцієнт використання наявних потужностей.

Але впровадження намічених заходів потребує:

- додаткових капіталовкладень на придбання додаткового нового технологіч­ного устаткування;

- додаткових одноразових витрат на удосконалення технології;

- залучення до виробництва певної кількості основних виробничих робітників внаслідок автоматизації виробництва та встановлення прогресивного парку облад­нання, кваліфікація яких дає можливість ефективно його експлуатувати.

Внаслідок цього відбудуться зміни собівартості продукції за такими статтями:

- зниження чи зростання витрат на сировину, матеріали, енергію тощо;

- зростання витрат на заробітну плату основних виробничих працівників та на відрахування від їх заробітної плати у відповідні соціальні фонди;

- зростання витрат на амортизацію.

Всі ці зміни необхідно обчислити у вартісних показниках відповідно до удоско­наленого стану економічного розвитку підприємства.

Але разом з тим, слід брати до уваги той факт, що оскільки будь-яке підпри­ємство діє не відокремлено від інших суб'єктів господарювання, а в тісному взаємозв'язку з ними та з державою (особливо в законодавчий сфері), а також із по­стачальниками, торговельними посередниками і кінцевими споживачами продукції, необхідно врахувати наступні зміни:

а) постачальники можуть підвищити ціни на сировину;

б) держава підвищує тарифи на споживання електроенергії;

б) підвищення рівня мінімальної заробітної плати державою змушує підпри­ємство підвищувати заробітну плату всім категоріям працівників;

в) внаслідок підвищеної вибагливості споживачів до вироблюваних товарів підприємству слід безперервно здійснювати маркетингові дослідження для того, щоб воно могло з високим ступенем ймовірності розраховувати на те, що вироб­лена понад фактичного обсягу продукція буде реалізована.

Для розрахунку наслідків вказаних вище змін необхідно скористатися інфор­мацією, що міститься у Додатку М, і здійснити відповідні розрахунки у порядку, визначеному в індивідуальній роботі етапами 2 і 3.

Остаточний підсумок здійснених розрахунків полягає в зіставленні основних економічних показників ефективності чинного та удосконаленого економічного стану виробництва на досліджуваному підприємстві.

За даними розрахунків, здійснених за напрямками, вказаними в Додатку М, необхідно скласти підсумкову таблицю (табл. 8.6), яка характеризуватиме наслідки їх впровадження (зростання ефективності, або її зменшення).

Таблиця 8.6

Розрахунок ефективності чинного та удосконаленого економічного стану підприємства

з/п

Показник

Чинний стан

Удоскона­лений стан

Відхилення

абсолют­не, ±

відносне,

. %

1

2

3

4

5

є

1

Виробнича програма, тонн

2

Товарна продукція, грн

3

Собівартість товарної продукції, грн

4

Собівартість 1 тонни продукції, грн

5

Витрати на 1 грн товарної продукції, фн/грн

6

Чисельність виробничих працівників, осіб

7

Чисельність виробничо-промислового персоналу, осіб

8

Продуктивність праці виробничих працівників, грн /людину

9

Продуктивність праці виробничо-промислового персоналу, грн / люд.

10

Фондовіддача, грн /грн

11

Фондомісткість, грн /грн

12

Фондоозброєність, грн /людину

13

Матеріалоємність, грн /грн

14

Зарплатоємність, грн /грн

15

Прибуток, грн

16

Рентабельність продукції, %

17

Економічний ефект від впроваджених заходів, грн

Економічний ефект від впроваджених заходів (£) слід обчислити за методи­кою, представленою формулою (8.58):

(8.58)

де ЕН - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який в індивідуальній роботі приймається ЕН = 0,1;

К1 та К2 - питомі капіталовкладення чинного та удосконаленого економіч­ного стану підприємства відповідно, які розраховуються шляхом відне­сення середньорічної вартості основних виробничих фондів до фактично­го випуску продукції в натуральному відтворенні (тобто до виробничої програми підприємства), грн / тонну;

С1 та С2 - собівартість одиниці виготовленої продукції за умов чинного та удосконаленого економічного стану підприємства відповідно, грн /тонну.

За результатами аналізу робиться остаточний висновок щодо необхідності реального впровадження заходів з удосконалення економічного стану підприємства.